Проблема готовності майбутнього подружжя до шлюбу

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Інститут  соціальних наук та самоврядування

Кафедра загальної психології

 

 

 

 

 

 

 

ПРОБЛЕМА  ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПОДРУЖЖЯ ДО ШЛЮБУ

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

                                           Студентки ІV курсу

                                            Групи С-10-09-Б1Пс(4.6з)

Очеретнюк К.С.

 

Науковий керівник:

                                           

Варлакова. Є. О

 

 

Київ-2012

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………..	3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПОДРУЖЖЯ ДО ШЛЮБУ	7
1.1 Розвиток сім’ї та шлюбу в історичному вимірі	7
1.2. Особливості консультування  майбутнього подружжя	11
1.3.Психологічні особливості готовності майбутнього подружжя до шлюбу	17
Висновки до розділу 1	25
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПОДРУЖЖЯ ДО ШЛЮБУ	27
2.1. Організація та проведення  емпіричних досліджень	27
2.2 Аналіз результатів дослідження	31
2.3 Надання рекомендацій членам  молодого подружжя	34
Висновки до розділу 2	36
ВИСНОВКИ	38
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ	40
ДОДАТКИ	48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Юнацький вік - це період життєвого і професійного самовизначення особистості. Цей період життя людини характеризується активним становленням особистості, виникненням і розвитком значимих психологічних новотворів, задіяних у всіх проявах когнітивного й емоційного відношення до світу, - в оцінці реальної дійсності й оточуючих людей, у прогнозуванні своєї соціальної активності, у плануванні майбутнього і самореалізації, у формуванні власних уявлень про світ і про себе самого.

Сучасний  світ дуже складний і різноманітний. Тисячі людей щодня наважуються  на найважливіший у житті крок - створення сім'ї, складової суспільства [2].

За визначенням  М.Я. Соловйова, сім'я - це мала соціальна група суспільства, найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі і родинних зв'язках, тобто відносинах між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами, і іншими родичами, що живуть разом і ведуть спільне господарство.

На основі аналізу та узагальнення наукової літератури встановлено, що проблема підготовки молоді до шлюбного життя цікавила вчених ще в далекому минулому, таких як - Аристотель, Платон, Я.А. Каменський, Й. Песталоцці. Велику увагу приділяли їй видатні філософи-педагоги Д. Локк, Ж.Ж. Руссо, К.Д. Ушинський. У значній мірі висвітлене питання і в українській народній педагогіці, що бере свої витоки з національних традицій, в яких закладений величезний духовний потенціал українського народу. Помітний вклад у розробку проблеми знесли О.М. Бернштейн, П.П. Блонський, Н. Жарінцова, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський.

Стоячи  на шляху прийняття рішення про  вступ у шлюб, молоді люди стикаються з труднощами різного роду  і  психологічними бар'єрами. Деякі з  них виявляються в поведінці і способі життя людини, діють на підсвідомому рівні і впливають на стійкість у прийнятті рішень.

Одним з  таких бар'єрів є мінливий прояв  тривожності, який іменують ситуативним, а особливість особистості проявляючої такого роду тривожності, позначають як ситуаційну. Цей стан характеризується суб'єктивним переживанням емоцій: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю, що несприятливо впливає на психологічну готовність молодої людини до вступу в шлюбні відносини і зміни власного життя [3].

Вивчення  взаємин майбутнього подружжя ускладнене багатьма чинниками:

 

По- перше, складністю союзу двох людей як соціальної та психологічної системи. Майбутня сім'я включає в себе велику кількість різних відносин і взаємозв'язків, для формування яких мають значення особистісні особливості кожного окремого члена, соціальне оточення, звичаї, традиції, соціально-економічні умови.

По-друге, відсутністю єдиного підходу  до проблем дошлюбних взаємин, єдиного  розуміння їх сутності та структури. Ще не вироблена загальна теорія, яка  могла б стати основою для  вивчення дошлюбних відносин, є значна кількість течій і напрямів з  різними, нерідко важко порівнянними підходами.

