Залежність між рівнем особистісної тривожності та самооцінкою

Коли ж цей рівень перевищує оптимальний, можна говорити про появу підвищеної тривожності. Підвищений рівень тривожності в юнака може свідчити про його недостатню емоційну пристосованість  до тих чи інших соціальних ситуацій. У юнаків з даним рівнем тривожності формується настановне відношення до себе як до слабкого, недотепному. У свою чергу це породжує загальну установку невпевненості у собі. Юнак боїться зробити помилку, в нього немає впевненості цільної людини. Невпевненість у собі – один із проявів заниженої самооцінки. Наприклад, батьки вселили юнакові, що він — «бридке каченя». Сформувалася занижена самооцінна, і розумний юнак починає вважати себе безнадійно дурним, красивий — потворним.. Він соромиться самого себе, таємно і болісно нехтує себе, відчуває провину перед сильними і красивими батьками.

Виникає внутрішній конфлікт — це зіткнення позицій свідомості й установок в неусвідомлюваній сфері психіки. Так, приміром, в юнака склався усвідомлюваний принцип: «Треба допомогти другові в лихові, тому що він правий».У свідомості наказовий стимул — «треба», а з неусвідомлюваного виникає установка: «не треба, небезпечно» — і юнак розгубився. Чи навпаки, в неусвідомлюваному звучить викликана батьком установка: «товариша треба виручати з лиха за будь-яку ціну». Однак свідомість цієї дитини орієнтується на невтручання. І він, вирішуючи розумом, залишившись осторонь, не втручається, але викликана батьком установка будоражить його, викликає в нього сором. І юнака мучать каяття совісті. Так народжуються нерішучість, тривожність. Юнак боїться зробити помилку, він не впевнений у собі. Внутрішній конфлікт породжує в нього тривогу і депресію.

Тривожність офарблює в  похмурі тони відношення до себе, іншим людям і дійсності. Юнак не тільки невпевнений в собі, але і недовірливий до всіх і до кожного. Для себе тривожний юнак не очікує нічого гарного. І все це при загостреному і хворому почутті достоїнства. Тепер він все сприймає через призму тривожності, помисливості. Наприклад, троє однолітків у коридорі школи говорять про своє, але тривожний юнак думає, що говорять про нього і, звичайно, тільки погане. Він підходить, завзято приєднавшись в їхню розмову, викликаючи здивування хлопців і випробуючи почуття сорому. Але відійти в бік, вилучитись від тривожної помисливості він не в силах. Найважливіше для тривожної людини — а раптом він ще й упустить інформацію, що загрожує його безпеці.

Особистість з підвищеним рівнем тривожності, а саме з особистісною тривожністю схильна сприймати погрозу своїй самооцінці. Як правило, у неї формується неадекватна занижена самооцінка. Типовим проявом заниженої самооцінки є підвищена тривожність, що виражається в схильності випробувати занепокоєння в самих різних життєвих ситуаціях, у тому числі в таких, об'єктивні характеристики яких до цього не привертають. Очевидно, що юнаки, які мають таку самооцінку, знаходяться в постійній психічній перенапрузі, що виражається в стані напруженого чекання неприємностей, що наростає, нестримуваної дратівливості,  емоційної нестійкості.

Над проблемою «тривожності та самооцінки» в юнаків, працювали багато психологів.

Так, наприклад, Е.Рогов розробив корекційну роботу з юнаками, що мають відкриту тривогу, Е.Рогов пропонує ряд прийомів, наприклад «приємний спогад», де юнакові пропонується уявити собі ситуацію, у якій він відчував повний спокій, розслаблення і як можна яскравіше, намагаючись згадати всі відчуття або прийом «Посмішка», де даються вправи для розслаблення м'язів.

Р.Овчарова виділила способи подолання тривожності в юнаків, де  робота педагога по подоланню тривожності і страхів, які можна проводити безпосередньо в ході навчальних заняттях, при використанні окремих методів і прийомів.

А.Парафіян розробив методи і прийоми психокорекційної роботи з тривожністю, описав роботу  з психологічної освіти батьків і вчителів. Їм  були розроблені корекційні програми.

М.Чистякова у своїй  книжці «Психогімнастика» розробила  вправи на релаксацію, як окремих м'язів, так і всього тіла, що будуть досить корисні для тривожних дітей.

