Методика формування у дітей дошкільного віку понять про орієнтування в часі

Для кращого  і швидкого опанування дітьми назв днів тижня дають деякі поради батькам. Наприклад, вранці, виходячи з  дому, слід говорити дитині, який сьогодні день тижня, нагадати, як називається  день, який вже минув чи що буде завтра. Обіцяючи що-небудь дитині, треба також  називати день тижня: «Ми підемо з  тобою до зоопарку в суботу. Сьогодні середа. Через скільки днів буде субота?» 

Переліком днів тижня порядковим рахунком їх дітям показують, що коли почати підрахунок часу з понеділка, то тиждень закінчиться  в наступний понеділок, якщо ж  з четверга, то тоді відповідно він  мине в наступний четвер і ін.. після цього використовують роздавальний дидактичний матеріал, а саме: картки з цифрами від 1 до 7. Роздавши по два  набори таких цифр кожній дитині, для  індивідуального виконання пропонують такі завдання: показати цифру, яка  відповідає названому дню тижня, що іде за понеділком; викласти картками один тиждень, починаючи з понеділка, з середи, з четверга; викласти картками два тижні, починаючи з понеділка, з п’ятниці.

Щоб усвідомити, як діти усвідомили тиждень як міру числення часу, їм слід запропонувати  для розв’язування задачі відповідного змісту, а також загадки для  відгадування.

У підготовчій  групі з метою дальшого розвитку і удосконалення їхнього досвіду  часової орієнтації розширюють та поглиблюють  логічне знання про час, його характерні особливості, зокрема, його суб’єктивність, тобто неможливість довільно змінити (прискорити чи уповільнити) течію часу, його неперервність та необоротність.

З’ясовують  з дітьми, що у визначенні числа, дня тижня людині допомагає календар. У цій віковій групі поглиблюються  уявлення про пори року і рік. Використовуючи чотириколірні круги і фішки  чотирьох кольорів, даємо дітям змогу  краще засвоїти, що тривалість року не змінюються, якщо почати його рахувати від літа, чи від зими.

Для конкретизації  того, що протягом року числення часу ведеться за допомогою доби, використовується календар. Ознайомлення і пояснення  відповідності кожного листочка календаря одній добі допомагає  підвести дітей до розуміння того, що рік має дуже багато діб. Після  такого ознайомлення і пояснень дітям  пропонується для відгадування загадка  про календар.

На наступному етапі роботи дітям підготовчих  груп пояснюють, що для зручності  вимірювання часу протягом року люди рік розподілили на менші відтінки часу, які назвали місяцями. Для  розширення уявлення про тривалість року і місяця, використовують відривний  календар, порівнюють кількість листочків-діб, яку містять рік і місяць.

Для навчання дітей підготовчої групи правильному  визначенню і називанню місяців  кожної пори року застосовують чотириколірні  круги і два набори планшеток  до них. Планшетки відображують або  основні ознаки природи і характерну працю людей, або свята, які відбуваються в той чи інший місяць.

За допомогою  цих посібників дітям у графічній  формі пояснюють склад року (чотири сезони, 12 місяців), співвідношення між  роком, порами року та місяцями, підкреслюють, що календарно рік починається взимку місяцем січнем (другим місяцем зими), закінчується теж взимку, місяцем  грудним, який «рік кінчає, а який починає».

Поступово діти засвоюють назви місяців  кожної пори року. Потім практикують  такі вправи: викласти планшетками  місяці на крузі – весни і літа, викласти останній місяць осені та ін.. проводяться словесні ігри: «Навпаки», «А далі скажи ти», «Чи є оповідання краще?», «Виправ небилицю».

4.4.Формування відчуття часу у старших дошкільників.

У підготовчій  до школи групі увагу дітей  зосереджують на вимірюванні часу протягом доби. Дітям пояснюють, що для більш  точного визначення й вимірювання  часу доба розподілена на години, що година складається ще з менших одиниць  вимірювання часу – хвилин, а  кожна хвилина ще з менших одиниць  вимірювання часу – секунд.

Для формування у дітей початкових уявлень про  тривалість 1 год., 1 хв. і 1 с. їх ознайомлюють з об’єктивною тривалістю цих  інтервалів часу.

Спочатку  поглиблюють знання про склад  доби і конкретизують уявлення про  тривалість години. Далі, виклавши інтерес  до вимірювання часу і показавши  необхідність цього , ознайомлюють з  тривалістю 1 хвилини та 1 секунди. Закріплюючи  уявлення про тривалість однохвилинного інтервалу, а пізніше три -  та п’ятихвилинного, дітей привчають  контролювати час за пісковим годинником у процесі виконання різної за обсягом роботи. У дітей розвивають почуття задоволення від уміння виконувати дії на час. Після цього  привчають оцінювати тривалість своєї діяльності, розвивають почуття  задоволення від уміння визначати  часовий інтервал.

