Проблема готовності майбутнього подружжя до шлюбу

 

Актуальною на сьогодні є спеціальна підготовка молоді до шлюбу і сімейного  життя, яка передбачає [13]:

 

– підвищення відповідальності молоді у шлюбно-сімейних стосунках, а також з питань батьківства;

 

– формування здорового  способу життя через роз’яснення  залежності сексуальності, можливості мати дітей, чи розвитку безпліддя від  наявності шкідливих звичок (куріння, алкоголізму, вживання наркотиків);

 

– формування психологічної  компетентності з приводу особливостей взаємин у сім’ї;

 

– висвітлення  питань раціонального ведення господарства, ефективної організації бюджету  сім’ї.

 

 

Висновки до розділу 1

В даному розділі ми провели розгляд  розвитку сім’ї та шлюбу в історичному  вимірі, дали загальну характеристику готовності молодого подружжя до шлюбу. Найбільш докладно питання сім’ї та шлюбу представлено в працях учених минулого і сучасності: Аристотель, Платон, Я.А. Каменський, Д. Локк, Ж.Ж. Руссо, К.Д. Ушинський, О.М. Бернштейн, П.П. Блонський, Н. Жарінцова, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський і т.д.

З’ясовано, що шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

У повсякденній свідомості поняття "шлюб" і "сім’я" можуть об’єднуватися, але в науці прийняте їх розмежовувати. У першому випадку знаходять  висвітлення соціально-правові аспекти  сімейно-родинних відносин.

Одним з перших почав роздумувати  над причинами вступу в шлюб засновник  класичного психоаналізу 3. Фрейд. Його психоаналітична теорія спирається на припущення про потяг, який діти відчувають до батьків протилежної  статі. Завдяки складному несвідомому  процессу вони можуть переносити любов, випробовувану ними до батьків, на інші, суспільно схвалювані, об'єкти - на своїх потенційних половинок.

Також було з’ясовано, що найбільшого поширення і популярність в зарубіжній соціальній психології отримали теорії комплементарних потреб Р.Уінча, теорія «стимул-цінність-роль» Б.Мурстейна, інструментальна теорія підбору подружжя Р. Сентерса, теорія «фільтрів» А. Керкгоффа і К. Девіса, «кругова теорія любові» А. Рейса.

Встановлено, що готовність особистості  до шлюбу включає такі компоненти як:

– фізична і фізіологічна зрілість майбутнього подружжя;

 

– соціальна готовність;

 

– етико-психологічна готовність;

 

– сексуальна готовність;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ  ПРОБЛЕМ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО  ПОДРУЖЖЯ ДО ШЛЮБУ

 

2.1. Організація та проведення  емпіричних досліджень

Характеристика вибірки. У дослідженні брали участь молоді смт. Козелець у кількості 20 чоловік , з яких 10 – дівчат та 10 – хлопців, віком від 20 до 30 років. Дослідження проводилось з серпня по жовтень 2012 року.

 

Дослідження проводилося  в два етапи:

1. На першому етапі було здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з аналізу шлюбу та сім’ї та з позицій різних теорій, особливостей готовності молодих людей до шлюбу.

2. На другому етапі проведено емпіричне дослідження особливостей готовності до шлюбу. На цьому етапі було здійснено: 1) підбір діагностичних методик для експериментального дослідження; 2) проведення констатуючого дослідження, обробка, аналіз та інтерпретація його результатів.

 

Обґрунтування та зміст методик дослідження.

