Успішність та мотивація навчання студентів

Головне все ж - устремління студентів  на своє майбутнє, на свою професію, яку  багато хто ще досить смутно собі представляє, але це не заважає їм у мріях  будувати своє майбутнє життя й діяльність.

На успішність студента впливає також і рівень його Інтелектуального розвитку, багаж знань і вмінь, із яким він приходить зі школи. Проте в дослідженні А. О. Реана був виявлений цікавий факт. Результати тестування за шкалою загального інтелекту групи студентів-майбутніх педагогів були зіставленні з рівнем їх успішності. Виявилось, що Відсутній значущий зв'язок рівня інтелекту студентів із показниками успішності як із фахових предметів, так і з дисциплін загально-гуманітарного циклу. Цей дивний, на перший погляд, факт отримав висвітлення також у дослідженні В. О.

Яку ніш та М. І. Мєшкова, які Встановили іншу суттєву закономірність. Виявилось, що «сильні» і «слабкі» студенти все ж таки відрізняються один від одного, однак не за рівнем інтелекту, а за мотивацією навчальної діяльності. Для «сильних» Студентів характерною є внутрішня мотивація: вони мають потребу в опануванні професією на високому рівні, зорієнтовані на отримання міцних професійних знань і практичних умінь. Стосовно ж «слабких» студентів, то їх мотиви загалом зовнішні, ситуативні: уникнути осуду і покарання за низьку успішність, не залишитися без стипендії тощо. [12,134-140].

Типовою стратегією в студентському середовищі, як і в суспільстві загалом, стає «стратегія виживання», орієнтація на вирішення нагальних потреб існування. Багато студентів вимушені поєднувати (а то й заміщати) професійне навчання з пошуком засобів для існування та оплати самого навчання. Нерідко сфера їхньої трудової діяльності дуже віддалена від майбутнього фаху, який опановується. Як тут не пригадати знаменитого Б. Шоу, який говорив: .«Бідність - мачуха генія»! Потрібно зважати й на те, що сучасна соціально-економічна й політична нестабільність у суспільстві, майнове його розшарування, корупція в різних ешелонах влади, недоліки в .організації педагогічного процесу, реальна глибока дегуманізація освіти, штучне відокремлення її від виховання, зниження виховного потенціалу сім’ї, неякісна організація праці на виробництві, зростаюча активність ділків тіньової економіки, наявність сфер нетрудового збагачення, бізнес через нелегальні азартні ігри, сутенерство, рекет, відсутність нормальних умов для запобігання поширення наркоманії, алкоголізму, а також інших негативних явищ не сприяє скороченню асоціальних проявів у поведінці, зменшенню кількості правопорушень і злочинів серед молоді.

Попри всі ці проблеми і труднощі, нинішнє покоління  студентів має безперечні переваги перед своїми попередниками у виборі форми навчання (денна (очна), вечірня, заочна й дистанційна, екстернат), змісту освіти (вибіркові навчальні дисципліни, факультативні заняття, індивідуальний навчальний план студента, Індивідуальний графік навчального процесу тощо). Вони мають відкритий доступ до різних джерел інформації, у т. ч. до сучасних інформаційних технологій, зокрема мережі інтернет. Врегульована правова база функціонування системи вищої освіти - прийнято Закон України «Про вищу освіту», в якому чітко визначено права та обов'язки студентів, а також функції студентського самоврядування. Вища освіта в Україні поступово інтегрується в європейський освітній простір (Болонський процес).

До чинників, які визначають соціально-психологічний портрет  сучасного студента належать:

1. Рівень підготовки, система цінностей, ставлення до навчання, поінформованість про вузівські реалії, уявлення про професійне майбутнє та інше, тобто те, з чим студент приходить до вищої школи І впливати на що можна лише опосередковано.
2. Організація навчального процесу у вищій школі, рівень викладання, тип взаємин викладача зі студентами та інші чинники, які проявляються в процесі навчання та якими можна управляти.

Які ж типові прояви в поведінці  та діяльності сучасних студентів?

