Класифікація автоматизованих інформаційних систем (АІС). АІС загального призначення. Структура АІС

— ця форма навчання має виключно мотиваційну основу, тобто вона ефективна для людей, зацікавлених придбати знання як «товар» з метою подальшої їх реалізації для здійснення професійної кар’єри.

 

З точки зору розвитку економіки і світового розподілу праці ця технологія навчання приваблива тим, що:

 

— є високо динамічною щодо потреб ринку праці, який швидко змінюється;

 

— ця форма значно перевершує традиційну щодо можливостей отримання необмежених обсягів знань із світових баз даних і баз знань;

 

— дистанційна форма навчання має неперевершену швидкість оновлення знань.

 

На національному рівні до системи дистанційного навчання входять: координуючі і забезпечуючі організації, центри дистанційного навчання і професійної орієнтації, заклади освіти та наукові установи, розробники та слухачі цієї системи, інфраструктура інформаційної мережі URAN, єдині каталоги, банки даних і знань, інформаційні ресурси.

 

Системна методологія дистанційного навчання будується на принципах оболонок. Такі оболонки являють собою систему зі своєю внутрішньою структурою і зв’язками. В оболонці змінюється тільки змістовна частина — інформаційне наповнення і організаційна інформація. Інші загальносистемні модулі оболонки залишаються без змін.

 

Інтерактивне спілкування студента з викладачем відбувається в двох режимах:

 

1) синхронному (on-line) у формі дискусії, семінару, конференції;

 

2) асинхронному (of-line) у формі електронного листування (e-mail) або шляхом проведення форумів.

 

При цьому студент може знаходитися вдома, на робочому місці або в комп’ютерному класі, одержуючи лекційний матеріал, проходячи тестування, спілкуючись з викладачами через телекомунікаційну мережу. Очними елементами залишаються лише лабораторні сесії (для окремих навчальних програм); екзаменаційні сесії (іспити, заліки) та захист дипломних проектів.

 

 

 

 

 

Системи машинного перекладу.

В программном обеспечении PROMT также имеются собственные дополнительные сервисные средства для анализа текстов, средства для создания и поддержки словарей и постредактирования результатов перевода. Перевод текста может осуществляться во всех офисных приложениях, а именно Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Outlook, Microsoft PowerPoint, Microsoft FrontPage. Основные компоненты системы:

• PROMT Translation Engine (PTE),
• Среда перевода (лингвистический редактор PROMT),
• Средства для редактирования словарей и баз АП,
• Средства для профессиональной работы со словарями,
• Средства для встраивания функций перевода в офисные приложения (Word, Excel, PowerPoint, FrontPage, Outlook, Internet Explorer, Acrobat),
• Средства терминологической работы,
• Средства для интеграции с системами Тranslation Мemory (например, TRADOS),
• Средства для пакетного перевода, перевода содержимого буфера обмена и быстрого перевода,
• Сервисные средства и инструменты (Резервное копирование, Инсталляция и деинсталляция специализированных словарей).

 Система "Плай" — універсальний російсько-український перекладач. Забезпечує миттєвий переклад будь-яких редакторських виправлень у вихідному тексті, має інтелектуальну технологію введення нових слів і словосполучень у словники користувача, забезпечує повне збереження структури документа, створення списку зарезервованих слів, а також представляє словники синонімів українських і російських слів, російсько-український електронний словник і вмонтовані лінгвістичні модулі системи перевірки правопису і граматики "Рута". Система вимагає 10Mb дискового простору.

Система Pars має такі особливості, як одночасна робота багатьох користувачів; проста процедура поповнення словників, що дає можливість настроїти систему на потрібні тематики. Система надає користувачам наступні можливості: задавати словники потрібної тематики і встановлювати їхню пріоритетність (це буває зручно, коли зустрічається слово, що має кілька перекладів, система вибирає те значення, що знаходиться в словнику з найбільшим пріоритетом); автоматично транслювати власні імена: наприклад, англійські чи прізвища назви міст можна просто записати російськими буквами; вибирати той варіант перекладу, що найбільше підходить по тексту з пропонованих системою варіантів; робота безпосередньо в WinWord зі збереженням формату вхідного тексту. Найбільш цікаві для нас словники системи Pars:

- словник загальновживаної лексики (35000 слів);

- програмування (25000 термінів);

- технічний (77000 термінів);

- радіоелектроніки (50000 термінів);

- мікроелектроніки (20000 термінів);

- економічний (55000 термінів);

- екологічний (18000 термінів);

- медичний (20000 термінів).

Всього в спеціалізованих словниках системи 400000 термінів.

