Шпаргалка по "Информатике"

 

23  Дати визначення поняття “технологічного процесу” . Стандартні етапи технологічного процесу.

Технологічний процес обробки інформації - це сукупність взаємозв'язаних операцій, які виконуються над інформацією у певній послідовності.

Звичайно в  технологічному процесі вирізняють три етапи: первинний, підготовчий  та основний. На первинному етапі виконується збір, реєстрація інформації та передача її на обробку. Технологічний процес обробки інформації починається з її збору та реєстрації. Збір інформації - це підрахування, зважування, вимірювання або інші варіанти визначення обсягів тієї або іншої господарської операції. Реєстрація - це занесення зібраних відомостей на носій інформації. Практично завжди збір та реєстрація пов'язані одне з одним. Немає сенсу збирати інформацію, не реєструючи її. кщо операція збирається і реєструється не в місці її обробки, то постає потреба її передання. Порядок передання інформації на обробку залежить від типу носія інформації та наявності технічних пристроїв і якості носіїв інформації, які передаються. На підготовчому етапі відбувається перенесення інформації на машинні носії та контроль такого перенесення. Якщо інформація передавалась на обробку, то в місці обробки інформація приймається, реєструється і контролюється. Якщо будуть виявлені неточності, відсутність підписів, нечіткі записи, збої при читанні машинного носія, то інформація повертається туди, де вона формувалася. Якщо з інформацією все гаразд, то починається підготовка машинних носіїв для обробки. На основному етапі з допомогою ЕОМ обробляється інформація і видаються результатні зведення. Коли підготовлено машинні носії інформації, починаються обчислення на ЕОМ. Такі розрахунки виконуються автоматично за допомогою раніше створених програм. Процес обробки інформації на ЕОМ закінчується формуванням носіїв інформації або її відображенням - на екрані чи папері. Реальні технологічні процеси можуть або не мати окремих етапів (первинного і підготовчого), або суміщати деякі етапи. Операції кожного етапу технологічного процесу можуть розглядатися як окремий технологічний процес. Традиційно розглядають два технологічні процеси: 1) збору, реєстрації та передачі даних на обробку; 2) обробки даних. Це пояснюється тим, що здебільшого інформація обробляється не в місцях її виникнення. Такі два технологічні процеси розділені територіально і в часі.                                                                                  

 

24  Розкрити технологію виконання типових технологічних операцій: операції збору та реєстрації інформації.

Технологічний процес обробки інформації починається  з її збору та реєстрації. Збір інформації - це підрахування, зважування, вимірювання або інші варіанти визначення обсягів тієї або іншої господарської операції. Реєстрація - це занесення зібраних відомостей на носій інформації. Практично завжди збір та реєстрація пов'язані одне з одним. Немає сенсу збирати інформацію, не реєструючи її.

Збір інформації може виконуватися вручну, автоматизовано або автоматично. Автоматизований  збір виконується за допомогою вимірювальних  приладів (наприклад, електронні ваги). Автоматичний збір виконується за допомогою  спеціальних приладів, до яких підімкнені різні датчики та обчислювальна техніка (наприклад, система автоматичних телефонних станцій дає змогу фіксувати без втручання людини початок і кінець міжміської розмови).

Реєстрація інформації також може виконуватись у трьох  варіантах: автоматичному, автоматизовану та ручному.

Ручна реєстрація - це виписування первинних паперових  документів, а автоматизована (машинно-ручна) - це виписування первинного документа  за допомогою технічного пристрою, яке дуже часто доповнюється паралельним  формуванням машинного носія. У разі автоматичного збору інформації вона найчастіше автоматично реєструється. Лише іноді є потреба знати та записати показники приладів вручну.                                   

 

25 Розкрити технологію виконання типових технологічних операцій: операції передачі інформації на

обробку.

Якщо операція збирається і реєструється не в місці  її обробки, то постає потреба її передання. Порядок передання інформації на обробку залежить від типу носія  інформації та наявності технічних  пристроїв і якості носіїв інформації, які передаються.

Якщо інформація реєструється в документах, то передача їх на обробку  виконується кур'єром вручну. Якщо документів багато, то вони обов'язково за ознаками споріднених господарських операцій комплектуються в пачки. Пачка документів здебільшого містить не більш як 150 документо-рядків. Пачки зшиваються або жорстко закріплюються, щоб запобігти втратам документів. На кожну пачку виписується супровідний ярлик, який містить дату складання пачки, кількість документів у ній, прізвище складальника пачки і т.ін. Коли пачки приймаються в місцях обробки інформації, вони реєструються в спеціальних журналах.

