Отчет по практике в АО '' Государственная акционерная компания''

Сучасні операційні системи забезпечують інтерфейс  користувача у вигляді командного рядка або більш інтуїтивно зрозумілий — графічний. Оболонка користувача  реалізується як окремий модуль (програма), що дає можливість використовувати  як текстовий, так і графічний режими роботи — сімейство операційних систем Unix або вбудований в ядро — сімейство операційних систем Windows (графічний інтерфейс користувача). Системні утиліти — програми (зовнішні команди), для виконання певних службових операцій, що не передбачені в оболонці користувача (внутрішні команди), діагностики функціонування ОС та інше.

2.3.2. Операції  з папками, ярликами, документами.

Папку створюють за допомогою  команд Створити/Папка з Пункту меню Файл або з контекстного меню робочого поля вікна.

Над папками визначені такі дії: створення, вилучення, відкривання, закривання, переміщення, пересилання (зокрема на дискету чи в пошту), копіювання, вирізання, вклеювання (у сенсі вставляння). перейменування, створення для папки ярлика, перегляд властивостей папки.Дії над об'єктами можна виконувати різними способами: за допомогою основного меню вікна, контекстного меню об'єкта, кнопок панелі інструментів, комбінацій клавіш, методом перетягування Піктограм.На прикладі папок розглянемо різницю між діями переміщення та копіювання і виконання цих дій методом перетягування піктограм.Якщо переміщають файл чи папку у межах диска, то це відбувається швидко - змінюються лише шляхи та назви (адреси) об'єктів у FAT, а самі об'єкти залишаються на місці. Цю дію виконують методом перетягування піктограми об'єкта у потрібне заздалегідь відкрите вікно.Переміщення на інший диск - це переписування об'єктів на нове місце і вилучення їх зі старого. Щоб виконати цю дію методом перетягування, треба натиснути ще на клавішу Shift (під час Перетягування). Якщо натиснути на клавішу Shift перед натисканням на клавішу миші, то виберемо у вікні (об'єднаємо в групу) всі об'єкти до деякого заданого. Щоб відмінити вибір, треба натиснути на Esc або клацнути у робочому полі вікна.Копіювати об'єкт (створювати копію) можна в будь-яку іншу папку, диск, дискету чи на робочий стіл. Об'єкт копіюють методом перетягування піктограми у потрібне вікно, у цьому випадку треба натиснути на клавішу Ctrl.Розглянемо універсальний спосіб для виконання копіювання чи переміщення - спосіб перетягування об'єктів з натиснутою не лівою, а правою клавішею миші. Відпустивши клавішу, отримують меню, в якому Потрібно вибрати команду

Копіювати або Переміщувати або іншу.Текстовий документ створюють  за допомогою команд СТВОРИТИ/ТЕКСТОВИЙ документ з меню Файл чи контекстного меню робочого поля папки - отримують піктограму документа, які потрібно дати конкретну назву. Двічі клацнувши на піктограмі, запускають програму-редактор БЛОКНОТ і вводять текст.

Над файлами визначені  такі ж дії, що й над папками, а для файлів документів також дії редагування, друкування тощо.Кожному об'єкту - папці, файлові, програмі тощо - можна поставити у відповідність ярлик. Ярлик - це спеціальна піктограма зі стрілкою і асоційований з нею коротенький файл, який містить адресу об'єкта. Ярлики створює користувач. Назви ярликам система дає автоматично, але їх можна редагувати. Користувач копіює ярлики у різні папки, де вони репрезентують об'єкт. Призначення ярлика - швидке відкривання об'єкта. Тепер щоб активізувати об'єкт, його не треба розшукувати у файловій системі, достатньо відшукати ярлик і двічі клацнути на ньому.Якщо клацнути двічі на ярлику програми Word, то завантажиться текстовий редактор Word з заготовкою чистої сторінки документа з назвою Безімені.doc. Якщо клацнути двічі на піктограмі з назвою Документ Microsoft Word, то завантажиться програма Word і відкриється вікно даного документа. Інший cпociб завантаження документа: потрібно перетягнути піктограму або ярлик документа на ярлик програми Word.Над ярликами визначені дії створення, вилучення, переміщення, копіювання, перейменування.

Вилучення об'єкта є окремим видом переміщення - в кошик. Після вилучення об'єкт  зникає з вікна і з'являється  в кошику. Особливість вилучення  така: реально об'єкт є у файловій системі на диску доти, доки користувач не виконає команду Очистити КОШИК.Вибрані файли можна повернути з кошика на попереднє місце командою Файл/Відновити. Кошик очищається автоматично, Якщо операційній системі не вистачатиме дискового простору. Дії над об'єктами: дисками, папками, файлами, ярликами - зручно виконувати за допомогою

контекстного  меню. Об'єкт вибирають, натискають на праву клавішу миші і виконують  потрібну команду з меню: відкрити, вилучити (в кошик), створити ярлик, копіювати в буфер обміну, вирізати в буфер, відправити тощо.Не варто боятися виконати деяку дію неправильно. Неправильну дію можна відмінити. Для цього є команда Відмінити (Отемнить, Undo) в меню Редагувати або кнопка на панелі.