Система Stylus має дуже зручний інтерфейс, надає можливість перевести буфер обміну, замінити частину тексту на її переклад чи перекласти цілий документ і зберегти переклад як окремий документ. Однієї з додаткових можливостей системи є зміна напрямку перекладу: Stylus автоматично визначає мову вхідного тексту, і якщо вона змінилася, те перепитує, потрібно чи змінити напрямок перекладу. Stylus вмонтований у Word і Excel; використовує словники Lingvo чи "Контекст", системи перевірки орфографії "Пропис", LingvoCorrector чи "Орфо", має способи роботи в Internet, а також працює із системою розпізнавання символів FineReader. На кожну мовну пару Stylus має по 18 спеціалізованих словників — з інформатики, математики, телекомунікацій, медицини й ін.

Система Socrat уступає в інтерфейсі вище описаним системам, працює вона тільки з англійською і російською мовами, розпізнає тільки текстовий формат без розбивки на рядки, серед спеціалізованих словників є лише комп'ютерний і бізнесовий. Але якість перекладу тексту системою Socrat трохи краще, ніж в інших.

Система "Коперник" являє собою результат багаторічної роботи колективів фірми "Лінгвістика 93", галузевої лабораторії Міністерства освіти України і Національної Академії Наук. Система виконує прямий і зворотний переклад, працює з англійським, німецьким, російською й українською мовами. Проект "Коперник" успадкував розробки фірми "Лінгвістика 93" і об'єднав у єдиний комплекс нові версії перекладачів "Парс", "Парс/У', "Rump" і нові російсько-німецький і українсько-німецький перекладачі.

1.7. Застосування глобальних інформаційних  мереж у виробництві, науці, освіті. Інформаційні можливості глобальних  інформаційних мереж.

Застосування глобальних інформаційних мереж у виробництві, науці, освіті.

За показником універсальності та масштабами розповсюдження комп’ютерні мережі можна умовно розділити на три групи:

1. Глобальна комп’ютерна мережа  Інтернет — це всесвітня мережа, інформаційне та інтелектуальне  наповнення якої охоплює всі  сфери людської діяльності.

2. Національні комп’ютерні мережі  Інтранет, як правило, будуються  в межах кордонів однієї країни  і наповнюються інформацією і  знаннями, що відносяться до певної  сфери діяльності цієї країни. Найбільш поширеними прикладами  таких мереж, що створені в багатьох розвинених країнах світу, є національні мережі науки і освіти, мережі, що відносяться до космічної діяльності, мережі спеціального призначення та інші. Зокрема, в Європі налічується 23 науково-освітянські мережі. Вони об’єднуються в загальноєвропейські наукові мережі, головними з яких є GEANT та SINSEE (Scientific Information Network South East Europe).

3. Корпоративні комп’ютерні мережі, які створюються для групи  компаній або організацій і  наповнюються даними і знаннями, що належать до специфічної сфери їх діяльності.

Використання мережевих технологій у наукових дослідженнях

Узагальнюючи багаточисельні напрямки застосування сучасних інформаційних технологій в Україні, можна навести їх класифікацію: державне управління і економіка; екологія, охорона навколишнього середовища, медицина, біологія; наукові дослідження і критичні технології; освіта; культура; засоби масової інформації; Інтернет-технології.

Серед наукових сфер, в яких відбувається безпосереднє застосування мережевих технологій, можна виділити такі. Інформаційні технології в галузі екології, охорони навколишнього середовища, медицини і біології. Вони пов’язані, насамперед, з методами оцінки параметрів навколишнього середовища, методами аналізу та прогнозування катастроф, технологіями оцінки ризику екологічно небезпечних виробництв, аналізу прогнозування і прийняття рішень у зв’язку з надзвичайними ситуаціями, системами проектування екологічного обладнання, системами діагностики та прийняття рішень у медицині і біології, в тому числі з застосуванням телемедичних технологій. Особливо гостро постали ці проблеми після чорнобильської катастрофи.

Розробкою, що безпосередньо поєднує застосування мережевих технологій у наукових дослідженнях, і спрямована на інтелектуалізацію мереж, подібних URAN, є проект створення агентно-орієнтованих технологій пошуку, збереження, оброблення і передачі інформації, що впроваджується Кібернетичним центром НАН України. Агентські платформи актуальні саме для науково-освітнього мережевого середовища.