Якщо на обробку передаються  машинні носії, то вони можуть вкладатись у спеціальну тару. На носій прикріплюється ярлик з відомостями про те, звідки і яка інформація передається.

Якщо інформація передається по каналах зв'язку, то особлива увага приділяється достовірності  прийнятої інформації, оскільки перешкоди  у каналах зв'язку можуть змінити  символи, які передаються. Для контролю правильності передачі використовуються різні методи, які можуть призвести до виникнення спеціальних технологічних операцій. Серед таких методів слід назвати:

1) Подвійну передачу з  наступним порівнянням двох варіантів  прийнятої інформації.

2) Передачу додаткової контрольної інформації: контрольних підсумків та розрядів. Підсумки й розряди можуть підраховуватись за окремим символом, атрибутом, записом.                                                                                                      

 

26  Розкрити технологію виконання типових технологічних операцій: операції підготовки машинних носіїв

Якщо інформація передавалась на обробку, то в місці  обробки інформація приймається, реєструється і контролюється. Якщо будуть виявлені неточності, відсутність підписів, нечіткі записи, збої при читанні машинного носія, то інформація повертається туди, де вона формувалася. Якщо з інформацією все гаразд, то починається підготовка машинних носіїв для обробки.

При автоматичній передачі з  прийнятих масивів знімаються страхові копії на знімні машинні носії, котрі можна використати, якщо пошкоджено основні масиви.

У разі передачі на обробку  машинних носіїв з них знімаються страхові та робочі копії (робочі - на жорсткий магнітний диск), а самі носії  по змозі повертаються.

При передачі документів інформація з них набирається на клавіатурі для перенесення на машинний носій. Можливі три варіанти набору й  перенесення інформації.

Кожний атрибут документорядка повністю посимвольно набирається  на клавіатурі і без змін заноситься на машинний носій.

Інформація на машинний носій  може записуватись у кількох форматах. Найчастіше використовуються два формати: з розподільниками та без розподільників. Якщо інформація записується у форматі  з розподільниками, то на клавіатурі набираються лише ті символи, які справді входять до складу атрибутів. Якщо інформація записується у форматі без розподільників, то рядок документа при наборі на клавіатурі являє собою суцільний потік символів. Для того щоб у цьому потоці розрізняти атрибути, для кожного атрибута попередньо визначається конкретна максимальна довжина.     

 

27.    Розкрити технологію основних методів здійснення контролю переносу інформації на машинні носії.

Для контролю переносу інформації на машинний носій використовується кілька методів. Серед них такі: 1) метод верифікації - це метод повторного набору інформації на клавіатурі та автоматичного порівняння інформації, яка повторно набирається, з тією, яка вже була набрана раніше, за допомогою технічного пристрою або спеціальної програми; 2)візуальний метод – може виконуватись у двох варіантах: 2.1) Зміст масиву на машинному носії роздруковується на папері за допомогою ЕОМ або спеціального пристрою, а потім по рядках звіряється оператором зі змістом первинного документа; 2.2) Інформація в процесі набору на клавіатурі висвічується на дисплеї. Зміст рядка на екрані оператор порівнює зі змістом первинного документа; 3)програмний метод - потребує застосування спеціальних програм контролю даних. Ці програми виконують контрольні дії з інформацією. Найпоширенішими серед них є такі: 1)перевірка наявності окремих кодів у довідниках на машинних носіях; 2)розрахунок і порівняння залежностей між окремими атрибутами або рядками; 3)перевірка діапазонів зміни атрибутів.                                                                                                     

 

 

 

 

 

 

28    Розкрити технологію виконання типових технологічних операцій: операції обробки інформації на ЕОМ.

Коли підготовлено машинні носії інформації, починаються  обчислення на ЕОМ. Такі розрахунки виконуються  автоматично за допомогою раніше створених програм. Під час обчислень можливі переривання процесу обробки, які пов'язані з тим, що потрібно вибрати подальший режим роботи або прийняти те чи інше управлінське рішення. Процес обробки інформації на ЕОМ закінчується формуванням носіїв інформації або її відображенням - на екрані чи папері.

Друкування результатів  обробки можна організувати по-різному. Це залежить від обсягів даних, які  друкуються, особливостей використовуваних друкуючих пристроїв, побудови програмного  забезпечення.

Традиційний варіант - це формування і друкування документів у процесі обробки. Він придатний для невеликих обсягів інформації за наявності високонадійних друкуючих пристроїв. Дуже часто постає потреба передрукувати окремі сторінки відомостей через помилки друкуючого пристрою. Якщо при цьому друкування відбувається разом з обробкою, то буде витрачено багато часу і паперу для передруковування всього обсягу відомостей. За великих обсягів інформації бажано друкування виокремлювати як самостійну технологічну операцію, а програмне забезпечення чи файли для друкування будувати так щоб друкування могло розпочатися з довільної сторінки і закінчитися, коли надруковано довільну кількість сторінок.