Головна мета нагромадження у дітей досвіду  виконання різної за змістом діяльності у відведений час полягає в  розвитку у дітей вміння планувати  в часі свою діяльність, регулювати темп і ритм роботи залежно від  відведеного часу та обсягу роботи. Для усвідомлення дітьми того, що кожна  одиниця часочислення складається  з певної кількості менших одиниць  вимірювання та для ознайомлення їх з кількістю співвідношенням  між секундою і хвилиною, хвилиною і годиною демонструють діафільм «Секундочка», в якому це пояснюється  в захоплюючій казковій формі.

Багато  додаткових труднощів доводиться подолати тим дітям, у яких до моменту вступу до школи не розвинуті часове розрізнення. Буквально з перших уроків діти повинні  вміти працювати в одному ритмі, вкладатися у відведений час. Учні 1 класу повинні навчитися не запізнюватись  на уроки, починати вчасно готування  уроків вдома і т. д.

Факторами, на основі яких формується відчуття часу, являються:

1. Знання часових еталонів (узагальнення уявлень про них); для того щоб дитина могла зрозуміти про яку часову тривалість їй говорять, чи самостійно визначити часовий інтервал, він повинен знати міру часу по частинах і навчитися ними користуватися;
2. Переживання часу – відчуття тривалості часових інтервалів. Для цього необхідно організовувати різноманітну діяльність дітей відчути протяжність часу і уявити, що реально можна встигнути зробити за той чи інший його відрізок. В подальшому це послужить основою формування здатності планувати свою діяльність в час, обирати об’єм роботи відповідно відведеному на неї час;
3. Розвиток у дітей уміння оцінювати часові інтервали без годинника; контроль з сторони дорослих допоможе їм удосконалювати адекватність оцінок, отже, він необхідний як підкріплення при ви робітці навичок орієнтування в часі.

У вихованців старшої та підготовчої до школи  груп можна розвинути відчуття часу спочатку на інтервалах в 1, 3, 5 і 10 хвилин, тому що розрізнення цих інтервалів життєво важливо для дітей: 1 хвилина – та первісна, доступна дітям одиниця часу, з якої складається 3, 5 і 10 хвилин. Ця міра часу найбільш поширена в мові оточуючих. «Через хвилинку», «цю хвилину», «зачекайте хвилинку» - подібні вирази діти чують часто, але уявлення про цей інтервал у них далеко не адекватні.

Навчання  дітей умінню визначати час на годиннику і ознайомлення їх з  будовою годинника бажано здійснювати  на заняттях. В якості роздаткового  матеріалу використовувати макети годинників. Вихователь виясняє, чи догадуються діти, що це макети годинника, роз’яснює призначення стрілок годинника. Можна запропонувати дітям велику стрілку поставити на цифру 12, а маленьку переводить з цифри на цифру і визначати, що вона показує.

На наступному занятті слід пояснити дітям, що хвилинна стрілка, рухається по кругу, за 1 годину проходить цілий круг. А якщо круг розділити навпіл (показати на макеті годинника, прикривши половину циферблату кольоровим півколом), виходить дві  половини круга. Половину круга стрілка  проходить за півгодини. Якщо кожну  половину круга ще розділити навпіл, вийде чотири чверті години. Кожен  з чотирьох відрізків круга стрілка  проходить за чверть години – 15 хвилин. Можна пояснити вираз чверть першого, без чверті година,демонструючи час на макеті годинника. Діти на макетах годинників переводять стрілки на півгодини, чверть години і називають цей час. Вихователь звертає увагу дітей і на стінний годинник, визначає по них час. Так, достатньо двох занять, щоб дати дітям необхідні відомості про годинник як пристрій виміру часу. В подальшому слід звертатись до годинника по мірі необхідності. Для того щоб діти почали дізнаватися час не тільки по завданню вихователя, але й самостійно,потрібно уточнити їх знання про початковий розпорядок життя в дитячому садку. Діти переміщують на годинниках-макетах стрілки і, встановлюючи відповідний час, розповідають, що вони повинні робити.

В процесі  будь-якого заняття в дитячому садку є можливість вправляти  дітей в умінні виконувати роботу точно в рамках вказаного часу, вчити їх самих визначати тривалість тої чи іншої діяльності і завчасно планувати можливий об’єм роботи на той чи інший відрізок часу в  межах 5 – 30 хвилин. В таких умовах діти більш організовано працюють, менше відволікаються, регулюють  темп своєї діяльності і більше встигають. У них не зникає час на очікування відсталих, всі прагнуть закінчити  роботу одночасно, що вкрай важливо  в плані підготовки до школи.

 

 

 

 

 

5.  Практична частина

Чимало  педагогічних та психологічних досліджень присвячено вивченню умов ефективного  застосування різних засобів навчання, які сприяли б його інтенсифікації.

