Аспекти формування соціально-психологічного клімату в колектив

Р. X. Шакуров пропонує розглядати психологічний клімат організації з урахуванням трьох особливостей: психологічної, соціальної та соціально-психологічної. "Психологічна сторона клімату, — пише Р. X. Шакуров, — розкривається в емоційних, вольових та інтелектуальних станах і властивостях групи (так можна говорити про атмосферу оптимізму, страху, цілеспрямованості або вольової розслабленості, творчого пошуку та інтелектуальної активності людини тощо)" [29, с. 55].

Думки соціальних психологів щодо "портрету" здорового, сприятливого соціально-психологічного клімату організації спрямовані на визначення в колективі гуманістичних взаємин, поєднаних з певним рівнем взаємовідповідальності. Наприклад, Б. Д. Паригін визначає: "Перевага і стійкість атмосфери взаємної уваги, поважного ставлення до людини, духу товариства, що поєднується з високою внутрішньою дисципліною, принциповістю та відповідальністю, з вимогливістю як до інших, так і до себе, — такими є основні риси здорового морально-психологічного клімату" [22, с. 19].

К. К. Грищенко вважає, що "чим більше турботи виявляє колектив щодо різноманітних сторін життєдіяльності особистості, чим більше уваги приділяє її матеріальним і духовний запитам, тим багатшим і яскравішим є сам колектив" [5, с.60].

    Своє твердження висловлюють  Р. С. Нємов і А. Г. Кирпичник, що "для  психологічно здорового колективу  характерними є висока моральна  атмосфера, дружність, почуття обов'язку  та відповідальності, взаємна вимогливість. У такій атмосфері, вважають автори, легко працювати та вдосконалювати свої знання. Нездоровий психологічний клімат гальмує розвиток колективу і особистості в ньому. Він пов'язаний з негативними емоціями, які руйнують взаємини, знижують ефективність колективної праці" [17, с.47].

Як бачимо, різні автори підкреслюють дещо різні властивості клімату, але їх об'єднує думка про поєднання в характеристиці сприятливого, здорового соціально-психологічного клімату двох основних ознак: у колективі з таким кліматом кожна людина відчуває себе позитивно, комфортно, в цьому колективі досить високий рівень взаємної вимогливості, спрямованості на високі результати в спільній праці. Цей факт має методичну значущість, адже здоровим кліматом не може бути такий настрій, коли всім добре, але вони погано працюють. Крім того, не можна погодитися і з таким психічним настроєм, коли вимогливість тут на рівні, але в установі освіти відсутня взаємодопомога в стосунках між працівниками, людям бракує людяності, гуманного ставлення один до одного.

Г. В. Плеханов цю ідею визначав так: "Продуктивність праці досягне найбільшої висоти тільки там, де людина буде займатися улюбленим заняттям в оточенні симпатичних для неї товаришів". Тут, як бачимо, подана "формула успіху", яку слід запам'ятати кожному, хто організовує працю колективу.

З огляду на викладене необхідно зробити висновок, про те, що  властивості психологічного клімату організації, об'єднує думка про поєднання в характеристиці сприятливого, здорового соціально-психологічного клімату двох основних ознак: у колективі з таким кліматом кожна людина відчуває себе позитивно, комфортно, в цьому колективі досить високий рівень взаємної вимогливості, спрямованості на високі результати в спільній праці. Цей факт має методичну значущість, адже здоровим кліматом не може бути такий настрій, коли всім добре, але вони погано працюють. Крім того, не можна погодитися і з таким психічним настроєм, коли вимогливість тут на рівні, але в установі освіти відсутня взаємодопомога в стосунках між працівниками, людям невистачає людяності, гуманного ставлення один до одного.

 

1.2. Критерії та параметри психологічного клімату  організації

 

Історично склалася система суспільного розподілу праці. Члени товариства можуть займатися трудовою діяльністю як індивідуально, так і колективно, об'єднуючись у різного типу організації, компанії, фірми і т.д. Об'єднання людей в організації дозволяє їм ефективніше включатися в систему суспільного виробництва, створювати більш великі та могутні соціально-виробничі системи в порівнянні з індивідуальною системою праці.