 Буфер обміну - це частина оперативної пам'яті, куди копіюють чи переміщають об'єкти або їхні фрагменти з метою їх вставляння і інші об'єкти. Для роботи з буфером обміну використовують команди Копіювати (Ctrl+C) в буфер, Вирізати (Ctrl+X), Вставляти Ctrl+V) з буфера. Ці команди є в меню Редагувати чи в контекстних меню об'єктів, а також про дубльовані кнопками на панелі інструментів.

2.3.3. Встановлення програмного забезпечення, та перефирійних пристроїв.

Програма – це послідовність команд, яку виконує комп’ютер в процесі обробки інформації. Всі програми, що містяться у комп’ютері називаються програмним забезпеченням або програмною конфігурацією цього комп’ютера. Програмне забезпечення комп’ютера можна розподілити по рівнях:            1.Базовий рівень. 
2.Системний рівень. 
3.Службовий рівень. 
4. Прикладний рівень.                                                                                                                                       Базовий рівень є найнижчим рівнем, що відповідає за взаємодію з базовим апаратним забезпеченням. Програми цього рівня містяться у мікросхемах постійного та енергонезалежного запам’ятовуючих пристроїв, і вони називаються програмами BIOS (Basic Input/Output System - Базова Система Вводу/Виводу). Спочатку програми BIOS записуються на стадії виготовлення мікросхем, але згодом їх можна корегувати самостійно. Пошкодження програм BIOS виводить з ладу комп’ютерну систему і вона просто не запуститься. Основним призначенням

програм BIOS є перевірка  складу та працездатності комп’ютера і надання процесору відомостей про апаратну конфігурацію системи. Системний рівень є важливою складовою програмного забезпечення будь якого комп’ютера. Без цих програм неможливо взаємодіяти з жодним пристроєм комп’ютерної системи. Власне програми системного рівня керують узгодженою роботою всіх елементів системи як апаратного так і програмного забезпечення.

 Системні програми зазвичай орієнтовані на кваліфікованих користувачів – фахівців в комп’ютерній галузі: системних програмістів, адміністраторів тощо. Однак, знання роботи з системними програмами потрібні і звичайному користувачу, який мусить самостійно доглядати та налаштовувати свою комп’ютерну систему. До програм системного рівня відносять: •    Операційні системи – це комплекс програм, які здійснюють діалог з користувачем, забезпечують керування ресурсами комп’ютера, запускають інші програми на виконання. 
•    Інтерфейсні оболонки – виконують посередницькі функції забезпечують ефективну взаємодію користувача та комп’ютера. 
•    Графічний інтерфейс користувача – це зручна система спілкування людини з комп’ютером за визначеними стандартами.                                                                                                                               •    Драйвери – це спеціальні програми для керування зовнішніми пристроями. При під’єднанні будь якого нового пристрою обов’язково має бути встановлений драйвер, інакше система не буде знати, які функції виконує пристрій і як ним керувати.                                                                                Програми службового рівня збагачують можливості системних програм і надають користувачеві зручний інструментарій для перевірки та налаштування комп’ютерної системи. Зазвичай, програми службового рівня називають утилітами і вони можуть відразу міститися серед програм операційної системи або додатково доставлені.До програм службового рівня відносяться:                                        •    Файлові менеджери (провідники, диспетчери). Це «Мой компьютер», Total Commander, Windows Commander.                                                                                                                                                        •    Програми діагностики здійснюють перевірку працездатності основних пристроїв комп’ютера, виправлення помилок та оптимізація роботи пристроїв. 
•    Програми обслуговування дисків здійснюють перевірку якості поверхні твердого диску, контроль цілісності файлової системи, оптимізацію розміщення даних на носіях інформації. 
•    Програми інсталяції/деінсталяції. Для того, щоб додати до комп’ютера

 
нової програми, переважна їх більшість  потребує програмного встановлення – інсталяції. Це, насамперед, потрібно для коректного втілення програми в  існуюче програмне середовище, можливості користуватися стандартними засобами для вводу чи виводу інформації та узгодженої взаємодії з іншими програмами. 
Для коректного видалення програми її слід деінсталювати, щоб акуратно позабирати всі зв’язки програми у програмному середовищі, які утворюються під час інсталяції. 
•    Програми-пакувальники (архіватори) призначені для пакування та розпаковування файлів з метою зменшення їх розмірів. Упакований файл називається архівом, а процедури пакування/розпаковування, відповідно архівуванням/розархівуванням. Архів – це копія файлу, де дані за певними алгоритмами перезаписуються в більш компактній формі. Файл-архів, зазвичай, має значно менший розмір ніж файл-оригінал. Файл-архів може містити в собі як один файл так і кілька файлів чи папок з файлами. Для подальшого використання файл-архів обов’язково слід розпакувати, щоб отримати файл-оригінал, і працювати з ним в звичний спосіб. Периферійні пристрої відіграють важливу роль у складі комп'ютерів і комп'ютерних систем. Вони призначені для введення і виведення інформації, що обробляється комп'ютерною системою.Для установлення нової графічної плати необхідно виконати такі операції: вимкнути монітор — від'єднати його кабелі від електромережі і системного блока; вимкнути системний блок і зняти з нього кришку; відгвинтити і зняти стару плату; визначити тип слота нової плати і вставити в нього нову плату. Закріпити її гвинтом; установити кришку системного блока і пригвинтити її; під'єднати монітор до графічної плати; під'єднати монітор і системний блок до електромережі; встановити програмні драйвери.                                                                                                                                        Установлення монітора. Ця процедура є наступною після установлення графічної плати. Для цього необхідно виконати такі операції: вимкнути старий монітор. Від'єднати його і ПК від електромережі; установити монітор на

