Прояв агресивної поведінки залежно від задоволення базових потреб

Властивістю потреб є також діалектична єдність їх суб’єктивної і об’єктивної сторін.

Суб’єктивний бік потреби: а) це конкретний нестаток чогось, необхідність; б) це рівень розвитку цього нестатку, що посилює або послаблює імпульс до дії; в) це суб’єктивні засоби задоволення потреби; г) це, нарешті, значущість задоволення потреби та зусилля, необхідного для її задоволення.

Об’єктивний бік потреби характеризується наступним: а) об’єктом нестатку, потреби; б) ситуацією, що сприяє або не сприяє задоволенню потреби; в) об’єктивними засобами можливості задоволення потреби;

Однією з головних властивостей потреб є їх предметність, тобто потреби завжди жорстко «приземлені» та «прив’язані» до певних об’єктів і явищ зовнішньої дійсності.

Суттєво також, що потреби мають суспільно-особистісний характер, тобто вони завжди пов’язані з наявними потребами суспільства, формуються і розвиваються в контексті розвитку останніх.

За вітчизняною класифікацією всі потреби розрізняють за походженням: природні та культурні; та за предметом: матеріальні (лежать в основі життєдіяльності людини), духовні (пізнавальні та естетичні – визначають рівень розвитку особистості), соціальні (відтворюють соціальну сутність людини).

Серед закордонних класифікацій можна навести психоаналітичний підхід К. Хорні, яка вважала, що людині з раннього дитинства притаманні дві основні потреби:  у задоволенні біологічних потреб (в їжі, воді, відпочинку, притулку) і потреба у безпеці. Остання може не задовольнятися в разі ворожості оточуючого середовища, що викликає «базову тривогу». Протягом всього життя людина намагається подолати почуття незахищеності. К.Хорні описала 10 невротичних потреб, які в тій чи іншій мірі проявляються в поведінці більшості людей для того, щоб зменшити (нейтралізувати) «базову тривогу» [12].

Автор психоаналітичної теорії самості Х.Когут також описав дві первинні потреби, які виникають в ранньому дитинстві: потреба в ідеалізації (бажання оточення значимими людьми які б відповідали всім очікуванням дитини), та потреба в «зеркалізації» (бажання бути «віддзеркаленим» в свідомості інших в усій своїй унікальності та самоцінності). Поєднання цих потреб визначає прагнення протягом всього життя знайти в іншій людині «ідеальне зеркало».

Одною з найбільш цікавих класифікацій потреб особистості є теорії А. Маслоу. Фундаментальною тезою гуманістичної теорії А. Маслоу є твердження про доконечну потребу вивчення людини як єдиного, унікального, організованого цілого. Тому у струк­турі потреб мотивація впливає на людину як на ціле, а не тільки на окремі прояви її поведінки.

У будь-якої людини є вищі та нижчі потреби, що мають інстинктивну природу і розміщуються в такому ієрархічному порядку:

• фізіологічне благополуччя;
• безпека;
• любов (соціальна залежність);
• повага (самооцінка);
• самовираження [25; с.37].

Під самовираженням А. Маслоу розуміє тенденцію особистості до реалізації внутрішнього потенціалу, тобто самореалізації (бажання людини стати всім, на що вона здатна, прагнення повністю реалізувати свої потенціали).

А. Маслоу будує нову концепцію здоров’я. Вона полягає в тому, що потреби (у збереженні життя, безпеці, причетності, любові, повазі, самоповазі), базові емоції людини і її стрижневі психологічні якості є або нейтральними, позаморальними (що передують моральним цінностям), або характеризують зміст добра.

Потяг до руйнування, садизму, жорстокості, озлобленості — це реакція на незадоволення природних потреб. Внутрішня природа людини слабка та подразлива, тому легко стати жертвою звички, тиску цивілізації і неадекватного ставлення.

А. Маслоу зобразив рівні потреб людини у вигляді піраміди, оскільки саме ця фігура має широку основу, фундамент, як і фізіологічні потреби людини, котрі є фундаментом, основою її життєдіяльності. Можливість задовольнити свої потреби у всіх людей різна і залежить від деяких загальних факторів:

• Віку;
• Навколишнього середовища;
• Знань, умінь, бажань та здібностей самої людини.

