Особливості психологічного простору особистості студентів - психологів

Смаки ми розуміємо як вираз упередженості по відношенню до об'єкта, не життєво важливого, але необхідного для підтримки ідентичності. Прагнення наполягати на своїх смаки не може бути пояснено одночасно в контексті виробленого людиною дії, воно передбачає індивідуалізовану інтерпретацію: наприклад, маленька дитина не може аргументувати свою нелюбов до манної каші її шкідливим впливам на здоров'я; він просто її не любить і хоче їсти вівсянку. Якщо батьки все ж таки стануть наполягати на своїй це буде переживатися як насильство над психологічним простором дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Методи та методики дослідження особливостей психологічного простору особистості та ціннісних орієнтацій

2.1. Методологічні засади  дослідження психологічного простору  особистості та ціннісних орієнтацій

Для визначення особливостей психологічного простору особистості та наявність чи відсутність зв’язку з цінностями, ми використали діагностичний комплекс методик, який був запропонований послідовно групі опитуваних. Даний комплекс складався з наступних компонентів:

1. Опитувальник «Суверенність психологічного простору» новий метод діагностики особистості ( Нартова – Бочавер С.К..)
2. Методика «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» (Бубнов С.К.).
3. Методика «ціннісних орієнтацій» (М. Рокич).

Таке поєднання діагностичного комплексу, на нашу думку, дозволяє найбільш інформативно висвітлити особливості психологічного простору особистості та цінностей у студентів-психологів.

При дослідженні різних форм взаємодії людини з світом використовується поняття «психологічний простір особистості» ( див. Додаток 1) , яке автор, Нартова-Бочавер С.К., розглядає, як значимий фрагмент буття, який визначає актуальну діяльність і стратегію життя суб’єкта і захищений їм доступними  фізичними і психологічними засобами. Емпірично виділяють 6 вимірювань психологічного простору особистості: фізичне тіло, територія, особисті речі, звички, друзі (соціальні зв’язки) та цінності. Склад кожної із шкали не може бути використано для вивчення психологічного простору особистості за іншою шкалою: так, твердження про суверенність структури цінностей не пов’язане з суверенністю тілесного носія психологічних якостей.

Суверенність  фізичного тіла людини констатується у відсутності спроб порушити його соматичне благополуччя, а депривованість – в переживанні дискомфорту, викликаного доторканнями, запахами, примушенням у відправленні його фізіологічних потреб. Суверенність території означає переживання безпеки фізичного простору на якому знаходиться особистість, а депривованість – відсутність територіальних меж. Суверенність речей передбачає повагу до особистої власності людини, використовувати яку може тільки він, а депривованість – невизнання його права мати власні речі. Суверенність звичок – це прийняття часової форми організації життя людини, а депривованість – насильні спроби змінити комфортний для суб’єкта розподіл часу. Суверенність соціальних зв’язків  виражає право мати друзів та знайомих, які можуть не узгоджуватися з близькими, а депривованість – контроль над соціальним життям людини. Суверенність цінностей передбачає вільний вибір смаків і світобачення, а депривованість – насильне прийняття. Через  широту компонентів психологічного простору, було нами вибрано саме цю методику.

Методику « діагностики структури ціннісних орієнтацій особистості», яка розроблена Бубновим С.С. (див. Додаток 2), було обрано нами через виділення одинадцяти структурних компонентів ціннісних орієнтацій, які властиві більшою чи меншою мірою  всім досліджуваним.

 Сучасні психологічні дослідження  структури та класифікації цінностей  базуються на дослідженнях М. Рокича ( див. Додаток 3). Дослідник стимулював інтерес до цінностей у психології, запропонував зрозуміле визначення цього поняття, в якому відбилося його погляди щодо цінностей як керуючих принципів життя. Він виділив дві категорії духовних цінностей :

1) базові, термінальні, стабільні, (цінності - цілі , або кінцевий, очікуваний стан існування), наприклад: рівність ;

2) інструментальні (цінності - засоби, або бажаний модус поведінки;властивості особистості, здібності), які допомагають або заважають досягненню мети : наприклад, витримка, тверда воля, чесність, освіченість, працездатність, акуратність.

2.2. Методи, методики та процедура  дослідження

Дослідницькою базою нашого дослідження, особливостей психологічного простору особистості, був Ніжинський державний університет імені М.Гоголя ( студенти факультету психології та соціальної роботи).

