Шпаргалка по "Екології"

51. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об’єкта радіоактивними речовинами.При зараженні радіаційними речовинами обробка містить у собі механічне видалення РР з відкритих частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту. Вона проводиться після зараження безпосередньо у зоні радіаційного зараження і повторюється після виходу з зони зараження. При проведенні часткової санітарної обробки у зоні радіоактивного зараження 313 не знімають. Спочатку слід протерти, обмести або обтрусити забруднені засоби захисту, одяг, спорядження і взуття, а потім усунути РР з відкритих частин рук і шиї. Коли особовий склад опинився у зараженій зоні без засобів захисту, то після часткової санітарної обробки слід їх одягнути. При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються такої послідовності:

52. Організація  часткової санітарної обробки  після зараження обєкта біологічними засобами. При зараженні бактеріальними засобами часткову санітарну обробку проводять таким чином: не знімаючи протигаза, обмітанням та обтрушуванням, видаляють БЗ, які осіли на одяг, взуття, спорядження і 313. Коли дозволяють обставини, спорядження та одяг знімають, старанно протирають підручними засобами, а потім витрушують. Знімати та одягати одяг треба так, щоб відкриті частини тіла не торкалися до зовнішньої забрудненої поверхні. Потім рідиною з ІПП-8 обробляють маску протигаза. Замість ІПП можна також користуватися 3% розчином перекису водню, та 3%- їдкого натрію (при відсутності їдкого натрію, його можна замінити силікатним клеєм у тій же кількості).

53. Повна санітарна  обробка персоналу об’єкта. При повній санітарній обробці усе тіло обмивають теплою водою з милом і мочалкою, обов’язково міняють білизну і верхній одяг. Проводиться на стаціонарних пунктах, у банях і душових павільйонах або на спец. майданчиках для миття і пунктах спец. обробки (ПСО). Влітку повну санітарну обробку можна здійснити біля незаражених проточних водоймищ. Пункти санітарної обробки мають 3відділення: для роздягання, для миття і для одягання. Крім того, може бути відділення для знезараження одягу. Особи, які прибули для саніт. обробки, у роздягальні знімають верхній одяг, засоби захисту (крім протигаза), білизну, проходять мед. огляд, дозиметричний контроль. Одяг, заражений радіоакт. речовинами вище допустимої норми,а також отруйними речовинами і бактеріол. засобами, складають у гумові мішки і відправляють на станцію знезараження одягу. Перед входом до відділення миття уражені знімають протигази і обробляють слизисті оболонки 2% розчином питної соди. Якщо відбулося зараження отруйними речов. типу зарин, то перш ніж зняти протигаз, проводять контроль приладами хім. розвідки. Одержавши мило і мочалку, уражені заходять у відділення миття. Особливо ретельно треба вимити голову, шию, руки. Температура води має бути 38—40° С. При зараженні бактеріол. засобами перед входом у роздягальню одяг зрошують 0,5% розчином монохлораміну. Біля входу у відділення миття руки і шию обробляють 2% розчином монохлораміну, знімають протигаз, одержують мило та мочалку і переходять у відділення миття. Після виходу з нього проводять повторний мед. огляд і дозиметричний контроль. Якщо радіоакт.зараження вище допустимого, проводять повторну санітарну обробку.У відділенні одягання кожний, хто пройшов обробку, одержує одяг (свій знезаражений або із запасного фонду) й одягається. Якщо упорядкованого пункту саніт. обробки немає, то її здійснюють у банях, душових, обладнаних таким чином, щоб потік людей рухався лише в одному напрямі. Майданчики саніт. обробки поблизу джерела води ділять на брудну і чисту половини. Між ними розміщують дезінфекційні автомобілі з душем. Для відведення води копають канави і поглинальні колодязі. У теплу пору року санітарну обробку можна проводити на відкритому повітрі. Коли холодно, ставлять намети.

54. Дезактивація  майна обєкта. Дезактивація – усунення радіоактивних речовин із поверхней до величин, безпечних для людини. Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоакт. речовинами підлягають дезактивації. При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання. Повна дезактивація здійснюється наступними методами: змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів; змивання РР струменем води під тиском; знищення РР газокрапельним потоком; знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками; змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо; знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування. Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення. Суть дезактивації, таким чином, полягає у відриванні радіоакт. частин від поверхні та знищення їх з оброблених об’єктів. Дезактивація споруд проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.Дезактивація внутр. приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Починати дезактивацію слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2—3% содовим розчином.

