Отчет по практике в АО '' Государственная акционерная компания''

Якщо вибраний непрозорий фон, то під час переміщення  фрагмент повністю

накриває існуючий малюнок, тобто фон фрагмента  використовується. 
Операції з фрагментами зображення. Фрагмент — це довільно виділена частина малюнка. Перед тим як почати роботу з фрагментом, його потрібно виділити. У aint можна виділити прямокутну ділянку (інструмент на панелі інструментів) та довільну ділянку (інструмент на панелі інструментів). 
До типових операцій належать масштабування (додавання або віднімання замальованих пікселів), інверсія кольору (заміна вибраного кольору на протилежний), повертання (повертання виділеного фрагменту за годинниковою стрілкою на 90, 180, 270 градусів, отримання дзеркального відображення); операції редагування: видалення фрагмента, зміна кольору, копіювання, перенесення, додавання написів. 
Введення тексту в будь-яку ділянку малюнку можна здійснити за допомогою інструмента з меню інструментів та вибору потрібних параметрів шрифту з панелі атрибутів тексту, яка повинна з’явитися на екрані. 
Для друкування малюнка в Paint передбачені дві команди пункту віконного меню Файл: Макет страницы (дозволяє контролювати процес друку: встановити орієнтацію картинки; встановити поля на сторінці; встановити параметри принтера) та Печать.

2.4.2.1. Векторне малювання у Word.

При створенні  документу іноді виникає необхідність детальніше розкрити його зміст за допомогою ілюстрації, графіка, діаграми; або прикрасити документ рамкою, логотипом чи іншими графічними ефектами. До текстового документу можна додати векторні, растрові зображення, діаграми, схеми, інші текстові документи тощо. Щоб вставити до тексту потрібний об’єкт можна скористатись відповідною командою меню Вставка або натиснувши відповідну кнопку на панелі інструментів «Малювання», яка за звичай знаходиться в нижній частині вікна Word. Засобами текстового процесора Microsoft Word можна створювати найпростіші векторні зображення чи власні діаграми і схеми. Векторні

зображення  – це зображення, які складаються  з окремих об’єктів – графічних 

примітивів: відрізків, кривих, ламаних, прямокутників, многокутників, овалів тощо. Об’єкти можуть  накладатись один на одного, утворюючи багатошарове зображення. При створенні векторних зображень використовують авто фігури, якими задають потрібні властивості (колір, тип і товщину ліній, об’єм, тінь – відповідні кнопки на панелі інструментів ‘’Малювання’’) та розміщують в необхідному порядку. Якщо потрібної фігури немає серед авто фігур, її можна намалювати самостійно, скориставшись інструментами Крива, Полілінія, Мальована лінія ( Автофігури\Лінії).

2.4.2.2. Робота з графікою за допомогою  ППП.

Однією з  умов ефективного впровадження обчислювальної техніки в практику є створення  спеціалізованих пакетів прикладних програм (ППП). Доступність і простота використання їх створює передумови більш широкого впровадження ЕОМ в інженерну роботу, вирішення конкретних завдань наукової області, економіки, культури, освіти. Існуючі ППП охоплюють майже всі сфери людської діяльності пов'язаної з обробкою інформації.  
ППП зазвичай будуються на базі спеціальних систем і є подальшим їх розвитком в конкретному напрямку. Вони поставляються окремо від програмного забезпечення обчислювальних засобів, мають свою документацію і не входять до складу операційних систем. Графічні редактори - пакети, призначені в обробці графічної інформації. Діляться на ППП обробки растрової графіки і зображень і векторної графіки.

ППП першого  типу призначені до роботи із фотографіями і містять у собі набір коштів за кодування фотозображень в  цифрову форму, опрацюванні та редагування фотозображень у вигляді зміни відтінків квітів, насиченості, контрастності, освітленості, колірної гами, коштів використання технології змінних фільтрів. У пакетах передбачені можливості перетворення фотографій в зображення з іншого ступенем дозволу й інші формати даних (типу BMP,GIF

тощо). Визнаний лідер серед пакетів даного класу -Adobe Photoshop. Відомі

 

також пакети AldusPhotostyler ,PicturePublisher ,PhotoWorksPlus. Bсі програми орієнтовані роботу у середовищі Windows.

