Психометричні основи психодіагностики

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Октября 2013 в 20:34, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження – розкрити психометричні основи психодіагностики.
Для досягнення мети дослідження сформульовані наступні завдання:
Розкрити теоретико – методологічними засадами вивчення основ психодіагностики.
Розглянути психометричні основи психодіагностики.
Обгрунтувати та описати психометричні засоби дослідження темпераменту та характеру особистості.
Надати практичні рекомендації щодо корекції акцентуйованих рис характеру.

Файлы: 1 файл

ПСИХОМЕТРИЧНІ ОСНОВИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ.doc

— 533.50 Кб (Скачать файл)

Перший крок до зцілення - усвідомити наявність цих голосів. Прислухайтеся до того, що ви говорите самі собі. Ви довідаєтеся цей голос? Може бути, це голос батьків або  родичів, учителі, друга дитинства... Спробуйте вступити в діалог їм і знайти корінь своїх негативних емоцій. Ви можете відповідати голосам, що звучать у вашій голові. Нагадаєте собі про успіхи, про те, що вам удалося, як ви перебороли труднощі. Без утоми повторюйте собі, що ви прекрасні.

Спробуйте спосіб схвалення - позитивні фрази, що заміняють негативні подання про себе. Виберете найбільш негативні зі своїх почуттів стосовно себе й назвіть їхньої протилежності. Замість: Я всього боюся - Я відважний і впевнений у собі людина. По нескольку раз на дню повторюйте собі ці позитивні твердження, поки вони остаточно не закріпляться у вашій свідомості. Запишіть їх на картку й поставте на видне місце. Одним з найдужчих схвалень є слова: Я люблю й схвалюю себе. Ці слова допомагають рости почуттю власного достоїнства.

Ніхто нічого не повинен. Гнів - найбільш руйнівне почуття: його вплив на фізичне й психічне здоров'я доведено давно. Але як він виникає? Найпростіша відповідь говорить: ми викликаємо в собі гнів, пред'являючи собі й іншим непотрібні вимоги. Помітьте, як часто ви вживаєте слова я зобов'язаний, я повинен був про це подумати, або ти не повинен бути таким необов'язковим.

Зміните форму вираження  своїх почуттів і думок, зміните  акценти в мові. Відчуйте, наскільки  різний зміст виражень; я думаю, було б добре, якби ти мені більше допомагав по будинку й ти повинен більше допомагати мені по будинку. Скоріше, варто говорити про подяку за те, що робиться. Перестаньте вживати слово повинен.

Також існує безліч тренінгів  для подолання негативних емоцій.

Наприклад, психологічний  тренінг «Дзеркало». Він полягає в тім, що одна людина показує яку-небудь гримасу сусідові. Той, у свою чергу, «передражнює» його як можна точніше й передає далі - своєму сусідові. «Гримаса» передається по колу. Вправа закінчується, коли гримаса вертається першому учасникові. У такий спосіб передаються ще кілька емоцій.

Також прикладом подолання  негативних емоцій служить тренінг, що називається «Піктограма». Деяким учасникам лунають картки, на яких позначені ті або інші емоційні стани. картки, що одержали, читають, що на них написано, але так, щоб напис не бачили інші члени групи, і потім по черзі зображують цей стан. Всі інші дивляться й намагаються зрозуміти, яке стан зображений.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

 

Спочатку в експериментальній  психології вимірювали час реакції, тому психометрією вважали вимірюванням часових характеристик психічних процесів. Пізніше до психометрії почали зараховувати все, пов'язане з кількісним визначенням психічних явищ. На основі визначення психометрії як галузі психології, що має справу з мінливими факторами, до неї можна включити весь спектр психологічних вимірювань — від психофізичних до особистісних.

Оскільки психометричний напрям переважно розвивався у психологічному тестуванні, іноді психологічне тестування і психометрію ототожнювали, внаслідок чого поширився термін «психометричні тести». Сферу психологічних і психофізіологічних вимірювань, пов'язану з діагностуванням за допомогою тестів, позначають поняттям «диференційна психометрія».

Існує безліч методик  для корекції характеру й темпераменту особистості. Наприклад, такі як «Опитувальник темпераменту Я. Стреляу» (за допомогою якої можна виявити наступні характеристики: сила процесів збудження; сила процесів гальмування; рухливість нервових процесів), «Особистісний опитувальник  Г. Айзенка» (за допомогою якого визначають екстраверсию (спрямованість особистості на зовнішній мир) і нейротизм (результат неврівноваженості процесів збудження й гальмування) – властивості, що лежать в основі темпераменту) і «Характерологічний опитувальник Леонгарда» (який призначений для виявлення акцентуацій характеру, тобто певного напряму характеру).

