Спонукальна сфера ососбистості

У процентному співвідношенні: перша група - 75%, друга група - 35%.

3. Орієнтація на альтруїзм  переважає у першої групи. У  процентному співвідношенні: перша  група - 70%, друга група - 30%.

4. Орієнтація на егоїзм  притаманна 30% респондентів першої  групи та 75% респондентів другої  групи.

5. Орієнтація на працю  переважає у респондентів першої  групи. Вони використовують комп’ютер  та мережу Інтернет для отримання  додаткових знань з начальних  предметів. У процентному співвідношенні:  перша група  - 65%, друга група  - 25%.

6. Орієнтація на свободу практично однаково виражена у підлітків обох груп. Ймовірно, це пов’язано з особливостями підліткового віку, що виражається в прагненні до незалежності, самостійності. У процентному співвідношенні: перша група - 70%, друга група - 65%.

7. Орієнтація на владу більш виражена у респондентів другої групи. Вони прагнуть добитися пошани, впливу в даній соціальній групі. У процентному співвідношенні: перша група - 30%, друга група  - 45%.

8. Орієнтація на гроші  приблизно однакова у обох  груп респондентів, що є, на нашу думку, наслідком особливостей сучасного суспільного розвитку. . У процентному співвідношенні: перша група - 70%, друга група - 75%.

Також отримані результати представлено у вигляді порівняльної діаграми.

Рис. 2.1. Порівняльна діаграма міри вираженості соціально-психологічних установок респондентів обох груп.

 

Розглянемо  дані орієнтації за ієрархією:

Таблиця 2.2.

Ієрархія соціально-психологічних установок респондентів

№ п/п	Перша група	Друга група
1.	На результат – 75%	На егоїзм – 75%
2.	На альтруїзм -70%	На гроші – 75 %
3.	На свободу – 70%	На процес - 65%
4.	На гроші -70%	На свободу – 65%
5.	На працю – 65%	На  владу – 45%
6.	На процес – 35%	На результат-35%
7.	На владу – 30%	На альтруїзм - 35%
8.	На егоїзм – 30%	На працю – 25%

 

З таблиці 2.2. видно, що респонденти  першої групи понад усе орієнтовані  на результат та на альтруїзм, а найменше на егоїзм. Підлітки другої групи понад усе орієнтовані на егоїзм, гроші та процес.

Відповідно, можна зробити  висновок про те, що респонденти першої групи мають є високомотивовані випробовувані з гармонійними орієнтаціями. Всі орієнтації виражені сильно і в рівній мірі. Випробовувані другої групи за результатами методики О.Ф. Потьомкіної охарактеризовані нами як низькомотивовані особи.

Отже, нами було визначено, що підлітки з низьким показником комп’ютерної залежності характеризуються як особи з показником високого рівня  мотивованості з гармонійними орієнтаціями. Всі орієнтації виражені сильно і  в рівній мірі. 

Показник високого рівня комп’ютерної залежності співвідноситься з показником низького рівня мотивації випробовуваних, у яких всі орієнтації виражені надзвичайно слабо, або з дисгармонійними орієнтаціями.

Результати першого етапу дослідження  представлено нами в таблиці 2.3.

^{Таблиця 2.3.}

^{Результати  дослідження мотиваторів  активної діяльності респондентів}

 

	досягнення  успіху	прагнення до влади	тенденція до афіліації.
Перша група	44%	51%	4%
Друга група	42%	31%	27%

 

Отримані дані свідчать про те, що у респондентів першої групи (підлітки з низьким показником комп’ютерної залежності) домінуючою є потреба прагнення до влади, а у респондентів другої групи (підлітки з високим показником комп’ютерної залежності) – досягнення успіху. Тенденція до афіліації має низькі показники, хоча суттєво відрізняється у респондентів обох груп.

Отже, існують відмінності  щодо спонук-мотиваторів активності діяльності респондентів (див. рис.2.2).

Рис. 2.2. Результати дослідження спонук-мотиваторів активності діяльності респондентів

 

На наступному етапі  ми проаналізували ціннісні орієнтації респондентів. Цінності являть собою  вищий рівень людських потреб. Особисті, індивідуальні потреби, співвідносячись з суспільною значущістю і усвідомлюючись особистістю, стають спонуками, які регулюють поведінку людини.

