Особливості здібностей людини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Психодіагностика здібностей

 

 

2.1. Методика «Карта інтересів».

Ця методика була розроблена Б.О. Федоришиним для дослідження  спеціальних здібностей людини: її інтересів та нахилів.

Інтереси є важливою складовою  частиною спрямованості особистості, її мотиваційної сфери і являють  собою форму прояву потреб. В. Н. Мясищев, розглядаючи інтереси в тісному  зв'язку з потребами особистості, в той же час відзначав своєрідність інтересів, які полягають в тому, що вони виражають пізнавальне ставлення до предмета, тоді як потреби відображають тенденцію до реального оволодіння ними.

У літературі є спроби класифікації інтересів з різних підстав. Згідно з одним з таких підстав - формою діяльності - виділяють ігрові, пізнавальні  та професійні інтереси. Проте в  строгому сенсі слова, всі інтереси є пізнавальними.

Під професійними інтересами розуміють виборчу спрямованість  особистості на професію як на соціально-психологічну роль. Необхідно розрізняти зацікавленість і стійкий професійний інтерес. Критерій їх відмінності - інформаційний: стійкий професійний інтерес заснований на всебічній, об'єктивній інформації, а зацікавленість - на істотній, але обмеженою. Крім того, професійний інтерес характеризується спрямованістю на сутнісні сторони професії: предмет і умови праці, професійну підготовку. Професійні інтереси у підлітка формуються на основі наявних пізнавальних інтересів і тісно з ними взаємопов'язані. Тому діагностика пізнавальних інтересів має істотне значення в практиці профконсультації. Для цього використовується і «Карта інтересів» Федоришина.

Метою даної методики є  виявлення індивідуальних особливостей професійних інтересів. Може застосовуватися  для дослідження учнів середніх і старших класів. Вона використовується в цілях профорієнтації і при прийомі на роботу. Гарні результати виходять при використанні даної методики в цілях профорієнтації осіб, що міняють професію. Рекомендується застосовувати методику для випробуваних у віці до 35 років.

У нашому дослідженні взяли  участь студенти факультету мистецтв та дошкільної освіти ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. За допомогою цього завдання ми хотіли дізнатись, наскільки вибір майбутньої професії студентів відповідає їх реальним інтересам та здібностям.

Дослідження проводилось  в травні місяці 2013 року серед студентів 1-3 курсів. І ось що воно показало:

90% опитаних віддають перевагу, все ж-таки, мистецтву та педагогіці.

50% опитаних мають нахили  до журналістики, історії та сфери  обслуговування.

25% опитаних зацікавлені  також у географії.

12% опитаних здібні до  філології, правознавства, медицини, геології, хімії, астрономії, робочих спеціальностей та сільського господарства.

В цілому, картина дослідження  показала позитивні результати щодо мистецтва та педагогіки, а отже студенти не помилились з вибором  майбутньої професії, але відкриттям стало те, що опитувані мають здібності  та інтерес і до зовсім інших професій, таких як: журналістика, історія, сфера обслуговування і навіть філологія, правознавство, медицина, хімія, геологія та інші.

А ось щодо негативних результатів, вони показали наступне:

100% опитаних одностайно  негативно ставляться до математики;

90% опитаних мають негативне  відношення до фізики та хімії;

50% опитаних негативно  відносяться до будівництва та  техніки;

40% опитаних негативно  ставляться до геології, електроніки  і сільського господарства.

Дослідження проводилось  таким чином:

Для опитувачів пропонується інструкція виконання цієї методики, де потрібно обрати з представлених варіантів відповіді те, що найбільше подобається (поставивши +) і те, що не подобається (поставивши -) або дуже не подобається (--), а якщо відповідь викликає сумнів – поставити 0. Результати записують до спеціального бланку відповідей у вигляді «дешифратора». (завдання і ключ прикріплені в додатках)

На основі отриманих кількісних даних робиться висновок про те, наскільки сильно, тобто на якому  рівні і наскільки широко, проявляється інтерес  до певних сфер трудової діяльності. Як сильно він проявляється на різних рівнях оволодіння ними. Потрібно визначити також ті сфери, ставлення до яких має негативне емоційне забарвлення.

За результатами виконання  цієї методики опитуваний повинен зробити  висновок стосовно рівня розвитку своїх  професійних інтересів та бажаних  для себе сфер діяльності.