 

 

 

 

                                          ВИСНОВКИ

 

Провівши теоретичне та емпіричне дослідження можна  зробити наступні висновки:

1. Психодіагностика - галузь психологічної науки, а тому в тій чи іншій мірі пов'язана з усіма її галузями. У певному сенсі, не дивлячись на самостійності, психодіагностика залежить від розвитку загальної психологічної теорії. Однак існують напрямки досліджень, з якими психодіагностика пов'язана найбільш тісно, допускається синонімічність цього поняття іншим.

Психодіагностика розглядається  як «міст між наукою і практикою: наукою про індивідуальні психологічні відмінності (диференціальна психологія) і практикою постановки психологічного діагнозія». Тим самим психодіагностика як область досліджень зводиться до організації процесу вимірювання тих явищ, психологічна природа яких вивчена (вивчається) інший наукою.

Отже, психодіагностика є важливою складовою психологічної науки, своєрідним містком між теорією і практикою. Теоретична складова психодіагностики дає уявлення про сутність досліджуваного явища, його змістові компоненти, а практична — про способи їх виявлення, діагностування.

2. Специфіка психометричних процедур порівняно зі звичайними фізичними вимірами полягає у взаємодії процедур виміру з об'єктом виміру. Під час фізичних вимірювань об'єкт пасивний і не впливає на фізичний прилад. Людина виявляє активність і може застосовувати тактику, яку психодіагност при розроблені методики не передбачив.

3. Існує безліч методик для корекції характеру й темпераменту особистості. Наприклад, такі як «Опитувальник темпераменту Я. Стреляу» (за допомогою якої можна виявити наступні характеристики: сила процесів збудження; сила процесів гальмування; рухливість нервових процесів), «Особистісний опитувальник  Г. Айзенка» (за допомогою якого визначають екстраверсию (спрямованість особистості на зовнішній мир) і нейротизм (результат неврівноваженості процесів збудження й гальмування) – властивості, що лежать в основі темпераменту) і «Характерологічний опитувальник Леонгарда» (який призначений для виявлення акцентуацій характеру, тобто певного напряму характеру).

        4.   Що стосується практичний рекомендацій для подолання негативних емоцій, то існує кілька способів, якими ви могли б перебороти негативні емоції — звичайно рекомендується використовувати візуалізацію або ритуал звільнення. Ми пропонуємо вам кілька способів, ви можете користуватися тим, що вам більше підходить, або придумати свій власний.

Також існує безліч тренінгів  для подолання негативних емоцій. (наприклад, тренінг «Дзеркало» або  «Піктограма».

Таким чином, мета дослідження досягнута, всі завдання вирішено.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список ВИКОРИСТАНОЇ літератури

 

  1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / А. Адлер ; пер. с нем. А. М. Боковикова. – М. : Фонд «За экономическую грамотность», 1995. – 296 с.
  2. Айзенк Г. Ю. Структура личности / Г. Ю. Айзенк. – СПб. : Ювента ; М. : КСП+, 1999. – 464 с.
  3. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. – СПб. : Питер, 2001. – 688 с. : ил. – (Серия «Мастера психологии).
  4. Бине А. Измерение умственных способностей / А. Бине ; пер. с фр. – СПб. : Питер, 1998. – 253 с.
  5. Бочелюк В. Й. Методика та організація наукових досліджень із психології : навч. посіб. / В. Й. Бочелюк, В. В. Бочелюк. – К. : ЦНЛ, 2008. – 360 с.
  6. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика личности / Л. Ф. Бурлачук. – К. : Здоров¢я, 1989. – 168 с.
  7. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб. : Питер Ком, 1999. – 528 с.
  8. Вереіна Л. В. Практикум з психодіагностики : навч. посіб. / Л. В. Вереіна, С. В. Баранова. – Луганськ :  СНУ ім. В. Даля, 2002. – 184 с. : табл.
  9. Гайда В. К. Психологическое тестирование : учеб. пособ. / В. К. Гайда, В. П. Захаров. – Л. : БРЕШ, 1982. – С. 13–18.
  10. Глуханюк Н. С. Практикум по психодиагностике : учеб. пособ. / Н. С.   Глуханюк. – [2-е изд, перераб. и доп.]. – М. : Психолого-социал. Ин-т ; Воронеж : МОДЭК, 2005. – 216 с. – (Серия «Библиотека психолога»).
  11. Горбатов Д. С. Практикум по психологическому исследованию / Д. С. Горбатов. – Самара : БАХРАХ-М, 2000. – 248 с.
  12. Гуменюк О. Є. Психологія Я-концепції / О. Є. Гуменюк. – Тернопіль : Економічна думка, 2004. – 310 с.
  13. ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила".
  14. Дружинин В. Н. Психодиагностика общих способностей / В. Н. Дружинин. – М. : Наука, 1996. – 352 с.
  15. Дюк В. А. Компьютерная психодиагностика / В. А. Дюк. – СПб. :  Братство, 1994. – 364 с.
  16. Елисеев О. П. Практикум по психологии личности / О. П. Елисеев. – СПб. : Питер, 2001. – 560 с. : ил. – (Серия : Практикум по психологии).
  17. Завацкая Н. Е. Методические указания к практикуму по дисциплине «Психодиагностика» : в 2 ч. / Н. Е. Завацкая. – Луганск : ВНУ им. В. Даля. – Ч. 1. – 104 с. ;  Ч. 2. – 96 с.
  18. Корольчук М. С. Психодіагностика : навч. посіб. Для студ. Вищ. Навч. закладів / М. С. Корольчук, В. І. Осьодло. – К. : Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 400 с.
  19. Лаак Я. Психодиагностика: проблемы содержания и методов / Я. Лаак. – М. ; Воронеж, 1996. – 245 с.
  20. Лучинин А. С. Психодиагностика. Конспект лекцій / А. С.  Лучинин. –Ростов н/Д. : Феникс, 2004. – 256 с.
  21. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации / Под ред. А. Ф. Кудряшова. – Петрозаводск, 1992. – 243 с.
  22. Моляко В. А. Психологическое изучение творческой личности / В. А. Моляко. – К. : Знання, 1978. – 27 с.
  23. Немов Р. С. Психология : учеб. в 3-х т. / Р. С. Немов. – М. : Владос, 1998. – Т. 3 : Психодиагностика. – 632 с.
  24. Непомнящая Н. И. Психодиагностика личности : Теория и практика : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений. – М. : ВЛАДОС, 2001. – 192 с.
  25. Новые тесты IQ / Cост. М. А. Кошелева. – Ростов н/Д. : Феникс, 2003. – 352 с.
  26. Носс И. Н. Руководство по психодиагностике  ⁄ И. Н. Носс. – М. : Ин-т психотерапии, 2005. – 688 с.
  27. Общая психодиагностика / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. – СПб. :  Речь, 2002. – 440 с.
  28. Основы психологии. Практикум / Ред.-сост. Л. Д. Столяренко. – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – 576 с.
  29. Практикум по психодиагностике: дифференциальная психометрика / Под ред. В. В. Столина, А. Г. Шмелева. – М. : МГУ, 1984. – С. 16–17.
  30. Психологическая диагностика: проблемы и исследования / Под ред. К. М. Гуревича. – М. : МГУ, 1981. – С. 5–23.
  31. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учеб. пособ. / Д. Я. Райгородский. – Самара : БАХРАХ, 1998. – 672 с.
  32. Романова Е.С. Графические методы в психологической диагностике ⁄ Е. С. Романова, О. Р. Потемина. – М. : Дидакт, 1982. – 256 с. : ил.
  33. Роршах Г. Психодиагностика / Г. Роршах ; [пер. с нем. В. Ф. Кох]. – Тбилиси, 1972. – 183 с.
  34. Скребец В. А. Психологическая диагностика : учеб. пособ. / В. А. Скребец. – К. : МАУП, 1999. – 120 с. : ил.
  35. Собчик Л. Н. Введение в психологию индивидуальности / Л. Н. Собчик. – [3-е изд., исправ.]. –  М. : ИПП-ИСП, 2000. – 512 с.
  36. Собчик Л. Н. Психодиагностика в профориентации и кадровом отборе / Л. Н. Собчик. – СПб. : Речь, 2002. – 72 с.
  37. Шапарь В. Б. Практическая психология. Психодиагностика групп и коллективов / В. Б. Шапарь. – Ростов н / Д. : Феникс, 2006. – 448 с. – (Психологический факультет).
  38. Шевандрин Н. И. Основы психологической диагностики : учеб пособ для студ. высш. учеб. заведений : в 3 ч. / Н. И. Шевандрин. – М. : ВЛАДОС, 2003. – Ч. 1. – 288 с. ; Ч. 2. – 256 с. ; Ч. 3. – 336 с. : ил.

