Психологічні особливості конфліктів у молодшому шкільному віці

Практика роботи свідчить про існування  певних утруднень, що виникають під  час здійснення психодіагностичних досліджень особливостей конфліктності дітей. Це проблеми, пов’язані з добором і вдосконаленням психодіагностичного інструментарію; з організацією та проведенням психодіагностичного дослідження; з інтерпретацією його результатів тощо. Визначені нюанси враховувались нами під час здійснення психодіагностичного дослідження.

Опитувальник  Басса-Дарки

Одним зі шляхів визначення схильності до створення  та підвищеного емоційного реагування на конфліктні ситуації є опитувальник Баса-Дарки.

А. Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії і ворожості (які впливають на якісні показники конфліктності у тій або іншій ситуації) і визначив останню як: «...реакцію, що розвиває негативні почуття і негативні оцінки людей і подій». Створюючи свій опитувальник, який диференціює прояви конфліктності, агресії і ворожості, А. Басс і А. Дарки виділили наступні види реакцій:

1. Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої особи.
2. Непряма – агресія, обхідним шляхом направлена на іншу особу або ні на кого не направлена.
3. Роздратування – готовність до прояву негативних почуттів при щонайменшому збудженні (конфліктність, запальність, грубість).
4. Негативізм – опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів,сприяє значному посилення конфліктних проявів у поведінці.
5. Образа – заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні і вигадані дії.
6. Підозрілість – у діапазоні від недовір'я і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують і шкодять.
7. Вербальна агресія – вираження негативних почуттів як через форму (крик, виск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози).
8. Відчуття провини – виражає можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що чинить погано, а також розкаяння совісті, що відчуваються ним.

Опитувальник  складається з 75 тверджень, на які  випробовуваний відповідає «так» чи «ні».

При складанні  опитувальника використовувалися  принципи:

1. Питання  може відноситися тільки до  однієї форми агресії.

2. Питання  формулюються так, щоб найбільшою  мірою ослабити вплив суспільного  схвалення відповіді на питання.

Відповіді оцінюються за вісьма шкалами таким  чином:

1. Фізична  агресія:

«так» = 1, «ні» = 0: 1, 25, 31, 41, 48, 55, 62, 68,

«ні» =1, «так» = 0: 9, 7.

2. Непряма  агресія:

«так» = 1, «ні» = 0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63,

«ні» = 1, «так» = 0: 26, 49.

3. Роздратування:

«так» = 1, «ні» = 0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72,

«ні» = 1, «так» = 0: 11, 35, 69.

4. Негативізм:

«так» = 1, «ні» = 0: 4, 12, 20, 28,

«ні» = 1, «так» = 0: 36.

5. Образа:

«так» = 1, «ні» = 0: 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.

6. Підозрілість:

«так» = 1, «ні» = 0: 6,14, 22, 30, 38, 45, 52, 59,

«ні» = 1, «так» = 0: 33, 66, 74, 75.

7. Вербальна  агресія:

«так» = 1, «ні» = 0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73,

«ні» = 1, «так» = 0: 33, 66, 74, 75.

8. Відчуття  провини:

«так» = 1, «ні» = 0: 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.

Індекс  ворожості та конфліктності включає 5 і 6 шкалу, а індекс агресивності (як прямої, так і мотиваційної) включає  шкали 1, 3, 7.

Нормою  агресивності, яка завжди є проявом  конфліктності, є величина її індексу, рівна 21 плюс-мінус 4, а ворожості  – 6,5-7 плюс-мінус 3. При цьому звертається  увага на можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву конфліктності та агресивності.

Експрес-діагностика поведінкового  стилю в конфліктній ситуації

Методика  направлена на дослідження стилів поведінки  особистості у конфліктній ситуації. Ці стилі поведінки бувають –  твердий, залагоджувальний, компромісний, м`який, уникаючий. Те, яким чином поводить себе дитина у конфліктній ситуації може визначити направленість особистості на агресивні дії.

