Природно-заповідний фонд Миколаївської області. Сучасний стан та перспективи розвитку

З метою охорони, збереження та відтворення дикорослої флори спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів здійснюється відповідно до ст.10 Закону України «Про рослинний світ» на підставі дозволів та у межах встановлених лімітів.

У 2011 році на здійснення заготівлі лікарської сировини встановлювалися ліміти для регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя [8; ст 196].

Охорона та відтворення видів рослин, занесених  до Червоної книги України. Динаміка видів флори Миколаївської області, що знаходяться під охороною, відображає загальні світові та державні тенденції щодо затвердження списків особливої охорони. Так, у 1981 та 1985 роках під охороною знаходились лише ті види флори, що були включені до Червоної книги України видання 1980 р. У 1991 р. цей список був поповнений завдяки укладанню Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. У Миколаївській області відзначено 24 таких видів. У 1993 р., після затвердження нової редакції Червоної книги України, загальна кількість видів судинних рослин під охороною (разом з видами Європейського Червоного списку) склала 63 види. До цієї цифри не включені види, що відносяться до Регіонального червоного списку [11; ст 39].

За результатами наукових досліджень (О.М. Деркач) на території області зростає низка рідкісних і тих, що зникають, видів рослин, які занесені до різних списків спеціальної охорони, зокрема:

- 54 види рослин занесено до Червоної книги України (наприклад, волошки короткоголова, перлиста, білоперлинна, первинноперлинна, тюльпани бузький, Шренка, підсніжник Ельвеза, півники понтичні, 11 видів ковил та ін.);

- 5 видів рослин - до міжнародного списку Бернської конвенції (сальвінія плаваюча, гвоздика бузька, мерингія бузька, осока житня, камка морська);

- 24 види - до Європейського червоного списку (гвоздика бузька, мерингія бузька, смілка бузька, астрагал шерстистоквітковий, карагана скіфська, зіновать гранітна та ін.);

- 38 видів - до Регіонального червоного списку Миколаївської області.

Регіональні червоні  списки видів рослин, тварин, грибів укладаються в кожній з областей України, до яких заносяться види, які  є регіонально рідкісними, але  не охороняються відповідно до Червоної книги України.

Враховуючи  сучасні тенденції розвитку господарської діяльності, Регіональний червоний список Миколаївської області потребує розширення, оскільки він не переукладання вже 19 років. Для визначення кількості видів флори, яким загрожує небезпека необхідно проведення досліджень території Миколаївської області [6; ст 74].

Адвентивні  види рослин. Значну частину адвентивних (заносних) видів рослин складають злісні та карантинні бур’яни, які можуть негативно впливати на місцеве біорізноманіття пригнічуючи та витісняючи види природної флори. Серед них є отруйні та алергенні. Найвідоміша з них – амброзія полинолиста, що спричиняє осінню лихоманку та асматичні загострення.

З метою впровадження комплексних заходів боротьби з  цим адвентивним видом рослин в області розроблена та виконується  Регіональна програма з локалізації та ліквідації амброзії полинолистої на території Миколаївської області на 2007-2012 роки [26; ст. 214].

Стан  зелених насаджень. З метою збільшення зелених насаджень в населених пунктах області щорічно проводяться заходи зі створення нових зелених насаджень, реконструкція ландшафтів, догляд за зеленими насадженнями.

У 2011 році збільшилася площа створених нових зелених насаджень       м. Миколаєва у порівнянні з минулими роками, покращився показник створення нових та проведення ландшафтної реконструкції зелених насаджень [17; ст 162].

1.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу

Мисливські угідя. Загальна площа мисливських угідь області становить 2067,0 тис.га. Веденням мисливського господарства займаються три лісогосподарські підприємства Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства (площа угідь – 101,6 тис.га або 4,9%); мисливське господарство «Бакшала» (24,6 тис.га або 1,2%); районні організації Українського товариства мисливців та рибалок – УТМР (1822,6 тис.га або 88,3%), Миколаївська гарнізонна рада Товариства військових мисливців та рибалок – ТВМР ЗС України (83,5 тис.га або 4,0%), ТОВ «Мисливців та рибалок Вознесенська» (4506 га або 0,2%) та ТОВ «Мисливці Катеринки» (4564 га або 0,2%).