Отже, між потребою і  цінністю - двома головними детермінантами ціннісної орієнтації - існує значна часова й просторова «відстань», на якій відбувається процес, опосередкований соціально-психологічними властивостями особистості, суспільними умовами та іншими чинниками.

Після обробки даних ми отримали наступні результати, які ми представили в таблицях.

 

Таблиця 2.4.

Результати  дослідження ціннісних орієнтацій респондентів

Найбільш значущі термінальні цінності		Середнє значення			Місце
		Респон денти першої групи		Респон денти другої групи	Респон денти першої групи	Респон денти другої  групи
здоров’я		2,15		2,65	1	2
любов		4,35		8,65	2
матеріально забезпечення життя		5,9		2	3	1
щасливе сімейне життя		5,5		6,85	4
наявність гарних друзів		6,05		4	5	3
розваги		12,05		5,75		5
свобода		9		6,2		6
активне діяльне життя		7,75		5,2		4
Найбільш значущі інструментальні цінності		респонденти першої групи		Респон денти другої групи	Респон денти першої групи	Респон денти другої  групи
незалежність		8,2		2		1
тверда воля		8,55		3,1		2
життєрадісність		7,85		4,35		3
чесність		7,05		6,4		4
освіченність		5,7		8,5	1
Менш значущі термінальні цінності		Респон денти першої групи		Респон денти другої групи	Респон денти першої групи	Респон денти другої  групи
впевненість в собе		9		8,35
життєва мудрость		10,45		14,25
розвиток		10,65		13
цікава  робота		10,2		10,35
продуктивне життя		11,1		12,8
Ссуспільне  визнання		10,7		8,5
пізнання		10,95		12,75
Менш значущі інструментальні цінності	Респон денти першої групи		Респон денти другої групи		Респон денти першої групи	Респон денти другої  групи
сміливість  у відстоюванні своєї думки	7,1		11,55
самоконтроль	8,45		7,05
відповідальність	7,95		9,45
широта поглядів	10,7		8,15
ефективність в справах	10,35		7,8
терпимість	11,25		11,95
чуйність	9,55		15,7
акуратность	11		14,3
вихованість	7,75		13,55
високі запити	12,75		11,51
раціоналізм	10,15		7,45
виконавські здібності	12,05		11,1
Найменш значущі термінальні цінності	Респон денти першої групи		Респон денти другої групи		Респон денти першої групи	Респон денти другої  групи
краса природи і мистецтва	14,35		17,25
щастя інших	15,35		16,75
творчість	15,5		16,3
Найменш значущі інструментальні цінності	Респон денти першої групи		Респон денти другої групи		Респон денти першої групи	Респон денти другої  групи
Непримиренність до власних недоліків та недоліків інших	16,8		17,5

За отриманими даними ми можемо говорити про те, що системи ціннісних орієнтацій респондентів обох груп мають як загальні риси, так і відмінності. Серед основних загальних рис можна виділити найбільш виразні: високе значення таких цінностей як «здоров'я», «наявність хороших і вірних друзів», «матеріально забезпечене життя», і на останньому місці значущості «щастя інших», «краса природи і мистецтва», «творчість», «непримиренність до недоліків в собі і інших».

Розглянемо найбільш значущі цінності. Так на першому  місці виділяються здоров'я (90% респондентів першої групи, 90% респондентів другої групи), любов (85% респондентів першої групи і лише 25% респондентів другої групи), матеріальна забезпеченість (60% респондентів першої групи, 100% підлітків з ознаками комп’ютерної залежності), щасливе сімейне життя (75% респондентів першої групи і лише 45% респондентів підлітків з проявами комп’ютерної залежності), наявність хороших друзів (65% респондентів другої групи, 90% респондентів першої групи). Підлітки з проявами комп’ютерної (Інтернет) залежності на відміну від підлітків першої групи до більш значущих цінностей віднесли ще розваги (60% ), свободу (60% ), активне діяльне життя (40% респондентів першої групи, 85% респондентів другої групи).