Доктор  психології М.Аворд (США) представила  комплекс вправ  для м'язової  релаксації. Техніка  роботи з юнаками, який містить в  собі як фізичну напругу, так і деякі представлення.

Психологи Р.Теммла, М.Дорні, В.Амена розробили тест тривожності, ціль якої -дослідження тривожності юнака стосовно ряду типових для нього  життєвих ситуаціях, спілкування з іншими.

А.Липкина, розробила  методи для вивчення самооцінки.

Отже, питанню залежності між рівнем особистісної тривожності та самооцінкою у психолого – педагогічній літературі відведено чільне місце. Вчені, досліджуючи різні психологічні процеси, психологію юнаків і людства в цілому, встановили, що особистість з підвищеним рівнем тривожності, а саме з особистісною тривожністю схильна сприймати погрозу своїй самооцінці, у неї формується неадекватна занижена самооцінка. Проявом заниженої самооцінки є підвищена тривожність, що виражається в схильності випробувати занепокоєння в самих різних життєвих ситуаціях, у тому числі в таких, об'єктивні характеристики яких до цього не привертають. Юнаки, які мають таку самооцінку, знаходяться в постійній психічній перенапрузі, що виражається в стані напруженого чекання неприємностей, що наростає, нестримуваної дратівливості,  емоційної нестійкості.

Так А.Парафіян вказував, що тривожність – це переживання  емоційного дискомфорту, пов’язане  з чеканням неблагополуччя, з передчуттям  небезпеки, що загрожує, а за визначенням  Р.Немова, «тривожність– постійна або  сутиативна властивість людини, що виявляється, станом підвищеного занепокоєння, відчуттям страху і тривоги специфічних соціальних ситуаціях». Наприклад, З.Фрейд вважав, що зіткнення біологічних потягів з соціальними заборонами породжує неврози і тривожність, але на думку А.Адлера, в основі неврозу лежать такі механізми, як страх, острах життя, острах труднощів, а також прагнення до значної позиції в групі юнаків. Тобто в основі неврозу лежать ситуації, у яких юнак в силу тих чи інших обставин, у тій чи іншій мірі  випробує почуття тривоги.

Таким чином поняття «тривожність» психологи визначають стан в  людини, що характеризується підвищеною схильністю до переживання, занепокоєння, що має негативний емоційний малюнок.

Так наприклад, Е.Рогов  розробив корекційну роботу з юнаками, що мають відкриту тривогу, пропонуючи ряд прийомів. А Р.Овчарова виділяла способи подолання тривожності в юнаків, де  робота педагога по подоланню тривожності і страхів, які можна проводити в ході навчальних занять, використовуючи окремі методи і прийоми. Отже, особистісна тривожність це стійка індивідуальна характеристика, що відбиває схильність суб'єкта до тривоги, що призводить до наявності в нього тенденції сприймати досить широкий вид ситуацій як загрозливий, відповідаючи на кожну з них визначеною реакцією. Як схильність, особистісна тривожність активізується при сприйнятті визначених стимулів, розцінюваних людиною як небезпечні, зв'язані зі специфічними ситуаціями погрози його престижеві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II. Дослідження рівня тривожності

 

     З метою вивчення  залежності між рівнем особистісної тривожності та самооцінки, ми звернулися за допомогою у Загальноосвітню середню школу, щоб провести там досліджень з нашого питання.

Звернулися ми до класного керівника 11 – ого класу Сокур  Світлани Анатоліївни на початку  квітня, після весняних канікул. Підійшовши до неї після уроків, ми спочатку розмовляли про навчання в Криворізькому технічному університеті, тому що її цікавили певні спеціальності та інші деталі, а потім ми розповіли Світлани Анатоліївні про курсову роботу з психології і попрохали допомогти у проведенні досліджень. Розповіли про ціль та мету нашого дослідження, що нам потрібно підтвердити сформовану нами гіпотезу трьома дослідженнями: опитування учнів, бесіда з вчителем та спостереження за юнаками. Вчителька з радістю погодилася допомогти нам. Ми домовилися, на який день можна прийти. Це була п’ятниця, о 2 годині дня після закінчення останнього уроку.