Пакети до роботи з векторної графікою призначені для професійної роботи, що з мистецького середовища і технічної ілюстрацією із наступною кольорової печаткою (робочому місці дизайнерів, наприклад) займають проміжне становище між пакетами для систем автоматизованого проектування (>САПР) і настільними видавничими системами. Пакети даного класу нині мають досить широким набором функціональних коштів на здійснення складною і точної обробки графічних зображень і містять у собі:

• інструментарій до створення графічних ілюстрацій з допомогою графічних примітивів типу дуги, окружності, еліпса, ламаних;

• кошти вирівнювання (по базової лінії сторінці, по сітці, перетинанню, найближчій точці, й т.п.);

• кошти маніпулювання  об'єктами у вигляді їх розбивки чи об'єднання, копіювання, штрихування;

• кошти обробки  тексту у частині оформлення і  модифікації параграфів, роботи з  різними шрифтами, вирівнювання;

• кошти імпорту (експорту) графічних об'єктів (файлів) різних форматів (типу BMP,CDR,PCX,WMF тощо.);

• кошти виведення  печатку із відповідною настроюванням екранного образу: на поліграфічне виконання;

• кошти настройки  кольору, дозволяють заміщати кольору  відтінками сірого,  формувати чорний колір, компенсувати розміри точки  для друку, уточняти частоти CMYK.

2.5. Технологія  пошуку інформації.

 Пошук необхідної  інформації в Інтернеті можна  здійснювати різними 

способами:

Пошук за допомогою пошукових  машин за ключовим словом  

Пошук за допомогою  класифікаторів пошукових машин 

Каталоги та колекції посилань (більш загальні поняття)

Рейтинги (найпопулярніші ресурси)

Конференції, чати

  Сторінки посилань ("Links") на тематичних сайтах (рідкісні, спеціалізовані речі)

Немережеві  способи (поради друзів, знайомих; реклама в друкованих виданнях)

На початку  пошуку інформації необхідно визначити  її тип. Умовно можна виділити 4 типи інформації.

1 тип - загальна (наприклад: історія Російської імперії),

2 тип - менш загальна (наприклад: імператор Олександр II),

3 тип - конкретна  (наприклад: реформи Олександра II),

4 тип - більш  конкретна (наприклад: скасування кріпосного права).

У залежності від  типу інформації визначаються і шляху пошуку.

Інформація 1 типу шукається за допомогою класифікаторів пошукових машин (з російських - рекомендується Яндекс www.Yandex.ru). Якщо відразу сайти  з необхідною інформацією не знаходяться, то слід переглядати знайдені за класифікатором каталоги і сторінки посилань ("Links"), які знаходяться сайтах подібної тематики. Ці сайти наводяться в класифікаторі по темі і знайдених каталогах.

Інформація 2 типу шукається подібно пошуку для 1 типу, але з перевагою пошуку по каталогах  і сторінках посилань.

Інформація 3 типу - за ключовими словами, які вводяться в рядок пошуку пошукових машин, каталогів, сторінкам посилань

Інформація 4 типи - на докладним даними, які вводяться в рядок пошуку.

 

Приклади:

Пошук по 1 типу. Необхідна інформація: «Історія Російської імперії».

Заходимо в  Яндекс - Наука і освіта / Соціальні науки / Історія. За описом теми знаходимо сайт http://rus-hist.on.ufanet.ru .. Якщо в ньому немає необхідної інформації, то переходимо на сторінку посилань цього сайту. На ній є посилання на каталоги ресурсів: www.history.ru, http://www.lants.tellur.ru/history/index.htm. У них, швидше за все, будуть знайдені сайти по на задану тему.

Пошук по 2 типу. Необхідна інформація: «Імператор Олександр II».

Пошук здійснюється аналогічно попередньому, але більше уваги приділяється роботі з каталогами www.history.ru, http://www.lants.tellur.ru/history/index.htm.

Пошук по 3 типу. Необхідна інформація: «Реформи Олександра II»

2.5.1. Традиційні методи пошуку інформації.

Інформацію (від лат. informatio — повідомляти) визначають як будь-яке повідомлення про будь-що, теоретичні відомості, значення певних показників, що є об’єктами збереження, обробки та передачі, які використовуються в процесі аналізу певних рішень.

Усе інформаційне середовище поділяється на три типи джерел інформації:  

 • документ;  

 • людина;  

 • предметно-речове середовище.

Під час роботи над  проектом важливо знати, де шукати потрібну інформацію. У зв’язку з цим розрізняють такі найбільш поширені шляхи пошуку інформації:

   • вивчення  бібліотечного каталогу;  

 

• за допомогою пошукових  систем в Інтернеті;  

 • у довідковому апараті лінгвістичних енциклопедій;  

 • комунікативний — можливість отримати необхідну консультацію вчителя, фахівця тієї галузі, яка є близькою до теми проекту.                                                                                                                                           

Найбільш доступними для дослідників є, звичайно, бібліотечні каталоги. Пошук потрібних джерел інформації може здійснюватися за допомогою звичайних бібліотечних карток, що є у відповідному каталозі бібліотеки, або за допомогою комп’ютера.

