Методика формування у дітей дошкільного віку понять про орієнтування в часі

 

Дидактичні  вправи

«Яка  частина доби заховалася?»

Дидактичне  завдання: продовжувати формувати уявлення дітей про добу та її частини і підвести до розуміння циклічності часових процесів.

Засоби  навчання: площинна модель «Доба та її частини». Чотириколірний круг, поділений на чотири сектори (нижній зліва – рожевого кольору, верхній зліва – білий, верхній справа – синій, нижній справа сектор – чорного кольору). Кожна окрема кольорова частина круга означає якусь частину доби.

          Хід вправи.

 Вихователь  читає уривки з вірша, де  йдеться про якусь частину  доби і просить назвати її. Потім разом з дітьми уточнює  зміст уривка, спонукає дітей  до колективної відповіді.

Демонстрація  моделі – чотириколірний круг, де кольори розташовані в чітко визначеному порядку: від рожевого (нижнього лівого сектора) до чорного (нижнього правого) за стрілкою годинника. У центрі круга розташована стрілка, що вказує на якусь частину доби.

Вихователь  пропонує дітям заплющити очі  і в цей час тихенько пересуває  стрілку. Діти мають швидко відповісти, на яку частину доби вказує стрілка. Вправу виконують кілька разів.

Підсумок  виконання дидактичної вправи.

 

Куточок природи

Вихователь  пропонує дітям помістити в куточок  природи модель «Доба та її частини» і звертає увагу на стрілку, яка  протягом усього дня має пересуватися. Діти мають переконатися в тому, що кожна частина доби (ранок, день, вечір) заповнені конкретними словами. Закінчується справа – і закінчується час, відведений на неї.

 

Малювання

(кінець  навчального року)

Дидактичне  завдання: продовжувати роботу з дітьми над розумінням основних властивостей часу (циклічності та одномірності процесів, які плинуть у часі).

  Засоби навчання: широкі кільця, поділені на чотири, кожну з яких дитина має позначити частини доби; кольорові олівці або фломастери.

Хід заняття

Вихователь(звертаючись  до дітей)

Дітей прокидаються, встають, роблять зарядку та йдуть  до садка. Коли це буває? Так, уранці. Який олівець треба взяти, щоб зафарбувати  цю частину доби? Де вона розміщена  на нашій моделі? Зафарбуйте її.

Наступна  загадка:

Діти грають, зводять різні споруди, повертаються з прогулянки і готуються до обіду. Коли це буває? Так, удень. Яким кольором позначимо частину доби під назвою «день»? (Білим кольором).

Вихователь  стежить, щоб діти правильно, в потрібній  послідовності за стрілкою годинника  чергували кольори.

Після закінчення заняття дітям пропонують надіти всі кільця на паперовий стрижень. Окремо розглядають з дітьми випадки  неправильного розміщення кілець (наприклад, проти ходу стрілки годинника). Вихователь рівняє моделі, виконані дітьми, за кольором – над рожевим сектором однієї моделі розташовуються всі рожеві сектори  інших моделей і т. д.

Куточок природи

 

Модель, яку  умовно можна назвати «кілька  діб» (чотириколірні кільця, нанизані дітьми на картонний стрижень), виконану дітьми колективно, поміщають у куточок  природи. Вихователь пропонує по закінченню кожної доби знімати одне кільце.

 

Старша група

6-ий  рік життя

Основне програмне завдання: формувати знання дітей про дні тижня.

Аплікація

Дидактичне  завдання: наклеїти на прямокутні картки числові фігури, що відповідають дням тижня, сформувати знання дітей про дні тижня, їх послідовність та відмінні ознаки.

Матеріали та обладнання: 7 прямокутних карток і до них набір з числових фігур (кружечків, квіточок – усього 28 штук) для позначення днів тижня; пензлик, клей, серветка, підставка для пензлика.

Зміст роботи. Читання вірша або перегляд діафільму «Омелянів тиждень». Запитання до дітей: які дні тижня ви запам’ятали? Який день тижня йде за вівторком? Четвергом? Назвіть сусідів такого дня, як неділя.

Самостійна  робота дітей. Розкласти перед собою зліва на право сім прямокутних карточок, що позначатимуть дні тижня. На першу картку наклеїти один кружок, на другу – два кружки і т. д. до семи. Запитання: Як можна назвати першу карточку з одним кружечком? (Понеділок). Знайдіть картку з чотирма кружечками. Покажіть, назвіть її. (Четвер).  

У кінці заняття  діти у правильній послідовності  розкладають усі сім карток з  наклеєними кружечками і закріплюють  назви днів тижня.

 

Рухлива гра «Тиждень. Шикуйсь»

Ігрове  завдання: в ігровій формі закріпити знання назв тижня та їх послідовності.

Матеріали: сім великих карток з числовими фігурами від однієї до семи. Що позначають дні тижня.