Всі ці користувачі мають право користуватися при веденні мисливського господарства мисливськими тваринами, тобто державною власністю, але при цьому, зобов’язані їх охороняти, відтворювати і раціонально використовувати [2; ст 48].

З метою вивчення стану  популяцій дикої фауни проводяться систематичні дослідження для тварин мисливських видів. Основними видами мисливських тварин являються олень, козуля, кабан, заєць, фазан, сіра куріпка.

Головним показником рівня ведення мисливського господарства є чисельність мисливської фауни.

За результатами моніторингу  Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, на території більшості мисливських  угідь області збільшилася чисельність  кабана, оленя, фазана, куріпки сірої.

Динаміка чисельності  основних видів мисливських тварин (табл.3.), де враховується чисельність тварин згідно з обліками мисливських господарств, свідчить про зниження показників чисельності тварин за певними групами в порівнянні з минулими роками, що пов’язано з тим, що у 2009 році не враховувалися показники чисельності тварин Володимирівського мисливського господарства, право користування мисливськими угіддями якого припинено у ТВМР Миколаївського гарнізону відповідно до рішення облради від 19.09.08 року №19 [16; ст 173].

 

Таблиця 3. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин

Види мисливських  тварин	2000	2006	2007	2008	2009
Копитні	2764	2031	1885	1809	1670
Хутрові	103230	74194	58915	65037	58925
Пернаті	101940	59124	51510	54670	52650

 

Серед факторів скорочення чисельності копитних є:

- наявність тенденції  до поступового переходу копитних  тварин до лісостепових та  лісових областей країни з  великими площами лісових масивів;

- збільшення фактору  стурбованості тварин, через антропогенні  впливи.

Добування таких видів  тварин, як олень, козуля, кабан проводиться за ліцензіями в межах затверджених лімітів.

З метою забезпечення раціонального використання об’єктів тваринного світу затверджені мінімальні сезонні норми та проекти лімітів  добування диких тварин з урахуванням  фактичного та оптимального показника їх чисельності.

Підприємствами лісового та лісомисливського господарства і  громадськими організаціями УТМР протягом минулого року закуплено та випущено в природу 1350 голів фазана, тоді як позаминулого – лише 300 голів [12; ст 145].

Контроль за добуванням диких тварин здійснюють єгерські служби користувачів, державна екологічна інспекція в Миколаївській області, представники державних служб лісового та мисливського господарства.

З метою поліпшення умов перебування мисливських тварин у природі, охорони та досягнення їх оптимальної чисельності Миколаївською обласною радою затверджено «Програму розвитку мисливського господарства Миколаївської області на 2009-2015 роки», якою передбачено проведення ряду заходів щодо відтворення мисливських тварин, боротьби зі шкідливими тваринами, штучного розведення тварин та інше. Реалізація Програми передбачає збільшення видового різноманіття та чисельності основних видів мисливських тварин, поліпшення середовищ їх перебування [25; ст 49].

Рибне господарство. На території Миколаївській області веденням рибного господарства займаються спеціалізовані рибогосподарські підприємства, серед яких Миколаївська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок, фермерські риболовецькі господарства, приватні підприємства.

Основними рибогосподарськими водними об’єктами є Північно-західна  частина Чорного моря, Дніпровсько-Бузький, Бузький, Березанський, Тилігульський  лимани, р. Південний Буг. Ці водойми  відносяться до водойм вищої категорії  та мають важливе значення у відтворенні водних живих ресурсів.

У Дніпровсько-Бузькому та Бузькому лиманах розташовані  нерестовища, місця нагулу та зимівлі  цінних видів риб, таких як: лящ, рибець, карась, щука, білизна, осетр, білуга, севрюга, пузанок, оселедець, тюлька, бичок та інших.

Південний Буг має  нерестові ділянки ляща, тарані, судака, рибця, сазана, карася, білизни, щуки, сома, пузанка та інших видів  риб.

У Березанському лимані розташовані ділянки нересту, нагулу та зимівлі судака, сазана, карася, бичків, оселедця, глоси, чорноморських кефалей, піленгаса, окуня, тарані, ляща та інших видів риб.

