Шпаргалка по "Информатике"

39 Розкрити зміст робіт зі створення та впровадження інформаційних систем

Роботи  зі створення та впровадження інформаційних  систем можуть виконуватися за таких  умов. 
1. Організація, яка у своїй роботі не застосовує обчислювальної техніки, приймає рішення про створення інформаційної автоматизованої системи. 2. За наявності вже діючих інформаційних систем різного призначення потрібно створити нову інформаційну систему.  
3. До вже існуючої інформаційної системи необхідно внести зміни у зв’язку зі змінами в законодавстві чи самому виробництві. 4. Постає потреба поповнити функції, які реалізує діюча інформаційна система.  5. Постає потреба створити інформаційну систему на новій технічній або програмній основі.

У всіх перелічених  випадках можуть виконуватися всі стадії, які передбачені державним стандартом зі створення інформаційних систем. Але за погодженням із замовником деякі стадії та етапи можуть не виконуватися. Розглянемо ситуації, коли це можливо. 
Зміни до існуючої інформаційної системи можуть вноситися під час її супроводження. У такому разі в робочому порядку вносяться зміни до програми та системної документації, складається акт про виконані роботи. Якщо зміни до діючої інформаційної системи вносяться тоді, коли її не супроводжують, то роботи із внесення змін можуть починатися з робочої документації. Потім коригується робоча документація та вносяться зміни до технічного проекту. 
Для організації робіт у такому разі потрібно укласти договір з організацією, яка вноситиме зміни. У договорі обумовлюються етапи, за якими це має робитися, та документація, на підставі якої виконані роботи здаються замовникові. 
Під час створення нових інформаційних систем проектні роботи виконуються залежно від договору з розробником системи. Розподіл обов’язків між замовником та розробником визначається договором. 
Виконання робіт відповідно до стандартів дасть змогу замовникові проконтролювати хід проектної розробки, а проектувальникові виконувати роботи поетапно, регулярно одержуючи платню. 
Iнформаційна система може створюватися на основі готових типових програмних засобів, що орієнтовані на деяку предметну область. Програмні засоби можуть просто продаватися розробником або його представником. Ці роботи повністю виконує сам замовник. Для визначення придатності для використання придбаних програмних засобів потрібна експертиза. На підставі висновків експертизи приймається рішення про закупівлю програм, видається наказ про зміну технології роботи на окремих ділянках та визначення відповідальних за впровадження нової технології. 
Якщо готові програмні засоби не лише продаються, а й прив’язуються до особливостей конкретного об’єкта, то роботи починаються з обстеження, після чого вносяться зміни до робочої документації і система вводиться в експлуатацію. За погодженням із замовником йому передається лише робоча документація або її частина.   Iноді роботи зі створення інформаційної системи або внесення змін до неї виконуються силами фахівців організації, де функціонує або функціонуватиме ця система. Найчастіше це відбувається на великих промислових підприємствах, де існують спеціалізовані підрозділи, які пов’язані з використанням обчислювальної техніки. У межах таких підрозділів є відділи супроводження інформаційних систем або їх розробки. Роботи зі створення інформаційних систем або внесення змін до них у такому разі можуть без додаткового наказу включатися у плани робіт аналогічних відділів. Дії з переведення розрахунків на нову технічну або програмну основу залежать від того, як такий перехід відбудеться — шляхом індивідуальної розробки чи шляхом закупівлі готових програм і технічних засобів.                       

40 Дати перелік основних документів та їх комплектність на розробку інформаційних систем  у відповідності до Держстандарту

Види та комплектність  документів на інформаційні системи  визначає Державний стандарт — «Iнформаційна  технологія. Види, комплектність і  позначки документів при створенні  автоматизованих систем». До таких  документів найчастіше належать звіти про обстеження, науково-дослідну роботу, технічне завдання, ескізний проект, технічний проект, робочий проект. Звіти про обстеження, науково-дослідну роботу та ескізний проект складаються в довільній формі. Їх структура та зміст можуть бути погоджені між замовником та розробником систем. Зміст і структуру технічного завдання, технічного та робочого проектів визначають державні стандарти. 
Технічне завдання на автоматизовану систему є основним документом, який визначає вимоги та порядок її створення або модернізації. Технічне завдання має містити такі розділи: 
1. Загальні відомості. 2. Призначення та мета створення системи. 3. Характеристика об’єктів автоматизації.                          4. Вимоги до системи. 5. Склад та зміст робіт зі створення систем. 6. Порядок контролю та приймання системи. 
7. Вимоги до складу і змісту робіт з підготовки об’єкта автоматизації до вводу системи в дію. 8. Вимоги до документації. 9. Джерела розробки. 
Дозволяється вносити до технічного завдання деякі розділи або поєднувати та деталізувати окремі з них.                                              