на робочий стіл; під'єднати відеокабель монітора до відеоплати зі зворотного боку

системного  блока. Підключити кабелі, живлення до електромережі; увімкнути комп'ютер і монітор; установити програмні драйвери. Під час цієї процедури за допомогою технології автоматичного налагодження Plug and Play слід виконувати вказівки, що з'являються на екрані; скоригувати роздільну здатність та інші параметри. Для цього в області «Панель управління» (« Control Panel ») необхідно обрати значок «Екран» (« Display »). Викликати вкладку «Параметри» (« Settings »), Як кольорову палітру обрати True Bit . В області «Робочий стіл» (« Desktop Aren ») установити максимальну роздільну здатність, яку можуть підтримувати графічна плата і монітор; скоригувати інші параметри за бажанням користувача. Для цього користуються вікнами налагоджень «Властивості» (« Properties »): «Екран» (« Display ») з «Панелі керування» (« Control Panel ») чи клацають правою кнопкою миші будь-де на робочому столі та обирають пункт «Властивості» (« Properties »); провести тестування монітора.                                                                                       Установлюючи нову клавіатуру, слід виконати такі операції:  вимкнути комп'ютер; від'єднати стару клавіатуру, витягнувши її шнур з роз'єму порту; визначити тип порту клавіатури, який встановлений в системному блоці комп'ютера, і відповідний йому роз'єм;   увімкнути комп'ютер. За наявності технології автоматичного налагодження Plug and Play операційна система виявить нову клавіатуру і завантажить її драйвер. Якщо встановлення пристрою потребує інсталяції відповідного драйвера, то слід завантажити програмне забезпечення із завантажувальних дисків Windows ;перезапустити комп'ютер з метою установлення нових параметрів налогодження, якщо це автоматично не зробила програма.                                                                                                                                                      Установлення миші є досить простою процедурою, для чого необхідно здійснити такі дії: вимкнути комп'ютер; від'єднати установлену раніше мишу від порту, до якого вона під'єднувалась; з'ясувати, який роз'єм на кінці дроту миші, що установлюють, і чи потрібен перехідник для підключення роз'єму

миші до порту; за необхідності задіяти перехідник під'єднати один його кінець до роз'єму миші, а інший  — до роз'єму порту і зафіксувати  його; підключивши мишу

до порту, ввімкнути  комп'ютер; завантажити драйвер миші.                                                                                                       

 Для установлення принтера необхідно виконати операції: підготувати місце для розташування принтера. Навколо нього має бути природна циркуляція повітря. Він повинен міститися недалеко від комп'ютера, щоб довжини кабелів було достатньо для підключення пристрою до системного блока; ознайомитися з документацією на принтер; підготувати його для підключення до комп'ютера— зібрати і установити лоток для подавання паперу; користуючись документацією на комп'ютер, упевнитсь, чи можна під'єднати кабель до відповідного портукористуючись документацією, визначити послідовність установлення картриджа в принтер; вимкнути комп'ютер, витягнути старий картридж, уставити новий І зафіксувати його в принтері; увімкнути комп'ютер і принтер в електричну мережу;установити драйвер принтера. Найпоширенішими є два способи під'єднання сканера до комп'ютера: під'єднання через паралельний порт; під'єднання через SCSI –інтерфейс. Підключаючи сканер через паралельний порт, слід здійснити такі операції: визначити, чи потрібно спеціально конфігурувати порт. Якщо паралельний порт то частиною плати введення-виведення і на ній встановлено також COM - Port, ігровий порт або інші порти, необхідно перевірити установки плати й упевнитися, чи вони відповідають необхідним параметрам. Під'єднуючи сканер до комп'ютери, здійснюють такі процедури:                                                                                                                                                               - вимикають комп'ютер і принтер;                                                                                                                                       -під'єднують кабель даних до сканера;                                                                                                                               - підключають кабель даних сканера до порту принтера;                                                                                                        - під'єднують кабель принтера, що, як правило, підключений до паралельного порту, до додаткового роз'єму на сканері;                                                                                                       - перевіряють, чи можна сканувати і друкувати через один порт;