Важливий напрямок застосування мережевих технологій у науці — організація роботи віртуальних дослідницьких лабораторій. Це дозволяє залучати вчених з різних куточків світу для проведення досліджень безпосередньо в своїх лабораторіях з наступним обміном інформацією через комп’ютерну мережу. Прикладом організації діяльності віртуальної лабораторії з використанням мережі URAN є спільна робота Інституту кібернетики ім. В.Глушкова з Флоридським університетом (США) над проектом дискретної оптимізації в задачах кодування інформації.

Ще одним практичним напрямком застосування мережевих технологій є електронна комерція, в тому числі на ринку технологій, ноу-хау, наукової продукції. Цей вид діяльності особливо важливий для української науки, промисловості і технологій, які мають посісти відповідне місце в структурі світового ринку. В сукупності з електронною комерцією трансфер високих технологій дозволить Україні вийти на світову арену як рівноправному партнерові.

Використання мережевих технологій в освітніх цілях

Безпосереднє застосування комп’ютерних мереж у сфері освіти пов’язано з розробкою новітніх освітніх та навчальних програм, застосуванням Інтернет-технологій у навчальному процесі, створенням електронних бібліотек, довідково-інформаційних систем, систем менеджмету в освіті, автоматизацією та інформаційним супроводженням документів про освіту (система «Освіта»), використанням спеціалізованих банків даних і знань, дистанційним навчанням.

 

2.1. Аналіз досвіду  використання індустріальних підходів  до проектування програмного та інформаційного забезпечення АІС.

 

 

2.2. Надійність та безпека  функціонування інформаційних систем. Критерії якості інформаційних  систем.

Надійність та безпека функціонування інформаційних систем

Часто говорять про СТАТИСТИЧНУ надійність програми, вимірювану як додаткова імовірність виявлення нової помилки, не врахованої в попередніх корекціях, при черговому звертанні до програми. Найпростішою оцінкою статистичної надійності є величина

P(n) = 1 - f(n)/n +- e(d,n) або P(n) > 1 - f(n)/n - e(d,n)

де n - кількість виконаних звертань до програми; f(n) - число виявлених помилок;

e(d,n) - довірчий інтервал хі-квадрат [5] оцінки імовірності помилки f(n)/n при заданому рівні значимості.

Як оцінку дисперсії d з гарантією можна користатися максимально можливою дисперсією (= 1/4) двійкової випадкової величини (відповідно до двох можливого випадків звертання до кортежу: удача = 0, помилка = 1).

НЕСТАБІЛЬНІСТЬ роботи програми природно вимірювати числом зареєстрованих помилок за певний період експлуатації, тобто числом внесених в інструкцію коректувань за цей термін. У період усталеної роботи устаткування кількість внесених коректувань f можна оцінити чисельним інтегралом за часом від нестабільності D(i), обмірюваної на послідовних інтервалах часу тривалості h(i)

f = D(1)h(1) + ... + D(n)h(n).

Широке впровадження інформаційних технологій у життя сучасного суспільства привело до появи ряду загальних проблем інформаційної безпеки [1]-[7]:

· необхідно гарантувати безперервність і коректність функціонування найважливіших інформаційних систем (ІС), що забезпечують безпеку людей і екологічної обстановки;

· необхідно забезпечити захист майнових прав громадян, підприємств і держави відповідно до вимог цивільного, адміністративного і господарського права (включаючи захист секретів і інтелектуальної власності);

· необхідно захистити цивільні права і волі, гарантовані чинним законодавством (включаючи право на доступ до інформації).

Потенційна уразливість ІС стосовно випадкових і навмисних негативних впливів висунула проблеми інформаційної безпеки в розряд найважливіших, стратегічних, таких, що визначають принципову можливість і ефективність застосування ряду ІС у цивільних і військових галузях.

Вимоги по забезпеченню безпеки в різних ІС можуть істотно відрізнятися, однак вони завжди спрямовані на досягнення трьох основних властивостей:

· цілісність - інформація, на основі якої приймаються рішення, повинна бути достовірної і точної, захищеної від можливих ненавмисних і злочинних перекручень;

· приступність (готовність) - інформація і відповідні автоматизовані служби повинні бути доступні, готові до роботи завжди, коли в них виникає необхідність;

· конфіденційність - засекречена інформація повинна бути доступна тільки тому, кому вона призначена.

Для вирішення проблем інформаційної безпеки необхідне сполучення законодавчих, організаційних, технологічних і стандартизаційних заходів.

Так склалося, що основна увага в теорії і практиці забезпечення безпеки застосування інформаційних технологій і систем зосереджено на захисті від злочинних руйнувань, перекручень і розкрадань програмних засобів і інформації баз даних. Для цього розроблені і розвиваються проблемно-орієнтовані методи і засоби захисту: