Отчет по практике в АО '' Государственная акционерная компания''

-установлюють програмне  забезпечення на сканер перед  тим, як ПК виявить пристрій.—  вмикають сканер, принтер і комп'ютер в електромережу. Після завантаження ПК подальші дії виконують відповідно до повідомлень операційної системи.                                                                                                                                        

-щоб установити сканер  із SCSI -інтерфейсом, насамперед необхідно упевнитись, що в комп'ютері наявна плата SCSI .

2.3.4. Робота з архіваторами.

Захист від  комп’ютерних вірусів. Архівація даних  – це сполучення кількох файлів каталогів до єдиного файла-архіву. Для цього використовуються програми-архіватори, які забезпечують як архівацію, так і стиснення даних. За допомогою спеціальних алгоритмів архіватории видаляють з файлів усю надмірну інформацію, а при зворотніх операціях розпаковування вони відновлюють інформацію у первісному вигляді. При цьому стиснення та відновлення інформації відбувається без втрат. Таким чином під архівацією слід розуміти процес перекодування деякої сукупності файлів з метою зменшення загального обсягу пам’яті, який вони запам’ятовують. Архівацію ще називають процесом стиснення даних.Відповідно до цього стиснення буває без втрат та із втратами. Для роботи з архівами існують програми, що називаються архіваторами. Ці програми, окрім створення архівів, здійснюють стиснення даних. З попередніх архівних форматів серед користувачів Windows-версій найпопулярнішими є ZIP, ARJ і менш поширений LZH. Популярним є також формат САВ, розроблений фірмою Microsoft, що ввійшов до складу Wsndows 9х. Багато архіваторів, орієнтованих на формати ZIP і ARJ, дозволяють розпаковувати і САВ- архіви. WinZIP і WinRAR, встановлюються на комп’ютері окремо від ОС Windows. Ці архіватори інтегрують до системи Windows 9x: дозволяють пакувати і розпаковувати файли за допомогою операцій Drag and Drog, подавати архіви у вигляді звичайних папок, викликати для архівних файлів контекстні меню. Для архівування інформації на підприємстві програма-архіватор WinRAR. 

 Для архівації файлів і папок за допомогою WinRAR потрібно виконати такі дії:                                                                                                                             - завантажити програму WinRAR і перейти до папки, в якій розміщено файли (папки), призначені для архівації;                                                                                                                                                                                               - виділити об’єкти, які підлягають архівації, це можна зробити лівою кнопкою

миші при натиснутій клавіші  Ctrl або Shift ( залежно від розташування у списку об’єктів, що виділяються);                                                                                                                    - клацнути по кнопці Добавить на панелі інструментів, після чого з′явиться діалог Имя и параметрі архива, тут потрібно ввести і’мя архіву або підтвердити і’мя, запропоноване за заумовчанням.                                                                                              -вибрати формат нового архіву(rar або zip);                                                                                                                                    -дальше потрібно вказати за допомогою списків, що розкриваються, метод стискання та розмір тому, а за допомогою перемикачів та прапорців – інші параметри архівації.                                                                                                                            -клацнути кнопкою ОК.                                                                                                                                                                    У процесі архівації на екрані відображається діалог зі статистикою процесу. Перервати процес можна клацанням по кнопці Отмена.Щоб забезпечити доступ до файла архіву, потрібно відкрити архів у WinRAR, двічі клацнувши мишею. Для перегляду файла також потрібно двічі клацнувти лівою кнопкою мишею на його значку, у результаті завантажиться додаток( прикладна програма). Уцьому додатку відкриється вибраний файл-документ.  Для розпакування файлів(папок) потрібно їх виділити і натиснути кнопку Извлечь на панелі інструментів (Alt+E). Комп’ютерний вірус – це програма, однак не зовсім звичайна. Вона відрізняється від звичайних програм тим, що, по-перше, запускається без відома користувача, а по-друге, після свого запуску починає самовідворюватися, тобто створювати шкідливі копії. Комп’ютерний вірус – це спеціальна програма або сукупність машинного коду, яка здатна розмножуватись і виконує на ПК деструктивні дії. Оскільки комп’ютерні віруси є програмами, вони можуть виявитись лише при запуску на виконання. Поки вірус не запущений, він може досить довго знаходитись на диску в “дрімаючому” стані і не завдавати ніякої шкоди. Важливо знайти вірус ще до того, як він встигне виявити себе. Це принцип роботи всіх антивірусних програм, призначених для боротьби з вірусами. Комп’ютерний вірус називається так завдяки своїй спроможності до самовідтворення і “ розмноження ” . Після свого запуску може створювати власні копії, тобто нові фрагменти

