Природно-заповідний фонд Миколаївської області. Сучасний стан та перспективи розвитку

Зміст

 

Вступ                                                                                                              3

Розділ І. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування

екомережі                                                                                                                 5

1. Загальна характеристика  біо- та ландшафтного різноманіття

Миколаївської області                                                                                             5

1.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу                  7

1.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу               12

Розділ II. Розвиток природно-заповідного фонду Миколаївської області       16                                                                                     

2.1 Гранітно-Степове Побужжя (регіональний ландшафтний парк)     17

2.2 Єланецький степ                                                                                    19

2.3 Національний природний парк «Білобережжя Святослава»         24

2.4 Національний природний парк «Бузький Гард»                                26

2.5 Рацинська Дача (заказник)                                                                   30

2.6 Регіональний ландшафтний парк «Приінгульський»                   30

2.7 Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський»                           33

2.8 «Степок»                                                                                                 34

Висновки                                                                                                               35

Список використаних джерел                                                                            37      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  роботи. Сприятливі природні умови, що сформувались у межах степової зони рівнинної частини України, де розташована Миколаївська область, зумовили інтенсивне господарське освоєння її території. Через вкрай негативний стан в регіоні виникла необхідність у створенні ефективно діючого механізму збереження та відновлення об’єктів ПЗФ. Тому в курсовій роботі зроблена спроба показати шлях виходу із ситуації, що склалась, і розробити схему оптимізації мережі об’єктів ПЗФ.

Дослідження передбачає довести необхідність використання комплексного ландшафтознавчого підходу в організації мережі об’єктів ПЗФ на прикладі Миколаївської області. Така робота для згаданого регіону раніше не виконувалася, тому вона є актуальною і відповідає вимогам часу, з огляду на те, що в останні роки посилився інтерес до створення оптимальних екомереж міжнародного, національного та регіонального рівнів.

При виконанні роботи використано наукові здобутки провідних  вчених: теоретичні положення конструктивної географії сформульовані в роботах  М.Д.Гродзинського, Г.І.Денисика, О.М.Маринича, К.А.Позаченюк, В.С.Преображенського, В.П. Руденка, О.Г.Топчієва, Г.І.Швебса, П.Г.Ши-щенка та ін.; методологічні та методичні засади ландшафтознавства в роботах А.С.Вікторова, Л.І.Воропай, В.Т.Гриневецького, В.М.Гуцуляка, А.Г.Ісаченка, Г.С.Макуніної, А.В.Мельника, І.В.Мельничука, Л.І.Мухіної, В.А.Ніколаєва, В.М.Пащенка, Г.І.Швебса та ін.; регіональні дослідження зі згаданої тематики викладені в роботах О.М.Деркача, Г.В.Коломієць, В.В.Костюшина, С.В. Таращука та ін.

Метою дослідження є розробка оптимальної мережі об’єктів ПЗФ на території Миколаївської області та оптимізація функціонального зонування територій заповідних об’єктів із врахуванням особливостей їх ландшафтно-територіальної структури.

У відповідності до зазначеної мети були сформульовані такі завдання:

– провести облік існуючих об’єктів ПЗФ Миколаївської області;

– оцінити та провести аналіз різноманіття ландшафтних комплексів регіону;

– обґрунтувати схему  оптимальної для Миколаївської  області мережі об’єктів ПЗФ з  рекомендаціями по їх управлінню;

– розробити рекомендації щодо функціонального зонування  об’єктів ПЗФ.

Об’єктом дослідження є існуючі природні об’єкти ПЗФ та перспективні для заповідання ділянки Миколаївської області.

Предмет дослідження – ландшафтне різноманіття Миколаївської області й ландшафтна репрезентативність та унікальність об’єктів природно-заповідного фонду, їх територіальна організація на регіональному та ло-кальному рівнях.