                                                                                                                  Додаток А

            Характерологический опитувальник Леонгарда

Інструкція: “Вам пропонуються твердження й питання, що стосуються Вашого характеру. Якщо Ви згодні із твердженням або відповідаєте на запитання “так”, то поставте в бланку під його номером знак “+”, якщо ж не згодні або відповідаєте “ні”, те знак “-”. Над відповідями довго думати не слід, правильних і неправильних відповідей тут ні”.

1. У Вас частіше  буває веселий і безтурботний  настрій.

2. Ви чутливі до образ.

3. Чи буває так, що  у Вас на очі навертаються  сльози в кіно,

    театрі, у бесіді й т.п.?

  1. Зробивши що-небудь, Ви сумніваєтеся, чи всі зроблено правильно, і не заспокоюєтеся доти, поки не переконаєтеся ще раз у цьому.

5. У дитинстві ви  були такі ж сміливим, як інші Ваші однолітки.

6. Чи часто у Вас  різко міняється настрій від стану

   безмежної радості до відрази до життя, до себе?

7. Чи є ви звичайно центром уваги в суспільстві, у компанії?

8. Чи буває так, що  ви безпричинно перебуваєте в такому

   буркотливом настрої, що з Вами краще не розмовляти?

9. Ви серйозна людина.

10. Чи здатні ви захоплюватися, захоплюватися чим-небудь?

11. Чи заповзятливі  Ви?

12. Ви швидко забуваєте,  якщо Вас хтось скривдить.

13. Чи м'якосерді Ви?

14. Опускаючи лист у ящик, чи перевіряєте Ви, проводячи рукою по

    щілині ящика, що лист упав у нього?

                

                                                                      

                                                                              Продовження Додатку А

 

15. Чи прагнете ви  завжди вважатися в числі кращих працівників?

16. Чи бувало Вам у дитинстві страшно під час грози або при зустрічі з

      незнайомим  собакою (а може бути, таке почуття  буває й тепер)?

17. Ви прагнете у всім і всюди зберігати порядок.

18. Ваш настрій залежить  від зовнішніх обставин.

19. Чи люблять вас ваші знайомі?

20. Чи часто у Вас  буває почуття внутрішнього занепокоєння,

      відчуття  можливої неприємності, лиха?

21. У вас часто буває  трохи подавлений настрій.

22. Чи переживали Ви  хоча б раз істерику або нервовий зрив?

23. Чи важко вам довго  всидіти на місці?

24. Якщо стосовно Вас  несправедливо надійшли, Ви звичайно

      уважаєте потрібним енергійно відстоювати свої інтереси.

25. Чи можете Ви зарізати  курку або вівцю?

26. Вас дратує, якщо  вдома завіса або скатертину висять нерівно, і ви

     відразу  ж намагаєтеся поправити їх.

27. Ви в дитинстві  боялися залишатися на самоті будинку.

28. Чи часто у вас  бувають безпричинні коливання  настрою ?

29. Ви прагнете бути  висококваліфікованим працівником  в

      своєї  професії.

30. Чи швидко Ви починаєте  гніватися або впадати в гнів?

31. Чи можете Ви бути  абсолютно безтурботним?

32. Чи буває так,  що відчуття повного щастя  буквально

      пронизує  Вас?

33. Як Ви думаєте,  вийшов би з Вас ведучий  у гумористичному

     концерті?

34. Ви звичайно висловлюєте  свою думку досить відверто?

                                                                                        Продовження Додатку А

 

35. Вам важко переносити вид крові, він викликає у Вас неприємні

      відчуття.

36. Чи подобається Вам  робота з великою особистою відповідальністю?

37. Ви схильні виступати  на захист осіб, стосовно яких

      допущено  несправедливість.

38. Було б Вам страшно  спускатися в темний підвал?

39. Ви віддаєте перевагу  роботі, у якій треба діяти  швидко, але

     вимоги  до якості виконання невисокі.

40. Чи товариські Ви?

41. У школі ви охоче  декламували вірші.

42. Чи тікали Ви в  дитинстві з будинку?

43. Чи здається Вам  життя важкої?

44. Чи буває так,  що після конфлікту, образи  Ви були до того

      розстроєно, що йти на роботу здавалося  просто нестерпним?

45. Чи можна сказати,  що при невдачі Ви не втрачаєте почуття гумору?

46. Якби Вас хто-небудь скривдив, почали б Ви першим кроки до

     примиренню?

47. Ви дуже любите тварин.

48. Ви іноді вертаєтеся, щоб переконатися, що залишили будинок або

Информация о работе Психометричні основи психодіагностики