Спираючись на мету та завдання дослідження, для проведення необхідного дослідження було обрано групу досліджуваних, чисельністю 20 осіб (17 дівчат та 3 хлопці). Ця групи складалися із студентів - психологів. Дослідження проводилося в 2 етапи: спочатку було запропоновано методику «Суверенність психологічного простору» Нартова-Бочавер С.К., а потім через 1 тиждень методики: «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій» Бубнова С.С. та «ціннісні орієнтації » Рокича М. .

 Опитувальник 1( додаток 1) – «Суверенність психологічного простору особистості» автором є Нартова-Бочавер С.К.. Він включає 8 тверджень і 6 шкал: суверенність фізичного тіла, тіла, речей, соціальних зв’язків і цінностей особистості. Опитувальник складається з 6 шкал, які відображають вимірювання психологічного простору. Кожне твердження може або прийматися, або відкидатися респондентом. Теоретично передбачалося, що відповідь, яка відповідає ключу, збільшує показник суверенності, а відповідь, яка не співпадає з ключем, - показник депривованості. . Результати, які були отримані за допомогою опитувальника « Суверенність психологічного простору особистості»  див. таблиця 1

Опитувальник 2( додаток 2) ґрунтується на методиці діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій, розроблений Бубновим С.С.. Методика складається з 66 тверджень і 11 шкал: приємне часове проведення, відпочинок; високе матеріальне забезпечення; пошук і насолодження прекрасним; допомога та милосердя до інших людей; кохання; пізнання нового в світі, природі, людині; високий соціальний статус і управління людьми; визнання і повага людей; соціальна активність; спілкування; здоров’я. . Результати, отримані за допомогою  опитувальника « Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» (С.С. Бубнов) див. таблиця 2.

Опитувальник 3 ( додаток 3) ґрунтується на методиці « ціннісних орієнтацій», яка була розроблена Рокичем М.. Методика складається з 2-ох списків цінностей: термінальні (список А) та інструментальні (список Б), до кожного із списків додається набір з 18 карточок з позначеннями цінностей. Задачею досліджуваних було розставити їх по порядку значимості від 1 до 18. Список цінностей А складався: активного діяльнісного життя; життєвої мудрості; здоров’я; цікава робота; краса природи та мистецтва; кохання; матеріально забезпечене життя; наявність хороших та добрих друзів; суспільне визнання; пізнання; продуктивне життя; розвиток; розваги; свобода; щасливе сімейне життя; щастя інших; творчість; впевненість в собі. Список цінностей Б складався: акуратність; вихованість; високі вимоги; життєрадісність; дисциплінованість; незалежність; непримиримість до не достатків в собі та інших; освіченість; раціоналізм; самоконтроль; сміливість у відстоюванні своєї думки; тверда воля; терпимість; широта поглядів; чесність; ефективність у справах; піклування. Результати, отримані за методикою «ціннісні орієнтації » Рокича М.. див. таблиці 3, 4.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Дослідження особливостей психологічного простору особистості та ціннісних орієнтацій

1. Результати вивчення особливостей психологічного простору особистості

Як засвідчують результати  дослідження особливостей психологічного простору особистості студентів – психологів НДУ ім. М.Гоголя, між респондентами існують певні відмінності. Охарактеризуємо їх докладніше.

За результатами відповідей на запитання опитувальника 1 ( додаток 1) студенти зробили такі вибори:

1. Серед найвищих шкал суверенності психологічного простору переважна більшість студентів обрала суверенність території ( 57,4 %), хоча досить значним середнім показником також є шкала суверенності соціальних зв’язків, що означає переживання безпеки фізичного простору на якому знаходиться людина, тобто безпека особистісної частини особистості чи власної кімнати, гральної моделі місця проживання. А також виражається право мати друзів і знайомих, які можуть бути не схваленими близькими людьми.
2. Депривованість чітко у групі респондентів не виражена, але у деяких досліджуваних спостерігається така тенденція за окремими шкалами. Так за шкалою фізичного тіла спостерігається у досліджуваної № 3 ( Г.М.) та у досліджуваного № 14 ( М.М.), це означає, що особистість констатується у відсутності спроб переживання дискомфорту, викликаного доторканням, запахами; за шкалою речей – у досліджуваної № 4 ( Г.М.), це може свідчити про невизнання свого права мати особисті речі. Найбільша депривованість спостерігається у досліджуваних ( М.О., М.А., П.С., Ш.Г., Ш.Ю.) за шкалою цінностей – це свідчить про насильне прийняття смаків та світобачення.
3. Розглядаючи кожну особистість окремо то, можна говорити про те, що найбільші показники у відсотковому відношенні спостерігається за шкалою соціальних зв’язків ( досліджувана Д.О. – 85%), шкалою території ( досліджувані: Г.О. – 80%, Л.Ю. – 79%); найменші показники спостерігаються у досліджуваних: М.О. (14%), Н.Б. ( 14%)  – за шкалою соціальних зв’язків, у досліджуваної Г.М. ( 21%) – за шкалою фізичного тіла.