програмного коду. Для виявлення  та знищення комп’ютерних вірусів  використовують антивірусні програми. Види антивірусних програм:                  -програми-детектори дозволяють виявити  файли, які заражені одним із відомих  їм вірусів;                                                                                                                                                                -програми-лікарі, або фаги, знешкоджують віруси в заражених файлах та на дисках («викусуючи» тіло вірусу із заражених об’єктів ) та відновлюють файли;                                                                                                                           -програми-ревізори запам’ятовують відомості про файли  та системні області дисків, а потім порівнюють їх із реальним вмістом вінчестером, кожна знайдена невідповідність служить сигналом про появу вірусу або «троянської» програми;                                                                                                                              -програми- монітори, або фільтри, резидентно розташовуються в оперативній пам′яті комп’ютера і реагують на звернення, які роблять віруси для свого розмноження або виконання руйнівних дій, до операційної системи; при цьому користувач може дозволити або заборонити виконання відповідних операцій;                                                                                                                                                                                               -програми-вакцини, або імунізатори, модифікують файли і диски таким чином, що вірус, аналізуючи вакциновану програму чи диск, вважає, що вони вже заражені, і повторне зараження не здійснює.  У сучасних антивірусних пакетах функції детектора і лікаря зазвичай виконує одна програма, яка називається сканером.  Добре відомими і широко розповсюдженими антивірусними програмами (пакетами) є Dr.Web, AntiViral Toolkit (AVP), Adlnf, Norton AntiVirus. Перші два з яких використовуються на підприємстві. Позитивною рисою програм AVP і Dr.Web є наявність в них евристичного аналізатора для виявлення само модифікованих вірусів, здатність виявляти макровіруси, тестувати архіви та упаковані файли. Антивірусна програма Dr.Web має потужний евристичний аналізатор коду, завдяки якому вдається надійно виявляти нові віруси, ще не відомі антивірусній програмі. Для запуску Dr.Web потрібно двічі клацнути по піктограмі файла DrWeb32w.exe. Після завантаження програми з`являється вікно. У цьому вікні потрібно позначити об’єкти, що підлягають скануванню. Щоб позначити диск, який має перевірятися, потрібно клацнути мишею по піктограмі диска в правій частині вікна Dr.Web, де з’явиться червона кулька. Після виділення

об’єктів, які необхідно  перевірити, потрібно натиснути кнопку Start/stop scanning (Почати/зупинити сканування), розташованому в правому нижньому куті вікна програми. По закінченні сканування можна вивести звіт про найдені віруси, якщо клацнути по кнопці Report list (Звіт) на панелі інструментів повний звіт про роботу в поточному сеансі ( кількість перевірених, інфікованих, вилікуваних об’єктів) виводиться клацанням по кнопці Statistics(Статистика). Повернутися до попереднього вигляду вікна можна, клацнувши по кнопці Scan tree (Дерево сканування).

2.3.5. Робота з локальною мережею.  Підключення ЕОМ в мережу.