Психологічний клімат організації— це багатогранне явище, яке має різноманітні вияви, або структурні елементи, що можуть бути класифіковані за кількома критеріями [17, c.12].

Одним із критеріїв, який покладено в основу такої класифікації й, відповідно, в основу побудови структури психологічного клімату, є показник «ставлення членів колективу до об'єктів навколишнього світу». Спираючись на цей критерій, можна виокремити чотири структурних елементи психологічного клімату, що відображають ставлення членів освітніх колективів:

• до загальної справи;
• один до одного;
• до світу в цілому;
• до самих себе.

Слід зазначити, що перші дві групи є первинними, тобто найпоказовішими і найбільш безпосередніми виявами психологічного клімату. Наступні дві групи — вторинні, більш опосередковані, оскільки вони зумовлені не лише життєдіяльністю конкретного освітнього колективу, а й іншими чинниками (соціальними та власне особистісними)[20, c.23].

У свою чергу, всі вияви психологічного клімату мають два основні параметри:

а) предметний (спрямованість уваги та характер сприйняття працівниками освітніх організацій тих чи інших сторін їхньої діяльності);

б) емоційний (задоволення або незадоволення цією діяльністю).

Крім зазначеного, основні структурні елементи психологічного клімату можна виокремити й на підставі іншого критерію — міри репрезентації в ньому психологічних, соціальних і соціально-психологічних виявів. Відповідно у структурі психологічного клімату можна наголосити на таких основних аспектах (елементах); власне психологічному, соціальному та соціально-психологічному.

Психологічний аспект клімату відображений в інтелектуальних, емоційних та вольових станах і властивостях колективів освітніх установ. Зауважимо, що одним освітнім колективам притаманна атмосфера інтелектуальної активності і творчого пошуку, цілеспрямованості, оптимізму, а іншим — інтелектуальна і творча інертність, відсутність нових підходів до організації навчально-виховного процесу та науково-методичної діяльності, песимізм, відсутність вольових дій та бажань долати труднощі, які виникають при досягненні поставлених перед колективом цілей [16, c.100].

Соціально-психологічний аспект відображено в інтегрованих показниках групової психології, що є значущими для збереження цілісності колективу та його функціонування як відносно самостійного об'єднання людей. Йдеться про такі характеристики колективу, як єдність, згуртованість, ступінь взаємодопомоги, близькість членів колективу, подібність їхніх думок, оцінок, настанов.

Якщо йдеться про зміст і природу психологічного клімату, завжди слід пам'ятати, що психологічний клімат — це суб'єктивне утворення (те, що відображено), одне з психологічних масоподібних явищ, які виникають у групах і колективах. Об'єктивною реальністю, яка знаходить відображення у психологічному кліматі колективу, є його реальна життєдіяльність — конкретні види діяльності, що здійснюються членами колективу, способи їх взаємодії, організаційна культура..

Психологічний клімат як суб'єктивне утворення може усвідомлюватися членами колективу по-різному. Від ступеня розуміння керівниками ролі психологічного клімату в процесі діяльності освітніх установ, їхнє уміння діагностувати особливості різновидів клімату, виявляти чинники, що впливають на його розвиток, адекватно й оперативно визначати шляхи його оптимізації значною мірою залежить ефективність управління закладами середньої освіти[20, c. 45].

З одного боку, організація - це один з процесів управління соціальною системою. З іншого боку, організація являє собою один з видів соціальної системи. Критерієм, що відрізняє соціальну організацію від всіх інших соціальних груп, є певна структура відносин і система взаємозалежних інтересів, мотивуючих трудову діяльність [9, c. 72].

Ефективність організації визначається за низкою показників. У цілому, дослідження соціальних психологів показують, що комплексна оцінка ефективності організацій може бути здійснена лише в тому випадку, якщо враховано об'єктивні (економічні) та суб'єктивні (соціально-психологічні) чинники.

Одним із показників успішної діяльності керівника організації (фірми, колективу) є рівень сформованості соціально-психологічного клімату. Так, Б. Д. Паригін зазначає, що соціально-психологічний клімат — "один із вирішальних чинників успішної діяльності людини в усіх сферах життя суспільства"[22, c.34] .