Отже, дане опитування дозволило виявити особливості психологічного простору особистості і побудувати структуру особливостей психологічного простору особистості ( таблиця 5) за даними результатів отриманих за допомогою методики.

2. Результати дослідження ціннісних орієнтацій особистості

Методики, які були використані для виявлення ціннісних орієнтацій – методика «діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій» Бубнова С.С. та методика «ціннісних орієнтацій» Рокича М., дали змогу отримати такі результати:

• серед найвищих  термінальних цінностей життя переважна більшість студентів ( 60%) обрала здоров’я; одними серед головних також є свобода (10%), кохання (10%) та щасливе сімейне життя (10%). Найменш прийнятими термінальними цінностями виявилися: суспільне визнання (20%), щастя інших (20%) та творчість (20%). Серед інструментальних цінностей – чіткість (25%), а також по 20% отримали такі цінності: життєрадісність та незалежність. Одними з найменш виражених, які респонденти віднесли на останні місця є: неприйнятність до недоліків інших (35%) та високі запити (вимоги)
• Провідними компонентами  реальної структури стали ( таблиця 6) – приємне часопроведення та відпочинок (13%), а також – допомога та милосердя  до інших людей (12%). Останнє є саме тим компонентом, який виділяє студентів – психологів від інших. Високими показниками також є кохання (11%) і визнання та повага людей (11%). Останні місця в структурі цінностей зайняли – пізнання нового в світі, природі, людині (7%); соціальна активність (7%).
3. Встановлення наявності зв’язку між психологічним простором особистості та її ціннісними орієнтаціями

Таблиця  узагальнення результатів отриманих даних за допомогою методик

№	Прізвище, ім’я	Методика  «суверенність психологічного простору»	Методика «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій»	Методика «ціннісних орієнтацій»
				Термінальні	інструментальні
.1.	Б.М.	СТ ( 64 %)	Високий соц. статус (6)	Свобода, здоров’я, щасливе сімейне життя	Життєрадісність, незалежність, творчість
22.	Б.В.	СЗ ( 69%)	Допомога людям (5)	Здоров’я, щасливе сімейне життя, кохання	Чіткість, відповідальність, освіченість
33.	В.Л.	СТ (57%)	Допомога людям (5)	Щасливе сімейне життя, творчість, здоров’я	Незалежність, активність, вихованість
44	Г. М.	СЗ (72 %)	Пошук прекрасного (6)	Здоров’я, кохання, життєва мудрість	Чіткість, творчість, сміливість
55.	Г.О.	СР (65%)	Допомога людям (5)	Кохання, здоров’я, щасливе сімейне життя	Акуратність, вихованість, відповідальність
66.	Г.Н.	СЦ ( 67%)	Допомога людям (6)	Здоров’я, свобода, щасливе сімейне життя	Життєрадісність, раціоналізм, широкий погляд
7.7.	Д.С.	СЦ (67%)	Здоров’я (4)	Життєва мудрість, суспільне визнання, активна життєва діяльність	Високі вимоги, вихованість, самостійність
88.	Д.О.	СС (85%)	Відпочинок (5)	Здоров’я, кохання, щасливе сімейне життя	Чіткість, піклування, терпимість
99	К.О.	СТ (78%)	Допомога людям (6)	Здоров’я, свобода, розвиток	Широта погляду,чіткість, піклування
110	К.Н.	СТ ( 71%)	Спілкування (6)	Щасливе сімейне життя, кохання, матеріальне забезпечення	Незалежність, самостійність, життєрадісність
111	К.К.	СТ (72%)	Відпочинок (6)	Здоров’я, щасливе сімейне життя, матеріальне забезпечення	Життєрадісність, вихованість, активність
112.	Л.Ю.	СТ ( 79%)	Високе матеріальне забезпечення (6)	Матеріальна забезпеченість життя, продуктивне життя, активна життєва діяльність	Сміливість, самостійність, активність
113.	Л.О.	СЗ (74%)	Допомога людям (6)	Здоров’я, щасливе сімейне життя, кохання	Чіткість, відповідальність, освіченість
114	М.М.	СТ (64%)	Відпочинок (4)	Здоров’я, матеріальна забезпеченість, цілісне визнання	Освіченість, відповідальність, раціоналізм
115.	М.О.	СФТ (64%)	Допомога людям (5)	Здоров’я, свобода, розвиток	Широта погляду, чіткість, піклування
116.	М.А.	СТ (72%)	Високе матер. Забезпечення (6)	Здоров’я,  життєва мудрість, цілісне визнання	Акуратність, чіткість, ефективність у справах
117.	Н.Б.	СЗ (69%)	Відпочинок (5)	Кохання, щасливе сімейне життя, впевненість в собі	Незалежність, життєдіяльність, активність
118.	П.С.	СЗ (54%)	Допомога людям (6)	Здоров’я, щасливе сімейне життя, кохання	Чіткість, освіченість, непримеримість
119.	Ш.Г.	СЗ (62%)	Допомога людям (4)	Свобода, активна життєва діяльність	Життєрадісність, активність, вихованість
220.	Ш.Ю.	СЗ ( 72%)	Відпочинок (5)	Здоров’я,, кохання, наявність хороших друзів	Незалежність, високі вимоги, активність