У Тилігульському лимані проходить нерест бичка, судака, сазана, карася; здійснюється нагул морських видів риб (кефалевих, піленгаса).

Серед тих видів водних живих ресурсів, які виловлювалися, основну частину складали тюлька, карась, лящ, тараня, плоскирка, судак [21; ст 36].

Контроль за виловом  водних живих ресурсів здійснюється органами рибоохорони та державною  екологічною інспекцією в Миколаївській  області.

Для збільшення чисельності водних живих ресурсів у 2011 році проведено роботи зі вселення 0,154833 млн.екз. рослиноїдних видів риб до       р. Південний Буг від ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб», користувачів водних живих ресурсів та Миколаївської обласної ради УТМР.

Охорона та відтворення  видів тварин, занесених до Червоної книги України. Кількість видів фауни, які зустрічаються на території області та є вразливими, представлена нижче. Дані приведені на основі Червоної книги України, визначників тощо. Для їх уточнення необхідно провести спеціальні дослідження.

До Регіонального червоного  списку Миколаївської області занесено       19 видів птахів, 6 видів земноводних, 4 види плазунів, 19 видів ссавців, з  них:    1 вид рукокрилих, 4 види з ряду хижаки, 3 види – з ряду гризуни, 11 видів риб. Наприклад, регіонально рідкісними птахами є такі: сіра чапля, руда чапля, кваква, яструб-перепелятник, яструб-тетерук, пустельга звичайна, пустельга степова, луговий лунь, болотний лунь, кібець, болотна сова, сплюшка, сизоворонка, ремез [30; ст 197].

З метою недопущення  розповсюдження інвазійних хвороб користувачі  мисливських угідь забезпечують проведення представниками органів  державної ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи дичини, призначеної для  використання на харчові цілі.

Під час переселення  диких тварин обов’язковим є перевірка  тварин на наявність захворювань  для недопущення розповсюдження інвазійних чужорідних видів та негативного  впливу на місцеве біорізноманіття.

 

 

РОЗДІЛ ІІ. РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

На виконання Указу  Президента України від 01.12.08 №1129/2008 «Про розширення мережі та територій  національних природних парків та інших  природно-заповідних об’єктів» ведуться роботи щодо розширення території природного заповідника „Єланецький степ”. В межах території Новоодеського району заповідник заплановано розширити за рахунок відокремленої дільниці – ландшафтного заказника місцевого значення „Михайлівський степ” площею 1343,1 га, та в межах Вознесенського району – за рахунок земельних ділянок площею 14,2 та 23,7 га. Зібрано відповідні погодження землекористувачів та землевласників на включення зазначених територій до складу природного заповідника.

У 20011 році проведено інвентаризацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду на території Арбузинського, Веселинівського, Врадіївського, Доманівського, Кривоозерського та Первомайського районів, і, таким чином, завершено інвентаризацію ПЗФ в цілому по області.

Таким чином, визначено  стан заповідних об’єктів, описано їх природоохоронну цінність, поновлено картографічний матеріал (викопіювання), отримано пропозиції до режиму охорони та господарського використання територій, визначено перспективні для заповідання та включення до екомережі території [13; ст 89].

Протягом 2011 р. розроблено землевпорядну документацію зі встановлення меж ландшафтного заказника «Михайлівський степ» та ботанічного заказника «Михайло-Ларинський”.

На виконання Указу  Президента України від 01.12.08 №1129/2008 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» організовано роботи щодо розширення меж природного заповідника „Єланецький степ”, який планується розширити на площу 2143,1 га за рахунок відокремлених дільниць «Капустяна балка» та «Михайлівський степ».

До складу природно-заповідного  фонду Миколаївської області  входять:

1. Гранітно-Степове Побужжя (регіональний ландшафтний парк)
2. Єланецький степ
3. Національний природний парк «Білобережжя Святослава» 
4. Національний природний парк «Бузький Гард»
5. Рацинська Дача (заказник)
6. Регіональний ландшафтний парк «Приінгульський» 
7. Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський»
8. Степок (урочище) [27; ст 182].