Процес вибору професії, навчання у ВНЗ для багатьох студентів  став більш прагматичним, цілеспрямованим, що відповідає тим соціально-економічним  і політичним змінам, ціннісним трансформаціям, які відбуваються в українському суспільстві. Цінність вищої освіти як самостійного соціального феномену, який має соціокультурну, особистісну  і статусну привабливість, відступила на другий план. Водночас відбуваються певні зміни в системі цінностей молоді щодо роботи і професії. Для молоді важливішими стають такі ознаки: висока оплата праці, цікава робота, можливість досягти професійної майстерності, а також виявляти ініціативу. Прагматичніший підхід молодих людей виявляється також у поглядах на різні аспекти професійної діяльності. Пріоритетними стають зручні години роботи, тривала відпустка, відповідність змісту діяльності своїм здібностям тощо. Хоча вища освіта й не розглядається єдиною передумовою досягнення всього цього, однак і не заперечується її значення та роль у професійній кар'єрі [ 19,34-40]

За рівнем професійної  спрямованості М7 І. Дьяченко, Л. А. Кандибович розглядають таку типологію студентів:

Перший тип - студенти з позитивною професійною спрямованістю, яка зберігається протягом усього періоду навчання. Вона обумовлена чітким уявленням про майбутню професію. Орієнтація в професійній сфері пов'язана з привабливістю змісту фаху, його відповідністю власним здібностям, високою соціальною значущістю. Ці студенти характеризуються високим рівнем активності.

Другий тип - студенти, які остаточно ще не визначилися у своєму ставленні до професії. Здебільшого вибір фаху не має чітко вираженої професійної мотивації, інформація про професію поверхова. Головна орієнтація у професійній сфері пов'язана з соціальними можливостями, що надаються професією, із широким застосуванням спеціальності та перспективою успішної професійної кар'єри. Для більшості студентів цієї групи прийнятним є компроміс між негативним (або індиферентним) ставленням до професії та продовженням навчання у ВНЗ. Через це їхня активність характеризується непостійністю, чергуванням спадів і підйомів.

Третій тип - студенти з негативним ставленням до професії. Мотивація вибору обумовлена переважно загальновизнаними в суспільстві цінностями вищої освіти. Рівень їх уявлень про професію низький. У фаховій сфері приваблює матеріальна винагорода, соціальні можливості, що надаються професією (можливість працювати в місті, тривала відпустка тощо). Показники активності невисокі й дуже нестійкі. Залежно від ставлення студентів до професійного навчання і громадської роботи, за їх соціальною активністю та позанавчальними інтересами можна виокремити такі групи (або типи) студентів:

1 тип: Студенти, яким притаманний комплексний підхід до мети та завдань 
професійного навчання. Вони мають широкі пізнавальні інтереси, допитливі, 
ініціативні, успішно навчаються з усіх предметів. Багато читають додаткової 
літератури, самі активно шукають нові аргументи, додаткові обґрунтування, 
порівнюють інформацію і знаходять істину, зацікавлено обмінюються думками з 
товаришами, перевіряють достовірність своїх знань.

Студент такого типу має орієнтацію на широку спеціалізацію, на різнобічну глибоку професійну підготовку. Він бере активну участь у роботі наукових гуртків або навіть проводить наукові дослідження разом із викладачем. Ці студенти активні в громадській роботі, знаходять час для відвідання театру й музею, зайняття спортом тощо.

2 тип: Студенти, які чітко орієнтуються на вузьку спеціалізацію. Хоча пізнавальна діяльність студента й виходить за межі навчальної програми, проте на відміну від першого типу, якому притаманне подолання рамок навчальної програми нібито в ширину, то цей вихід здійснюється в глибину. Для цієї групи студентів притаманне цілеспрямоване, вибіркове, набуття лише тих знань, умінь і навичок, які необхідні (на їх думку) для майбутньої професійної діяльності. Ці студенти добре й відмінно навчаються з предметів, що пов'язані з їхньою спеціальністю, не виявляючи при цьому належного інтересу до суміжних наук і дисциплін.

