Проблема готовності майбутнього подружжя до шлюбу

  Шкала симпатії реєструє: ступінь  поваги, ступінь захоплення і  ступінь сприйманого схожості  об'єкта оцінки з респондентом.

 

 

2.3 Надання рекомендацій  членам молодого подружжя

 

Основними засобами оптимізації можуть бути роботи з сімейними психологами, Центри сімейного консультування, Центри соціальних служб для молоді, відділи  сім’ї та молоді, Служби у справах  неповнолітніх, Спілки захисту сім’ї  та особистості, Центр екології сім’ї та ін.

Саме ними розроблено багато рекомендацій:

 

-  Поважай себе, а тим більше іншого. Намагайся не збирати помилки, образи і «гріхи», а відразу реагуй на них. Це виключно нагромадження негативних емоцій. [15,2]

 

-  Не прагніть у подружньому  спілкуванні домінувати. Багато  людей вважає, що можуть не  тільки вказати партнеру на  помилку, але й покарати його  за це, не розуміючи, що спочатку  слід визначити, що є і не  є помилкою. Повчати в сучасній  сім’ї жоден з подружжя не  має права. Способи нав’язати  своє главенство в сімейних стосунках справедливо сприймаються як агресивні й отримують різку відсіч.

 

-  Не прагніть до перемоги  в конфлікті, оскільки ваша  перемога – це поразка коханої  вам людини.

 

-  Намагайтеся не пам’ятати  про суперечку. Спеціалісти стверджують,  чим швидше забувається погане, тим щасливіша сім’я. Найнебезпечніше  для сім’ї, її благополуччя  є накопичення образ, «гріхів», помилок тощо.

 

-  Не робіть зауважень один  одному в присутності інших  (дітей, знайомих, гостей і так  далі). Це принижує гідність людини, боляче б’є по самолюбству.

 

-  Не перебільшуй власні здібності  і досягнення, не вважай себе  завжди і у всьому правим.

 

-  Більше довіряй і ревнощі  зводь до мінімуму. У сімейному  житті іноді краще не знати  правду, чим будь-що-будь намагатися  встановити істину.

 

-  Не опускайся, піклуйся про  свою фізичну привабливість, працюй  над своїми недоліками.

 

-  Ніколи не узагальнюй навіть  явні недоліки партнера, веди  розмову тільки про конкретну  поведінку в конкретній ситуації.

 

-  Стався до захоплень партнера  з інтересом і повагою. Будь  уважним, умій слухати і чути  партнера.

 

-  Намагайтеся знаходити час  для того, щоб хоча б іноді  відпочити один від одного. Це  допоможе зняти емоційно-психологічну  перенасиченість спілкуванням. [15,3]

 

Майбутнє сімейне життя , як ніщо інше, залежить в першу чергу від уміння партнерів розуміти, прощати й уступати.

 

Висновки до розділу 2

 

В ході написання другого розділу  нами були визначені основні методичні  засади для проведення емпіричного  дослідження, спрямованого на встановлення готовності молодих людей до шлюбу та сімейних відносин.

Виходячи з мети і завдань  дослідження, в роботі був використаний ряд методик спрямованих на визначення психологічної готовності молоді до сімейного життя, діагностику енергофізіологічної сумісності з партнером, та визначення рівня емоціональних відносин.

 За методикою Юнда «Тест - карта» було встановлено, що більшість пар мають достатній рівень підготовленості до сімейного життя. Це означає, що майбутнє подружжя  оцінює готовність до сімейного життя, прогнозує сімейне благополуччя у відносинах: визначає перспективи благополуччя сімейних відносин і готовність виконувати сімейні функції.

За другою методикою « Енергофізіологічна сумісність партнерів» було встановлено, що більшість пар мають високий рівень сумісності між собою.

Особливе значення для гармонійного спільного життя має психологічна сумісність партнерів, яку характеризують узгодженість функціонально-рольових очікувань, ціннісно-орієнтаційна єдність і згуртованість, узгодженість у спільній діяльності, а також сумісність темпераментів, близькість реакцій на психологічні подразники.