 

 

2.2. Екпериментальне дослідження рівня розвитку здібностей спілкування у студентів за методикою В. Ф. Ряховського.

Ми провели експериментальне дослідження серед студентів факультету мистецтв та дошкільної освіти ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.

Завдання і методика дослідження:

Для того, щоб дослідити рівень розвитку здатності до спілкування у студентів, ми використовували таку методику:

Тест-опитувальник «Визначення  рівня товариськості»

(за В.Ф. Ряховським) (тестові завдання в додатках та класифікатор)

Інструкція для досліджуваних:

Методика по визначенню рівня  товариськості містить 16 питань. На кожен слід відповісти «Так», «Ні» або  «Іноді». Час на виконання методики - 5-7 хвилин.

Обробка результатів:

Оцінка відповідей:

«Так» - 2 очки

«Ні» - 1 очко

«Іноді» - 0 очок

Рівень товариськості  визначається залежно від набраних балів.

Бали підсумовуються і  за класифікатором визначається, до якої категорії людей відноситься  випробуваний.

Аналіз та обговорення  результатів дослідження.

Тест-опитувальник «Визначення  рівня товариськості»

За допомогою цієї методики ми визначили рівень товариськості  у підлітків. Ми підрахували бали і за допомогою класифікатора  визначили рівень кожного з досліджуваних.

Отже, 28% опитаних знаходяться  на високому рівні товариськості, 58% (9-13 балів) опитаних знаходяться на середньому рівні і 14% (14-18 балів) мають рівень нижче за середній (19-24 балів).

Студентів, які б знаходились  на найвищому рівні або, навпаки, на низькому – не виявлено.

Проаналізував дані, отримані в результаті дослідження, ми дізнались рівень розвитку товариськості у студентів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Розглянуте співвідношення задатків і здібностей показує, що, хоча розвиток здібностей залежить від  природних передумов, що далеко не однакові в різних людей, однак здібності не стільки дарунок природи, скільки продукт людської історії.

Якщо у тварин передача досягнень попередніх поколінь наступним здійснюється, головним чином, шляхом спадкоємних морфологічних змін організму, то в людини це відбувається суспільно-історичним шляхом, тобто за допомогою знарядь праці, мови, творів мистецтва і т.п. Кожна людина має прийняти естафету: вона повинна застосовувати знаряддя, користуватись мовою, насолоджуватися добутками художньої творчості і т.п.

Опановуючи світом історичних досягнень, люди формують свої здібності. Прояв здібностей знаходиться в прямій залежності від конкретних прийомів (методики) формування відповідних знань і умінь, що історично виробляються людьми в ході задоволення потреб суспільства.

В першому розділі ми з  вами познайомились з поняттями  про здібності, їх структуру, походження, види та багато чим іншим. Ми більш детально розглянули загальні та спеціальні здібності. Також дазнались про генетичний аспект особистості від задатків до здібностей, де стало відомо, що здібності завжди є результатом розвитку і не виникають з нічого.

У другому розділі ми проводили 2 дослідження. Перше – за  методикою  Федоришина «Карта інтересів», де з’ясували  інтререси та нахили студентів факультету мистецтв та дошкільної освіти ХНПУ ім.Г.С. Сковороди.

А другим стало екпериментальне дослідження рівня розвитку здібностей спілкування у студентів за методикою В. Ф. Ряховського, тобто ми досліджували комунікативні здібності.

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. – М, 1995.

2. Брудный А.А. К теории коммуникативного воздействия // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. М., 1977.

3. Бутчер Т. Ода людським можливостям.

 М., Онікс, 1996, с. 117-128.

4. Крутецький В.А. Психологія математичних здібностей

школярів. М., Освіта, 1968. с.380-390, 397-400

5. Ковальов А.Г., Мясищев В.Н. Психологічні особливості

людини, т.2. Здатності. Л. Изд-во БРЕШУ, 1970.

6. Кузьміна Н.В. Формування педагогічних здібностей.

Л., Вид-во БРЕШУ, 1979.

7. Леви В. Л.  Мистецтво бути собою.

М., Знання, 1977.

8. Лейтес Н.С. Розумові здібності і вік.

М., Педагогіка, 1971

9. Теплов Б.М. Проблеми індивідуальних розходжень.

 М. Вид-во АПН РСФСР, 1961, с.9-347.

