Спонукальна сфера ососбистості

В своїй роботі ми будемо послугуватись наступним визначенням. Найбільш поширеною точкою зору в психології є розуміння мотиву як спонуки. Оскільки мотивація детермінує не стільки фізіологічні, скільки психічні реакції, то вона пов'язана з усвідомленням стимулу і доданням йому якій-небудь значущості. Тому більшість психологів вважають, що мотив - це усвідомлена спонука, що відображає готовність людини до дії або вчинку. Таким чином, спонукою мотиву є стимул, а спонукою вчинку - внутрішня усвідомлена спонука. В зв'язку з цим Є.П.Ільїн визначає мотиви як усвідомлені спонуки поведінки і діяльності, віддзеркалення потреб, що виникають при вищій формі, тобто їх усвідомленні [7,c.84].

В процесі емпіричного  дослідження нами було здійснено  дослідження особливостей спонукальної сфери підлітків. Дана вікова категорія обрана нами через особливості розвитку спонукальної сфери. Оскільки, на нашу думку поширення мережі Інтернет впливає на розвиток спонукальної сфери сучасного підлітка, то в якості респондентів нами було обрано підлітків, яким притаманна комп’ютерна залежність.

Поведінка людини, як відомо, зумовлюється не лише постійними факторами, а й конкретною ситуацією, в якій вона знаходиться. А відносно сильна зумовленість ситуативними факторами  виступає однією з особливостей поведінки  підлітка (внаслідок того, що її особистісна структура ще не затвердилась).

Застосування комп'ютерних  мереж веде до структурних і функціональних змін в психологічній структурі  діяльності людини. Ці зміни зачіпають  пізнавальну, комунікативну і особову  сфери, трансформують операціональну (виконавську) ланку діяльності, процеси цілепокладання, спонукально-мотиваційну регуляцію діяльності. Одним з важливих аспектів психологічного дослідження нового виду діяльності є вивчення її спонук.

В ході ряду психологічних  досліджень було виявлено, що в основі діяльності користувачів Інтернету лежать наступні види мотивів [37,c.56]:

• ділова мотивація,
• пізнавальна мотивація,
• мотивація співпраці,
• мотивація самореалізації,
• рекреаційна і ігрова мотивація,
• афілятивна мотивація,
• мотивація самоствердження,
• комунікативна мотивація.

Виділені типи cпонук репрезентують основні описані в психології види мотиваційної спрямованості особи:

• продуктивну,
• соціально-комунікативну,
• пізнавальну,
• розвиваючу.

Ці види мотивації  виявляються в різних видах спрямованості діяльності користувача Інтернету: пізнання, співпраця, допомога іншим користувачам, інтелектуальна і творча самореалізація, пошук однодумців, прагнення знайти своє коло спілкування, соціальне самовираження і так далі.

Метою нашого дослідження було проаналізувати особливості спонукальної сфери підлітків з проявами комп’ютерної залежності.

Гіпотеза дослідження – існують суттєві відмінності у спонукальній сфері підлітків з ознаками комп’ютерної залежності та у підлітків без ознак комп’ютерної залежності.

На першому етапі  дослідження нами було сформовано вибірку  респондентів.

Оскільки на сьогодні не існує чітких ознак, які б діагностували  комп’ютерну залежність, то нами для  формування вибірки було використано  опис стадій та проявів даної залежності, а також опитувальник Кімберлі Янг [38,c.37]. (див. додаток 1).

Психологи виділяють  такі стадії залежності:

Стадія  легкого захоплення. Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів.

Стадія  захоплення. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби - грати в комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди.

Стадія  залежності. Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за допомогою комп’ютерної мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі.

Щоб з’ясувати, чи захоплення грою це лише хобі чи уже патологія, треба проаналізувати поведінку  гравця.

Виділяють досить чіткі  симптоми залежності від комп’ютерних ігор:

Психологічні симптоми:

• Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером;
• Нездатність зупинити роботу за комп’ютером;
• Дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри;
• Ігнорування друзів та сім’ї;
• Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером;
• Перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї;

Фізичні симптоми:

• Зап’ястний тунельний синдром - оніміння та зниження чутливості пальців;
• Сухі очі;
• Головні болі (схожі на мігрень);
• Болі у спині;
• Нерегулярне харчування - відсутність апетиту;
• Недотримання гігієни;
• Розлади сну.

Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей  психологи вважають недостатнє спілкування  і взаєморозуміння з батьками і однолітками. Ігри для них –  це шлях самоствердитися, бо у віртуальному світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих якостей та умінь. Виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може бути навпаки.

Поведінково Інтернет-залежність виявляється в тому, що люди настільки віддають перевагу життю в Інтернеті, що фактично починають відмовлятися від свого «реального» життя, проводячи до 18 годин на день у віртуальній реальності та не менше 100 годин в тиждень.

Відзначаються особливості  Інтернет-залежності. Це не хімічна  залежність, тобто вона не приводить до руйнування організму. Якщо для формування традиційних видів залежності вимагаються роки, то для Інтернет-залежності цей термін різко скорочується. За даними К. Янг, 25% залежних набули залежність впродовж півроку після початку роботи в Інтернеті, 58% - протягом другого півріччя, а 17% - незабаром по закінченні року. Крім того, якщо довготривалі наслідки залежності від алкоголю та наркотиків добре досліджені, то стосовно Інтернет-адикції відсутня можливість довготривалого спостереження.