Сьогодні найбільш зручним  та сучасним засобом пошуку й систематизації необхідної інформації для проекту є інтернет-ресурси.

Інтернет — усесвітня асоціація комп’ютерних мереж або простіше — World Wide Web (WWW), що дослівно означає «всесвітня павутина».

Найбільш поширена послуга, яка надається мережею, — віддалений доступ до баз даних. Це означає, що дослідник може за допомогою свого комп’ютера, підключеного до Інтернету, переглядати інформацію, яка знаходиться на великих відстанях у бібліотеці та зберігається у відповідному комп’ютері.

. При цьому кожне ключове слово з’єднується з відповідними інформаційними файлами через гіпертекстові зв’язки.

               Інформацію в Інтернеті шукають за:  

 • тематичними каталогами;  

 • за допомогою пошукових машин. 

Для пошуку інформації в мережі Інтернет найчастіше використовують інформаційно-пошукові машини. Такими пошуковими машинами є: Мета, Ukrnet, Atlas, Google, Рамблер, Яндекс, Yahoo, Excite, Hotbot та інші.

Як свідчить практика, пошукові машини дають можливість здійснити 

 

найбільш повний пошук у рамках заданої теми. Робота пошукової машини проводиться в три етапи. На першому — сканується інформаційний простір і збираються копії веб-ресурсів. На другому — бази даних, складені за результатами сканування, систематизуються таким чином, щоб у них можна

було проводити прискорений  пошук. А на третьому етапі пошукова машина приймає запит від користувача  і після цього проводить пошук  у своїх базах та відображає веб-сторінку з оформленими результатами пошуку.

Інша поширена послуга, яка використовується в мережі Інтернет, — це електронна пошта (E-mail).

Основна перевага електронної  пошти на відміну від традиційної  полягає в тому, що адресат, якому  надсилають інформацію, може знаходитися  на великих відстанях, у будь-якій частині земної кулі, проте відправлений йому лист надійде за декілька хвилин. Головне, аби він був підключений до мережі Інтернет. Ще однією перевагою електронної пошти є автоматичне завантаження тієї інформації, яка вас зацікавила. Для цього можна підписатися на певні списки розсилок.

2.5.2. Пошук інформації  в середовищі системи Internet.

Інформаційно-пошукова система – це додаток, який обирає інформацію на основі переданих йому ключових слів та вмсловів. Основною функцією пошукових систем є надання динамічно  оновлюваної інформації про Web-вузли та їх вміст. Якщо користувач надсилає до пошукової системи, вона виконує пошук не у всій WWW, а у наявних БД за допомогою засобів швидкого пошуку. Найпопулярніші пошукові системи: Google, Яндекс, Рамблер, Апорт тощо.

Вони викликаються набором URL у адресному рядку браузера, однак можна починати пошук з вікна браузера, натиснувши на кнопку Поиск на панелі інструментів. У сучасних пошукових системах є два основних засоби пошуку – за ключовими словами і за допомогою Web-каталогів.  До текстового поля пошукової системи, розташованого у верхній частині сторінки, потрібно ввести

ключові слова, які мають відображати сутність запитання. Неможна задавати будь-яке  одне загальне ключове слово, краще  обмежити зону пошуку додатковими ключовими  словами.

    Пошук  можна здійснити не за ключовими словами, а за Web-каталогом, який є у більшості сучасних пошукових систем. Web-каталог – це вузол, на якому розміщено посилання на Web-сторінки, класифіковані за певною ієрархічною системою. Вона нагадує системний каталог у звичайній бібліотеці. На верхньому рівні Web-каталогу можуть розташовуватися теми. Клацнувши мишею по потрібній темі розкривається подальший докладніший рівень каталогу, в якому можна знайти наступну тему. Клацнувши по посиланню воно розкривається у вікні браузера. Як правило, сторінки відкриваються в окремому вікні. Задовго до появи WWW уже існувала така форма обміну інформацією через Інтернет, як підключення до FTP-вузлів. Вузол FTP (FTP-сервер) – це комп’ютер в Інтернеті, який містить каталоги з файлами (програмами, текстами, графікою тощо) і забезпечує доступ користувачам до цих каталогів за протоколом FTP. FTP застосовується для обміну довільними файлами, часто великого розміру. Обсяг інформації, яка надається FTP-вузлам дуже великий, тому їх ще називають FTP-архівами. Для отримання доступу до FTP-архівів на комп’ютері користувача встановлюється програма FTP- клієнт. Під час підключення до FTP-серверу користувач реєструється: вказує ім’я (логін) і пароль.