Система духовних запитів  студента звужена рамками професійних  інтересів і тими, які перебувають поблизу них.

3тип:Цю групу складають студенти ледарі та нероби. До вищої школи вони 
прийшли за вимогою батьків, «за компанію» з товаришем або щоб не йти працювати чи служити в армії. Сфера їх інтересів міститься за межами навчально-професійної 
діяльності. До навчання ставляться байдуже, постійно пропускають заняття, мають 
«хвости». Якщо їм допомагають товариші (батьки або викладачі), то часто дотягують до отримання диплому. [5,315].

У психологічній літературі є також  і інша типологія студентів. Так, наприклад, В. Т.

Лісовський виділяє такі типи студентів: «Гармонійний», «Професіонал», «Академік», «Організатор громадської роботи», «Любитель мистецтва», а також «Старанний», «Середняк», «Розчарований», «Ледар», «Творчий», «Богемний»."!

Характеристика

Тип “Гармонійний”

Спеціальність: обрав свідомо.

Відмінно  навчається. Займається науковою роботою. Громадський активіст.

Глибоко і серйозно цікавиться літературою  і мистецтвом, розвинений,

культурний, комунікабельний, займається спортом. Чесний, порядний,

нетерпимий до недоліків. Добрий і  надійний товариш. Користується авторитетом  у колективі.

„Професіонал” Спеціальність обрав  свідомо.

Навчається  добре. Зорієнтований на практичну  діяльність, тому науково-дослідницькою  діяльністю, як правило, не займається. Цікавиться літературою і мистецтвом. По можливості займається спортом. Головне  для нього - добре навчатися. Чесний, порядний, нетерпимий до недоліків. Користується повагою в колективі. „Академік" Спеціальність обрав свідомо. Навчається тільки на „відмінно". Зорієнтований на аспірантуру. У зв'язку з цим багато часу витрачає на науково-дослідну роботу, інколи на шкоду іншим заняттям. „Громадський активіст" Йому властива яскраво виражена схильність до громадської діяльності, яка часто домінує над іншими інтересами та інколи негативно відбивається на навчальній і науковій активності, проте впевнений, що професію обрав правильно. Цікавиться літературою і мистецтвом, заводій у сфері дозвілля.„Любитель мистецтв" Навчається, як правило, добре, але в науковій роботі участь бере рідко, оскільки його інтереси спрямовані в основному в сферу літератури і мистецтва. Йому властиві розвинений естетичний смак, широкий кругозір, глибока художня ерудиція .„Старанний" Вибрав спеціальність не зовсім усвідомлено, але навчається сумлінно, докладаючи максимум зусиль. І хоча не має розвинених здібностей, але й академзаборгованості, як правило, не має. Малокомунікабельний. Літературою і мистецтвом цікавиться мало, оскільки багато часу займає навчання, полюбляє відвідувати концерти, кіно, дискотеки. Фізкультурою займається в рамках програми. „Середняк" Навчається „як виходить", не докладаючи особливих

зусиль, навіть пишається цим. Його принцип  „Отримаю диплом і буду працювати  не гірше інших". Вибираючи професію, особливо не задумувався. Проте переконаний: якщо вступив, то потрібно закінчити. Старається навчатися добре, але від навчання задоволення не отримує.„Розчарований" Як правило, здібний, але обрана спеціальність  виявилася для нього мало привабливою. Проте впевнений, що навчання треба  завершити. Старається навчатися добре, хоча задоволення від навчання не отримує. Прагне ствердити себе в  хобі, мистецтві, спорті.„Лідер" Навчається, як правило, слабо, за принципом „найменшої затрати сил". Але повністю задоволений  собою. Про своє професійне покликання всерйоз не задумується. У науково-дослідній  і громадській роботі участі не бере. У студентській групі до нього  ставляться як до „баласту". Інколи намагається злукавити, скористатися шпаргалкою, пристосуватися. Коло інтересів  в основному в сфері дозвілля. „Творчий" Йому властивий творчий підхід до будь-якої справи -навчання, громадської роботи, дозвілля. Заняття, де необхідні посидючість, акуратність, виконавська дисципліна, його не захоплюють. Тому навчається, як правило, нерівно, за принципом „мені це цікаво" чи „мені це нецікаво". Займаючись науково-дослідною роботою, шукає власне оригінальне розв'язання проблем, не рахуючись із думкою визнаних авторитетів.„Богемний" Як правило, успішно навчається на так званих престижних факультетах, звисока ставиться до студентів, які оволодівають масовими професіями. Прагне до лідерства серед собі подібних, до інших студентів ставиться зневажливо. „Про все" трохи чув, хоча знання його вибіркові. У сфері мистецтва цікавиться головним чином „модними" течіями. Завжди має „свою думку", відмінну від думки маси. Завсідник кафе, модних дискоклубів.[ 10,486]

