Спонукальна сфера ососбистості

Призначення тесту. Методика допомагає визначити ведучі потреби-мотиватори особи. Методологічною основою служить  теорія мотивації Д.Макклелланда, а  також ряд її сучасніших інтерпретацій. Знання основних потреб - початковий момент самомотивації. Крім того, знаючи провідні потреби респондентів і використовуючи відповідні стимули, можна підвищити суб'єктно-діяльнісну мотивацію.

Інструкція до тесту

Вам пропонується 15 тверджень. Виразіть свою згоду («повністю згоден» - ПЗ) або незгоду («не згоден» - НЗ) за п’ятибальною системою. Свою відповідь необхідно підкреслити або обвести кружечком.

 

Повністю згоден				Не згоден
5	4	3	2	1

 

Тестовий матеріал представлено в додатку 3.

Обробка і інтерпретація  результатів тесту

Для того, щоб визначити  ваші домінуючі потреби, заповніть  таблицю. Вам необхідно поставити  ту кількість балів, яка відповідає вашій відповіді на кожне питання.

 

досягнення успіху		прагнення до влади		тенденція до афіліації.
Номер твердження	Бали	Номер твердження	Бали	Номер твердження	Бали

 

У сумі в кожній колонці  повинно вийти від 5 до 25 балів. Та колонка, в якій сума балів буде найбільш високою, і визначить вашу домінуючу  потребу - мотиваційну домінанту  особової активності.

Про рівень вираженості  кожною з трьох шкал свідчать наступні показники:

• 19 і більш - високий;
• 8-18 - середній;
• 7 і менш - низький.

Система ціннісних орієнтації визначає змістовну сторону спрямованості  особи і складає основу її ставлення  до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро спонук життєвої активності, основу життєвої концепції і «філософії життя». Для діагностики ціннісних орієнтацій нами було використано методику «Ціннісні орієнтації» М.Рокича, яка є найбільш поширеною в даний час [24,c.215]. Методика ціннісних орієнтації М. Рокича, заснована на прямому ранжируванні списку цінностей. М. Рокич розрізняє два класи цінностей:

1. термінальні - переконання  в тому, що якась кінцева мета  індивідуального існування коштує того, щоб до неї прагнути

2. інструментальні - переконання  в тому, що якийсь образ дій  або властивість особи є переважним  в будь-якій ситуації.

Це ділення відповідає традиційному діленню на цінності-цілі і цінності-засоби.

Респонденту пред'являється два списки цінностей (по 18 в кожному) або на листах паперу в алфавітному порядку, або на картках. У списках випробовуваний привласнює кожній цінності ранговий номер, а картки розкладає по порядку значущості. Остання форма подачі матеріалу дає надійніші результати. Спочатку пред'являється набір термінальних, а потім набір інструментальних цінностей.

Інструкція: «Зараз вам  буде пред'явлений набір з 18 карток з позначенням цінностей. Ваше завдання - розкласти їх по порядку значущості для вас як принципів, якими ви керуєтеся у вашому житті.

Кожна цінність написана на окремій картці. Уважно вивчіть  картки і, вибравши ту, яка для вас  найбільш значуща, помістіть її на перше  місце. Потім виберіть другу по значущості цінність і помістите її услід  за першою. Потім виконайте те ж зі всіма картками, що залишилися. Найменш важлива залишиться останньою і займе 18 місце.

Працюйте неспішно, вдумливо. Якщо в процесі роботи ви зміните  свою думку, то можете виправити свої відповіді, помінявши картки місцями. Кінцевий результат повинен відображати вашу дійсну позицію».

Стимульний матеріал представлено в додатку 4.

Перевагою методики є  універсальність, зручність і економічність  в проведенні обстеження і обробці  результатів, гнучкість - можливість варіювати  як стимульний матеріал (списки цінностей), так і інструкції. Істотним її недоліком є вплив соціальної бажаності, можливість нещирості. Тому особливу роль в даному випадку грає мотивація діагностики, добровільний характер тестування і наявність контакту між психологом і випробовуваним. Методику не рекомендується застосовувати в цілях відбору і експертизи.

Для подолання вказаних недоліків і глибшого проникнення  в систему ціннісних орієнтації можливі зміни інструкції, які  дають додаткову діагностичну інформацію і дозволяють зробити більш обгрунтовані виводи. Так, після основної серії можна попросити випробовуваного ранжирувати картки, відповідаючи на наступні питання:

«У якому порядку  і в якому ступені (у відсотках) реалізовані дані цінності у вашому житті?»

«Як би ви розташували ці цінності, якби стали таким, яким мріяли?»

«Як, на ваш погляд, це зробила б людина, здійснена в  усіх відношеннях 

«Як зробило б це, на вашу думку, більшість людей?»

 «Як це зробили  б ви 6 або 10 років тому?»

«........................через 5 або 10 років?»

«Як ранжирували б  картки близькі вам люди?»