55. Дезактивація  території об’єкта. Дезактивація – усунення радіоактивних речовин із поверхней до величин, безпечних для людини. Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами. Ділянки територій, які не мають твердого покриття, дезактивуються шляхом зняття зараженого шару грунту товщиною 5—10 см, дорожними машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого грунту товщиною 8—10 см; переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіаційного пилу з одного місця на інше використовують в’яжучі рецептори, які створюють плівку, перешкоджаючи пилоутворенню.Дезактивація води провадиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням криниці, шляхом багаторазового відкачування з них води і знищенням грунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15—20 м дезактивується шляхом зняття шару грунту товщиною 5—10 см з наступним засипанням її не заб-1 рудненим піском.Дезактивація продуктів і харчової сировини проводиться шляхом обробкии або заміни тари. Продукти, які не було затарено шляхом зняття забрудненого шару, заражена готова їжа і хліб знищуються. Для поліпшення дезактивації користуються дезактивуючими розчинами, які  створюються на базі порошків СФ-2 (СФ-2У) або при їх відсутності пральними засобами, чи промисловими відходами, які необхідні для пом’якшення води, що і дає можливість краще змити з поверхні бруд разом з радіоактивними речовинами.  З цією метою розчини можна підігріти.

56. Дегазація  майна обєкта. Дегазацією назив. знезаражування об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) та вилучення отруйних речовин. Дегазація може проводитися хім., фіз.-хім., фіз. способами. Хімічний спосіббазується на взаємодії хім. речовин з отруйними речовинами, внаслідок чого створюються нетоксичні речовини. Цей спосіб дегазації здійснюється протиранням зараженої поверхні дегазаційними розчинами або  обробкою їх водними кашками (хлорне вапно). При відсутності штатних  дегазаційних речовин можна викор-ти пром. відходи, які містять у собі речовини лугової та окислювально-хлоруючої дії. Відходи, які містять речовини лугового характеру створюються: при очищенні нафтопродуктів; при обробці вовни, льону, бавовни, віскози; при мийці склянок з-під пива, вина і безалкогольних напоїв; при обезжиренні металевих поверхонь; при переробці целюлози і інших підприємствах хімічної промисловості. Луговість відходів можливо встановити за допомогою лакмусового паперу і (синіє), або в результаті лабораторного аналізу. Фізико-хімічний засіб заснований на змиванні ОР із забрудненої поверхні за допомогою мийних речовин або розчинників. Для цього використовуються порошки та інші мийні засоби у вигляді водного розчину (влітку)  або розчину в аміачній воді (взимку). При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і видаляються з зараженої поверхні разом з розчинником. Фізичний засіб заснований на випаровуванні ОР з зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високо-температурного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.

57. Дегазація  території обєкта. Дегазацією назив. знезаражування об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) та вилучення отруйних речовин. Дегазація території може проводитися хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами чи розсипайням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин. Механічний спосіб — зрізання та видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7—8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дошок тощо. Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірно-наривними і нервово-паралітичними ОР, проводиться обробкою розчином хлорного вапна.

58+59. Дезинфекція майна (території) об’єкта. Дезінфекцією назив. знищення патогенних мікроорганізмів і токсинів з заражених об’єктів. Розрізняють профілактичну, поточну і заключну дезинфекцію (останні два види дезинфекції -  загальна назва осередкової). Профілактична дезинфекція проводиться до виникнення захворювань населення шляхом використання миючих і чистячих засобів. Дезінфекція може проводитисяхімічним, фізичним, механічним та комбінованим способами. Хімічний спосіб — знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами—основний спосіб дезінфекції. Фізичний спосіб — кип’ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується, в основному, при кишкових інфекціях. Механічний спосіб здійснюється такими ж методами, що і дегазація і передбачає видалення зараженого грунту або використання мастил. Дезінфікуючі речовини і розчини: формальдегід — безколірний задушливий газ, водний розчин формальдегіду — формалін. Формалін викор-ся для дезінфекції техніки, засобів індивідуального захисту, одежі, взуття, зберігається у металевих бочках і скляних бутлях по 40 л; фенол — тверда речовина рожево-коричневого кольору, добре розчиняється у воді. Водний розчин фенолу називається карболовою кислотою – знищує вегетативні форми мікробів. крезол — темно-бура масляниста рідина з запахом фенолу. Використовується у вигляді 5% горючих мильно-крезолових розчинів для знищення вегетативних форм мікробів.лізол — червоно-бура масляниста рідина. нафтализол — суміш 35% крезолу і 65% нафтенового мила, 10% водний розчин нафтализолу має дезінфікуючу дію і мийні властивості.

60. Матеріальне  і фінансове забезпечення заходів  захисту персоналу і територій  обєкта.

Фін-ня діяльності  постійних органів управління у сфері захисту насел.  і  територій  здійснюється  за  рахунок  коштів відповідних бюджетів згідно із закон-вом України. Фін-ня цільових  програм  захисту населення і територій від НС,  забезпечення  сталого  функціонуванн япідприємств і організацій здійснюється відповідно до законодавства України. Фін-ня заходів  щодо  запобігання   і   реагування на НС провадиться за рахунок коштів організацій, що знаходяться на території розвитку надзвичайної ситуації, бюджетних і  позабюджетних коштів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,  Київської   та   Севастопольської   міських   державних адміністрацій,   відповідних  виконавчих  органів  рад,  страхових фондів та інших джерел.