Такими  засобами є предмети, що впливають  на органи чуття як сенсорно-моторні  стимули і полегшують безпосереднє та опосередковане пізнання дійсності. Під поняттям предмет у цьому  визначенні розуміють як об’єкти  реальної дійсності. Так і їхньої модельні, образні, словесні або символічні замінники. Будь-яка наочність має  дати якомога більше конкретних знань  про предмет, що вивчається, та якомога  більше узагальнень на базі наочних  засобів. До таких засобів належать, зокрема моделі.

Використання  візуальних засобів навчання дає  чудові результати за умови єдності  наочності та слова вихователя, яке  спрямовує увагу дітей на головне, вчить виокремлювати найістотніше. Це можна здійснювати за допомогою  дидактичних ігор.

Ольга Фунтикова пропонує  показувати дітям причинно-наслідкові зв’язки функціональні та інші залежності між якимись явищами, моделі варто використовувати послідовно та з ускладненнями. Нижче подаються система роботи з дошкільнятами для розв’язання такого програмного завдання, як орієнтування у часі з використанням моделей в дидактичних іграх, аплікаціях, малюванні та в куточках природи.

 

Друга молодша група

4-ий  рік життя

Програмне завдання: ознайомити дітей з частинами доби (ранок, день, вечір, ніч).

Засоби навчання: чотири кольорові картки (моделі), кожна з яких символізує частину доби (рожева – ранок, біла – день, синя – вечір, чорна – ніч).

Аплікація

Програмне навчальне завдання: ознайомити дітей з послідовністю частин доби.

Матеріали та обладнання: по одному аркушу паперу, на якому намальовано будиночок, чотири кольорові квадрати (рожевий, білий, синій, чорний), які зображують вікна, пензлик, клей, серветка на кожну дитину.

Хід заняття.

Вихователь  показує дітям будиночок, який називається  «доба». У цьому будиночку живуть брати та сестра, яких звуть –  Ранок, День, Вечір, Ніч. У кожного  з них своє віконце в будиночку.

Діти  розглядають зразок – будиночок  з чотирма кольоровими віконцями, розташованими вертикально та співвіднесеними  з певною частиною доби.

Організація самостійної роботи дітей. Покласти перед собою аркуш, на якому намальовано будиночок. Розкласти на столі кольорові квадратики-віконця справа наліво (рожевий, білий, синій, чорний). Брати по одному квадратику і наклеювати згори вниз один під одним, починаючи від рожевого та закінчуючи чорним.

Запитання до дітей: Що раніше за всіх приходить у наш дім? (Ранок). Що відбувається після дня, вечора? Назвіть усіх мешканців будиночка, який називається «доба».

Малювання

Основне програмне завдання: закріпити знання дітей про добу та її частини.

Засоби  навчання: олівці, аркуш паперу із заздалегідь підготовленими трьома кольоровими квадратами і одним не зафарбованим (будиночок з віконцями).

Матеріали та обладнання: аркуші паперу з намальованими квадратами, кольорові олівці.

Хід заняття

Вихователь  бере в руки зразок і демонструє будиночок з віконцями, одне з  яких не зафарбоване. Діти мають пригадати, в якій послідовності приходять  додому сестра та братики, яких звуть  Ранок, День, Вечір, Ніч. Знайти не зафарбоване  віконце, подивитись уважно, хто його сусіди, і зафарбувати.

Організація самостійної роботи дітей. Розфарбувати віконце, яке не «світиться» (у кожної дитини один з чотирьох варіантів: перший – не зафарбоване верхнє віконце, другий – не зафарбоване друге  і так далі).

Запитання до дітей: Яким кольоровим олівцем ти розфарбував  віконце? Чому? Перелічи імена всіх братів і сестри, які живуть в  одному будиночку. (Ранок, День, Вечір, Ніч).

 

Середня група

5-й  рік життя

Основне програмне завдання: навчити дітей позначати частини діб словами: ранок, день, вечір, ніч.

Настільна гра-лото «Частини доби»

Ігровий матеріал: кольорові картки квадратної або прямокутної форми (рожевого, білого, синього та чорного кольорів), кожна з яких символізує одну з частин доби. Зі зворотного боку всі картки сірі.

Кількість гравців: троє-четверо дітей.

Правила гри. 1. Виграє той учасник, який перший правильно побудує з кольорових карточок модель доби. 2. Приз одержує той учасник, який правильно назве кожну частину доби.

Хід гри.

Перед гравцями на середину столу викладають кольорові  картки зворотним боком. Перемішують. З допомогою лічилки визначають того, хто починає гру. Діти по черзі  тягнуть картки, називають, яку частину  доби ті картки позначають і ставлять на відповідне місце в моделі.