За методикою « Шкала любові та симпатії» було встановлено, що любов переважає в їхніх стосунках.

Ці шкали були розроблені для оцінки емоційних аспектів міжособових партнерських відносин. Вони дозволили оцінити відносини між партнерами.

  Дані за шкалою любові  характеризують рівень прихильності, турботи та інтимності відносин. Шкала симпатії відображає ступінь  поваги, захоплення і сприйманого  схожості з партнером. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Проведене теоретичне та емпіричне  дослідження проблем готовності молодих людей до шлюбу.

1. На основі теоретичного аналізу літературних джерел:

• З’ясовано, що шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

У повсякденній свідомості поняття "шлюб" і "сім’я" можуть об’єднуватися, але в науці  прийняте їх розмежовувати. У першому  випадку знаходять висвітлення  соціально-правові аспекти сімейно-родинних відносин.

Також було з’ясовано, що найбільшого поширення  і популярність в зарубіжній соціальній психології отримали теорії комплементарних  потреб Р.Уінча, теорія «стимул-цінність-роль» Б.Мурстейна, інструментальна теорія підбору подружжя Р. Сентерса, теорія «фільтрів» А. Керкгоффа і К. Девіса, «кругова теорія любові» А. Рейса.

Встановлено, що готовність особистості до шлюбу  включає такі компоненти як:

– фізична і фізіологічна зрілість майбутнього подружжя, соціальна готовність, етико-психологічна готовність, сексуальна готовність.

 

Проблема підготовки молоді до шлюбного життя цікавила вчених ще в далекому минулому, таких як - Аристотель, Платон, Я.А. Каменський, Й. Песталоцці. Велику увагу приділяли їй видатні філософи-педагоги Д. Локк, Ж.Ж. Руссо, К.Д. Ушинський.

Вони  розглядають подружжя, як міжособистісну взаємодію між чоловіком та дружиною, що врегульовується моральними принципами та підтримується, цінностями, які йому притаманні. Сім’я ж є більш  складною системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об’єднує не лише подружжя, але і їх дітей, а  також інших родичів та близьких.

2. На основі емпіричного дослідження:

Встановлено, що за методикою Юнда «Тест - карта» більшість пар мають достатній рівень підготовленості до сімейного життя. Це означає, що майбутнє подружжя  оцінює готовність до сімейного життя, прогнозує сімейне благополуччя у відносинах: визначає перспективи благополуччя сімейних відносин і готовність виконувати сімейні функції.

За другою методикою « Енергофізіологічна сумісність партнерів» було встановлено, що більшість пар мають високий рівень сумісності між собою.

Особливе значення для гармонійного спільного життя має психологічна сумісність партнерів, яку характеризують узгодженість функціонально-рольових очікувань, ціннісно-орієнтаційна єдність і згуртованість, узгодженість у спільній діяльності, а також сумісність темпераментів, близькість реакцій на психологічні подразники.

За методикою « Шкала любові та симпатії» було встановлено, що любов переважає в їхніх стосунках.

Ці шкали були розроблені для оцінки емоційних аспектів міжособових партнерських відносин. Вони дозволили оцінити відносини між партнерами.

  Дані за шкалою любові  характеризують рівень прихильності, турботи та інтимності відносин. Шкала симпатії відображає ступінь  поваги, захоплення і сприйманого  схожості з партнером. 

Отже, можна зробити висновок, що ми досягли поставленої мети, а  саме дослідили проблеми готовності молодих людей до шлюбу і виконали завдання, які ставили на початку  дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Калмыкова, Е.С. Психологические проблемы первых лет супружеской жизни / Е. С. Калмыкова // Психология семьи: хрестоматия. - М.: Бахрах, 1998. - С. 138 - 146

 

2. Сысенко, В.А. Молодежь вступает в брак / В.А. Сысенко. - М.: Мысль, 2003. - 138с.