Хід гри.

Вихователь  ділить дітей на дві команди. Одна команда, що складається із семи дітей, - це називається «Тиждень». Кожному  учасникові дається велика картка з  назвою дня тижня. Друга команда  – без картон. На сигнал вихователя, під музичний супровід діти розбігаються по майданчику. На останній сигнал вони (перша команда) мають вишикуватись у правильній послідовності: понеділок ..... неділя. Друга команда стежить, чи правильно учасники зайняли місця. Хто перший помітить помилку, той  стає на місце того гравця з першої команди, який помилився.

Отже, використовуючи в системі та взаємозв’язку такі наочні засоби навчання, як моделі, вихователь може послідовно переходити від простого до складного, від близького до далекого, від конкретного до абстрактного, а отже, забезпечити рух дитини від незнання до знання, від неповного  до ґрунтовнішого знання.

«Від явища до сутності»

Як відомо, дошкільнята опановують знання про  навколишній світ у два способи.

Перший спосіб – набуття певної суми знань через  спілкування дитини з дорослими, однолітками в різних сферах діяльності (ігровій, побутовій, трудовій естетичній тощо), що здебільшого реалізується через роботу.

Другий спосіб – організована, планомірна й систематична передача наукових знань і формування на їх основі пізнавальних умінь (здебільшого  освітні та розвивальні програмні  завдання).

Дотримання  принципу науковості полягає у створенні  відповідних умов для донесення до дітей знань про найпростіші закономірності навколишнього світу.

Ольга Фунтикова стверджувала, щоб розкрити дітям основні властивості  та особливості часу (плинність, необоротність, одномірність), педагог має сам визначити час як об'єктивну форму існування матерії, що рухається.

Сприймання часу, з одного боку, спирається на чуттєву основу біоорганічних процесів (дихання, биття  серця, ритм щоденного життя людини), тобто на першу сигнальну систему, а з другого пізнання категорій часу відбувається через логічні форми, а отже, через уявлення та поняття. У формуванні понять про час велику роль відіграє друга сигнальна система.

Дошкільнята говорять про дні, тижні, місяці як про  певні предмети.

З огляду на принцип науковості, ми Ольга Фунтикова конкретно  реалізувала основне філософське  знання про час через доступну дошкільнятам наочність — тобто через об'ємні моделі часу, виконані у вигляді спіралі. Така модель дає змогу наочно відобразити динаміку та основні властивості часу: одномірність, необоротність, плинність та періодичність. (Опанування цієї термінології не має бути предметом навчання, хоча в процесі роботи діти легко й досить швидко починають розуміти суть такого складного поняття, як час).

Основа об'ємної моделі часу — спіраль, кожний виток якої, залежно від конкретного дидактичного завдання, показує рух, зміну процесів та явищ у часі. Створено кілька моделей, які відрізняються одна від одної  за розмірами та кольором.

Модель "ДОБА ТА її ЧАСТИНИ"

Модель складається з  кількох витків (кількох діб) і має рухому муфту, що легко пересувається від нижнього витка до верхнього. Кожний виток спіралі відповідає одній добі й послідовно пофарбований у чотири кольори (рожевий — ранок, білий — день, синій — вечір, чорний — ніч). Отже, кожний виток чотириколірний, оскільки відповідає частинам доби. Кожний з чотирьох кольорів розташований над своїм кольором: рожевий над рожевим, білий над білим... Рухома муфта акцентує увагу на певній частині доби, а також наочно демонструє змінність, а отже, плинність часу та його необоротність.

 

 

Модель "ЧАС ТА ПОРИ РОКУ"

Складається з кількох  витків відповідно до кількості років (якщо на моделі три витки, йдеться  про три роки, якщо шість —  то про шість). Модель подібна до попередньої, але більша за розмірами і має чотириколірне забарвлення кожного витка.

 

 

 

 

Виток спіралі — один рік — забарвлений у чотири (за кількістю пір року) кольори: зелений — весна, червоний — літо, жовтий — осінь, блакитний — зима. Витків має бути не менше двох, щоб унаочнити зміну одного року іншим.

Якщо є потреба показати більший відтинок часу, наприклад  шість років, то й відповідною  має бути кількість витків. Колірне  рішення описаних вище двох моделей  не випадкове і пов'язане із забарвленням об'єктів живої і неживої природи. Так, навесні природа оживає — з'являється зелена травичка, на деревах — листя. Отже, визначальний для весни зелений колір. Літу як найяскравішій порі року ми "присвоїли" червоний колір і т. дМоделі "Доба та її частини", "Час і пори року" дають істотні демонстраційні переваги, що не були відображені на плоских моделях, і являють собою оптимальний варіант матеріалізації часових явищ, які досі діти не могли побачити і почути. Ці моделі поєднали у собі переваги колової та лінійної форм руху, взявши від першої коловий цикл, а від другої — лінійно-ритмічну зміну циклів; вони унаочнили динамічність реального моменту, яку дошкільнята усвідомлюють з великими труднощами; діалектично розкривають зміну діб, років. Діти ніби дістали можливість зазирнути в "лабораторію часу", побачити й зрозуміти суть часу, часових змін.