41  Перелічити розділи технічного завдання на автоматизовану систему, дати коротку характеристику

розділів, визначити їх обов’язковість та послідовність.

Технічне завдання має містити такі розділи: 
1. Загальні відомості. 2. Призначення та мета створення системи. 3. Характеристика об’єктів автоматизації. 
4. Вимоги до системи. 5. Склад та зміст робіт зі створення систем. 6. Порядок контролю та приймання системи. 
7. Вимоги до складу і змісту робіт з підготовки об’єкта автоматизації до вводу системи в дію. 8. Вимоги до документації. 9. Джерела розробки. 
Дозволяється вносити до технічного завдання деякі розділи або поєднувати та деталізувати окремі з них. 
Розділ «Загальні відомості» ознайомлює з організацією-замовником, а також розробником, визначає джерела фінансування розробки, термін початку та закінчення робіт, порядок оформлення результатів проектних робіт. 
Розділ «Характеристика об’єктів автоматизації» містить найважливіші відомості про об’єкт (або посилання на документи, де такі відомості можна знайти). Наприклад, інформує про наявність обчислювальної техніки, розміщення підрозділів, основні їх функції тощо. 
У розділі «Вимоги до системи» наведено насамперед вимоги до структури інформаційної системи, чисельності та кваліфікації персоналу, режиму його роботи. Серед вимог можуть бути й додаткові — до технічного обслуговування системи та захисту інформації від несанкціонованого доступу, до зберігання інформації та сумісності з іншими системами, до перспектив розвитку системи тощо.У цьому розділі можуть бути підрозділи — вимоги до системи в цілому, до функцій системи, а також до видів забезпечення. 
У розділі «Склад та зміст робіт зі створення системи» міститься перелік стадій та етапів її створення, зазначається термін початку та закінчення кожного етапу або стадії, перелічуються виконавці робіт. Цей розділ містить також перелік документів, які мають завершувати кожний етап проектних робіт. 
У розділі «Джерела розробки» перелічуються документи й інформаційні матеріали, що використовувались під час розробки технічного завдання, а також ті, які знадобляться під час створення інформаційної системи. 
Структуру та зміст ескізного проекту державний стандарт не визначає, а тому ці характеристики проекту визначаються за погодженням між проектувальником і замовником залежно від його призначення. 
Головне призначення ескізного проекту — дати стислий попередній опис системи, яка має створюватися.

Технічний проект може бути оформлений як один документ, а може складатися з окремих документів, найчастіше таких: «Опис постановки задачі», «Опис алгоритму», «Опис інформаційного забезпечення», «Опис програмного забезпечення», «Опис технічного забезпечення», «Опис організаційного забезпечення». Якщо технічний проект оформлявся як один документ, то перелічені документи можуть становити розділи технічного проекту. 
Постановка задачі має містити таку інформацію: 
1. Характеристику задачі.  2. Вихідну інформацію. 3. Вхідну інформацію. При описі алгоритму вирізняють такі підрозділи: 1. Iнформація, яка використовується. 2. Результатна інформація. 3. Математичний опис. 4. Алгоритм розв’язування. Структура документа «Опис інформаційного забезпечення» має такі підрозділи:

*загальна характеристика інформаційного забезпечення (IЗ);

*опис організації збору та передачі інформації на обробку;