Обсяг та структура  роботи. Загальний обсяг курсової роботі 38 сторінок. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ I. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ

 

1.1. Загальна характеристика  біо- та ландшафтного різноманіття Миколаївської області

Роботи над формуванням  екомережі Миколаївської області  державним управлінням охорони  навколишнього природного середовища розпочато у 2002 р. з проведення комплексних досліджень території регіону. За результатами досліджень визначено основні структурні елементи екомережі області – ключові території (ядра), буферні зони, сполучні території (коридори), відновлювальні території. До природних ядер загальнодержавного значення віднесено регіональні ландшафтні парки (РЛП) “Кінбурнська коса”, “Гранітно-степове Побужжя”, “Тилігульський”, “Приінгульський”, природний заповідник “Єланецький степ”, ділянки Чорноморського біосферного заповідника та інші, до природних ядер місцевого значення – інші існуючі та перспективні території природно-заповідного фонду (ПЗФ), що можуть відігравати роль ядер екомережі.

По території області  проходять чотири коридори загальнодержавного значення: широтні - Приморсько-степовий, Степовий та меридіональні - Бузький, Дніпровський коридори. По притокам великих річок  різних порядків проходять екологічні коридори місцевого значення. Основною метою програми є збільшення площі земель області з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, формування їх територіально єдиної системи. При цьому регіональна екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у національній екологічній мережі. У 2007-2008 рр. кандидатом географічних наук Л.І. Патрушевою підготовлено карту екомережі Миколаївської області. Станом на 01.01.10 схему екомережі не затверджено [10; ст 86].

Головним управлінням  земельних ресурсів у Миколаївській  області визначено орієнтовні площі  земельних угідь – складових  екомережі.

До затвердження цільової програми заходи щодо формування регіональної екомережі інтегровані до обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2002-2012 роки.

 

Таблиця 1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га

 

Категорії землекористування	2002	2007	2008	2009	2010	2011
Землі природного призначення	0,7	2,23	2,23	2,42	2,42	2,42
Сіножаті та пасовища	273,1	274,3	273,415	268,69	272,398	271,754
Землі водного господарства (рибні ставки)	11,0	11,3	дані відсутні	дані відсутні	дані відсутні	дані відсутні
Землі водного фонду	127,4	127,3	128,59	128,5	128,7
у т.ч. площа рибних ставків	11,0	11,3	дані відсутні	дані відсутні	дані відсутні	дані відсутні
Землі оздоровчого призначення	0,1	0,2	3,5			0,119
Землі рекреаційного  призначення	1,5	0,6		0,7	0,73	0,74
Землі історико-культурного  призначення	0,4	0,2		дані відсутні	дані відсутні	дані відсутні
Ліси	120,4	121,0	121,0	121,07	121,258	121,7

 

З метою недопущення  знищення рідкісних та зникаючих  видів флори та фауни під час  проведення господарської діяльності на землях лісового фонду, до обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2002-2012 роки включено захід „Визначення та позначення на місцевості росин і тварин, занесених до Червоної книги України, на землях державного лісового фонду” відповідно до якого проводиться картування місць існування червонокнижних видів рослин та тварин на території земель лісового фонду. У 2011 році зазначені роботи проведено на території Єланецького, Братського та Вознесенського районів області, в межах двох державних лісових господарств [7; ст 162].

Спеціалістами держуправління з метою збереження біорізноманіття  здійснюються обстеження територій  під час розгляду проектів відведення земельних ділянок фізичним та юридичним  особам.

Регіональними ландшафтними парками підготовлено картки кадастру, проведено дослідження популяцій низки видів рослин, занесених до Червоної книги України, складено Літописи природи.

В листопаді 2011 р. для збільшення чисельності водних живих ресурсів проведено роботи зі вселення рослиноїдних видів риб до р. Південний Буг.

У Миколаївській області 1901 р. створено зоопарк, який на сьогодні є об’єктом природно-заповідного  фонду загальнодержавного значення та членом Євро-Азіатської Асоціації  Зоопарків і Акваріумів. Він має  репутацію одного з найкращих  в Україні.

