Прояв агресивної поведінки залежно від задоволення базових потреб

Таблиця 2.1. Показники рівнів агресії загальної вибірки

Рівні агресії, %
Низький	Середній	Високий
13,4	43,3	43,3

 

При зіставленні рівнів та форм агресії нами було встановлено, що серед досліджуваних з високим рівнем агресії (26,6%) перевага серед шести форм агресії надавалась фізичній та вербальній; із середнім рівнем (13,4%) – непрямій; з низьким (10%) – загальній як заздрості й ненависті до оточуючих (див. табл. 2.2.).

Таблиця 2.2. Зіставлення форм та рівнів агресії

№ з/п	Форми агресії	Рівні агресії, %
		Низький	Середній	Високий
1	Фізична агресія	0	0	26,6
2	Вербальна агресія	0	6,7	10
3	Почуття провини	0	6,7	0
4	Образа	10	10	0
5	Негативізм	3,3	6,7	3,3
6	Непряма агресія	0	13,4	3,3

 

Показники таблиці 2.2 відображені у діаграмі 1.

Рис 2.1. Зіставлення форм та рівнів агресії

Діаграма показує, що середній рівень агресії найбільш широко представлений різними формами агресії. Це достатньо таки не низькі показники форм агресії. А високий рівень яскраво представлений фізичною формою агресії (26,6%) та вербальною (10%).

За результатами методики MUST П. Іванова, О. Колобова ми виявили значення життєвих цілей-цінностей (від найбільш важливих до найменш): «особистісний ріст» – прагнення до розвитку себе як особистості і професіонала; «міжособистісні контакти та спілкування» – потреба відчувати себе частиною якої-небудь групи, мати своє коло спілкування, страх, пов’язаних з самотністю та нерозумінням; «почуття задоволення» – фізичний комфорт, отримання задоволення від таких сторін життя, як гарна їжа, одяг, прикраси тощо; «багатство духовної культури» – прагнення до духовного вдосконалення, бажання долучитися до досягнень культури, мистецтва і т.п.; «прихильність і любов» – потреба мати близьких людей, занепокоєння з приводу стосунків зі значущими людьми; «здоров’я» – прагнення мати хороше здоров’я, як можна менше хворіти, вести здоровий спосіб життя; «привабливість» – прагнення мати привабливу зовнішність, бути задоволеним своїм зовнішнім виглядом; «безпека і захищеність» – страх за своє життя і життя своїх близьких; «служіння людям» – допомога та сприяння іншим людям; «влада і вплив» – прагненням виявляти владу над іншими, мати на них вплив; «матеріальний успіх» – прагненням до матеріального благополуччя, до того, щоб мати гарантований заробіток; «популярність» – прагненням звернути на себе увагу, бути відомим багатьом людям; «автономність» – незалежність від думки оточуючих, самостійність визначення ходу свого життя; «свобода, відкритість і демократія в суспільстві» – ставлення до духовного стану, необхідність соціальної справедливості. Взагалі ніякої цінності (по 0 балів) не становлять такі цілі-цінності, як «багате духовно-релігійне життя» (див. Таблиця 2.2.)

 

Таблиця 2.2.

Загальні значення життєвих цілей - цінностей підлітків

(за результатами методики MUST).

Цілі - цінності	Рангові значення
Свобода, відкритість і демократія в суспільстві	1
Безпека і захищеність	8
Служіння людям	8
Влада і вплив	4
Популярність	2
Автономність	1
Матеріальний успіх	3
Багатство духовної культури	17
Особистісний ріст	29
Здоров’я	9
Прихильність і любов	16
Привабливість	8
Почуття задоволення	17
Міжособистісні контакти та спілкування	28
Багате духовно-релігійне життя	0

 

Для виявлення основних потреб і дослідження ступеня їх задоволеності була використана Методика діагностики ступеня задоволеності основних потреб.

На основі отриманих даних відповідно з ключами методики, була складена таблиця результатів досліджуваних розподілених по п’яти основним потребам: матеріальні, соціальні, в безпеці, визнанні, самовираженні. Результати, отримані за допомогою цієї методики представлені в таблиці 2.3. і на діаграмах (Рис 2.2, Рис 2.3).

Таблиця 2.3. Рівні задоволеності базових потреб, бали

Досліджувані/ Потреби	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Самовираження	31	34	36	26	29	34	34	31	28	26	27	27	27	26	12	19	18	18	22	31
Соціальні(міжособистісні)	20	29	18	11	26	23	9	20	19	19	27	28	35	10	20	17	16	8	17	28
У визнанні	26	22	19	20	16	12	21	13	26	22	18	17	19	27	20	18	21	19	26	22
Матеріальні	17	12	19	18	25	17	28	28	16	23	18	20	15	26	37	25	21	35	18	7
В безпеці	11	8	13	24	9	19	13	13	16	15	15	13	9	16	16	26	29	25	22	17

0-14 - зона задоволеності; 14-28 - зона часткової задоволеності; 28-42 - зона незадоволеності

На основі Таблиці 2.3 була складена Таблиця 2.4., що відображає загальний рівень задоволеності (незадоволеності) основних потреб у відсотковому співвідношенні.

Самовираження: 5% (1 чол.) - задов. 55% (11 чол.) - Частково задовол. 40% (8 чол.) - Незадовол.

Соціальні: 20% (4 чол.) - задовол. 70% (14 чол.) - Частково задовол. 10% (2 чол.) - Незадовол.

