Психофізіологічна зрілість новонародженого та її діагностика

Відразу після народження оцінюють респіраторну систему новонародженого, частоту серцевих скорочень, колір шкірних покривів , м'язовий тонус і рефлекси. Все це ключові компоненти шкали Апгар, які оцінюються на першій і п'ятій хвилинах життя новонародженого. Оцінка за шкалою Апгар 8-10 балів свідчить про те, що дитина почувається нормально. Оцінка 7 балів і менше на п'ятій хвилині (особливо якщо зберігається понад 10 хвилин) пов'язана з більш високим ризиком захворювання та смерті новонародженого. У багатьох новонароджених відзначається ціаноз на першій хвилині життя, при оцінці на п'ятій хвилині ціаноз, як правило, зникає. Ціаноз, який не зник, може вказувати на аномалії серцево-судинної системи або пригнічення ЦНС. Профілактично призначають антимікробні засоби в обидва ока (наприклад, краплі 1% розчину нітрату срібла, 1 см 0,5% мазі еритроміцину, 1 см% мазі тетрацикліну ) для запобігання гонококової і хламідійної інфекцій, внутрішньом'язово вводять 1 мг вітаміну К для профілактики геморагічної хвороби новонароджених. Пізніше дитини купають, сповивають і віддають родині. На головку слід одягнути шапочку, щоб запобігти втрати тепла. Переклад в палату і раннє прикладання новонародженого до грудей повинні заохочуватися медперсоналом, щоб сім'я ближче дізналася дитини і змогла отримати допомогу від персоналу ще під час перебування в пологовому будинку. Грудне вигодовування зазвичай виявляється вдалим, якщо родині надають достатню фінансову підтримку.

Сім’я повинна добре розуміти важливість підтримання нормальної температури тіла малюка та отримувати інформацію про це від працівників медичного закладу.

З метою оцінки стану дитини при народженні визначають показники адаптації: крик немовляти, колір шкіри, активність, тонус м’язів тощо. Оцінюють також відсутність ознак вродженої інфекції та вроджених аномалій розвитку, що потребують медичного втручання.

За умови фізіологічних пологів і фізіологічної адаптації дитини після народження, при забезпеченні раннього необмеженого контакту матері та дитини, раннього початку грудного вигодовування, відсутності вроджених аномалій розвитку та клінічних ознак інфекції за результатами лікарського огляду дитину слід вважати здоровою.

Фізіологічний початок життя можливий тільки за умов спільного перебування матері та дитини в одній кімнаті цілодобово від моменту народження до виписки зі стаціонару.

Також маму навчають як правильно прикладати дитину до грудей.

Ознаки правильного прикладання дитини до грудей матері:

• підборіддя немовляти торкається грудей;

• рот широко відкритий;

• нижня губа вивернута назовні;

• дитина більше захоплює нижню частину ареоли;

• малюк усім корпусом повернутий до матері і притиснутий до неї;

• помітно, як дитина робить повільні глибокі смоктальні рухи;

• мати не відчуває болю у ділянці сосків.

Ранній початок грудного вигодовування сприяє фізіологічному становленню функції шлунково-кишкового тракту, що сприяє оптимальній адаптації організму дитини до нових умов позаутробного життя, забезпечує фізіологічне становлення імунобіологічного захисту організму дитини, зменшує ризик інфекційних та алергічних захворювань.

 

Догляд за пуповинним залишком відразу після народження

Фізіологічні основи: пуповина містить вену, дві артерії та мукоїдну тканину (Вартонієва студня). Після пологів починається бактеріальна колонізація пуповини та шкіри як результат контакту «шкіра-до-шкіри». Після перетинання і клемування пуповини починається її лейкоцитарна інфільтрація, що є одним з етапів відпадання пуповини. Невелика кількість мутного слизу помилково може бути прийнята за гній. Під дією повітря пуповина підсихає, стає твердою та темною. Фізіологічний термін відпадання пуповинного залишку становить від 5 до 15 діб. Рання виписка (на 3-4-у добу) передбачає виписку новонародженої дитини із сухим пуповинним залишком із клемою.

За даними доказової медицини, накладання пов’язок та рутинне застосування антисептиків зменшують нормальну колонізацію та лейкоцитарну інфільтрацію пуповини, тому можуть призвести до затягнення строків відпадання пуповини та до інфікування пуповинного залишку. Тому контакт «шкіра-до-шкіри» матері та дитини відразу після народження протягом 2 годин, цілодобове сумісне перебування та відмова від рутинного застосування антисептиків, пов’язок дуже важливі для нормальної колонізацїї непатогенною флорою та запобігання нозокоміальному інфікуванню від медичного персоналу.

Під час пологів, перетинання пуповини та накладання клеми чітко дотримуються таких основних принципів:

• ретельно миють руки;

• використовують тільки стерильні інструменти;

• використовують чистий одяг;

• не накривають пуповину підгузками;

• стежать за можливими ознаками інфекції (гіперемія, набряк, гнійні або сукровичні виділення).