У програмах  друкування бажано передбачити діалог з оператором для уточнення параметрів друкування, таких як номер початкової сторінки, кількість сторінок, які потрібно надрукувати, або номер останньої сторінки, яка друкується.   

 

29.  Види інформаційних масивів їх технологія створення

Усі масиви по стадіях  їх створення можна поділити на первинні, робочі та результатні. Результатні та робочі масиви створюються автоматично у процесі обробки інформації на ЕОМ. Первинні масиви містять зібрану та зареєстровану інформацію. Такі масиви можна поділити на оперативні (умовно-змінні) та нормативно-довідкові (умовно-постійні) - НДІ. Розрізняють їх за стабільністю інформації, яка зберігається. У масивах НДІ інформація, що зберігається, змінюється рідко і в невеликій кількості. В оперативних масивах інформація змінюється практично повністю із закінченням чергового планового або облікового періоду або змінюється в міру виконання нових господарських операцій.

І оперативні масиви, і масиви НДІ проходять стадію первинного створення і стадію ведення. Первинне створення передбачає занесення  інформації до машинних носіїв із документа, а ведення - внесення змін до масиву.

Первинне створення  оперативних та нормативно-довідкових масивів виконується однаково. Для  створення будь-якого масиву необхідно  виконати такі технологічні операції: зібрати і зареєструвати інформацію, передати її в місце обробки, перенести інформацію на машинний носій, проконтролювати перенесення, зняти копію масиву. Для масивів НДІ іноді друкується опис масиву. 

 

 30.  Дати загальну характеристику режимів роботи ЕОМ у відповідності до стандартів України (перелік,

коротка характеристика)

Режими роботи ЕОМ визначають залежно від можливостей  доступу користувача до машинних ресурсів й особливостей організації  програмного та технічного забезпечення. Розрізняють такі режими: 1)Пакетний режим. За такого режиму користувач не має доступу до машинних ресурсів. Його використовують за централізованого оброблення інформації, в спеціальному підрозділі — ІОЦ. Працівниками цього підрозділу в основному є фахівці з обчислювальної техніки. Операторів цікавить тільки процес створення відомостей на ЕОМ; 2)Режим телеоброблення інформації. Його застосовують за необхідності оперативної взаємодії користувача з ЕОМ у процесі оброблення інформації, що надходить від віддалених абонентів. У цьому режимі користувач дістає безпосередній доступ до машинних ресурсів; 3)Інтерактивний режим. За такого режиму користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів, а оброблення інформації ведеться у вигляді діалогу. Користувач безпосередньо бере участь в реалізації процесу оброблення даних на ЕОМ, тобто посередник в особі різних підрозділів ІОЦ відсутній. Він має можливість втручатися у процес розв'язування задач на ЕОМ, що особливо важливо для задач, які реалізуються операційними методами і в алгоритмі розв'язання яких передбачаються параметри, що не формалізуються, тобто заздалегідь не можуть бути введені в ІБ, а задаються користувачем при здобутті результатів розв'язання задачі на ЕОМ; 4)Режим реального часу. Він забезпечує оброблення інформації зі швидкістю, близькою до швидкості процесу в реальному житті. Тому цей режим використовують для управління швидкоплинними процесами і неперервними технологічними процесами; 5)Режим поділу часу. В цьому режимі до машинних ресурсів одночасно можуть звертатися кілька користувачів або програм, а оброблення інформації здійснюється так, що в користувача створюється враження монопольного володіння машинними ресурсами. Для реалізації такого режиму потрібен спеціальний ПЗ, а іноді —спеціальні технічні пристрої.

 

31 Дати характеристику пакетного режиму обробки інформації

Пакетний режим. За такого режиму користувач не має  доступу до машинних ресурсів. Його використовують за централізованого оброблення інформації, в спеціальному підрозділі — ІОЦ. Працівниками цього підрозділу в основному є фахівці з  обчислювальної техніки. Операторів цікавить тільки процес створення відомостей на ЕОМ. Вони не втручаються у зміст інформації, не аналізують зміст вихідного документа, їх цікавлять відповідність результатів оброблення встановленій формі (коректність друку) і термін одержання даних (своєчасність). У пакетному режимі розв'язують регламентні задачі, в яких відомо періодичність їх розв'язання і термін, до якого необхідно подати результат.