10. Профконсультаційна робота зі старшокласниками. (Під.  ред. Б.А. Федоришина. – К.: Рад. шк., 1980.) і модернізована к.п.н., проф. М.С. Янцуром.

11. http: //www.psychology.ru./library

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Методика «Карта інтересів» (Б.О. Федоришина)

Перелік питань до «Карти інтересів»

Чи любиш ти, хотів би ти, чи подобається тобі?

1. Уроки фізики.
2. Уроки математики.
3. Уроки хiмiї.
4. Читати книжки або статті з астрономії.
5. Читати книжки або статті з бiологiї.
6. Читати про досліди на тваринах.
7. Читати про сiльськогосподарськi рослини i тварини.
8. Читати про ліс.
9. Читати про твори класиків світової літератури.
10. Читати газети, журнали, дивитися телепередачі, слухати радіо.
11. Уроки iсторiї.
12. Вiдвiдувати театри, музеї, художні виставки.
13. Читати літературу про геологiчнi експедиції.
14. Читати про рiзнi країни та їх економіку, державний устрій.
15. Організовувати друзів на виконання громадської роботи i керувати ними.
16. Читати про роботу мiлiцiї.
17. Читати про моряків, пiлотiв.
18. Читати про роботу вихователя, вчителя.
19. Знайомитися з будовою i роботою верстатів.
20. Готувати обіди.
21. Читати про будiвельникiв.
22. Турбуватися про красу приміщень, в яких ви навчаєтесь, живете, працюєте .
23. Читати про досягнення техніки (наприклад журнали "Юний технік", "Техніка молоді" i т.п.).
24. Знайомитися з будовою побутових електро- i радiоприладiв.
25. Читати науково-популярну літературу про відкриття у фiзицi.
26. Читати науково-популярну літературу про математику.
27. Дізнаватися про нові досягнення у галузі хiмiї (з журналів, радiо- i телепередач i т.п.).
28. Дивитися телепередачі про космонавтів.
29. Вивчати бiологiї.
30. Цікавитися причинами i способами лікування хвороб.
31. Вивчати ботаніку.
32. Проводити час у лiсi.
33. Читати лiтературно-критичнi статті.
34. Активно брати участь у громадській роботі.
35. Читати книжки про iсторичнi події.
36. Слухати симфонічну музику.
37. Дознаватися про нові родовища корисних копалин.
38. Дізнаватися про географiчнi відкриття.
39. Обговорювати поточні справи i події.
40. Встановлювати дисципліну серед ровесників або молодших.
41. Подорожувати по країні.
42. Пояснювати учням, як розв'язувати складне завдання, правильно скласти речення.
43. Вивчати нові інструменти.
44. Уроки обслуговуючої праці.
45. Дізнаватися про нові досягнення в галузі будівництва.
46. Вiдвiдувати фабрики.
47. Знайомитися з будовою механiзмiв, машин.
48. Читати статті у науково-популярних журналах про досягнення в галузі радiотехнiки.
49. Пізнавати нові фiзичнi явища.
50. Розв'язувати складні математичні задачі.
51. Ставити досліди з хiмiї, слідкувати за ходом хiмiчних реакцій.
52. Спостерігати за небесними світилами.
53. Вести спостереження за рослинами.
54. Робити перев'язки, надавати першу медичну допомогу.
55. Вирощувати тварин i доглядати за ними.
56. Збирати гербарій.
57. Писати розповiдi та вiршi.
58. Спостерігати за поведінкою i життям людей.
59. Брати участь у роботі історичного гуртка, розшукувати матеріали, що свідчать про події минулого.
60. Декламувати, співати у хорі, виступати на сцені.
61. Збирати мінерали, цікавитися їх походженням.
62. Вивчати природу рідного краю.
63. Організовувати рiзнi заходи у школі.
64. Звертати особливу увагу на поведінку людей.
65. Вiдвiдувати гурток автолюбителів, обслуговувати автомобіль.
66. Проводити час з малими дітьми (читати їм книжки, допомагати, щось розповідати їм).
67. Виготовляти рiзнi деталі та предмети.
68. Організовувати харчування під час походів.
69. Бувати на будівлях.
70. Шити одяг.
71. Збирати i ремонтувати механізми велосипедів, швейних машин, годинників i т.п.
72. Ремонтувати побутові електроприлади.
73. Займатися у фізичному гуртку.
74. Займатися у математичному гуртку.
75. Готувати розчин, зважувати реактиви.