По - третє, тим, що предметом сімейної психології є та область соціального життя, яка підлягає впливу соціальних стереотипів, і уявлення, про яку піддається значній дії буденного досвіду. Кожна людина має свій власний  досвід взаємин і часто виходить тільки з нього, намагаючись зрозуміти, що таке дошлюбні стосунки взагалі.

І, звичайно, вивчення взаємин ускладнюється  скритністю та інтимнісю багатьох подій, що відбуваються у дошлюбному союзі, а так само їх мінливістю, відсутністю чітких контурів.

Отже, тема курсової роботи «Проблема готовності майбутнього подружжя до шлюбу» є актуальною для сучасної психології сім’ї та психологічного консультування.

Об’єкт нашого дослідження: готовність молодого подружжя до шлюбу.

Предмет нашого дослідження: встановлення зв’язку між готовністю до шлюбу та проблемами психологічних особливостей майбутнього подружжя.

Мета нашого дослідження: дослідити готовність майбутнього подружжя до шлюбу.

Відповідно  до поставленої мети дослідження  були визначені такі завдання:

 

1.  проаналізувати науково-психологічну  літературу щодо проблеми дослідження;

2.  розглянути особливості  майбутнього подружжя;

3.  виявити основні  проблеми готовності до шлюбу;

4. зробити огляд методичних  можливостей діагностики готовності  до шлюбу.

Для розв’язання  поставлених завдань і перевірки  гіпотези були використані наступні методи дослідження:

 

•     теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, узагальнення тощо;

 

•  методи емпіричного дослідження: тестування з використанням наступних методик: « Тест – карта» І. Ф. Юнда, «Діагностика енергофізіологічної сумісності з партнером», «Шкала любові та симпатії» З. Рубін.

 

•  методи обробки даних: математична обробка даних з побудовою таблиць, рисунків, якісна інтерпретація отриманих даних.

 

Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 48 сторінок, робота містить таблиці і 3 рисунка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПОДРУЖЖЯ ДО ШЛЮБУ.

 

1. Розвиток сім’ї та шлюбу в історичному вимірі

 

Люди по-різному сприймають, осмислюють та оцінюють стосунки в залежності від особливостей свого внутрішнього світу. Взаємне непорозуміння породжує уявлення про пітьму в чужій душі, незрозумілу жіночу логіку та примітивну чоловічу, єдино правильну культуру спілкування, прийняту у власному середовищі, та неприйняття особливостей тих, хто  до неї не належить. Тому під час  спілкування важливо досягти  взаєморозуміння, особливо це стосується подружжя та сім'ї, тобто найближчого  оточення.

Вітчизняні і закордонні монографії, присвячені проблемам сім’ї і  шлюбу, перестали бути рідким явищем (Е.Г. Ейдеміллер, В.В. Юстицький, Б.Н. Кочубей, В. Сатир, Д. Скиннер, Г. Навайтис і ін). У більшості досліджень знайшли відображення мотиви вступу в шлюб, функції родини, причини сімейних конфліктів і розводів, методи сімейної терапії. [25]

Причина, очевидно, криється в тім, що заглиблені дослідження сімейних відносин і процесу виховання  дітей у родині почалися лише в XX столітті.

Корені сучасного шлюбу починаються  в релігійному, етнічному, культурному минулому родини.

Наші традиції, стиль життя, уявлення про роль і значення родини, системи  виховання дітей; наші інтимні відносини - усі мають свої історичні корені.

Вступ у шлюб і створення сім’ї  нині настільки пересічне явище, що здається, так було завжди. Європейський тип шлюбу виник більш 300 років  тому, але історія виникнення моногамної родини нараховує багато - багато тисячоліть.

За кілька тисячоріч до нової  ери в кодексі вавилонського  царя Хаммурапі була закріплена нерівність чоловіків - кодекс визнає моногамію, але дозволяє чоловіку брати наложниць, а за невірність особливо строго карає дружину. Подібні закони видавалися в древні і середні століття у всіх країнах.