Для емпіричного дослідження були підібрані методики, які дозволяють дослідити готовність майбутніх подружніх пар до створення сім’ї:

1. « Тест-карта оцінки готовності до сімейного життя» (И. Ф. Юнди)
2. «Діагностика енергофізіологічної сумісності з партнером»
3. «Шкала любові та симпатії» (З.Рубин, модифікація Л.Я.Гозман, Ю.Е.Алешина)

 

 

 

 

 

 

« Тест-карта оцінки готовності до сімейного життя» (И. Ф. Юнди)[6]

 

Даний тест був розроблений для  оцінки готовності до сімейного життя, прогнозування сімейного благополуччя у відносинах між подружжям: визначення перспектив благополуччя сімейних відносин і готовності майбутніх подружжя виконувати сімейні функції, створення позитивного сімейного фону, підтримка поважних, доброзичливих стосунків з родичами, виховання дітей, інтимне життя подружжя, налагодження здорового сімейно - побутового режиму і. т.д.

Для проведення цієї методики використовувались наступні матеріали: аркуші паперу з тест-картою, ручки.

Молодим людям були роздані тест-карти  та ручки. У тесті наводяться типові ситуації, які виникають в сім'ї. Респондентам пропонується вибрати в кожній із запропонованих 10 ситуацій по одному з трьох варіантів відповіді і оцінити варіанти поведінки, зазначивши в тест-карті:

«Правильно» - П

«Можливо» - В

Типічні ситуації, варіанти поведінки	П	В	Н

«Невірно» - Н.

(див. додаток 1)

 

В результаті проведеної методики ми отримали 10 відповідей на питання.

Сума  балів свідчить:

• від 70 до 120 - про достатній рівень підготовленості до сімейного життя
• від 22 до70 балів - про задовільну підготовленість
• нижче 22 балів - про недостатню підготовленість.

«Діагностика енергофізіологічної сумісності з партнером»[6]

 

Методика спрямована на дослідження  діагностики енергофізіологічної сумісності з партнером.

Для проведення методики застосовувалися: спеціальний тест з 24-х питань на аркушах паперу (див. додаток 2) та ручки  для запису.

Показник енергофізіологічної сумісності партнерів визначається за сумою відповідей, відповідних "ключу":

"так" - 2, 3, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18,20,21, 22, 23;

"ні" - 1, 4, 5, 6, 7, 8, 14, 19, 24.

За кожну "правильну" відповідь нараховується бал.

     Показник енергофізіологічної сумісності подружжя може варіюватися від 0 до 24 балів, чим він вище, тим більше схожості між шлюбними партнерами.

• низький рівень сумісності - 0-8 балів;
• середній - 9-12;
• високий - 13-18;
• дуже високий - 19-24 балів.

Визначення понять, що використовуються в тесті:

 

  У кожної людини є свої  функціональні особливості. Відмінності  між людьми простежуються насамперед  за такими параметрами:

 

  • в динаміці нервової системи, тобто в силі природної енергії - темпераменті;

  • в темпах  витрачання поживних речовин  і енергії організму при обміні  речовин;

  • в періодичності  відновлення фізіологічних ресурсів  в організмі і виведення назовні  продуктів розпаду;

  • в реакціях  на впливи зовнішнього фізичного  середовища і на зміни в  самому організмі;

  • у формах  і засобах розрядок спонтанної та запозиченої енергії.

Енергофізіологічна сумісність досягається за рахунок подібності процесів і принципів дії організмів чоловіка і дружини.

 

«Шкала любові та симпатії» (З.Рубин, модифікація Л.Я.Гозман, Ю.Е.Алешина)[9]

 

Ця  методика спрямована на визначення того, що переважає у взаєминах: любов  чи симпатія.

Спочатку шкали любові і симпатії З.Рубіна представляли собою 2 набори висловлювань, в кожен з яких входило 13 пунктів, потім у міру роботи над створенням методики кількість тверджень було зменшено до 9. При складанні шкал опитувальника З.Рубін виходив  з певних теоретичних уявлень  про внутрішню структуру вимірюваних феноменів.

  Зокрема, важливими для вимірювання  представлялися три компоненти  любові: прихильність, турбота і ступінь інтимності відносин.

 

  Шкала симпатії реєструє: ступінь поваги, ступінь захоплення і ступінь сприйманого схожості об'єкта оцінки з респондентом.