 Для дітей був  несподіваний наш прихід, коли  ми зайшли до класу, в назначений  день, розповіли про ціль нашого  приходу. Було  багато різних запитань, на які ми відповіли перед початком першого дослідження рівня тривожності. Наприклад, деякі з них: “Що за предмет психологія?”, “ Що таке тривожність?”, “Як вона виявляється?” та ін. Далі ми попросили учнів прийняти участь у дослідженнях. Юнаки з великою радістю і зацікавленністю працювали з нами.

Опитування

 

Мета: вивчення рівень і характер особистісної тривожності, як особистісну властивість.

Ми провели дослідження, яке складалось з проведення опитування за допомогою теста для оцінки рівня «особистісної тривожності Спілбергера».

Який складається з 20 запитань (див. Додаток 1). На яке було відведено 20 хвилин. На наше прохання прочитати уважно кожне з запропонованих речень та закреслити в певній графі наведеної з права цифру, в залежності від того, як ви себе  звичайно почуваєте, визначену цифру. Над питаннями довго не замислюйтесь, оскільки вірних чи невірних відповідів немає.

По закінченні відведеного  часу юнаки поздавали бланки, попросили  прийти ще і розповісти про їх результати.

Опрацювання результатів  першого дослідження ми почали з  складання таблиці, яка дасть  нам змогу визначити рівень особистісної тривожності. Ця таблиця вміщує відповіді на запитання бланку опитувальника, ім’я та прізвища учнів.

Відповіді учнів ми оцінювали по ступеням інтенсивності, тобто як ви звичайно себе почуваєте: 1- ніколи; 2- майже ніколи; 3- часто; 4- майже завжди. Опрацьовані відповіді у таблиці відображаються у вигляді процентів.

Працюючи з даними таблиці, ми побачили, що рівень особистісної тривожності впливає на навколишні чинники: спілкування з однолітками, стосунки в группі та ін. Наприклад, аналіз відповідей Олега Ш. показав нам наявність в юнака високого рівня тривожності. А саме, в його відповідях виражається почуття тривоги, невпевненості в собі, що відбиває його реальне положення  в системі взаємин з іншими. На всі питання відповідав невпевнено ніби його щось турбувало, це може нам сказати про труднощів у соціальних контактах, з якими в нього зв'язане надмірна емоційна напруга. Тому батькам і педагогам потрібно велику увагу звернути на цього учня, пристосовуючи певні методи для його подолання.

У деяких відповідях юнаків відображалось трішки хвилювання, вони рідко відчували занепокоєння, що говорить про наявність в деяких юнаків агресивних тенденцій, наприклад відповіді Сашка Н., Романа М.

При аналізі відповідів Іл’ї М. Помітний був прояв в хлопчика агресивності, про що говорить агресивні відповіді на будь яке запитання. Такий випадок розглядається, як прояв закритості юнака, відходу від спілкування.

Ми припускаємо, агресивність хлопчика виражається в  прагнення  домінувати над однолітками, прибігати  до сили, як засоби залучення уваги  чи дозволу конфліктів, що можливо  і є причиною виникнення труднощів  у спілкуванні з іншими юнаками групи, тому його потрібно ширше розвивати.

Аналіз ще одної відповіді  показав набагато інший результат. Це аналіз бланку Сашка Н. Насамперед, по відповідям можна сказати, що в Сашка високий рівень тривожності і спостерігаються труднощі в спілкуванні з однолітками групи, ми дійшли висновку, що Сашко знаходиться в статусній категорії «не прийняті» і не має виборів дітей.

Дитина з таким рівнем менш благополучна в спілкуванні і взаєминах. А саме, випробуючи потребу в спілкуванні, вона не може нею реалізувати в силу властивої йому тривожності, що ще більш збільшує тривожний компонент у структурі її особистості.

Наприклад, Катя А., Ваня З., Мирослав Я., мають середній рівень тривожності, але Марина Г., Юля К., мають низький рівень тривожності, що неадекватно впливає на їхню діяльність.

Інших учнів характеристики визначення рівня тривожності ми виразимо у процентах, на основі даних строємо графік, наведеній нижче. Беремо перше питання і рахуємо кількість балів, а потім ділимо на кількість учнів, які відповідали на питання опитувальника. Таким чином, опрацьовуючи  питання, ми отримали наступний результат:

 

 

 

 

 

 

Х
71,4%											А
50%															Б
42,8%
35,7%
28,5%
21,4%													В
14,2%
7,1%
0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	У