Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2015 в 23:09, курсовая работа
Класифікація автоматизованих інформаційних систем (АІС).
АІС класифікуються:
1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);
2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);
3) за локалізацією (локальні та розподілені);
4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);
5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).
- своєчасному попередженні
- одержанні інформації, яка буде використовуватись при прийнятті рішень;
- автоматичному прийнятті
- автоматизації рутинних
Обмеження при розробці інформаційних систем менеджменту можуть бути обумовлені як зовнішніми, так і внутрішніми причинами. Зовнішні обмеження містять у собі правові питання, побажання споживачів і потреби постачальників. До внутрішніх обмежень відносять витрати по розробці ІСМ, доступність робочої сили щодо використання як персоналу, напрямку політики фірми та технічних характеристик комп’ютера, на основі якого розробляється ІСМ.
Наступним кроком після визначення цілей створення інформаційної системи є чітке визначення цілей використання інформації. Конкретні цілі залежать від менеджера, що цією інформацією буде користуватися. Деяким потрібна складна комп’ютеризована система, для інших ІСМ повинна бути якомога простішою. Одним потрібні тільки факти, іншим - інформація, необхідна в конкретній поточній ситуації. Після визначення цілей використання інформації можна визначити й джерела її одержання.
Потім необхідно ’зібрати’ систему. Для цього треба спочатку позначити всі потоки інформації (наприклад, такі як, звіти щодо маркетингової діяльності й продажу), визначити спосіб зберігання інформації, метод її введення в систему, а також обладнання, яке буде для цього використовуватися. Так як для рішення одного завдання теоретично можна розробити безліч різних систем, то необхідно також ураховувати кінцеву вартість інформаційної системи, її технічні характеристики й прийнятність для конкретного користувача.
При введенні системи в дію потрібно навчити всіх потенційних користувачів роботі з нею, пояснити принцип її дії, а також показати, які саме вигоди несе використання системи.
"1С: Бухгалтерія для України" являє собою компоненту "Бухгалтерський облік" системи "1С:Підприємство".
Компонента "Бухгалтерський облік" призначена для обліку наявності і руху коштів підприємства. Вона може використовуватися як автономно, так і разом з іншими компонентами "1С: Підприємства".
Уведення, збереження і друк будь-яких первинних документів
"1С: Бухгалтерія для України"
дозволяє автоматизувати
Засоби роботи з документами дозволяють організувати введення документів, їхній довільний розподіл по журналах і пошук будь-якого документами за різними критеріями: номеру, даті сумі, контрагенту.
Ручне й автоматичне введення бухгалтерських операцій
Вихідною інформацією в 1С:Бухгалтерії для України є операція, що відбиває реальну господарську операцію, що відбулася на підприємстві.
Кожна операція може містити бухгалтерські проводки для відображення зробленої господарської операції в бухгалтерському обліку і податковому обліку. Проводки "належать" операції і завжди існують разом з операцією.
Операції можуть формуватися автоматично на основі введених документів. Разом з операцією документ може породжувати бухгалтерські проводки. Такий спосіб дозволяє швидко уводити велика кількість проводок, наприклад, при нарахуванні амортизації основних засобів.
Операції можуть вводитися вручну. Для зручного введення операцій можуть використовуватися типові операції - сценарії формування бухгалтерських проводок для оформлення типових актів господарської діяльності.
Програмний комплекс "БЕСТ ЗАРПЛАТА"
Програма автоматично передає
сформовані звітні документи в систему формування
звітів до державних структур БЕСТ ЗВІТ
ПЛЮС.
Програма легко і гармонійно інтегрується
із системою 1С Підприємство 7.7, виконуючи
як імпорт з указаної системи (довідник
працівників та план рахунків), так і експорт
даних до неї (довідник працівників та
проведення по заробітній платі). Програма
забезпечує простий та універсальний
імпорт з файлів форматів DBF і TXT для інтеграції
з працюючими системами бухгалтерського
обліку та управління підприємством.
Програма БЕСТ ЗАРПЛАТА НЕ ПОТРЕБУЄ НАСТРОЮВАННЯ
при типовій схемі розрахунку заробітної
платні!
Завдяки програмному комплексу "Бест
Звіт Плюс" Ви можете подавати звіти
до:
Функціональні можливості програмного забезпечення
У наш час стало цілком очевидно, що роль електронно-обчислювальної техніки (ЕОТ) не визначається лише обчислювальною функцією, для реалізації якої були створені перші комп'ютери.
Очевидні три основні функції або про три домінуючі типи застосування сучасних комп'ютерів: 1) виконання швидкісних складних обчислень; 2) автоматизація і роботизація виробництва і процесів керування, а також контроль за їх протіканням; 3) переробка, збереження, пошук і трансформація усіляких видів інформації на всіх рівнях її потенційного використання від державного і глобального до побутового й індивідуального. Саме цей останній тип використання інформаційних технологій починає грати усе більш важливу роль у сучасному громадському житті, у виробництві й у різноманітних соціокультурних змінах
Одна із самих примітних рис сучасного етапу науково-технічного прогресу полягає в тому, що інформація у визначеній мірі перетворюється в продукт промислового виробництва. Інформаційна технологія, що створює усе більш досконалі технічні і програмні засоби для реалізації зазначених вище функцій ЕОТ, сприяє максимально швидкому впровадженню наукових досягнень, і особливо обчислювальних методів, і в ті галузі самої науки, що ще зовсім недавно були далекі від використання математики. А це, у свою чергу, сприяє підвищенню ефективності впливу науки на виробництво.