Завзятого комп`ютерника можна відрізнити відразу. Він звернений  усередину себе, не помічає або  ігнорує зовнішні події, погано адаптується  до реального життя. Навіть краса  природи – і та сприймається з  меншим захопленням, оскільки можливості комп`ютерної графіки безмежні, і на екрані монітора з`являються чудові, фантастично прекрасні, але неіснуючі насправді, пейзажі. Потяг до комп`ютерних ігор – із подорожами до неймовірних світів усе більше занурює у віртуальність. Цей стан вже й називається інтернет-залежністю.

Після того, як сформовано вибірку, нами було використано методики для діагностики спонукальної сфери особистості з ознаками комп’ютерної залежності.

Для діагностики міри вираженості соціально-психологічних  установок нами було використано методику діагностики соціально-психологічних установок особи в мотиваційній сфері О.Ф. Потьомкіної  [24,c.156].

Мета: Виявити міру вираженості соціально-психологічних установок.

Тестовані відповідають на 80 питань двома способами: «так чи ні», результати підраховуються по спеціально підготовленому ключу.

Призначення тесту - виявлення  міри вираженості соціально-психологічних  установок.

Інструкція  до тесту 

Дайте відповідь на кожне  питання «так», якщо воно вірно описує вашу поведінку і «ні», якщо ваша поведінка не відповідає тому, про що говориться в питанні.

1. «Орієнтація на процес» - люди, орієнтовані на процес, менш замислюються над досягненням результату. Їх процесуальна спрямованість перешкоджає їх результативності.
2. «Орієнтація на результат» - люди, що орієнтуються на результат, - одні з найнадійніших. Вони досягають результату в своїй діяльності всупереч  перешкодам, невдачам.
3. «Орієнтація на альтруїзм» - найбільш цінна суспільна мотивація, наявність якої відрізняє зрілу людину.
4. «Орієнтація на егоїзм».
5. «Орієнтація на працю» - люди, що орієнтуються на працю, весь час використовують для того, щоб щось зробити. Праця приносить їм радість і задоволення.
6. «Орієнтація на свободу» - головна цінність для цих людей це свобода.
7. «Орієнтація на владу»
8. «Орієнтація на гроші».

Тестовий матеріал представлено в додатку 2.

Ключ до тесту

Варіант 1	Варіант 2	Питання
Процес	Праця	1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37
Результат	Свобода	2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38
Альтруїзм	Влада	3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39
Егоїзм	Гроші	4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40

За кожну відповідь  «так» нараховується 1 бал.

Інтерпретація результатів  тесту

Орієнтація на процес. Зазвичай люди більш орієнтовані  на процес, менш задумуються досягненням  результату, часто спізнюються із здачею роботи, їх процесуальна спрямованість перешкоджає їх результативності; ними більше рухає інтерес до справи, а для досягнення результату потрібно багато рутинної роботи, негативне відношення до якої вони не можуть подолати.

Орієнтація на результат. Люди, що орієнтуються на результат, одні з найнадійніших. Вони можуть досягати результату в своїй діяльності всупереч перешкодам, невдачам.

Орієнтація на альтруїзм. Люди, що орієнтуються на альтруїстичні  цінності, часто в шкоду собі, заслуговують усілякої пошани. Це люди, про яких варто поклопотатися. Альтруїзм  найбільш цінна суспільна мотивація, наявність якої відрізняє зрілу  людину. Якщо ж альтруїзм надмірно шкодить, він, хоча і може здаватися безрозсудним, але приносить щастя.

Орієнтація на егоїзм. Люди з надмірно вираженим егоїзмом зустрічаються досить рідко. Відома частка «розумного егоїзму» не може нашкодити  людині. Швидше більш шкодить його відсутність, причому це серед людей «інтелігентних професій» зустрічається досить часто.

Орієнтація на працю. Зазвичай люди, що орієнтуються на працю, весь час використовують для того, щоб щось зробити, не жаліючи вихідних днів, відпустки і так далі. Праця приносить їм більше радощів і задоволення, ніж якісь інші заняття.

Орієнтація на гроші. Провідною цінністю для людей  з цією орієнтацією є прагнення  до збільшення свого добробуту.

Орієнтація на свободу. Головна цінність для цих людей  це свобода. Дуже часто орієнтація на свободу поєднується з орієнтацією на працю, рідше це поєднання «свободи» і «грошей».

Орієнтація на владу. Для людей з подібною орієнтацією  провідною цінністю є вплив на інших, на суспільство.

Слід зазначити, що можна, на підставі результатів використання методики, виявити декілька груп випробовуваних:

• Група високомотивованих випробовуваних з гармонійними орієнтаціями. Всі орієнтації виражені сильно і в рівній мірі.
• Група низькомотивованих випробовуваних, у яких всі орієнтації виражені надзвичайно слабо.
• Група з дисгармонійними орієнтаціями, у яких деякі орієнтації виражені сильно, а інші можуть буті навіть відсутніми.

В процесі індивідуального  консультування доцільно уточнити, зокрема, причини дисгармонійної орієнтації або низьку мотивацію. Ці причини можуть бути тимчасовими і не потребувати корекції.

Для діагностики ведучих  спонук активності ососби нами було використано методику діагностики мотиваторів соціально-психологічної активності [24,c.167] 

Діагностуємо шкали:

• досягнення успіху
• прагнення до влади
• тенденція до афіліації.