Під час     ліквідації     НС      на загальнодержавному рівні за поданням МН, Мінфіну, Мінекономіки,  інших заінтересованих  центр.  органів виконав.  влади   викор-ться   спец.   фін.  та матер. резерви, у тому числі:

кошти резервного фонду КМУ;

запаси держ. матер. резервів техніки і  спеціальних видів майна.

Під час  ліквідації  НС  на регіональному рівні вик-ться  спеціальні   фін.   та   матер. резерви, у тому числі:

кошти резервного  фонду  Ради міністрів АРК,  обласних,  Київської та Севастопольської міських  держ. адм-й;

регіон. запаси    матер.   резервів,   техніки   та спеціальних видів майна.

У разі   вичерпання   зазначених   джерел   фін-ня,   у виняткових випадках, виділяються у встановленому порядку необхідні кошти в обгрунтованих межах з резервного фонду КМУ.

Під час  ліквідації  надзвичайних ситуацій на місцевому рівні викор-ся фін.та матер. резерви, у тому числі:

кошти резервного фонду районних,  районних у містах Києві  та Севастополі держ. адм-ій;

місцеві запаси матер. резервів,  техніки та спеціальних видів майна.

У разі   вичерпання   зазначених   джерел   фін-ня,   у виняткових випадках, виділяються у встановленому порядку необхідні кошти в обгрунтованих межах  з  резервного  фонду  Ради  міністрів АРК,    обласних,    Київської    та Севастопольської міських держ. адм-ій.

Порядок створення  матер.  резервів   для   ліквідації НС встан-ся КМУ. Номенклатура та   обсяги   резервів   матер.   ресурсів визн-ться органом, що їх утворює.  

61. Сили територіального  підпорядкування (району), що можуть  надати допомогу об’єкту в  умовах надзвичайної ситуації.

Територіальні підсистеми складаються із:

До складу сил і засобів те ритор. підсистем входять:

Усі сили та засоби територіальної підсистеми, які розташовані на території регіону,  оперативно  підпорядковуються  відповідному керівнику    те ритор.   органу    упр-ня    спеціально уповноваженого  централ.  органу  викон.  влади  з  питань ЦЗ.

Для  ліквідації  наслідків  НС можуть залучатися частини  та  підрозділи  Збройних  Сил  України,  інших війс.   формувань,  утворених  відповідно  до  вимог  чинного закон-ва. Для  забезпечення  заходів  щодо  захисту   населення   і територій  від  НС  та  проведення спеціальних робіт місцевими  органами  виконавчої  влади,  органами  місц. самовря-ня,  на  підп-вах,  в  установах  та орг-ях незалежно  від  форми  власності  та  підпор-ня  ств. спеціалізовані  служби  ЦЗ:  енергетики,  захисту с\г     тварин     і     рослин,      інженерні, комун.-техн.,    матер.    забез-ня,    медичні, оповіщення  і  зв’язку,  протипожежні,  торгівлі   й   харчування, технічні, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку тощо.  Громадські об’єднання можуть  брати  участь  у  виконанні завдань   ЦЗ   під  керівн-ом  територ. органів,  уповноважених із питань ЦЗ насел., за наявності в   учасників   зазначених  робіт  -  представників  цих об’єднань  відповідного   рівня   підготовки,   підтвердженого   в атестаційному порядку. Сили і засоби недержавних підп-в, установ та орг-й можуть  брати  участь  у  виконанні специфічних аварійних робіт за окремими угодами з місц. органами виконав. влади та органами місц. самовря-ня. Сили  та  засоби територіальної підсистеми при виникненні НС можуть залучатися до проведення  рятувальних та  інших  невідкладних  робіт  на території свого та/або суміжних регіонів:

регіонального та   місцевого  рівня -  на  підставі  аналізу НС,   проведеного   те ритор.    органом упр-ня    спеціально    уповноваженого   центр.   органу викон. влади з питань ЦЗ,  рішенням начальника ЦЗ те ритор. підсистеми; об’єктового рівня -  за  запитом   керівника   об’єкта,   на території якого виникла НС.

62. Сили Цивільного захисту України.

Силами ЦО є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Безпосереднє керівництво військами ЦО здійснює начальник штабу ЦО України. До сил ЦО відносяться:

-військові частини цивільної оборони (4 бригади, 4 полки);

-спеціалізовані формування цивільної оборони (4 загони);

-невоєнізовані формування, які створюються на О ГІГ.

Війська ЦО виконують завдання щодо захисту насел. від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєнних дій, а також проводять РіІНР. Для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, створюються спеціалізовані формування. Комплектування спеціалізованих формувань ЦО здійснюється за контрактом з числа фахівців, що мають досвід роботи в надзвичайних ситуаціях. Підпорядковані вони штабу ЦО України. Невоєнізовані формування ств. на воєнний час в обл., містах, районах, а також на підп-ах, що продовжують свою виробн. діял-ть під час війни. До формувань ЦО зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до трьох років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження (припис).