Проаналізувавши психологічну літературу, можна виділити такі базові потреби:

• Фізіологічні: повітря, вода, сон, виділення продуктів життєдіяльності, рух, їжа, секс.
• Потреби в безпеці: надійність, захист, оселя, притулок, одяг, допомога.
• Соціальні потреби (любов та приналежність): схвалення, розуміння, приязнь, любов, родина, друзі.
• Потреби в повазі та самоповазі: самоповага та повага до оточуючих, подяка, успіх, володіння майном.
• Потреби в самовираженні: самостійність, особливості особи, досягнення, самовираження [25].

А. Маслоу стверджував, що всі люди вже від народження мають інстинктивні потреби. Ці потреби згруповані в 5 категорій, починаючи з фізіологічних, життєвоважливих потреб, до найповнішого розвитку своїх потенційних можливостей. Людина не може водночас прагнути задовольнити всі потреби за категоріями А. Маслоу. Якась одна або декілька потреб бувають необхідні людині в конкретних обставинах та в певний час. Потреби – це динамічний процес.

Таким чином, на даний момент психологами представлено безліч дефініцій агресії, агресивної поведінки та агресивності, проте слід зазначити, що єдиного і загальноприйнятого визначення не існує. Запропоновано значне число класифікацій агресії та класифікуй потреб особистості, які часто суперечать один одному. Причому таке явище характерне як для зарубіжної, так і вітчизняної психологічної теорії. На даний момент можна сказати, що агресивна поведінка - поведінка, орієнтоване на нанесення шкоди об’єктам, у якості яких можуть виступати живі істоти або неживі предмети. Агресивна поведінка служить формою відреагування фізичного і психічного дискомфорту, стресів, фрустрацій. Крім того, агресивна поведінка може виступати в якості засобу задоволення базових потреб особистості, досягнення будь-якої значущої мети, в тому числі підвищення власного статусу за рахунок самоствердження.

 

РОЗДІЛ ІІ. Емпіричне дослідження агресивної поведінки.

 

2.1. Методика та процедура  дослідження агресивної поведінки.

Відповідно до завдань дослідження ми врахували віковий аспект,  особистісні характеристики психічного розвитку в досліджуваних.

Дослідження проводилось на добровільній основі, з повідомленням мети дослідження та можливими напрямками використання результатів. Учасників було попереджено про використання і описання отриманих даних

в науковій роботі дослідника, але разом з цим буде дотримана конфіденційність отриманої інформації. Було пояснено інструкцію та вимоги

до методик.

У дослідженні агресивної поведінки ми використали опитувальник Басса-Даркі (Додаток А), методику «Визначення життєвих цінностей особистості» П. Іванова, О. Колобової (Додаток Б) та методика діагностики ступеня основних потреб (метод В.Скворцова), (Додаток В).

Дослідження проводилось на базі Острозької загально освітньої школи І-ІІ ступенів № 2 м. Острога з учнями 7-9-х класів, вибірка яких складала 35 осіб.

А.Бас запропонував розділити  поняття  «агресія»  і «ворожість» і визначив останню як реакцію, що розвиває негативні відчуття  і негативні оцінки людей і подій.

      Використовуючи  опитувальник Баса-Дарки,  ми   виділяли  наступні   види агресії:

      1.    Фізична агресія – використовування  фізичної  сили  проти  іншої особи.

      2.    Непряма  – агресія, непрямим шляхом направлена  на іншу особу.

      3.    Роздратування  – готовність до прояву  негативних  відчуттів  при щонайменшому збудженні.

      4.    Негативізм – опозиційна манера в поведінці від  пасивного  опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів.

      5.    Образа  – заздрість і ненависть до  оточуючих за дійсні і вигадані дії.

      6.    Підозрілість  –  в  діапазоні  від  недовір’я  і  обережності  по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують і шкодять.

      7.    Вербальна  агресія – вираз негативних  відчуттів  як  через  форму (крик, виск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, загрози).

      8.    Відчуттів  вини – виражає можливе переконання  суб’єкта, що він  є поганою людиною, що поступає зло,  а  також  що  відчуваються  їм  розкаяння совісті.

      Опитувальник складається  з  75  тверджень,  на   які   досліджуваний відповідає «та» чи ні».

