Діагностика соціальної креативності студентської молоді

 

Отримавши вище показані дані, знаходимо середнє  арифметичне за формулою:

Нам необхідно знайти середні значення по кожному блоці, яких у нас чотири: «допитливість», «уява», «складність» та «схильність до ризику».xi - це сума всіх отриманих балів по одному блоці, n – кількість опитуваних (у нашому випадку 33 опитуваних).

Отже, обрахуємо середнє значення за блоком «допитливість»:

⁼14,51.

За цією ж формулою знаходимо значення за блокомом  «уява»:

11,18;

блоком  «складність»:

14,23;

та блоком  «схильність до ризику»:

  15,51.

Далі, шукаємо  середнє квадратичне по кожному  блоці за формулою:

Отож, перший блок «допитливість»:

3,8

Маючи дані середнього значення  (xi=14,51) та середнього квадратичного

( 3,8) можемо визначити межі середньої оцінки по шкалі «допитливість»:

14,51

3, 8

14,51+3,8=18,31=18

14,51-3,8=10,7=10

Тобто 18-10 балів - середній рівень допитливості. Більше 18 балів - високий рівень, відповідно нижче 10 балів - низький рівень .

  Аналогічно проведемо обрахунки наступних блоків. Блок «уява»:Визначаємо середні  показники по блоку «уява»:

3,3

11,8

3,3

11,8 +3,3=15.1=15

11,8 -3,3=8,5=8

Сума  балів за блоком «уява» від 15 - 8 матиме середній рівень розвитку уяви, більше 15 балів-високий рівень та нижче 8 балів-низький рівень розвитку уяви.

Наступні підрахунки робитимемо за блоком «складність»:

3,6

13,2

3,6

13,2+3,6=16,8=16

13,2-3,6=9,6=9

Бали  від 16 до 9 говоритимуть про те, що опитуваний має середній рівень по можливості розв’язування складних задач.Бали, більші від 16-ти матимуть особи з високим рівнем можливості розв’язування складних вправ, та нижче 9-ми-відповідно низький рівень.

Також останній блок, який має назву «схильність до ризику»:

3,9

15,52

3.9

15,51+3,9=19,41=19

15,51-3,9=11,61=11

Отже, отримані бали від 19 до 11 прирівнюються до середнього рівня схильності до ризику, бали, які є більше 19-ти до високого рівня та нижче 11-ти до низького рівня схильності до ризику.

Провівши вище показані обрахунки, підведемо загальний підсумок за проведенням методики «Діагностика особистої креативності (Е.Е.Тунік)».

Блок  «допитливість»:  високий рівень - вище 18 бала, середній 18 - 10 балів та нижче 10 балів – низький рівень.

Блок  «уява»: високий рівень-вище 15 балів,  середній 15- 8 балів та нижче 8 балів -  низький рівень.

Блок  «складність»: високий рівень – вище 16 балів, середній 16 - 9 балів та нижче 9 балів-низький рівень.

Блок  «схильність до ризику»: високий рівень 19 балів, середній  19- 11 балів та низький рівень нижче 11 балів.

Провівши діагностику, опитувані  отримали наступні результати:

За блоком «допитливість»:

• високий рівень отримали всього 9 осіб (27%);
• середній рівень мають 20 осіб (60 %) 
• низький рівень притаманний 4 опитуваним (13 %).

Опитувані, які отримали високий рівень допитливості говорить про те, що це ті суб’єкти,  які часто запитують у всіх  про все, їм подобається вивчати механічні речі, вони постійно шукають нові шляхи мислення, люблять вивчати нові речі та ідеї.Особистості з середнім рівнем проявляють цікавість до нового, але ця цікавість посередня.Студентська молодь, яка отримала низькі бали за блоком «допитливість» не люблять читати книги, вивчати карти, картини і т.д. задля того, щоби пізнати більше.

Наступний блок має назву «уява», за якою маємо такі дані:

• високий рівень мають 8 особи (24 %),
• середній рівень у 21 опитуваного (63%)
• низький у 4 опитуваних( 13 %).

Студентство, яке отримало високий рівень уяви має досить добре розвинуту уяву: може вигадувати історії про місця які вони ніколи не бачили, уявляти те, як вирішили б інші проблему, яку вирішують вони самі, мріють про різного роду місця та речі. Середній рівень «уяви» говорить про те, що інколи опитувані теж можуть, наприклад бачити на зображених картинах те, чого інші не бачать, часто дивуються на рахунок різного роду подій та ідей.

Особистості,  які ж мають низький рівень уяви бачать оточуючі речі такими якими вони є, без фантазувань та прикрас. Такі особи не люблять мріяти, вони є приземленими реалістами.

Результати за блоком «складність»:

• високий рівень до готовності вирішення складних завдань отримало 7 опитуваних ( 21%),
• середній рівень у 25 опитуваних (75%)
• низький рівень у 1 особи ( 4%).