Новонароджена дитина може бути виписана з пологового будинку, якщо її загальний стан і рівень підготовки та інформування матері з питань догляду й контролю за станом немовляти відповідають таким критеріям:

• пуповинний залишок або ранка сухі та чисті, без ознак запалення;

• у дитини підтримується температура тіла у межах 36,5-37 °С;

• немовля має добрий смоктальний рефлекс;

• проведено БЦЖ, вакцинацію проти гепатиту В і скринінг на ФКУ та гіпотиреоз;

• малюк має задовільний клінічний стан;

• мати або члени родини можуть доглядати за дитиною;

• мати поінформована про попередження синдрому раптової смерті;

• мати знає про загрозливі стани дитини, при яких негайно треба звертатися за допомогою:

– дитина погано ссе груди;

– судоми;

– порушення дихання (часте або утруднене);

– гіпо- або гіпертермія;

– пупкова ранка почервоніла або почала гноїтися;

– гіпотонія або підвищена збудливість дитини;

– розлади травлення (діарея).

Таким чином, фізіологічне народження і початок життя дитини, а також її подальший розвиток забезпечують сучасні перинатальні технології, що впроваджуються у практику родопомічних закладів практично в усіх областях України.

 

2.3 Аналіз результатів дослідження

За допомогою методики спостереження, я спостерігала як оцінюють стан та поведінку новонародженої дівчинки Лізи Г.  Дитина народжена від першої вагітності, після народження кричала. За шкалою Апгар отримала 7 балів з 10, що свідчить про те що дитина в задовільному стані. У перші 2 години був проведений контакт «шкіра до шкіри». Дихання поверхневе, часте. Пульс ритмічний та доброго наповнення. Дитина отримала вакцинацію проти БЦЖ, вакцинацію проти гепатиту В і скринінг на ФКУ та гіпотиреоз. У Лізи Г. наявні такі рефлекси:

а) захисний, який вберігає організм від шкідливих і сильних впливів, необхідний для виживання і зберігаються упродовж усього життя людини.

б) орієнтувальний, що є реакцією, спрямованою на контакт із подразником. У первісній формі цей рефлекс виражений у спрямуванні погляду на яскравий або блискучий предмет. Потім орієнтувальну реакцію спричиняє нове для дитини явище. Вже на перший-третій день життя сильне джерело світла зумовлює повертання голівки, новонароджені стежать за джерелом світла, яке повільно переміщується;

в) орієнтувально-харчовий, який забезпечує готовність дитини до нового типу харчування. Доторкання до губ, інших частин обличчя викликає в голодної дитини реакцію пошуку: вона повертає голівку, розкриває рот;

г) ссальний, який виявляється у тому, що дитина починає ссати вкладений в її рот предмет. Цей рефлекс найважливіший для новонародженого;

Рефлекси дитини збережені, скарг від мами немає. Мама проінформована про те у яких випадках потрібно викликати швидку медичну допомогу, якщо з дитиною стається щось незрозуміле, наприклад: дитина погано ссе груди; судоми; порушення дихання (часте або утруднене); гіпо- або гіпертермія; пупкова ранка почервоніла або почала гноїтися; гіпотонія або підвищена збудливість дитини; розлади травлення (діарея). Мама дівчинки розумна та навчена усім необхідним речам по догляду за дитиною. Мама відвідувала школу молодих батьків. Знає та вміє правильно прикладати дитину до грудей, одягати дитину та тримати на руках. Також медичний персонал навчав матерів як правильно перевертати дитину на живіт. Мама та дівчинка Ліза виписані з пологовому будинку на третій день після народження в доброму стані. 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Народження є великим потрясінням для організму дитини. Від існування у відносно постійному середовищі (організмі матері) він переходить у зовсім нові умови повітряного середовища з багатьма подразниками, які часто змінюються, у той світ, де він має стати розумною особистістю. Після народження різко змінюється форма взаємодії організму дитини і середовища. Особливо швидко відбуваються зміни в діяльності різних систем, органів і організму загалом. Дитина робить перший вдих, який супроводжується голосним криком: легені, які були до моменту народження у сплячому стані, розправляються. Через декілька годин після першого вдиху у новонародженого встановлюється рівномірне дихання. Період новонародженості характеризується недостатнім розвитком органів і захисних систем, передусім незрілістю центральної нервової системи, яка слабо пристосована до нових зовнішніх умов. Тому навіть незначні несприятливі впливи (зміна повітря, їжі тощо) можуть спричинити серйозні проблеми в дитячому організмі.

Новонароджені діти вразливі до захворювань, спричинених порушеннями перебігу внутріутробного життя, пологами (травми, крововиливи в різні органи тощо). Особливо небезпечні крововиливи в головний мозок, які можуть спричинити судоми, спазматичні паралічі. Нерідко трапляються хвороби пупка і пупкові ранки, запальні хвороби шкіри (дерматити). Новонароджена дитина більшість часу спить. Та вже в перші дні час неспання (короткі інтервали між сном) досягає кількох годин на добу. У поведінці новонародженого проявляються різноманітні життєво необхідні рефлекси, які забезпечують пристосування організму до умов навколишнього середовища, є реакцією на дію зовнішніх і внутрішніх подразників. Так, відразу після народження включаються рефлекси, які забезпечують роботу основних систем організму (дихання, кровообігу).