У системі освіти комп'ютери застосовуються і як потужний обчислювальний засіб і як спосіб збереження величезних масивів інформації з різних галузей знань. Перебудова роботи середньої і вищої школи на базі комп'ютеризації навчання повинна вестися з двох сторін: 1) удосконалювання обчислювальної техніки і її програмного забезпечення, усе більша їхня відповідність вимогам навчально-виховного процесу і 2) зміна методики викладання й організації роботи студентів.
Важливу роль у справі комп'ютеризації навчання здійснюють комп'ютери, на базі яких створюються автоматизовані системи навчання і навчальні комплекси, що забезпечують ефективність і якість засвоєння навчального матеріалу з об'ємним, інформаційним змістом. КНП (комп'ютерна навчальна програма) надає переваги, що не можуть забезпечити традиційні засоби і методи навчання: 1) КНП дає можливість індивідуального підходу до навчання, при якому студент вільний сам підбирати посильний ритм роботи з засвоєння навчального матеріалу; 2) доступ до віддалених баз даних є основою дистанційного спілкування; 3) у деяких випадках сполучення навчальних програм, доступу до віддаленої інформації і можливостей мереж телекомунікацій дає унікальний стимулюючий ефект, якого не можна досягти звичайними педагогічними методами.
Особливо важлива комп'ютеризація у вузах. Підраховано, що сьогодні випускник інженерного вузу повинен мати втроє більший обсяг знань, чим 20 років тому. Щоб відповідати сучасним вимогам студентам потрібна можливість здобувати і засвоювати знання, у великому обсязі і з великими швидкостями. Цього можна домогтися тільки за допомогою комп'ютерів.
Розвиток СДО, що використовує засоби навчання, основані на сучасних технологічних досягненнях, з високим рівнем охоплення, повинен сприяти зміцненню міжнародних позицій країни, оскільки під впливом науково-технічного прогресу освіта стає інструментом взаємопроникнення не тільки знань і технологій, але й капіталу, інструментом боротьби за ринок, рішення геополітичних задач тощо.
Нині створення СДО стає особливо актуальним, бо саме ця система може найбільш адекватно й гнучко реагувати на потреби суспільства та забезпечити реалізацію конституційного права на освіту кожного громадянина країни. СДО відповідає логіці розвитку системи освіти і суспільства в цілому, де у главу кута ставляться потреби кожної окремої людини.
Створення СДО, яка в повній мірі відповідає поставленій меті, являє собою складну загальнодержавну задачу. При її здійсненні повинен бути повністю використаний накопичений у вищій школі науково-методичний, кадровий і виробничий потенціал, інформаційні ресурси і технології, досвід проведення дистанційного навчання, існуюча телекомунікаційна інфраструктура (універсальні канали зв'язку і канали вторинних мереж), організаційні структури вищої школи та створені оригінальні структури.
Разом з тим при створенні єдиної СДО повинні бути подолані існуюча просторова і галузева відокремленість і непогодженість в розвитку дистанційного навчання, забезпечене ефективне об'єднання зусиль університетів, інших освітніх установ і організацій в області дистанційного навчання на основі:
|
вимог державного освітнього стандарту; |
|
загальних психолого-педагогічних, методичних і технічних вимог до дистанційних курсів; |
|
єдиних вимог до рівня психолого-педагогічної компетентності кадрів СДО; |
|
створення єдиного інформаційно-освітнього середовища СДО; |
|
об'єднання бюджетних і позабюджетних джерел фінансування для розвитку СДО в цілому; |
|
єдиного стратегічного управління системою. |
Створення єдиної СДО не повинно перешкоджати самостійності освітніх установ та розвитку різноманітних форм ДН, що забезпечують рівень підготовки, переважаючий вимоги державного освітнього стандарту.
Основними задачами, зв'язаними зі створенням СДО, є:
|
визначення і закріплення принципів організації і функціонування єдиної СДО; |
|
формування організаційно-управлінської структури СДО і фінансових механізмів, що забезпечують її розвиток; |
|
розробка нормативно-правового забезпечення СДО; |
|
створення системи інформаційно-аналітичного та маркетингового забезпечення СДО, включаючи розробку і здійснення програми проведення рекламно-пропагандистської кампанії (з урахуванням специфіки регіонів і типів контингенту користувачів), направленої на ознайомлення населення з принципами функціонування, можливостями і перевагами СДО та на надання їй статусу високої престижності і соціальної значущості; |
|
розробка теоретичних, науково-психологічних основ і конкретних методик дистанційного навчання з урахуванням соціо-культурної, професійної, етнічної, віково-психологічної та іншої специфіки користувачів дистанційного навчання; |
|
створення спеціалізованих інформаційно-освітніх середовищ і дистанційних курсів, включаючи розподілену систему інформаційних ресурсів навчального призначення, доступних при комп'ютерних телекомунікаціях, і розвиток системи електронних бібліотек; |
|
розробка критеріїв, засобів і систем контролю якості дистанційного навчання; |
|
формування матеріально-технічної бази СДО, в тому числі для розробки і репродукування методичних матеріалів, програм, курсів і їхнього супроводу; |
|
вдосконалення комунікаційної інфраструктури для реалізації освітніх технологій дистанційного навчання. |
До основних рис дистанційного навчання слід віднести:
— дистанційна форма навчання — не альтернативна, а доповнює її;
— дистанційне навчання не знає географічних і політичних кордонів;
— ця форма навчання є масовою і в той же час індивідуальною, тобто кожен учень здобуває знання, необхідні саме йому, із швидкістю, властивою йому самому;