Одним із основних антропогенних чинників, що негативно впливає на структурні елементи екомережі та біорізноманіття Миколаївської області є значний ступінь господарського освоєння її території. З метою мінімізації негативного впливу зазначенного чиннику проводиться системна робота щодо розвитку екомережі та охорони і відтворення біорізноманіття. До основних заходів, що здійснюються відносяться формування елементів регіональної екомережі, збільшення площі природно-заповідного фонду області, здійснення державного регулювання використання природних ресурсів та об’єктів тваринного і рослинного світу, проведення еколого-освітньої роботи [9; ст 151].

 

 

1.2. Охорона,  використання та відтворення рослинного світу

Загальна площа  земель лісогосподарського призначення  на території Миколаївської області складає 121,7 тис.га.

Таблиця 2. Землі лісогосподарського призначення

 

№ з/п	Показники	Одиниця виміру	Кількість
1.	Загальна площа земель лісогосподарського призначення	тис.га	121,7
	у тому числі:
1.1	площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств	тис.га	68,6
1.2	площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських  підприємств	тис.га	-
1.3	площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування	га	57,4
2.	Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю	тис.га	98,3
3.	Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної  площі регіону)	%	4,0

 

У 2011 році на території області відновлено лісів понад 151 відсоток від обсягів, передбачених програмою «Ліси Миколаївщини 2001-2015 років». На 109,5 відсотка виконано план зі створення нових лісових культур. Дубових культур посаджено на площі 966 гектарів, що в 9 разів перевищує річний обсяг, передбачений програмою «Діброва». Переведено у вкриті лісовою рослинністю землі та передано в експлуатацію захисних насаджень і полезахисних лісових смуг на 643 гектарах, що становить 232 відсотки від плану. На 83 відсотки більше, ніж позаминулого року, тобто біля 9 мільйонів штук стандартного посадкового матеріалу створено в лісових розсадниках області [4; ст 132].

На виконання  Указу Президента України від 04.11.08 №995 та відповідних доручень Кабінету Міністрів, розпоряджень Миколаївської  облдержадміністрації для досягнення оптимальної лісистості – 7 відсотків – райдержадміністраціями, лісогосподарськими підприємствами за участі органів Держкомзему, Мінприроди у 2011 році проведено роботу щодо розроблення районних схем заліснення, в результаті чого під ці заходи відібрано додатково ще 14000 гектарів земель.

Лісовідновлення та лісорозведення на землях лісового фонду у 2009 році збільшилося в порівнянні з минулими роками.

У 2011 році на 106 відсотків до позаминулого року проведено в області лісопатологічних обстежень з метою виявлення насаджень, пошкоджених шкідниками та хворобами, на 113 відсотків порівняно з 2010 роком обстежено площ на зараженість хрущами; на площі 676 гектарів проведено біологічними засобами винищувальні заходи проти шкідників лісу.

З метою запобігання  лісовим пожежам влаштовано 39 км протипожежних розривів, 1160 км мінералізованих смуг та проведено догляд за ними на 8132 км. У лісових масивах вздовж доріг загального користування та в місцях відпочинку населення виставлено 754 шт. аншлагів, біг-бордів, плакатів на протипожежну тематику. У ЗМІ оприлюднено 547 виступів і звернень до мешканців області, організовано 517 лекцій і бесід про необхідність дотримання вимог пожежної безпеки в лісах. Проведено 689 рейдів щодо дотримання протипожежних вимог у лісовому фонді. Виявлено й притягнуто до адміністративної відповідальності 409 порушників. Протягом минулорічного пожежонебезпечного періоду тільки на землях держлісфонду погашено 63 лісові пожежі на площі 20,53 гектара [14; ст 72].

Погодні умови та вжиті  лісогосподарськими підприємствами заходи забезпечили порівняно з аналогічним періодом позаминулого року, зменшення пройденої вогнем площі в 4 рази, верхових пожеж – у 12 разів.

За даними Миколаївського обласного управління лісового господарства усі ліси, які знаходяться у  постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 №557 виключено з розрахунку рубок головного користування. Тому, спеціальне використання лісових ресурсів державного значення не проводиться.