Соціально-психологічний клімат будь-якої установи породжується міжособистісною взаємодією, яка опосередковує не тільки міжособистісні впливи, а й вплив навколишнього фізичного середовища: речей, предметів, явищ природи тощо. Настрій однієї людини впливає на настрій іншої, позначається на різноманітних актах поведінки, діяльності, життя людини.

Систематизація таких термінів, як "мікроклімат", "психологічний клімат", "соціально-психологічний клімат", "морально-психологічний клімат" тощо, сприяє підвищенню науковості щодо їх аналізу, поглибленню компетентності менеджера освіти із соціальної психології, а через неї—підвищенню якості його роботи з людьми.

Н.Л.Коломінський [12, c.45] виходить з такої класифікації цих понять:

• за механізмом створення — соціально-психологічний клімат;
• за психологічними характеристиками (психічні процеси, стани, властивості) — психологічний клімат;
• за розміром групи: мала група (до 30-40 чол.) — мікроклімат, велика група (організація) — організаційний клімат (соціально-психологічний клімат організації);
• за моральною ознакою — морально-психологічний клімат, який може бути здоровим або нездоровим, сприятливим або несприятливим;
• за креативністю — творчий або нетворчий (консервативний) клімат.

Найважливіші ознаки сприятливого соціально-психологічного клімату групи (колективу):

Суб'єктивні ознаки:

1) довіра та взємовимогливість членів групи один до одного;

2) доброзичливість і ділові претензії;

3) вільне висловлювання думок щодо справ колективу чи поведінки окремих осіб;

4) відсутність тиску з боку керівництва на підлеглих і визнання за ними права приймати рішення, значущі для справ колективу;

5) достатня поінформованість членів колективу про завдання та стан справ у колективі;

6) високий ступінь емоційного включення та взаємодопомоги у ситуаціях, якщо є у цьому потреба;

7)   усвідомлення і взяття відповідальності на себе за стан справ у групі кожним із її членів.

Об'єктивні ознаки:

1)  високі показники результатів діяльності;

2)  низька плинність кадрів;

3)  високий рівень трудової дисципліни;

4) відсутність напруженості й конфліктності в колективі тощо.

 І хоча кожен колектив  має своє, неповторне обличчя, стиль, інтереси, згадані ознаки майже  універсальні для будь-якого колективу.

       Вирізняють такі  основні фактори формування соціально-психологічного клімату:

1) фактори макросередовища;

2) фактори мікросередовища[18, c,86].

Говорячи про фактори макросередовища, які впливають на психологічний клімат ззовні, необхідно враховувати те, що жодна група не може існувати, а тим більше розвиватися ізольовано від навколишнього світу. Молочко М.В до таких факторів відносить:

1) соціально-психологічні тенденції науково-технічного прогресу;

2) особливості суспільно-економічної формації на конкретному етапі розвитку суспільства;

3) особливості діяльності органів управління, вищих за рівнем;

4) соціально-психологічні особливості територіального району, в якому функціонує організація, тощо.

Значно більше впливають на соціально-психологічний клімат колективу фактори мікросередовища; основні з них такі:

1) особливості матеріально-економічних, технологічних та організаційно-управлінських умов праці в колективі та ступінь задоволення людей цими факторами;

2) особливості формальної структури в колективі та її співвідношення з неформальною;

3) стиль керівництва керівника колективу;

4) рівень психологічної культури керівника та співробітників тощо[20, c.23].

Основними факторами, які впливають на стан соціально-психологічного клімату в колективі, є зміст праці та ступінь задоволення людей роботою; умови праці та побуту, задоволеність ними; ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків зі співробітниками; стиль керівництва, особистість керівника, а також те, чи задоволений він співробітниками[21, c.123].

Це пояснюється кількома обставинами, зокрема: соціально-психологічний клімат колективу в усіх його формах має досить складний, багаторазово опосередкований, в тому числі й структурою внутрішньоколективних відносин, характер; соціальний і науково-технічний прогрес дають досить суперечливі за своїм характером соціально-психологічні наслідки.