Юнаки, які отримали високий бал за цим блоком орієнтовані на пізнання важких речей, проявляють інтерес до складних ідей, люблять ставити перед собою важкі задачі і вирішувати їх. Особи, які ж отримали середні й рівень (більша кількість опитуваних) не люблять вивчати щось нове без посторонньої допомоги, шукають легких шляхів вирішення задач. Опитувані з низьким рівнем за блоком «складність» взагалі не люблять ставити перед собою важкі задачі.

Блок  «схильність до ризику» показав такі результати:

• високий рівень отримали всього 16 осіб (48%);
• середній рівень мають 15 осіб (45 %) 
• низький рівень притаманний 2 опитуваним (7 %).

Опитувані з високим рівнем схильності до ризику – це особи, які будуть відстоювати свої ідеї, не звертаючи увагу на реакцію інших, ставити перед собою високі цілі і будуть старатись досягти їх, не дивлячись ні на що. Опитувані з середнім рівнем не допускають помилок і провалів, люблять вивчати нові речі або ідеї і не піддаються чужій думці, хоча свої високі цілі не завжди досягають. Особи, які отримали низьки рівень не схильні до ризику, довго обдумують своє рішення, прислухаються до порад оточуючих.

Отже, підведемо підсумки за результатами дослідження проведення двох методик: «Діагностики особистої креативності(Е.Е.Тунік)» та «Виявлення соціальної креативності». Проаналізувавши отримані бали, можемо спостерігати тенденцію до того, що студентська молодь на даний час стоїть на середньому рівні по соціальній креативності, досить малий відсоток опитуваних отрималі високі бали. Причинами таких результатів є низка не розв’язаних проблем,  які стосуються як сім’ї, виховання так і суспільства вцілому. У студентської молоді присутня соціальна креативність, але на жаль просто немає перспективи на подальший її прояв та розвиток.

 

 

 

ВИСНОВКИ

Провівши  дослідження соціальної креативності серед студентства, ми можемо зробити  наступні висновки.

Першим завданням курсової роботи було здійснити теоретичний аналіз дослідження креативності у психологічній  літературі. В результаті нами було виявлено, що дослідження креативності мало довготривалу історію, але до цього часу існує багато неточностей та «білих плям». Вивченню креативності було присвячено роботи багатьох вчених, розглянуто суть і природу креативності, її структуру і зміст, чинники розвитку. За період від перших спроб вивчення творчих здібностей до теперішнього часу дослідниками створено велика детальна картина феноменології креативності.

Наступним завданням було проаналізувати поняття «соціальна креативність». Було виявлено, що соціальна креативність проявляється в нестандартному вирішенні особистістю соціальних завдань, дозволяє створювати щось нове у сфері міжособистісної взаємодії, і властива в більшості своїй соціально адаптованим особам, які не відчувають ситуаційне напруга в соціальній взаємодії. Соціальна креативність особистості характеризується багатоскладовою взаємозалежністю зі спонукальними підставами різних рівнів. Спонукальною підставою є виразність і різноманітність ціннісних орієнтирів та значущість конкретних сфер соціальної активності, особливо в сильно виражених показниках даної властивості.

Наступним завданням курсової роботи було здійснення емпіричного дослідження  соціальної креативності студентства. Для здійснення дослідження нами було обрано дві методики: методика  «Виявлення соціальної креативності особистості», методика «Діагностики особистої креативності (Е.Е.Туніка)».