Аналізуючи ієрархію цінностей, слід звернути увагу на їх угрупування випробовуваним в змістовні  блоки по різних підставах. Так, наприклад, виділяються «конкретні» і «абстрактні» цінності, цінності професійної самореалізації і особистого життя і так далі  Інструментальні цінності можуть групуватися в етичні цінності, цінності спілкування, цінності справи, індивідуалістичні і конформістські цінності, альтруїстичні цінності, цінності самоствердження і цінності ухвалення інших і так далі Це далеко не все можливості суб'єктивної структуризації системи ціннісних орієнтації. Психолог повинен спробувати уловити індивідуальну закономірність. Якщо не вдається виявити жодної закономірності, можна припустити несформованість у респондента системи цінностей або навіть нещирість відповідей.

Обстеження краще проводити  індивідуально, але можливо і  групове тестування.

 

2.2. Аналіз отриманих результатів

 

Базою дослідження було обрано Володимирецький районний колегіум.  Досліджуваними були учні підліткового віку 12-15 років. В процесі дослідження ми наголошували на добровільності та анонімності дослідження.

В результаті за методикою  Кімберлі Янг нами було проведено  опитування 67 підлітків. За результатами даної методики нами було сформовано дві групи підлітків.

Перша група – підлітки, у яких не виявлено комп’ютерної залежності – 20 чоловік та підлітки, які відповіли  ствердно більше ніж на п’ять питань опитувальника Кімберлі Янг – також 20 осіб.

Додатково нами було проведено  опитування з метою додаткової інформації щодо ознак інтернет-адикції.

На запитання «В якому  віці вперше мали справу з комп’ютером?»  відповіді респондентів першої групи  розподілились наступним чином:

• у віці до 3 років – 5%;
• у віці до 7 років – 45%;
• у шкільному віці  - 50%.

Відповіді респондентів другої групи  розподілилися наступним  чином:

• у віці до 3 років – 45%;
• у віці до 7 років – 50%;
• у шкільному віці  - 5%.

На запитання «Скільки часу на день проводите за комп’ютером  для потреб навчальної діяльності?»  відповіді респондентів першої групи розподілились наступним чином:

• від 15 до 25 хв. – 30%,
• від 25 хв. до 1 год. – 45%,
• більше години – 25%.

Відповіді респондентів другої групи розподілились наступним  чином:

• від 15 до 25 хв. – 55%,
• від 25 хв. до 1 год. – 35%,
• більше години – 10%.

На запитання «Скільки часу на день проводите за комп’ютером  щоб пограти в ігри?» відповіді  респондентів першої групи розподілились  наступним чином:

• менше години на день – 55%,
• 1-2 години на день – 40%,
• весь вільний час -5%.

Відповіді респондентів другої групи розподілились наступним чином:

• менше години на день – 10%  (через заборону батьків),
• 1-2 години на день – 25%,
• весь вільний час - 65%.

На запитання «Скільки часу на день проводите за комп’ютером  для спілкування в мережі Інтернет?»  відповіді респондентів першої групи розподілились наступним чином:

• менше години на день – 45% ,
• 1-2 години на день – 45%,
• весь вільний час - 10%.

Відповіді респондентів другої групи розподілились наступним  чином:

• менше години на день – 15% ,
• 1-2 години на день – 55%,
• весь вільний час – 30 %.

Захоплення комп’ютерними  іграми вважає небезпечним  60 % респондентів першої групи та лише 10 респондентів другої групи. Захоплення комп’ютерними іграми корисним вважає 10% респондентів першої групи та 95% респондентів другої групи.

Отже, за результатами додаткового  опитування нами було підкріплено результати отримані за методикою Кімберлі Янг.

На наступному етапі  ми провели діагностику соціально-психологічних установок особи в мотиваційній сфері з метою виявлення відмінностей за даним показником респондентів обох груп.

Отримані результати ми представили у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Результати  методики О.Ф. Потьомкіної

Соціально-психологічні установки (%)

процес

результат

альтруїзм

егоїзм

праця

свобода

влада

гроші

1група

2 група

1група

2 група

1група

2 група

1група

2 група

1група

2 група

1група

2 група

1група

2 група

1група

2 група

35

65

75

35

70

30

30

75

65

25

70

65

30

45

70

75

 

Розглянемо кожну з  установок окремо.

1. Орієнтація на процес  переважає у підлітків другої групи, оскільки люди, орієнтовані на процес, менш замислюються над досягненням результату. Їх процесуальна спрямованість перешкоджає їх результативності.

Якщо розглядати в  процентному співвідношенні, то орієнтація на процес у першої групи складає 35%, у другої групи складає 65%.

2. Орієнтація на результат  переважає у підлітків першої  групи. люди, що орієнтуються на результат, - одні з найнадійніших. Вони досягають результату в своїй діяльності всупереч  перешкодам, невдачам.