Користуючись даною  методикою,  слід  пам’ятати,  що  агресивність  як властивість особистості і агресія як акт поведінки можуть  бути  прийняті  в контексті психологічного аналізу мотиваційної сфери особистості. Тому,  крім опитувальника Баса-Дарки ми користувалися і  іншими  методиками:  «Визначення життєвих цінностей особистості» П. Іванова, О. Колобової («Must»-тест) (Додаток Б) та методика діагностики ступеня основних потреб (метод В.Скворцова), (Додаток В).

Процедура дослідження включала декілька етапів роботи:

I етап роботи – дослідження  агресії. Для дослідження було  використано опитувальника Баса-Дарки.

ІІ етап роботи – вивчення життєвих цінностей особистості. Для їх  визначення було використано тест П. Іванова, О. Колобової.  Запропонований набір MUST-тем дозволяє визначити п’ятнадцять життєвих цілей-цінностей.

ІІІ етап роботи – вивчення задоволення базових потреб. Для визначення базових потреб підлітків було використано опитувальник В. Скворцова. Методика призначена для діагностики актуальності базових потреб: матеріальних, потреби в безпеці, в самовираженні (само актуалізації) і дозволяє виявити базові потреби-мотиватора (А.   Маслоу) особистості і групи.

ІV етап роботи – аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

На першому етапі, ми з досліджуваними познайомились, я повідомила мету своєї дослідницької роботи і послідовність нашої взаємодії. Після короткої нашої бесіди я запропонувала досліджуваним приступити безпосередньо до виконання завдань.

Методика Баса-Даркі дозволяє визначити типові для досліджуваних форми агресивної поведінки. Застосовуючи дану методику, можна наочно впевнитись у тому, що у різних категорій підлітків агресія має різні якісні та кількісні характеристики.

Методика виявляє наступні форми агресивних і ворожих реакцій:

1. Фізична агресія.

2. Непряма агресія.

3. Роздратованість.

4. Негативізм.

5. Образа.

6. Підозрілість.

7. Вербальна агресія.

8. Почуття провини.

Досліджуваному пропонується 75 питань, на які він повинен відповісти двома варіантами: «так» і «ні». Обробка опитувальника відбувається за допомогою індексів різних форм агресивних і ворожих реакцій, котрі визначаються шляхом додавання отриманих відповідей.

В ході проведення проективної методики MUST досліджуваним було

запропоновано продовжити 18 речень (шість речень починалися зі слів «Я

неодмінно повинен», шість – зі слів «Жахливо, якщо», і ще шість – «Я не

можу терпіти»).

Під час виконання дехто з досліджуваних скаржився, що не знає що

можна написати. Та після нетривалих роздумів ситуація змінювалась і діти

виконували завдання.

Для виявлення базових потреб і дослідження ступеня їх задоволеності була використана Методика діагностики ступеня задоволеності основних потреб.

Теоретичною основою тесту є модифікована піраміда потреб А. Маслоу. Замість фізіологічних потреб, що лежать в основі піраміди потреб, Скворцов В. ввів потребу в матеріальному забезпеченні життя. Особливо необхідно відзначити, що тест виявляє відносну задоволеність, тобто задоволеність даної потреби в порівнянні з іншими потребами.

Дана методика дозволяє виявити базові потреби-мотиватори особистості. Її основою є процедура парних порівнянь. Досліджуваним пропонується 15 тверджень, які вони повинні оцінити, попарно порівнюючи їх між собою, і вибрати з пари запропонованих тверджень те, яке найбільш прийнятне в даний момент.

Знання таких потреб дозволяє визначити систему мотивації особистості.

В результаті тесту ми отримуємо список мотивуючих досліджуваних в даний момент потреб (незадоволені потреби), а також список задоволених і частково задоволених потреб, які в даний момент не грають вирішальну роль в активності індивіда.

 

 

 2.1. Аналіз результатів дослідження особливостей ціннісної сфери підлітків

Одним із завдань нашого дослідження було визначення рівня та форм агресії. З цією метою нами була використана методика діагностики показників і форм агресії А. Басса і А. Даркі, адаптована А. Осницьким. Використання даної методики дало можливість отримати широку інформацію для дослідження агресивної поведінки. Під час тестування виявилося, що у нашій виборці (35 осіб) з високим та середнім рівнем вираженості агресії спостерігалося до 43,3%. Низький рівень показали 13,4% досліджуваних (див. табл. 2.1).