 

Провівши дослідження у студентів – психологів НДУ ім. Гоголя, ми отримали  дані, які можна спостерігати в узагальнюючій таблиці. Але щоб встановити чи підтвердити наше наукове припущення, слід обчистити коефіцієнт кореляції. Нами був використаний коефіцієнт рангової кореляції Спірмена:

,

Де

  - сума різниці рангів,

  – кількість досліджуваних.

Інтерпретація результатів. Після дослідження були виявлено, що середній груповий показник суверенності психологічного простору є 50,8%, з них: суверенність фізичного тіла - 46,8%, суверенність території – 57,4%, суверенність речей – 46,5%, суверенність звичок – 49,2%, суверенність соціальних зв’язків – 56,5%, суверенність цінностей – 48,75%. Показники психологічного простору ми спів ставляємо з показниками ціннісних орієнтацій і маємо такі результати: суверенність території співвідноситься з такими територіальними цінностями: здоров’ям, щасливим сімейним життям, коханням, інструментальними цінностями: незалежністю, життєрадісністю та чіткістю, а також з відпочинком, допомогою людям та високим матеріальним забезпеченням. Суверенність звичок – територіальні цінності: здоров’я, щасливе сімейне життя, інструментальні: чіткість, відповідальність, освіченість. Суверенність фізичного тіла – територіальні цінності: свобода, здоров’я, розвиток; інструментальні: широта погляду, чіткість, піклування, а також з допомогою людям. Суверенність речей – територіальні цінності: здоров’я, щасливе сімейне життя, здоров’я; інструментальні: акуратність, вихованість, відповідальність, а також допомога людям. Суверенність цінностей – територіальні: здоров’я, щасливе сімейне життя, кохання, свобода; інструментальні: життєрадісність, раціоналізм, широта погляду, самостійність, також – допомога людям. Суверенність соціальних зв’язків – територіальні цінності – здоров’я, щасливе сімейне життя, інструментальні – чіткість, піклування, терпимість, а також відпочинок та піклування.

Як зазначалось вище, встановлення наявності чи відсутності зв’язку відбувалося за допомогою кореляційного аналізу Спірмена, і були виявлені такі результати:

Ціннісні орієнтації	Показники кореляції,
Приємне часопроведення, відпочинок	0,913
Соціальна актиність	0,890
Кохання	0,863
Насолодження прекрасним	0,854
Допомога та милосердя до інших людей
Високий матеріальний стан	0,851
Визнання та повага людей	0,847
Відповідальність	0,822
Високий соціальний статус	0,813
Спілкування	0,807
Здоров’я	0,462