 

3. Прихожан, А.М. Причины, профилактика и преодоление тревожности / А.М. Прихожан // Психологическая наука и образование. - 1998. -  №2. - С. 5 - 12.

4.      Эйдемиллер, Э.Г. Психология и психотерапия семьи / Э. Г. Эйдэмиллер, В. В. Юстицкис. - СПб., 2008.- 652с.

5.  Гребенников И.В. основы семейной жизни: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1991. - 158с.

6.  Джеймс М. Брак и любовь. - М.: 1985 С.36 - 62.

7. Дружинин В.Н. Психология семьи. - Екатеринбург, 2000.

8.  Журбицька Т.С. Молода сім’я. - К.: 1985. - 101с.

9. Куприянчик Л.Л. Психология любви. Донецк, 1998.

10. Лисовский В.Т. Любовь и нравственность. Л., 1985.

11. Книга молодой семьи. - Л.: 1990. - 203с.

12. Ковалев С.В. Психология семейных отношений. - М.: 1987. - 433с.

13. Круглов Б.С. Правовое сознание как элемент психологической подготовки молодежи к семейной жизни. // Вопросы психологии. №4.1986. С.63-68.

14. Сысенко В.А. Молодежь вступает в брак. М., 1986.

 

15.  Сатир В. Вы и ваша семья. Руководство по личностному росту: Пер. с англ. - М.: Эксмо-Пресс, 2000.

 

16.  Семья в психологической консультации / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. - М.: Педагогика, 1989.

17. Трухин И.А. Будущему семьянину. Киев, 1987.

 

18.  Психология: Словарь / Под ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990.

19. Соціальна робота з молодою сім’єю. Вип.2. - 1995. - 97с.

20.  Сатир В. Как строить себя и свою семью. - М.: Педагогика-Пресс, 1992. - 191с.

21. Семья: Социально-психологические и этические проблемы: Справочник. -К.: 1989. -252с.

22. Сизанов А.Н. Подготовка подростков к семейной жизни. - Минск.: 1989. - 112с.

23.  Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. - СПб.: ООО "Речь", 2000. - 350с.

24. Ходаков Н.М. Молодым супругам. - М.: 1993. - 109с.

25.  Шмелев А.Г. Острые углы семейного круга. - М.: 1986. - 96с

26. Юнда И.Ф., Юнда Л.И. Как стать счастливым в браке - К.: Украинский центр психотерапии, 1991. - 97 с.

27. Юнда И.Ф., Юнда Л.И. Социально - психологические и медико - биологические основы семейной жизни. - Киев.: 1990. - 239с.

28. Харчев А.Г. Брак и семья. - М.: 1979. С.66. Цит. по: Женщина: Монография. Кн.1. Сыктывкар - Киров, 1995. С.571.

29.  Фрейд 3. Психология бессознательного. - М.: Просвещение, 1990.

30.  Филюкова Л.Ф. Современная молодая семья. - Минск: наука и техника, 1986. - 48с.

31. Татаркевич В. О счастье и совершенстве человека. – М.: Просвещение, 1981. – 361 с.

32. Хектаузен Х. Психология мотивации достижения. – СПб.: Питер, 2001г. – 412 с.

33. Л.Б. Шнейдер Психология семейных отношений. - Курс лекций. - Кафедра психологи // ЭКСМО. - Пресс. -2000 г.

34. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОТОВНОСТІ МОЛОДІ ДО ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ (В. Г. Захарченко) // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). - C.14-23

35. Психологія сім’ї. Навчальний посібник за заг. ред. В.М.Поліщука // Суми.- «Університетська книга». – 2008 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток 1

Методика «Тест –  карта оцінки готовності до сімейного  життя» І. Ф. Юнда.