Методика  визначення домінуючого типу темпераменту, розроблена О. Бєловим

У контексті  нашого дослідження важливо визначити  притаманні типи темпераменту дітям, які  проявили високий або середній рівень конфліктних проявів у поведінці, для того, щоб простежити взаємозв`язок та залежність цих реакцій з особливостями певних видів темпераментів. Особи із чітко вираженими властивостями, що відносяться тільки до одного типу темпераменту, зустрічаються порівняно рідко. Набагато частіше людям властиві змішані типи темпераменту, що характеризуються наявністю властивостей, характерних для різних типів темпераменту з перевагою одного з них. Методика О. Бєлова служить для визначення домінуючого типу темпераменту і виявлення представленості в ньому властивостей інших типів. Випробуваному послідовно пред'являються чотири картки, на кожній з яких написано по 20 якостей, які характерні для представників кожного типу темпераменту.

2.2 Психологічна діагностика  схильності дітей молодшого шкільного  віку до конфліктних ситуацій

 

Дослідження проводилось  на базі 2-х класів. Вибірка становить 28 чоловік, з яких 14 – хлопчики і 14 – дівчатка. Дослідження проводилось на базі методик, які наводяться в додатках. Мета дослідження – встановити розподіл у зазначеній групі рівня конфліктних проявів у поведінці, агресії, тип поведінкової реакції у конфліктній ситуації та тип темпераменту. Прослідити їх взаємозалежність та особливості.

За результатами тесту дослідження рівня агресії, що безпосередньо впливає на розвиток конфліктогенності, за методикою Басса-Дарки в 2-А класі можна сказати наступне (Див Додаток 1,4, 5):

• переважають такі різновиди агресії як вербальна агресія та підозрілість, слід відмітити також високі показники в різновидах "Непряма агресія", почуття провини, роздратування;
• до фізичної агресії більш схильні хлопчики ніж дівчата (42, 85% та 40 % відповідно);
• найбільш схильними до вербальної агресії є дівчата (78,57%), хоча і серед хлопців цей показник досить високий (42,85);
• до непрямої агресії схильні як хлопці так і дівчата, хоча серед хлопців цей показник вищий (64,28% і 40% відповідно);
• досить високим є показник негативізму у групі, за цим параметром він вищий у хлопців, хоча і серед дівчат досить високий, до негативізму схильні 42,85 % опитаних дівчат;
• показник "Роздратування" вищий серед хлопців – 64,28% і 42,85% відповідно;
• показник "Підозрілість" однаково високий і серед хлопців (78,57%) і серед дівчат (64,28 %), хоча серед хлопців він вищий;
• за показником "Образа" значення розподілились майже однаково серед хлопців, а серед дівчат схильних до образи – більшість (64,28%);
• показник "Почуття провини" високий серед хлопців – 57,14%, серед дівчат він значно нижчий 35,71%;
• індекс агресивності більший серед хлопців (42,85%) і значно менший серед дівчат (28,57%);
• індекс ворожості як серед хлопців, так і серед дівчат не виходить за межі норми.

Графічно  зобразити отримані дані з дослідження  рівня агресії за методикою Басса-Дарки в 2-А класі можна наступним чином:

 

Рис. 2.1 Розподіл учнів 2-го класу по виявленому рівню агресії, що безпосередньо  впливає на конфліктні прояви в характері  особистості

 

На наступному етапі вирішувались два завдання: по-перше, роботу було спрямовано на виявлення індивідуально-особистісних та соціально-психологічних особливостей досліджуваних за допомогою спеціально дібраного нами комплексу психодіагностичних методик: експрес-діагностика поведінкового стилю в конфліктній ситуації та визначення домінуючого типу темпераменту (О.Бєлов);

Згідно отриманих результатів  дослідження молодших школярів щодо поведінкового стилю у конфліктних  ситуаціях, ми отримали наступні дані: 4 учня проявляють у зазначеній ситуації агресивні дії, 3 учня схильні до на поступливості, на компроміс йдуть 9 молодших школярів з нашої вибірки, 7 учнів шукають у конфліктній  ситуації шляхи до співробітництва, і 5 учнів воліють обрати позицію  «уникання».