Найчастіше  термін "локальні мережі" або "локальні обчислювальні мережі" розуміють  буквально, тобто це такі мережі, які  мають невеликі, локальні розміри, з'єднують  близько розташовані комп'ютери.Ці мережі об’єднують невелику кількість  комп’ютерів та існують у рамках однієї організації або підприємства. Метою створення ЛОМ є можливість сумісного використання комп’ютерних ресурсів - файлів, дисків та інших пристроїв. Каналами зв’язку в локальних обчислювальних мережах є спеціальні кабелі, які забезпечують якість зв’язку та високу швидкість обміну.                                                                                                                                   Під час створення обчислюваної мережі насамперед важливо обрати схему електричного з’єднання комп’ютерів у мережу. Вона називається конфігурацією або типологією мережі. Найпоширенішою конфігурацією булла ‘’спільна шина’’. Усі комп’ютери мережі підключаються до одного коксіального кабелю, й інформація може пошируватися в обидві сторонни. Це найпростіша і найдешевша схема підключення, але вона ж і найменш надійна. Ушкодження кабелю у певному місці може вивести з ладу всю мережу. У конфігурації ‘’зірка’’ кожен комп’ютер підключається окремим кабелем до спільного пристрою – концентратора, розташованого у центрі мережі. Він надсилає інформацію від одного комп’ютера до всіх інших або до виділеного комп’ютера мережі. Замість концентратора всередині ‘’зірки’’ може бути центральний комп’ютер. Ушкодження кабелю периферійного комп’ютера не впливає на роботу всієї

мережі. Ще одним  плюсом є те, що концентратор може блокувати  передавання даних, заборонених  адміністратором. За допомогою кількох  концентраторів можна будувати ієрархічні (‘’деревоподібні’’) мережі. Ієрархічна конфігурація ‘’зірок’’ нині є найпоширенішою у локальних та глобальних мережах. Ще однією можливою конфігурацією мережі є ‘’кільце’’, де кожен комп’ютер з’єднаний відрізком кабелю з попереднім і наступним та може обмінюватись інформацією лише з ними. Дані передаються по кільцю в одному напрямку. Як і в конфігурації ‘’спільна шина’’, кільцеве з’єднання є не дуже надійним, однак перевага його полягає в тому, що легко організувати зворотний зв’язок для контролю доставки пакетів адресатам. Конфігурацію мережі обирають, виходячи з потреб підприємства. Для невеликої фірми чи офісу, найвірогідніше, буде обрана конфігурація ‘’зірка’’. Для більшого підприємства обирається деревоподібна конфігурація, в якій є концентратори  для ‘’кущів’’ робочих станцій і один центральний сервер для всього підприємства.

2.4. Технологія  обробки інформації.

Термін інформація – латинського походження (informatio), означає роз’яснення, повідомлення, поінформованість. Обробка інформації – перетворення інформації з одного виду в інший, що здійснюється згідно із формальними правилами. Наприклад, формальним правилом може бути правило відбору за датою, сортування даних в алфавітному порядку тощо.

  Інформаційні технології – це процеси, пов’язані з обробкою інформації. А точніше – це методи, які реалізуються засобами обчислювальної техніки і забезпечують виконання заданих вимог до пошуку, подання, перетворення та передавання інформації. Найбільш важливими властивостями інформації є:                                                                        - об'єктивність та суб'єктивність;                                                                                                                                                              - повнота;                                                                                                                                                                                                            - достовірність;                                                                                                                                                                                            - адекватність;                                                                                                                                                                                               - доступність;                                                                                                                                                                                                    

- актуальність.                                                                                                                                                                                    Дані є складовою частиною інформації, що являють собою зареєстровані сигнали. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів. Обробка даних містить в собі множину різних операцій. Основними операціями є:                                                                                                                                збір даних - накопичення інформації з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішення;                                                                                                                                                                          формалізація даних - приведення даних, що надходять із різних джерел до однакової форми;                                                                                                                           фільтрація даних - усунення зайвих даних, які не потрібні для прийняття рішень;                                                                                                                                           сортування даних - впорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання;                                                                                                                             архівація даних - збереження даних у зручній та доступній формі;                                                                            захист даних - комплекс дій, що скеровані на запобігання втрат, відтворення та модифікації даних;                                                                                                                    транспортування даних - прийом та передача даних між віддаленими користувачами інформаційного процесу. Джерело даних прийнято називати сервером, а споживача - клієнтом;                                                                                             перетворення даних - перетворення даних з однієї форми в іншу, або з однієї