*побудова системи класифікації та кодування; *форми первинних документів, машинограм та відеокадрів; *структура інформаційних масивів. Опис організаційного забезпечення може включати низку схем, зокрема схему організаційної структури підрозділів (осіб) і її опис, а також схему технологічного процесу автоматизованого збору інформації та її обробки. Описуючи технологічний процес, можна наводити окремі схеми. 
1. Схему технологічного процесу автоматизованого збору і передачі даних. 2. Технологічний процес обробки даних на ОЦ або на АРМ. За кожною схемою дають перелік документації, необхідної для даного технологічного процесу. Опис програмного забезпечення містить: *загальну характеристику програмного забезпечення (ПЗ) задачі (структуру ПЗ, основні функції частин ПЗ, операційну систему, засоби, які розширюють можливості операційної системи); *схему взаємодії програм; *схеми програм. До схем дають пояснення, що стосуються призначення програм, їх особливостей тощо. 
Робочий проект майже ніколи не оформляється як один документ. Він складається з різних документів, які мають використовуватися під час експлуатації системи. До складу робочого проекту, окрім паперових документів, належать тексти програм на машинних носіях інформації або так званий виконуваний модуль, який працює під керуванням операційної системи і дозволяє обробляти інформацію на ЕОМ. До складу документів робочого проекту найчастіше належать: *опис програм, які розроблені для розв’язування задачі (опис може бути складений окремо для кожної програми); *інструкції щодо операцій технологічного процесу або керівництво користувача; *класифікатори техніко-економічної інформації. Опис програм оформлюють згідно Державного стандарту — «ЕСКД. Текст програми. Вимоги до змісту і оформлення». До опису додається лістинг програми (роздрукований текст програми).                

 42 Розкрити зміст документа “Опис постановки задачі”

“Опис постановки задачі” має містити таку інформацію: 1.Характеристику задачі. При її описі слід назвати призначення, техніко-економічну сутність задачі і обґрунтувати необхідність її розв’язування на ЕОМ; навести перелік об’єктів, при управлінні якими розв’язується задача; описати призначення і використання вихідної інформації; зазначити періодичність розв’язування і термін видачі вихідної інформації; перелічити умови, за яких припиняється автоматизоване розв’язування задачі; описати розподіл дій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях розв’язування задачі. 2.Вихідну інформацію. У розділі описується її призначення і використання, а далі наводиться перелік і опис вихідних повідомлень у вигляді пояснювального тексту або таблиці. Серед вихідних повідомлень можуть бути машинограми, відеокадри та масиви на машинних носіях. Для кожного повідомлення зазначаються його повна назва, ідентифікатор (умовна позначка), форма подання, періодичність видачі, термін видачі та одержувачі інформації. Перелік і опис структурних одиниць вихідних повідомлень, які мають самостійне змістове значення, подається у вигляді пояснювального тексту. 3.Вхідну інформацію. У тексті описують її призначення і засоби здобування, а потім наводять перелік і опис вхідних повідомлень у вигляді пояснювального тексту або таблиці. Для кожного вхідного повідомлення зазначається назва та ідентифікатор, форма подання, термін і частота використання. Серед вхідних повідомлень можуть бути документи, які заповнені в різних підрозділах організації, масиви нормативно-довідкової інформації та масиви, сформовані на ЕОМ під час розв’язування інших задач.У додатку до постановки задачі наводяться ескізи вихідних і вхідних документів, які оформлюються згідно з Державним стандартом — «Системи обліково-статистичної, первинної облікової, фінансової та іншої документації. Основні положення і формуляри-зразки».

43   Розкрити зміст документа “Опис алгоритму”

В описі алгоритму вирізняють такі підрозділи:1. Iнформація, яка використовується. У цьому підрозділі зазначають її призначення, а також наводять перелік масивів інформації, які сформовані з вхідних повідомлень (вхідних документів, нормативно-довідкових даних і т.ін., а також масивів, які сформовані іншими алгоритмами і зберігаються для реалізації даного алгоритму. Для кожного масиву наводять його назву, ідентифікатор та зазначають максимально можливу кількість записів.2. Результатна інформація. При описі вказується призначення результатів, а також наводиться перелік масивів інформації, які сформовані для видачі вихідних повідомлень (машинограм, відеокадрів і т.ін.), а також тих, які зберігаються для розв’язування даної та інших задач.3. Математичний опис. У підрозділі наводиться математична модель чи математичні формули обчислення основних показників, які формуються задачею, а також наводиться опис процесу, об’єктів, перелік зроблених припущень і оцінок відповідності розробленої моделі реальному процесу за різних умов роботи системи.4. Алгоритм розв’язування. У цьому підрозділі наводиться опис логіки алгоритму і спосіб формування результатів з посиланням на послідовність етапів обчислень. Алгоритм подається у вигляді схеми згідно з вимогами Державного стандарту — «Схеми алгоритмів, програм, даних і систем». Схему при потребі доповнюють текстом.                                                                                            