Обрані методики були використані, оскільки за допомогою самооцінки поводження особистості в нестандартних ситуаціях життєдіяльності можливо визначити рівень соціальної креативності. Отримані результати було обраховано та проінтерпритовано. За результатами проведеного дослідження можемо сказати, що у студентської молоді загалом середній рівень розвитку соціальної креативності. Такі результати можуть пояснюватись тим, що досить мала кількість педагогів та психологів займаються проблемою соціальної креативності у ВНЗ. Виховання творчого ставлення до дійсності, розвиток уміння знаходити оригінальне рішення в нестандартній ситуації – такі завдання повинні вирішуватись  психологами і педагогами. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Гнатко Н.М. Проблема креативности и явление подражания. М.:ИП РАН,1994
2. Пономарьов, Я.А. Психологія творчості і педагогіка / Я.А. Пономарьов. - М.: Педагогіка, 1976
3. Дружинін В.Н., Хазратова Н.В. Экспериментальное исследование формирующего действия микросреды на креативность// Психологічний часопис.1994.№4.
4. Кон .С. Психология юношеского возраста.-М., 1979.
5. Матюшкин А.М., Снек Д.А. Одаренные и талантливые дети//Вопросы психологии, 1982-№4.С.88-97.
6. Олох А. Творческий потенциал и личностные перемены// Суспільні науки за кордоном.Р.Ж.Сер.Науковедение.1968.№4.С.69-73.
7. Перкинс Д.Н.Творча обдарованість як психологічне поняття//Суспільні науки за рубежем.Р.Ж.Сер.Науковедение, 1988.-№4.С.88-92.
8. Яковлева Е.Л.Развития творческого потенциала личности как цель образования//Мир психологии.-1996.-№2.С.145-151.
9. Яковлева Е.Л.Эмоциональные механизмы творческого потенциала //Вопросы психологии.-1997.-№4.
10. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка №13 (224), Ч. І, 2011/ І. П. Особов. Теоретичні аспекти дослідження креативності.
11. http://vsetesti.ru –сайт психологічних тестів та методик.
12. http://ua-referat.com/Сутність_креативності.
13. http://bukvar.su/pedagogika/79168-Pobuditel-nye-osnovaniya-social-noiy-kreativnosti-lichnosti-na-materiale-socionomicheskih-professiiy.html
14. Барышева  Т.А.  Креативность.  Диагностика и развитие:  монография.  СПб.:  Изд-во  РГПУ  им.  А.И.  Герцена,  2002.  —  257  с.
15. Чичук  Е.Ю.  Побудительные основания социальной  креативности  личности  (на  материале социономических  профессий):  дис.  канд.  психол.  наук.  Краснодар,  2006.  — 220  с.
16. Банюхова  А.Е.  Социальное  поведение творческой  личности  //  Вестник СПб.  ун-та.  —  2009.  —  №  2.  —  С.  271—276.
17. Ильиных  А.Е.  Социальная  креативность  личности:  психологическая  структура  //  Известия  Саратовского  университета,  Т.  11.  Сер.  Философия.  Психология.  Педагогика.  —  2011.  —  Вып.  3.  — C.  74—76.
18. Тюрьмина  Н.А.  Креативность  в сфере общения:  психологические особенности,  условия формирования  в подростковом  возрасте:  дис.  канд.  психол.  наук.  Казань,  2004.  — 28  с.
19. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2000. 712 с
20. Панов В.И. Экологическая психология: Опыт построения методологии. М.: Наука, 2004. 196 с.
21. Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики / перевод с англ. А. М. Татлыбаевой. СПб.: Евразия, 1999. 432 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Методика  «Виявлення соціальної креативності особистості», яка за допомогою самооцінки поводження особистості в нестандартних  ситуаціях життєдіяльності дозволяє виявити рівень соціальної креативності. Методика складається з 18 досить легких запитань, на які опитуваний повинен  дати оцінку по 9-ти бальній шкалі.

Методичний матеріал по виявленню  соціальної креативності:

 

П.І.П.(абревіатура)____________ Вік _____ Стать______

 

Інструкція:

 

У запропонованому  нижче бланку вам необхідно за 9-бальною шкалою провести самооцінку особистісних якостей або частоту  їх прояву в заданих ситуаціях  життєдіяльності.

 

Тестовий  матеріал

1. Як часто  розпочату справу вам вдається  довести до логічного кінця?

2. Якщо всіх  людей подумки розділити на  логіків та евристиків, тобто генераторів ідей, то якою мірою ви є генератором ідей?

3. У якій  мірі ви відносите себе до  людей рішучих?

4. В якій  мірі ваш кінцевий «продукт»  творіння відрізняється від задуманого?

5. Наскільки  ви здатні проявити вимогливість  і наполегливість, щоб люди, які  обіцяли вам щось, виконали обіцяне?

6. Як часто  вам доводиться виступати з  критичними судженнями на будь-чию  адресу?

7. Як часто  рішення виникаючих у вас проблем  залежить від вашої енергії  та наполегливості?

8. Який відсоток  людей у вашому колективі найчастіше  підтримують вас, ваші ініціативи  та пропозиції? (Один бал - близько  10%.)

9. Як часто  у вас буває оптимістичний  і веселий настрій?

10. Якщо всі  проблеми, які вам доводилося  вирішувати за останній рік,  умовно розділити на теоретичні  та практичні, то який серед  них питома вага практичних?

11.Як часто  Вам приходиться відстоювати  свої принципи і погляди?

12. Як часто у Вас виникають ситуації, коли відповідальнісь за вирішення найбільш важких проблем і справ в колективі приходиться брати на себе?

14.Як часто  і в якій мірі Ваші ідеї, проекти приходилося втілювати  в життя?

15.Як часто  Вам вдається, проявивши винахідливість, хоч в чомусь випередити суперника  по роботі чи навчанню?

16.Як багато  серед Ваших друзів і близьких  людей, які рахують Вас людиною  інтелігентною та вихованою?

17.Як часто  у Вашому житті приходилося  діяти так, щоб Ваші друзі  були здивовані ?

18.Як часто  Вам приходилось реформувати  своє життя докорінно і знаходити  принципово нові підходи в  вирішенні старих проблем?

 

Результати за проведенням даної  методики визначалися на основі сумарного  числа набраних балів, за якими можна  було виявити рівень творчого потенціалу особистості.