Методика формування у дітей дошкільного віку понять про орієнтування в часі

Вихователь демонструє об'ємну модель "Доба та її частини", пояснює  значення кожного витка та його кольору. Звертається до дітей із запитанням: "Хто покаже сьогоднішню добу, тобто ту, яка зараз?" Дорослий разом з дитиною виставляє рухому муфту на одному з витків (рахунок іде знизу вгору) і просить дітей показати, де знаходиться доба, яка була перед цією, де буде після цієї? Пропонує показати післязавтра, ранок вчорашньої доби, день сьогоднішньої та ніч завтрашньої тощо.

Куточок природи

Після заняття вихователь пропонує дітям виставити модель доби у куточку природи й поспостерігати протягом кількох днів, як "біжить" час. Черговим дається доручення  просувати муфту по витку, коли приходять  вранці у садок, після денної прогулянки, сну і т. д.

Аналогічну роботу радимо провести, ознайомлюючи дітей з порами року.

 

Організація методичної роботи, в якій акцент робиться на читанні  художніх творів та казок, скажімо "Дванадцяти місяців", розглядання ілюстрацій, бесіди без посилання на моделі не підводять дітей до правильного  розуміння сутності процесів часу, внаслідок чого вони постійно запитуватимуть, а чому на "завтра" кажуть "сьогодні", а зима однакова за "зростом" з літом? І справа не лише в цьому. Адже розвиток уявлень та початкових понять у дошкільний період — неодмінна передумова успішного навчання в школі. Воно допомагає краще орієнтуватися в навколишній дійсності, регулювати й розумніше розподіляти, власний час тощо.

Отже, узагальнюючи, можна  зробити висновок, що принцип науковості можна успішно реалізувати в навчанні дошкільнят за умови використання адекватних методів та засобів навчання, які повніше та послідовніше відбивають суть явища, процесу або предмета, не відступаючи від істинної його природи.

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

З проблемою  часу людина стикається щодня, зриваючи листок календаря, щохвилини, дивлячись  на годинник. У часі живе і дитина, тому програмою виховання і навчання в дитячому садку передбачено  розвиток у дітей орієнтування в  часі. Введення цього розділу обумовлено низкою причин.

Дітей знайомлять з навколишнім світом, в якому  всі події протікають у часі. Тимчасові  характеристики реальних явищ, їх тривалість, порядок проходження один за одним, швидкість протікання, частоту повторень  і ритм необхідно показувати і  пояснювати дошкільнятам.

  Дітям вже в дошкільному віці життєво необхідно навчитися самим орієнтуватися в часі: визначати, вимірювати час (правильно позначаючи в мові), відчувати його тривалість (щоб регулювати і планувати діяльність у часі), змінювати темп і ритм своїх дій залежно від наявності часу. Уміння регулювати і планувати діяльність в часі створює основу для розвитку таких якостей особистості, як організованість, зібраність, цілеспрямованість, точність, необхідних дитині при навчанні в школі і в повсякденному житті.

  Разом з тим специфічні особливості часу як об'єктивної реальності утрудняють його сприйняття дітьми. Час завжди в русі, протягом часу завжди відбувається в одному напрямку - від минулого до майбутнього, воно необоротно, його не можна затримати, повернути і «показати». Тому навіть старші дошкільники іноді сумніваються в існуванні часу і просять: «Якщо час є, покажи мені його»

Час, як відомо, є важливим фактором у житті людини. У вік механізації й автоматизації виробництва, вік нечуваних швидкостей і прискорення ритму життя значення формування у підростаючого покоління адекватних уявлень про час, уміння орієнтуватися в ньому особливо зростає. Формування цих уявлень слід розпочинати ще в дошкільному віці. Оволодіння часовими уявленнями допомагає дітям повніше і точніше сприймати навколишній світ, розвиває в них образне й абстрактне мислення.

Характер  уявлень дітей дошкільного віку про час пов'язаний з розумінням ними властивостей часу, оволодіванням  часовими поняттями ( на світанку, в  сутінки, опівдні, о півночі, доба, тиждень, місяць, рік), вмінням орієнтуватися  в часі доби по природнім явищам, уявленням про причинно-часових  залежно ритмічних природних  явищ, про тривалість секунди, хвилини  та години і умінь визначати час  на годиннику, оцінювати часові інтервали.

Час сприймається дитиною опосередковано, через конкретизацію  часових одиниць і відношень  в постійно повторюваних явищ життя  і діяльності. Більшою точністю відрізняються  уявлення дітей про такі проміжки часу, навичка розрізнення яких формується на основі особистісного досвіду. Через  це дітей потрібно знайомити з  такими інтервалами часу, якими можна  виміряти і визначити тривалість, послідовність, ритмічність їх дій, різноманітних видів діяльності.

Зрозуміло, що успішна реалізація цих завдань  можлива завдяки цілеспрямованій  роботі і застосуванню відповідних  методів навчання дітей розрізненню  і правильному вживанню часових  термінів, визначених програмою для  кожної вікової групи. Роботу передусім  слід починати з розширення і поглиблення  чуттєвої основи у повсякденному  житті. Щоб викликати у дошкільників відчуття тривалості і послідовності  певних подій, а також плинності  часу, увагу дітей слід зосереджувати  на їхніх власних відчуттях під  час виконання ними певних рухів  і дій, на сприйняття звуків, рухів  і дій інших об’єктів в їхньому  ритмі, темпі, швидкості, на сприйнятті явищ в їхньому розвитку. На основі спостережень далі застосовуються такі методи, як зіставлення і оцінка часових інтервалів у загальновизначеній формі за певним заповненням їх різними  рухами чи подіями, використовуючи прийом порівняння а також локалізацію  рухів і подій у часі.

Для поглиблення, уточнення і закріплення знань, які формуються у повсякденному  житті, слід проводити заняття із застосуванням таких методів, як дидактичні ігри та вправи, розв’язування  задач, вправляння у визначенні послідовності  логічно пов’язаних подій, в оцінці недовго тривалих інтервалів секундами  і хвилинами, в умінні вкладатися у відведений час при виконанні  нетривалих практичних завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури:

1. Березина Р.Л., Михайлова З.А., Непомнящая Р.Л., Рихтерман Т.Д., Столяр А.А. Формирование элементарных математических представлений у дошкольников, 1988, с 259 – 275.
2. Грибанова О.К., Щербакова К.Й., Белова С.Ф., Назаренко К.В. Методика формування елементарних математичних уявлень у дітей, К., Вища школа, 1987, с 98 – 109.
3. Рихтерман Т.Д. Формирование представлений о времени  у детей дошкольного возраста, Просвещение, 1991.