Отримані  дані зображаємо у вигляді діаграми наступним чином:

 

 

Рис 2.2 Розподіл учнів 2-го класі за поведінковими  стилями у конфліктних ситуаціях

 

Результати  дослідження молодших школярів за домінуючим типом темпераменту (О.Бєлов) виявили, що жоден тип темпераменту у чистому вигляді не зустрічається серед дітей молодшого шкільного віку нашої вибірки. Виявлені типи темпераментів були змішаними – в них зустрічалися якості і холеричного, і меланхолійного, і флегматичного та сангвінічного типів. Але, так, як результати визначалися у процентному відношенні то згідно цих даних ми розподіли отримані типи темпераментів наступним чином (згідно того типу темпераменту, який переважав серед інших у процентному відношенні):

• Переважання якостей холеричного типу темпераменту – 6 учнів;
• Переважання якостей меланхолічного типу темпераменту –4 учнів;
• Переважання якостей флегматичного типу темпераменту – 3 учнів;
• Переважання якостей сангвінічного типу темпераменту – 15 учнів.

Таким чином, виявилось, що найчисельнішою групою у  досліджуваній вибірці є учні з переважанням сангвінічного типу темпераменту, стосовно інших трьох типів темпераменті, то вони знаходяться майже на одному рівні.

Протягом  наступного етапу дослідження було проаналізовано результати отриманих  даних згідно трьох використовуваних психодіагностичних методик, співставлення результатів та виявлення взаємозв`язків.

На підставі аналізу та узагальнення можемо зробити  наступні висновки:

1. Високий рівень конфліктних проявів у поведінці молодших школярів (8 учнів) корелює з домінуванням у цих учнів якостей холеричного типу темпераменту (5 учнів) та сангвінічного типу темпераменту (3 учнів);
2. Середній рівень конфліктності (12 учнів) корелює з домінуванням в учнів переважно сангвінічного типу темпераменту ( 11 учнів);
3. Низький рівень конфліктних реакцій молодших школярів ( 8 учнів) виявив взаємозв`язок з домінуванням таких типів темпераментів як меланхолійний (4 учня) та флегматичний (3 учня).

Отже, на підставі отриманих результатів  можемо зробити припущення, що домінування  рис певного типу темпераменту визначає схильність до рівня конфліктних  проявів у поведінці молодших школярів.

Узагальнюючи  дані про поведінковий стиль у  конфліктній ситуації молодших школярів, то можемо зазначити, що учні, які виявили  високий рівень агресивності (8 учнів), та які мають домінування якостей  холеричного типу темпераменту (5 учнів) проявляють агресивність і у конфліктних  ситуаціях (4 учня). Молодші школярі, які виявили низький рівень проявів  агресивної поведінки (8 учнів), притаманний  поведінковий стиль у конфліктних  ситуаціях – «уникання» (3 учня), поступливість (2 учня), співробітництво (2 учня), компроміс (1 учень). Серед учнів 2-го класу які мають середній рівень агресивних проявів у поведінці (12 учнів), переважає компромісний стиль  у конфліктних ситуаціях (5 учнів), також їм притаманний поведінковий стиль «співробітництво» (3 учня), «уникання (3 учня) та поступливість (1 учень).

Таким чином, на основі проведеного дослідження  визначеними психодіагностичними методиками можна дійти висновку, що рівень конфліктних проявів у поведінці у поведінці молодших школярів взаємовідноситься із домінуваннями певного типу темпераменту, із показниками агресивності у характері особистості, а також має вплив на поведінку дитини у конфліктній ситуації.

2.3 Шляхи психологічної  корекції схильності до конфліктних  реакцій молодших школярів

 

Проаналізувавши, з урахуванням результатів проведеного  психодіагностичного дослідження, основні особистісні утворення, що сприяють виникненню схильності до конфліктних ситуацій у дітей молодшого шкільного віку, можна розробити програму психологічного тренінгу корекції конфліктної поведінки для учнів других-третіх класів.

Розробляючи цю програму, перш за все потрібно керуватися такими основними принципами: принцип  комплексного підходу до психокорекційної діяльності; принцип здійснення корекції в діяльності, у контексті соціальної взаємодії; принцип нормативності розвитку, що передбачає постійне порівняння індивідуальних властивостей дітей з віковою нормою та врахування закономірностей вікового розвитку; випередження у корекційній роботі, тобто врахування зони найближчого розвитку; принцип системності у розвитку психічної діяльності (відповідно і корекція схильності до конфліктів дітей повинна здійснюватися системно); принцип врахування провідного виду діяльності (для молодших школярів це навчання, тому ігрові вправи, які можуть використовуватися, повинні мати навчальний характер).