У визнанні: 10% (2 чол.) - задовол. 90% (18 чол.) - Частково задовол.

Матеріальні: 5% (1 чол.) - Задовол. 85% (17 чол.) - Частково задовол. 10% (2 чол.) – Незадовол.

В безпеці: 40% (8 чел.) - задовол. 55% (11 чол.) - частично задовол. 5% (1 чол.) - незадовол

 

Дана методика дозволяє виявити базові потреби особистості. Знання таких потреб дозволяє визначити систему мотивації особистості. Які потреби на даний момент є найважливішими, передбачається , що саме вони найменш задоволені. Особливо необхідно відзначити, що тест виявляє відносну задоволеність, тобто задоволеність даної потреби в порівнянні з іншими потребами.

Дослідження показали, що за ступенем незадоволеності найзначніша частина досліджуваних (40 %) має незадоволену потребу в самовираженні, 10 % - незадоволені соціальні (міжособистісні) і матеріальні потреби, 5 % - потреби в безпеці. Варто відзначити, що серед досліджуваних немає з незадоволеними потребами у визнанні.

Таким чином, можна зробити висновок, що основними потребами в значній мірі є незадоволені потреби в самовираженні. Аналіз результатів за ступенем задоволеності потреб показав: у 40% досліджуваних задоволені потреби в безпеці, у 20% - соціальні (міжособистісні), у 10 % - у визнанні, у 5% - у самовираженні та матеріальні.

Варто відзначити, що задоволенню потреби в безпеці у значної частини досліджуваних може сприяти сама форма агресивної поведінки, що характеризується як асоціальність: особлива форма відносин , яка призводить до негативних наслідків. При прояві агресивної поведінки виникає можливість компенсувати дійсні або уявні недоліки зовнішності, деякі властивості характеру (наприклад, сором’язливість).

Отже, результати дослідження у цілому показали прояв тільки середнього й високого рівнів агресивності. Найбільшу комунікативну агресивність мають ті досліджувані, для яких характерна мимовільність агресії, аутоагресія, нездатність гальмувати агресію й задоволення від агресії.

 

Висновки

Проблема людської агресії є однією з актуальних глобальних проблем сучасного світу. Зростання агресивних тенденцій серед людей намагаються пояснити комерціалізацією суспільства, зростанням конкуренції, бездуховності, ворожості між людьми, а також демонстрацією на телебаченні насильства для дітей і дорослих, як щось похвального, дозволеного і нормативного.

Саме поняття агресії, її механізми, причини, класифікація видів агресії та шляхів її корекції по-різному трактується вченими різних наукових напрямків. Одні з них вважають її вродженим інстинктом, який, нібито, відіграє свою корисну роль, особливо у представників чоловічої статі (психоаналітики). Інші вважають, що агресія – результат навчання, наслідування моделі (біхевиористична теорія). Треті – розглядають агресивність як реакцію людини на фрустрацію (теорія фрустрації).

У нашому дослідженні агресія визначається як індивідуальні або групові дії, спрямовані на нанесення навмисної або ненавмисної шкоди. Тобто агресивними діями ми називаємо всі дії, що завдають іншому яку-небудь шкоду: моральну, матеріальну чи фізичну, навіть у тих випадках, коли ці дії недостатньо усвідомлені, випадкові і не носять ворожого характеру, а є інструментальними.

Проведений теоретичний аналіз досліджень з проблеми агресивної поведінки показав, що на його формування впливає цілий ряд несприятливих умов, що мають біологічне або соціокультурне походження. Найбільш значущими серед них є задоволення/незадоволення базових потреб особистості.

Так зазначається, що агресивним людям властиве погане здоров’я, низький рівень інтелектуального розвитку, відсутність креативності.  В кості мотивів агресивної поведінки є: прагнення до самоствердження; неуспіх у діяльності; відсутність цікавої діяльності; бажання на зло пожартувати. Найпоширеніший мотив – це захист себе від агресії іншого або захист.

Причинами підвищеної агресивності є тривалі і часті фрустрації, приклади агресивної поведінки, наочні зразки насильства і ворожості, які так часто демонструються з екранів телевізорів і частково у відносинах.

У результаті проведеного емпіричного дослідження було виявлено, що переважає прояв тільки середнього й високого рівнів агресивності.

За результатами діагностики ступеня задоволеності основних потреб було виявлено, що значна частина досліджуваних (40 %) має незадоволену потребу в самовираженні, 10 % - незадоволені соціальні  міжособистісні) і матеріальні потреби, 5 % - потреби в безпеці. Варто відзначити, що серед досліджуваних немає з незадоволеними потребами у визнанні.

Встановлено доцільність включення в процес корекції наступних видів роботи: а) аналіз причин виникнення агресивності і по можливості їх усунення; б) подолання емоційного дискомфорту і забезпечення сприятливих умов для самоствердження; в) знецінення агресивних дій, усвідомлення наслідків агресії для іншого; г) виховання соціально-прийнятних способів розрядки надлишкової енергії, афективних станів гніву, фрустрації) формування толерантності, емпатії та навчання позитивним формам спілкування і взаємодії . На противагу тому, що стверджує ідея катарсису як очищення шляхом зовнішнього вираження агресії встановлено, що останнє скоріше підсилює агресію, ніж її зменшує . Разом з тим виявлено можливість контролювати прояви агресії шляхом протидії тим чинникам, що її провокують.