Висока позитивна мотивація  може відігравати роль компенсаторного фактора за умови недостатньо високого рівня розвитку спеціальних здібностей або прогалин у необхідних знаннях, уміннях і навичках студента. У зворотному ж напрямку такої компенсаторної залежності не спостерігається. Це означає, що ніякий високий рівень інтелектуальних здібностей студента не може компенсувати низьку його учбову мотивацію та безпосередньо сприяти навчально-професійній його діяльності. Саме тому важливою проблемою є завдання формування професійних мотивів навчання, потреби в набуванні професійних знань, умінь і навичок. Тоді навчання надає насолоду, викликає позитивні переживання, бажання працювати.

Висновки  до розділу 

1. Творча людина - це результат  її досвіду спілкування її  спільної діяльності з людьми, результат власної активності. У неї поступово формується такий внутрішній світ, який надає всій діяльності творчого характеру або, навпаки, визначає діяльність за готовими, кимсь створеними схемами. Саме збагачення внутрішнього світу, створеного самою людиною відповідно до законів саморозвитку і творчості, стає могутнім джерелом повноцінного розвитку людини.

В умовах сучасних глобальних криз людина не мас права на ііасив1исть. Вона мусить , стати активною у своєму ділі, самовдосконаленні й творчості. Сучасна освіта повинна і працювати на вищі досягнення. Людини, які пов'язані з розвитком її особистісного творчого потенціалу.

Студентський  вік - сенситивний до набування зрілості, сходження до вершин творчості, з яких починається соціальна (об'єктивна) творчість. У роки студентства не можна не працювати старанно й творчо, бо саме в цей період є всі сприятливі умови для розвитку своїх потенційних можливостей. А чи не обмежують себе студенти, коли ухиляються від продуктивної праці, коли виконують завдання формально, коли переписують із чужого зошита, коли працюють за мотивом уникнення незадовільної оцінки тощо? Коли живуть сьогоденням і не будують плани на професійне майбутнє.

Оволодіння професійними знаннями та уміннями відбувається лише через  організацію власної пізнавальної діяльності. Передати знання неможливо, ними можна лише оволодіти, можна опанувати, привласнити, зробити своїми або засвоїти. Саме засвоєння є інтеріоризацією знань і умінь, тобто формуванням внутрішніх структур психіки через активну пізнавальну діяльність.

Таким чином, засвоєння вимагає активної розумової (пізнавальної) діяльності

Загалом (і мислення, і пам'ять). Засвоєння - це перетворення матеріалу  у форму індивідуальної діяльності, у здатність застосовувати його при розв'язанні професійних завдань. якщо запам'ятав, але немає досвіду застосування в практичній д1яльності,то який же це фахівець,котрий знає, але не вміє? [20,64-65]. Розуміння  важливої ролі мотивації учбової діяльності призвело до формулювання принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу (О. С. Гребенюк). багато психологів висловлюють думку про необхідність цілеспрямованого формува1іня в студентів позитивної мотивації навчально-професійної діяльності, підкреслюючи складність управління цим процесом (А.К. Марков).