Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2015 в 23:09, курсовая работа
Класифікація автоматизованих інформаційних систем (АІС).
АІС класифікуються:
1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);
2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);
3) за локалізацією (локальні та розподілені);
4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);
5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).
АІС класифікуються:
1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);
2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);
3) за локалізацією (локальні та розподілені);
4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);
5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).
Детальніше кожний з критеріїв.
1) за призначенням.
Документальні системи зорієнтовані на обробку та зберігання документа (порівняно великої за розміром послідовності символів), внутрішню структуру якого система (майже) повністю ігнорує, тобто він неподільний (атомарний) з точки зору системи. Споживачем результатів пошуку виступає, як правило, кінцевий користувач.
Фактографічні системи оперують фактами (даними) різних типів, що зв'язані в системі в більш чи менш складні структури. Дані, що є результатом пошуку, можуть стати складовою частиною звітів або використовуються різноманітними обчислювальними процесами.
Змішані системи включають в себе в тих чи інших пропорціях риси обох вищеназваних варіантів.
Для більш точних класифікаційних оцінок необхідно враховувати додаткові властивості, що відносяться до пошукового процесу, а також до особливостей мов запитів, реалізованих в тій чи іншій системі.
Дескрипторні або документальні АІС (ДАІС) історично були першими.
Основним елементом інформаційного простору ДАІС була анотація або реферат книги, документа, явища чи об'єкта. В рефераті виділяються слова чи слоросполучення, які в сукупності майже однозначно (в ідеалі точно) відповідають повному опису об'єкта, крім того, таких слів повинно бути відносно небагато. Їх називають ключовими словами або дескрипторами. Запит для ДАІС можна зформулювати у вигляді переліку дескрипторів, який на думку користувача характеризує потрібний реферат, а значить, і відповідний об'єкт. В таких системах запит називають пошуковим розпорядженням, а реферат - пощуковим образом.
2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);
Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з СУБД з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.
Замкнуті системи самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами як для локалізації даних, так і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є те, що в них відсутні (або малоефективні) засоби для розробки надбудов – проблемно-орієнтованих комплексів.
Змішані системи передбачають наявність обох можливостей двох попередніх підходів і є найбільш поширеними на сьогодні.
3) за локалізацією (локальні та розподілені);Локальність передбачає розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп’ютері, а розподіленість означає розташування системи на мережі комп’ютерів з певною стратегією рознесення даних.
4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);
постобробка даних після їх локалізації в базі даних, чи попередня обробки.
5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).
Для систем з ієрархічною структурою базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. СУБД реляційного типу, для яких характерно щонайпростіша структура даних (плоский файл), але одночасово суттєво підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості та знижує ефективність функціонування, тому для таких систем потрібні потужні комп’ютери, і вони значно чутливіші (порівняно з попередниками) до росту об’ємів даних.
Класифікацію програмного забезпечення загального призначення:
· Системи підготовки текстових документів (текстові редактори, текстові процесори, настільні видавничі системи)..
· Системи обробки фінансово-економічної інформації (універсальні табличні процесори, спеціалізовані бухгалтерські програми, спеціалізовані банківські програми внутрішніх та міжбанківських розрахунків, спеціалізовані програми фінансово-економічного аналізу і планування). Вони призначені для обробки фінансово-економічної інформації представленої у вигляді числових даних, які характеризують різні виробничо-економічні і фінансові явища та об’єкти, а також для складання відповідних управлінських документів та інформаційно-аналітичних матеріалів.
· Системи керування базами даних призначені для створення, зберігання та маніпулювання масивами даних великих обсягів. Різні системи цього класу розрізняються способами організації зберігання даних і обробки запитів на пошук інформації, а також характером інформації, яка зберігається в базі даних.
Особисті інформаційні системи (програма-секретар). Вони дозволяють проводити планування особистого часу, своєчасно нагадують про початок запланованих заходів, ведуть персональні та інші карточки з можливістю автоматичної вибірки інформації, проводять телефонні під’єднання, ведуть журнал телефонних розмов та виконують функції, що характерні для багатофункціональних телефонних апаратів, ведуть персональні інформаційні записники для збереження різноманітної особистої інформації.