76. Вiдвiдувати планетарій.
77. Вiдвiдувати гурток бiологiї.
78. Спостерігати за хворими, надавати їм допомогу.
79. Спостерігати за природою i вести записи спостереження.
80. Садити дерева i доглядати їх.
81. Працювати зі словником i літературними джерелами.
82. Швидко переключатися з одного виду роботи на інший.
83. Виступати з доповідями на історичну тему.
84. Грати на музичних інструментах, малювати або вирізати по дереву.
85. Складати опис матерiалiв.
86. Брати участь у географічних експедиціях.
87. Виступати з повідомленнями про міжнародне становище.
88. Допомагати працівникам мiлiцiї.
89. Вiдвiдувати гурток юних моряків.
90. Виконувати роботу піонервожатого.
91. Уроки праці.
92. Давати поради знайомим під час купiвлi одежі.
93. Спостерігати за роботою будiвельникiв.
94. Знайомитися зі швейним виробництвом.
95. Робити моделі лiтакiв, планерів, кораблів.
96. Складати радiоприймачi i електроприлади.
97. Брати участь в олiмпiадах з фізики.
98. Брати участь у математичних олiмпiадах.
99. Розв'язувати задачі з хiмiї.
100. Брати участь у роботі астрономічного гуртка.
101. Проводити досліди на тваринах.
102. Вивчати функції організму людини i причини виникнення хвороб.
103. Проводити досліди з метою вирощування нових сільськогосподарських тварин.
104. Бути членом товариства охорони природи.
105. Брати участь у диспутах, читацьких конференціях.
106. Аналізувати явища i події життя.
107. Цікавитися минулим нашої країни.
108. Проявляти інтерес до теорії та iсторiї розвитку мистецтва.
109. Здійснювати тривалi та нелегкі походи, під час яких доводиться напружено працювати за заданою програмою.
110. Складати географічні карти i збирати iншi географiчнi матеріали.
111. Вивчати політичний устрій різних країн.
112. Робота юриста.
113. Вiдвiдувати гурток юних космонавтів.
114. Робота учителя.
115. Бувати на заводах.
116. Надавати людям рiзнi послуги.
117. Брати участь у будівельних роботах.
118. Знайомитися з виготовленням промислових товарів.
119. Розбиратися у технічних схемах i кресленнях.
120. Користуватися точними вимірювальними приладами i здійснювати розрахунки за отриманими даними.
121. Проводити досліди з фізики.
122. Виконувати роботи, що вимагають математичних правил i формул.
123. Асистувати викладачу при проведенні дослiдiв з хiмiї.
124. Збирати вiдомостi про iншi планети.
125. Читати про дiяльнiсть бiологiв.
126. Бути активним членом санітарних дружин.
127. Доглядати за сільськогосподарськими машинами i знаряддями праці.
128. Знайомитися з веденням лісного господарства.
129. Вивчати походження слів i окремих словотворень.
130. Вести щоденник, писати замітки у шкільну газету.
131. Вивчати історичне минуле інших країн.
132. Неодноразово дивитися у театрі одну i ту ж п'єсу.
133. Читати про життя i дiяльнiсть відомих геологів.
134. Вивчати географію нашої планети.
135. Вивчати бiографiї політичних дiячiв.
136. Правильно оцінювати вчинок товариша, знайомого, літературного героя.
137. Читати книжки про засоби пересування.
138. Навчати i виховувати дітей.
139. Спостерігати за працею робітника.
140. Постійно спілкуватися з людьми.
141. Проектувати будiвельнi об'єкти.
142. Вiдвiдувати виставки товарів побутового обслуговування.
143. Виконувати креслення, проектувати машини.
144. Розбиратися у радіосхемах.

Бланк відповідей:

Ім’я ______________________________ Вік _________________________

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24
	25	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40	41	42	43	44	45	46	47	48
	49	50	51	52	53	54	55	56	57	58	59	60	61	62	63	64	65	66	67	68	69	70	71	72
	73	74	75	76	77	78	79	80	81	82	83	84	85	86	87	88	89	90	91	92	93	94	95	96
	97	98	99	100	101	102	103	104	105	106	107	108	109	110	111	112	113	114	115	116	117	118	119	120
	121	122	123	124	125	126	127	128	129	130	131	132	133	134	135	136	137	138	139	140	141	142	143	144
+
-