Принцип науковості навчання можна послідовно реалізувати на практиці через різні види роботи зі старшими дошкільнятами.

Організація спостережень у природі

Мета: звернути увагу дітей на головну ознаку ранку — низьке положення Сонця щодо Землі, на забарвлення вранішнього неба. Бажано активізувати мислення дітей за допомогою запитань, загадок. Наприклад: як називається частина доби, коли ми зустрічаємось у дитячому садку? Що нам "підказує" в природі, що зараз ранок, а не день? Що ви можете самі розповісти про ранок?

Загадки. "В двері стукати не буде, а як зійде — всіх розбудить" (Сонце). "Що за стеля? То низька, а то висока, сіра, біла і рожева, ну а часом, просто диво, — наче синє мереживо" (Небо).

Висновок-узагальнення за проведеним спостереженням.

 

Праця дорослих протягом доби

Розсадивши навколо себе дітей, вихователь ставить їм такі запитання: ким працюють мами і тата? Коли вони починають працювати (уранці чи ввечері)? Потім дошкільнятам показують малюнки із зображенням людей різних професій. Зачитують уривки з вірша Джанні Родарі "Якого кольору ремесла?" Наприклад: "Колір осібний у кожного діла. Ось перед вами пекар, весь білий. Біле волосся, брови та вії. Вранці встає він, лише розвидніє". Можна запитати в дітей: "Про людей яких професій йдеться у вірші?" (Вони мають знайти також відповідну картинку). Хто ще починає свою роботу дуже рано? (Водії міського транспорту, продавці). Хто починає свою роботу вдень? Хто заступає на роботу ввечері? Вночі?

Узагальнення відповідей малят.

Організація самостійної  роботи дітей

Мета: з допомогою кольору "опредметити" кожну частину доби, закріпити знання про її кількісну характеристику.

Матеріал та обладнання: на кожну дитину по одному кружку (діаметром 10 см), розділеному на чотири однакові сектори, кольорові олівці.

На столі у вихователя стрижень на підставці.

Зміст роботи. Вихователь пояснює, що круг —- модель доби. Діти повинні послідовно зафарбувати сектори у відповідні кольори: ранок — рожевий, день — білий, вечір — синій, ніч — чорний, рухаючись за стрілкою годинника. Вихователь стежить за правильним чергуванням кольорів під час індивідуальної роботи дітей. Закріпити знання про добу та її частини можна за допомогою запитань і завдань, як от: "Назви й покажи найсвітлішу частину доби". "Назви й покажи найтемнішу частину доби". "Назви всі частини однієї доби в правильній послідовності". Після закінчення роботи вихователь підходить зі стрижнем на підставці до кожної дитини, щоб вона настромила на нього свою модель доби, стежить за тим, щоб діти робили це правильно, розміщуючи синій сектор над синім, рожевий — над рожевим і т. д.

Виготовлення  моделі доби

Дидактична мета: на прикладі склеювання трьох кілець у тривиткову спіраль показати дітям плинність часу та перехід однієї доби в наступну. Переконати дітей, що людина не живе в одній і тій самій добі, що вона "не крутиться" на одному місці.

Матеріал та обладнання: три кільця, розрізані в одному місці, ножиці, клей, пензлик, підставка для пензлика, серветка.

Зміст роботи. Розкласти перед собою кільця. Знайти позначки на одному й другому кільцях, припасувати кільця одне до одного й склеїти. Потім, узявши в руки третє кільце, знайти на ньому позначку, прикласти до другого і також склеїти.

Запитання до дітей: "Як ви гадаєте, ми живемо в одну й ту саму добу чи одна змінюється іншою?" "Чому?" Поясніть на своїй моделі.

Досить складним у методичному  плані є формування знань, пов'язаних з плинністю доби, тобто понять учора, сьогодні[ завтра. Тому важливо використати таку наочність, яка б з наукової точки зору могла продемонструвати це явище.

Заняття з формування математичних уявлень

(фрагмент)

Навчальне завдання: формувати уявлення дітей про вчора, сьогодні, завтра, їх плинність та необоротність.

Матеріал та обладнання: об'ємна модель "Доба та її частини".

Зміст роботи. Для активізації знань дітей ставляться запитання: як називається доба, яка іде зараз? (Сьогодні). Як називається доба, яка буде після сьогодні? (Завтра). Як називається доба, яка була перед сьогодні? (Вчора). Чим відрізняється вчора від сьогодні?