· Системи підготовки презентацій призначені для кваліфікованої підготовки графічних і текстових матеріалів, які використовуватимуться з метою демонстрації на презентаціях, ділових переговорах, конференціях. Для сучасних технологій характерне під’єднання до традиційної графіки і тексту відео та аудіо інформації, що дозволяє говорити про створення гіпермедіатехнологій.
· Системи управління проектами призначені для планування і управління ресурсами різних видів (матеріальними, технічними, фінансовими, кадровими, інформаційними) під час реалізації складних науково-дослідних та проектно-будівельних робіт.
· Експертні системи і системи підтримки прийняття рішення призначені для реалізації технологій інформаційного забезпечення процесів прийняття управлінських рішень на основі використання методів економіко-математичного моделювання та принципів штучного інтелекту.
· Системи інтелектуального проектування і вдосконалення систем управління призначені для реалізації CASE-технологій (Computer Aid System Engineering), орієнтованих на автоматизовану розробку проектних рішень для створення і вдосконалення процесів формування нормативно-методичних матеріалів по підготовці і оформленню управлінських та інших документів в рамках конкретної функції забезпечення управлінської діяльності; інструктивних та нормативних матеріали по експлуатації технічних засобів (в тому числі по техніці безпеки роботи і по умовах підтримання нормальної працездатності обладнання); інструктивних та нормативно-методичних матеріалів для організації роботи управлінського і технічного персоналу в рамках конкретної інформаційної технології забезпечення управлінської діяльності.
· Системи підтримки комунікацій необхідних для під’єднання до комп’ютера різноманітних типів зовнішніх пристроїв, організації зв’язку між комп’ютерами, підтримки їхньої роботи в локальній мережі. Ці програми дозволяють встановлювати режими роботи послідовних каналів, а також виконувати складніші функції - такі як пошук потрібного абонента в телефонному довіднику, автоматичний набір телефонного номера, автоматична відповідь та інше.
Структуру інформаційної системи складає
сукупність окремих її частин, які називаються
підсистемами. Загальну структуру інформаційної системи
незалежно від сфери її застосування можна
розглядати як сукупність підсистем. У
цьому випадку говорять про структурну
ознаку класифікації, а підсистеми називають
забезпечувальними.
Рис. 2.2.3. Структура інформаційного забезпечення
АІС
Технічне забезпечення - комплекс
технічних засобів, які призначені для
роботи ІС (засоби обчислювальної техніки
і зв'язку, які забезпечують розташування
і обробку інформаційних ресурсів на персональних
комп'ютерах, у локальної, регіональної
мережах, мережі міжнародного інформаційного
обміну), а також відповідна документація
для цих засобів і технологічних процесів.
Математичне і програмне забезпечення
- це сукупність математичних методів,
моделей, алгоритмів і програм для комп'ютера
різноманітного призначення, яка призначена
для реалізації цілей і завдань інформаційної
системи, а також нормального функціонування
технічних засобів.
Програмне забезпечення повинне
бути достатнім для виконання всіх функцій
системи та відповідати наступним вимогам:
надійність, захист інформації, адаптованість,
модульність побудови, зручність в експлуатації
тощо.Програмне забезпечення складається
із системного та прикладного програмного
забезпечення. Модернізація прикладного
ПЗ не повинна викликати змін системного
ПЗ. Модернізація (зміна) системного ПЗ
не повинна викликати зміни прикладного
ПЗ. Засоби створення, ведення, копіювання,
відновлення інформаційного фонду повинні
забезпечувати надійний захист інформації.
Компоненти системного програмного забезпечення
для АІС повинні мати наступні якості:
взаємосумісність, підтримка роботи мережі,
повне задоволення вимог прикладного
програмного забезпечення у загальносистемному
забезпеченні. До складу системного програмного
забезпечення повинні входити: операційні
системи, мережне програмне забезпечення,
системи управління базами даних, системи
зв‘язку інформаційної мережі.
Всі програмні засоби, за допомогою яких
повинен вестись інформаційний фонд АІС,
повинні забезпечувати надійне збереження
інформації, використання процедур відновлення
для виключення втрати інформації в випадках
виникнення програмних чи апаратних збоїв.
Призначення підсистеми інформаційного забезпечення
складається із своєчасного формування
і видачі достовірної інформації для прийняття
управлінських рішень.