 

  В остаточний варіант методики, адаптованої Л.Я.Гозманом і Ю.Е.Альошиной , включені 14 пунктів.

Для проведення даної методики нами застосовувалися: питання з тесту  на аркушах паперу(див. додаток 3) та ручки для запису.

Відповіді оцінюються наступним чином:

  • відповідь «Так» - 4 бали;

  • відповідь  «Ймовірно, це так» - 3 бали;

  • відповідь  «Навряд чи це так» - 2 бали;

  • відповідь  «Це зовсім не так» - 1 бал.

 

  Бали за кожною шкалою  підсумовуються.

 

  Підсумкові оцінки можуть варіюватися від 7 до 28 балів.

 

  Підрахунок сумарного балу по двом  шкалам, дає загальний рівень емоційних відносин в діаді (від 14 до 56 балів).

 

Шкала любові: 1,3,5,7,9, 11, 13.

Шкала симпатії: 2, 4, 6,8,10,12,14.

 

Наступним кроком нашого дослідження  була обробка та інтерпретація отриманих  даних.

 

2.2 Аналіз результатів  дослідження

 

Інтерпретуючи результати дослідження  серед молодих пар слід наголосити, що більшість з них готова до сімейного  життя. В таблиці 2.1 представлені отримані результати за методикою І. Ф. Юнди « Тест – карта готовності до сімейного життя».

Таблиця 2.1

Кількість молодих пар  готових до шлюбу  за методикою  « Тест – карта готовності до сімейного життя»

№	Рівень підготовленості	Кількість осіб у %
1	Достатній	46,6
2	Задовільний	33,4
3	Недостатній	20

 

Виходячи з даних таблиці 2.1 ми встановили, що більшість досліджуваних  пар мають достатній рівень підготовленості  до сімейного життя – 46,6% осіб.

Також помітна частка досліджуваних  має задовільний рівень готовності – 33,4%( див. таблиця 2.1).

Звертає також на себе увагу те, що серед досліджуваних було лише 20% осіб, які мали недостатній рівень підготовленості.

 

Для більшої наочності ми представили  результати у вигляді діаграми (див. рис. 2.1).

Рис. 2.1 Рівень підготовленості  до сімейного життя за методикою  « Тест - карта» І. Ф Юнди

 

Наступна методика « Діагностика  енергофізіологічної сумісності з партнером». Аналіз даних емпіричного дослідження за даною методикою дозволив встановити енергофізіологічну сумісність з партнером у досліджуваних пар( табл. 2.2).

Таблиця 2.2.

Сумісність партнерів

№	Рівень сумісності	Кількість осіб у %
1	Дуже високий	30
2	Високий	43
3	Середній	20
4	Низький	7

 

Аналізуючи дані представлені в  таблиці 2.2 можна дійти висновку, що більшість пар май високий  рівень сумісності – 43%.

Дуже високий рівень сумісності мають – 30 % осіб.

Середній рівень мають – 20 % осіб.

Та низький рівень мають – 7% осіб.

Отримані дані дають нам всі  підстави вважати, що більшість молодих  пар за енергофізіологічними даними мають високу сумісність між собою.

 

Рис.2.2. «Діагностика енергофізіологічної сумісності партнерів».

 

Наступна методика «Шкала любові та симпатії» (З.Рубин, модифікація Л.Я.Гозман, Ю.Е.Алешина)

За даною методикою ми виявляли, що переважає у відносинах молодих  людей – любов чи симпатія.

Дані наведені нижче:

Рис.2.3 « Шкала любові та симпатії»

За результатами даної методики було виявлено,що для 83% осіб любов переважає в їхніх стосунках та 17% осіб для яких переважає симпатія.

 

Зокрема, важливими для вимірювання  представлялися три компоненти любові: прихильність, турбота і ступінь  інтимності відносин.