44  Розкрити зміст документа “Опис інформаційного забезпечення”

Структура документа «Опис інформаційного забезпечення» має такі підрозділи:-загальна характеристика інформаційного забезпечення (IЗ);-опис організації збору та передачі інформації на обробку;-побудова системи класифікації та кодування;-форми первинних документів, машинограм та відеокадрів;-структура інформаційних масивів.У підрозділі «Загальна характеристика IЗ» наводяться основні принципи, які використовуватимуться при побудові IЗ, нормативні документи, які визначають побудову IЗ, необхідність використання СУБД або застосування локальних масивів. Також наводять загальну схему IЗ і подають перелік конкретних елементів IЗ, які будуть використані при розв’язуванні задачі. У підрозділі «Опис організації збору та передачі інформації на обробку» наводять перелік джерел та носіїв інформації і визначають обсяги й інтенсивність інформаційних потоків. Описують методи контролю на різних етапах збору та передачі інформації на обробку.  У підрозділі «Побудова системи класифікації та кодування» подають перелік класифікаторів, наводять за кожним з них методи класифікації та кодування, структуру та довжину коду. У додатках можуть бути подані фрагменти або приклади класифікаторів. У підрозділі «Форми первинних документів, машинограм та відеокадрів» наводиться перелік форм та посилання на додатки, де наведені відповідні форми, або подаються самі форми у вигляді таблиць.У підрозділі «Структура інформаційних масивів» за кожним масивом наводять таблиці з описом структури масиву. Таблиця має містити такі відомості: найменування масиву, позначення масиву, найменування носія інформації, обсяг масиву, довжина запису, метод організації масиву, ключі впорядкування масиву. За кожним атрибутом (реквізитом) масиву в таблиці наводять його найменування, умовне позначення у формулах, формат, діапазон змін, логічні та семантичні зв’язки з іншими масивами або атрибутами.У цій таблиці діапазон змін наводиться лише для тих атрибутів, в яких програмно можна контролювати діапазони, або атрибут (реквізит) може набувати значення в конкретних межах. Логічні та семантичні зв’язки наводяться для ієрархічних, сіткових та реляційних СУБД або СУБД на основі інвертованих списків, де створюються спеціальні масиви чи існує особливий механізм поєднання файлів.                                                                                                

45  Дати перелік необхідних документів  та їх комплектність на розробку інформаційних систем

Види та комплектність документів на інформаційні системи визначає Державний стандарт — «Інформаційна технологія. Види, комплектність і позначки документів при створенні автоматизованих систем». До таких документів найчастіше належать звіти про обстеження, науково-дослідну роботу, технічне завдання, ескізний проект, технічний проект, робочий проект.  Звіти про обстеження, науково-дослідну роботу та ескізний проект складаються в довільній формі. Їх структура та зміст можуть бути погоджені між замовником та розробником систем. Зміст і структуру технічного завдання, технічного та робочого проектів визначають державні стандарти. Технічне завдання на автоматизовану систему є основним документом, який визначає вимоги та порядок її створення або модернізації. Структуру та зміст ескізного проекту державний стандарт не визначає, а тому ці характеристики проекту визначаються за погодженням між проектувальником і замовником залежно від його призначення. Головне призначення ескізного проекту — дати стислий попередній опис системи, яка має створюватися. Технічний проект може бути оформлений як один документ, а може складатися з окремих документів, найчастіше таких: «Опис постановки задачі», «Опис алгоритму», «Опис інформаційного забезпечення», «Опис програмного забезпечення», «Опис технічного забезпечення», «Опис організаційного забезпечення».Робочий проект майже ніколи не оформляється як один документ. Він складається з різних документів, які мають використовуватися під час експлуатації системи. До складу робочого проекту, окрім паперових документів, належать тексти програм на машинних носіях інформації або так званий виконуваний модуль, який працює під керуванням операційної системи і дозволяє обробляти інформацію на ЕОМ.