Рефлекси (лат. reflexus - відображення) новонародженого - рефлекси, якими володіє новонароджена дитина і більшість з яких зникає на 2-4-му місяці її життя. До народження в дитини високорозвинена смакова чутливість: на солодке реагують ссанням і ковтанням слини; на неприємний смак і гірке - мімікою і здриганням; на кисле і гірке - гримасою, перестають ссати. Через декілька днів після народження може відрізнити молоко матері від підсолодженої води, а її - від простої води.

Добре розвинена в новонароджених нюхова чутливість. За запахом материнського молока вони визначають, є в кімнаті мама чи немає. Якщо дитина упродовж 1-го тижня харчувалася материнським молоком, від коров'ячого вона відвертатиметься, почувши лише його запах. Новонароджений прокидається з криком від відчуття голоду і голодних рухів шлунку. Розвиток роботи аналізуючого апарату, вдосконалення реакцій на зовнішні подразники відбувається на основі дозрівання нервової системи дитини, насамперед її мозку. Вага мозку немовляти становить 1/4 ваги мозку дорослої людини. Першою формою людської активності є прояв емоцій дитини. Новонароджений починає своє життя з крику. У перші дні він має безумовно-рефлекторний характер, є результатом спазму голосової щілини, який супроводжує перші дихальні рефлекси. Деякі вчені вважають, що перший крик є першим проявом негативних емоцій: спазми викликають відчуття стиснення. У цьому разі ще неможливо розрізнити м'язову реакцію й емоційне ставлення, оскільки у новонародженого відсутній будь-який життєвий досвід. У перші дні життя дитина криком відповідає на неприємні відчуття, пов'язані з потребою в їжі, сні, теплі. Передумовою крику є голод, мокрі пелюшки тощо. За нормального виховання приглушене "уа" новонародженого непомітно переходить у плач, який виражає різноманітні страждання (фізичний біль та ін.). Період новонародженості передвіщає початок немовлячого віку і охоплює перші тижні життя дитини. Основною його особливістю є відсутність поведінки, дитина проявляє лише її інстинктивні форми - безумовні рефлекси.

Безумовні рефлекси - спадкова форма реагування на впливи зовнішнього світу або на зміни внутрішнього середовища організму.

З ростом і розвитком інстинктивні форми поведінки зникають, що відкриває можливості для формування нових (соціальних) форм поведінки.

Передумовою формування умовних рефлексів є зорове і слухове зосередження на обличчі і голосі матері, яке виникає під час годування дитини груддю. Надалі воно супроводжує всі багатогранні власне людські форми поведінки.

Центральним і основним новоутворенням періоду новонародженості є індивідуальне психічне життя. Йдеться про те, що в період новонародженості дитина існує індивідуально, відокремлено від організму матері, зливається із соціальним життям людей, які її оточують. Крім того, індивідуальне життя як перша і найпримітивніша форма соціального існування є психічним життям, бо тільки воно може бути частиною соціального життя близьких людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Наказ МОЗ України  від 04.04.2005 року № 152 «Про затвердження  Протоколу медичного догляду  за здоровою новонародженою дитиною».

2. Основы ухода за новорожденными и грудное вскармливание. Учебный семинар. Європейське регіональне бюро ВООЗ. – 2002. – C. 60; 63; 138.

3. Шелдон Б. Коронес. Новорожденные высокого риска. Пособие для медицинских сестер / Пер. с англ. – М.: Медицина, 1981. – 398 с.

4. Шунько Є.Є., Тутченко Л.І., Костюк О.О., Марушко Т.Л. Сучасне ведення лактації та грудного вигодовування: Навч. посібник. – К., 2002. – 152 с.

5. Энкин Мюррей, Кейрс Марк, Нейлсон Джеймс. Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребенка. – 2000. – С. 380.

6. Авдеева Н.Н., Мещерякова С.Ю. Вы и младенец: У истоков общения. – М : Педагогика, 1991. – 160 с.

7. Бауэр Т. Психическое развитие младенца. – М., 1979. – 291 с.

8. Бернштейн Н.А. О построении движений. – М.: Медгиз, 1947. – 256 с.

9. Братусь А.С. Исследование зрительного предпочтения у новорожденных детей в ситуации выбора // Вопросы психологии, 1995. – № 4. – С. 111-116.

10. Брусиловский А.И. Жизнь до рождения. – М.: Знание, 1991. – 221 с.

11. Венгер А.Л. Психическое развитие ребенка в процессе совместной деятельности // Вопросы психологии, 2001. – № 3. – С. 17-26.

12. Годованець Ю.Д. Особливості  ранньої неонатальної адаптації та сучасні аспекти формування мікроекології організму новонароджених дітей // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупіка. Вип.12, кн.1. – Київ: КМАПО, 2003. – С. 677-690.

13. Диагностика и структура неврологических синдромов психического дизонтогенеза детей раннего возраста: Методические рекомендации / Сост. О.И.Маслова, А.В.Горюнова, Н.С.Сергиенко. – М.: КЗ, 2001. – 22 с.