Основою інформаційного забезпечення
АІС є інформаційна модель, яка містить
інформаційні бази даних спільного користування.
Сумісність підсистем АІС з зовнішніми
системами повинна забезпечуватися на
рівні уніфікованих інформаційних файлів
та мережевих стандартів.
Технологія збору та накопичення відомостей
повинна передбачати їх введення, формалізацію,
автоматизацію обробки, передачу при інформаційному
обміні між структурними елементами АІС,
передбачати необхідну та допустиму інтеграцію
(з урахуванням рівня доступу) в межах
АІС та її функціональних компонентів.
Для забезпечення достовірності введеної
інформації повинні бути розроблені засоби
контролю (коректність типів, діапазонів,
розмірності).
Організаційне забезпечення - сукупність
методів і засобів (інструкції, методики,
схеми, описання тощо), які регламентують
взаємодію працівників із технічними
засобами і між собою в процесі розробки
і експлуатації ІС. Організаційне забезпечення
АІС є комплексом адміністративно-технічних
заходів, що забезпечують надійну та ефективну
роботу технічних та програмних засобів,
збереження, цілісність, достовірність
інформації та доступність її для користувачів,
безпеку роботи системи, ефективну роботу
користувачів. Воно визначається сукупністю
документів, що встановлюють організаційну
структуру, права та обов‘язки персоналу
і користувачів при експлуатації системи.
Правове забезпечення - сукупність
правових норм (положення, устави, посадові
інструкції тощо), які визначають створення,
юридичний статус і функціонування ІС,
регламентують порядок отримання, перетворення
і використання інформації.
Роботу інформаційної системи забезпечують
процеси, які умовно можна відобразити
схемою (рис. 2.2.2). Але, незважаючи на простоту
наведеної схеми, для того, щоб зрозуміти
роботу інформаційної системи, необхідно
знати сутність проблем, які вона вирішує,
і організаційні процеси, до складу яких
вона входить.
Рис. 2.2.2. Процеси в інформаційній системі
програмне забезпечення — сукупність загальносистемного і прикладного програмного забезпечення. Загальносистемне програмне забезпечення включає операційні системи, транслятори, утиліти, бази даних і т.п. Прикладне програмне забезпечення включає прикладні програми, що реалізують функціональні запити користувачів і різного роду опису (користувача, оператора, програміста і т.д.), що дозволяють успішно застосовувати програмне забезпечення;
• інформаційне забезпечення — сукупність реалізованих рішень по обсязі, розміщенню і формам організації інформації, що циркулює в системі керування. Воно включає нормативно-довідкову інформацію, необхідні класифікатори техніко-економічної інформації, уніфіковані документи, масиви даних, контрольні приклади, використовувані при рішенні задач керування; • організаційно-методичне забезпечення — сукупність документів, що регламентують діяльність персоналу в умовах функціонування системи керування. Воно призначено для опису змін організаційної структури керування об'єктом, зв'язаних зі створенням АСУ (схема організаційної структури, опис організаційної структури); для опису дії персоналу по забезпеченню функціонування АСУ (технологічна інструкція, інструкція з експлуатації); для установлення функцій, прав і обов'язків посадових осіб по забезпеченню функціонування АСУ (посадова інструкція); • лінгвістичне забезпечення — сукупність інформаційних мов, методів індексування, а також лінгвістичної бази (словників, тезаурусів, рубрикаторів) і методів її ведення.
Інформаційній ресурс — це сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) [27] або сукупність інформаційних продуктів певного призначення, які необхідні для забезпечення інформаційних потреб споживачів у визначеній сфері діяльності
Информационные ресурсы - в широком смысле - совокупность данных, организованных для эффективного получения достоверной информации.
Информационный ресурс — данные в любом виде, которые можно многократно использовать для решения проблем пользователей. Например, это может быть файл, документ, веб-сайт, фотография, видеофрагмент. Для информационных ресурсов в Интернете характерно определённое время жизни и доступность более, чем одному пользователю. Поэтому однократное сообщение, полученное конкретным пользователем, предположим, по ICQ, информационным ресурсом называть неправомерно. Так же информационным ресурсом можно назвать отдельно взятый сайт ( например [1]), портал или несколько интенет-пректов. Информационный ресурс в интернете может быть узкой (специализированной ) направленности,