Вперше в історії рівність чоловіків  і жінок перед законом проголосила  Французька революція 1793 р., коли були введені шлюб по взаємній згоді, система  розводів, скасоване розходження  дітей на законних і незаконним.

В епоху раннього середньовіччя  відношення до шлюбу рідко зв'язувалося  з романтикою і любов'ю. Ранні  християни взагалі мали про шлюб дуже неясне і суперечливе уявлення.

Панували три розповсюджені  точки зору. Відповідно до першої з них, шлюб - це дарунок божий, а його ціль - дітородіння. При цьому існували різні його інтерпретації, наприклад твердження, що створення великої родини - святий обов'язок чоловіків. Друга точка зору зводилася до того, що шлюб - це необхідне зло, що краще одружитися, чим згоріти від любовної пристрасті. Ідея задоволення пристрасті за допомогою шлюбу ґрунтувалася на реалістичному усвідомленні інтимної близькості як природної потреби людини, який необхідно узаконити. І сьогодні багато шлюбів молодих людей, що вийшли з підліткового віку, базуються саме на таких уявленнях про інтимне життя. Третя думка про шлюб зводилося до того, що його варто цілком уникати. Необхідно бути вільними від подружніх обов'язків, щоб цілком присвятити себе релігії. І в даний час ще є люди, що уникають шлюбу по тій же причині. На такій позиції, що виключає сімейні відносини, знаходяться чоловіки і жінки, що відмовляються від шлюбу заради кар'єри чи інших подібних розумінь.[11]

Ось що писав із цього приводу Джон Босвел:

"В досучасній Європі шлюб спочатку був такою собі домовленістю про розподіл власності, потім зосередився на вихованні дітей, а закінчилось тим, що за основу стало братись подружнє кохання. Не так багато пар одружувалися "з кохання", але чимало починали любити одне одного, мірою того як провадили спільне господарство, виховували дітей і розділяли на двох радощі та прикрощі життя. Майже в усіх епітафіях подружнім парам, які збереглися, говориться про глибоку емоційну прив'язаність. Натомість у більшості країн сучасного Заходу шлюб починається з кохання, потім виливається в спільні турботи про виховання дітей (якщо є діти), а закінчується, дуже часто, розподілом власності; на той час кохання вже або зникає, або перетворюється на далекий спогад" (Вoswell, 1995, р. XXI).

В наш час шлюб – це (від слов'янського «слюб» — з'єднання за любов'ю) — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, яка визначає їхні права і обов'язки одного щодо іншого й щодо дітей.[4]

У повсякденній свідомості поняття "шлюб" і "сім’я" можуть об’єднуватися, але в науці прийняте їх розмежовувати. У першому випадку знаходять висвітлення соціально-правові аспекти сімейно-родинних відносин.

Шлюб є суспільним інститутом, що регулює відносини між статтями. Чоловік і жінка виступають у ньому і як особистості, і як громадяни держави. Соціальний характер шлюбу виявляється, насамперед у публічній формі його висновку, у контрольованому суспільством виборі шлюбних партнерів, у спадкуванні сімейного майна.[7]

Багато фахівців використовують визначення родини, запропоноване А.Г. Харчєвим: "родина - це історично-конкретна система взаємин між подружжям, між батьками і дітьми, це мала соціальна група, члени якої зв'язані шлюбними чи батьківськими відносинами, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність у який обумовлена потребою суспільства у фізичному і духовному відтворенні населення" [15].

Інший погляд на сім’ю відображений у висловленні А.И. Захарова: "У соціальній психології існує поняття "первинна група". Зв'язки в цій групі будуються на безпосередніх контактах, на емоційному залученні її членів у справи групи, що забезпечує високий ступінь ототожнення і злиття її учасників. Такою первинною групою є родина - єдина група, що збільшується і розростається не завдяки "прийому" нових членів ззовні, а завдяки народженню дітей" [22].

І в наші дні люди часом одружуються  з розрахунку, хоча причини що спонукують до цього, можуть відрізнятися від тих котрі були в їхніх предків.