Типичные ситуации, варианты поведения.	П	В	Н
I. У юноши (девушки) неприятности на работе: 1)   недовольство, упреки в  нерасторопности, неумении ладить  с начальством, решать производственные  вопросы; 2)   спокойно-дружеские отношения,  иногда с утешением и разделением  огорчения; 3)   сопереживание, проявление  нежности, стремление успокоить,  поддержать уверенность в правоте. II. Встреча гостей - родителей, родственников и друзей: 1)   прием простой, без особого  энтузиазма, чайный стол с обсуждением  семейных проблем и новостей; 2)   прием без всякого энтузиазма, без проявлений признаков должного  уважения, в разговоре порой проскальзывает  недовольство; 3)   прием в торжественной  обстановке, с празднично накрытым  столом,     любимыми     кушаньями     гостей,     культурно развлекательной программой III. Совместные покупки, заготовка продуктов: 1)   дружное обсуждение планов, в реализации которых все члены  семьи принимают посильное, но  активное участие; 2)   единоличное принятие решения,  один из супругов отдает распоряжения, другой выполняет их; 3)   безучастное отношение  к предстоящему, отрицательные высказывания  по поводу планов с последующей  критикой сделанного, ссорами по  этому поводу. IV. «Мне некогда, я работаю»: 1)   рассуждения типа: «Работа  на работе, а дома время - семье,  личной жизни»; отрицательная, порой  раздражительная реакция на производственные  проблемы; 2)   отношение к занятости  супруга (супруги) понимающее, хотя  и без особого интереса к его (ее) профессии; 3)   уважительное отношение  к профессии, успехам, живой интерес к работе супруга (супруги) и трудовым проблемам. V.  Забота об уюте, эстетике быта, чистоты одежды, белья; уборка квартиры, приготовление пищи с учетом различных вкусов: 1)   рассуждения типа: «Идеальный порядок в доме - моя мечта, но одна (один) я не в состоянии справиться, нужны помощник и стимул»; 2)   предпочтение самостоятельных  занятий домоводством с адекватным  восприятием доброжелательной критики  и пожеланий, без отказов от  полезной помощи; 3)   рассуждения типа: «Признаю, что порядок в доме — хорошо, но заниматься им нет никакого  желания; если бы кто-то взял  уборку, стирку и приготовление  пищи на себя, я была (был) бы  очень рада (рад)». VI. Сексуальные отношения: 1)   сдержанность и умеренность  в достижении сексуального удовлетворения; 2)   сексуальные отношения  занимают доминирующее место  в семейной жизни, все остальное  имеет соподчиненное значение; 3)   половая жизнь отодвигается  на задний план, главные интересы  сосредоточены на материальном  обеспечении, социальном престиже, трудовой деятельности. VII. Забота о потомстве: 1)   рассуждения типа: «Поживем  для себя, подумать о ребенке  не поздно и через несколько  лет»; «Ребенок в семье нужен,  но хочу не более одного». 2)   Желание иметь как можно  больше детей; 3)   Желание иметь двоих-троих  детей. VIII. Забота о воспитании детей: 1)   предоставление ребенку  возможности самовоспитания, свободы  выбора и действий; 2)   стремление к разностороннему  (интеллектуальному, психоэмоциональному  и физическому) развитию ребенка; 3)   противопоставление интеллектуальных  и спортивно-физических наклонностей; курс на одностороннее развитие  способностей. IX. Самосовершенствование в рамках семьи: 1)   забота о всестороннем  развитии каждого, индивидуальное  овладение мастерством, выработка  активной жизненной позиции; 2)   развитие в старринге (все только вдвоем, вместе), взаимное ограничение социальной активности; 3)   досуг без целевых устремлений,  поощрение свободного времяпровождения. X. Выбор и развитие коммуникабельности: 1)   импонирует скромное поведение  в обществе, добросовестный труд  не связан со стремлением завоевать  всеобщее внимание, но ценится  умение отстаивать свои позиции; 2)   главным считается умение  «не высовываться, быть незаметным  в общении вне семьи, а порой  и дома»; 3) стремление совершенствовать  манеры поведения и формы общения,  утверждать и с достоинством  представлять свою семью и  себя лично.