Серед інструментальних цінностей ще більше відмінностей: освіта (65% респондентів першої групи, 2% підлітків з проявами комп’ютерної залежності), незалежність (35% респондентів другої групи, 100% респондентів першої групи), тверда воля (45% респондентів другої групи, 80% підлітків з проявами комп’ютерної залежності), чесність (60% респондентів першої групи, 70% підлітків другої групи), чуйність (35% респондентів першої групи, 0% респондентів другої групи), акуратність (45% респондентів першої групи, 5% респондентів другої групи), вихованість (55% респондентів першої групи, 5% респондентів другої групи).

Так при розгляді відмінностей можна виділити ряд особливостей, характерних для спонукальної сфери досліджуваних підлітків.

Для респондентів першої групи більш значущі такі цінності як «любов» (85% ), «щасливе сімейне життя» (75% ), «вихованість» (55%), «чуйність»(35%), «акуратність» (45%).

Для респондентів другої групи вище значення «незалежності» (100%), «наявності хороших друзів» (90%), «матеріально забезпеченого життя» (100%).

Взагалі відмінності  в ціннісних орієнтаціях досліджуваних підлітків можна пояснити тим, що інтернет-залежність свідчить про ряд особливостей в розвитку структури особи даних підлітків, а, відповідно, про особливості формування спонукальної сфери.

Отже, за показниками ціннісних  орієнтацій нами також було виявлено відмінності. За результатами дослідження можна сказати, що у підлітковому віці існують різні спонуки, потреби-мотиватори соціальної активності, які детерміновані структурою ціннісних орієнтацій респондентів.

 

ВИСНОВКИ

В процесі написання курсової роботи нами було виконано наступні завдання.

1. здійснити аналіз психологічної літератури з проблеми дослідження;

В результаті ми можемо сказати, що проблема спонук є актуальною як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології. З одного боку, це відбувається тому, що необхідність впровадження в практику психологічних досліджень, звернення до реальної поведінки людини, до її регуляції вимагає сьогодні пізнання закономірностей поведінки людини і особливо стосовно спонук і їх реалізації. З іншого боку, назріла необхідність розкриття зв'язків внутрішніх спонук діяльності людини з соціальною детермінацією її психіки.

Також існують різні  підходи до розуміння поняття  спонукальної сфери та її діагностики.

Відповідно, нами було розглянуто вікову динаміку розвитку спонукальної сфери, починаючи з дошкільного віку.

• підібрати методики та обґрунтувати  структуру дослідження;

В процесі теоретичного аналізу  проблеми дослідження ми зіткнулись з проблемою різноманітності  підходів до визначення поняття спонук та, відповідно, з величезною різноманітністю методик та критеріїв дослідження. 

В своїй роботі ми послугувались  наступним визначенням. Найбільш поширеною точкою зору в психології є розуміння мотиву як спонуки. Оскільки мотивація детермінує не стільки фізіологічні, скільки психічні реакції, то вона пов'язана з усвідомленням стимулу і доданням йому якій-небудь значущості. Тому більшість психологів вважають, що мотив - це усвідомлена спонука, що відображає готовність людини до дії або вчинку. 

В процесі емпіричного дослідження нами було здійснено дослідження особливостей спонукальної сфери підлітків. Дана вікова категорія обрана нами через особливості розвитку спонукальної сфери. Оскільки, на нашу думку поширення мережі Інтернет впливає на розвиток спонукальної сфери сучасного підлітка, то в якості респондентів нами було обрано підлітків, яким притаманна комп’ютерна залежність. Також обґрунтовано вибір методик дослідження.

• проаналізувати отримані результати.

Отримані результати продемонстрували, що респондентам притаманними є ряд відмінностей в спрямованості особи, спонуках активної діяльності та ціннісних орієнтаціях. На нашу думку відмінності в спонукальній сфері досліджуваних підлітків можна пояснити тим, що інтернет-залежність свідчить про ряд особливостей в розвитку структури особи даних підлітків, а, відповідно, про особливості формування спонукальної сфери.