Народногосподарське значення кукурудзи

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Декабря 2013 в 19:12, курсовая работа

Описание работы

Сучасні досягнення, коли 45—50 ц/га і більше зерна одержують кукурудзоводи на великих площах, а на зрошуваних землях — 80—100 ц/га,—це результат всебічного розвитку сільськогосподарської науки і широке впровадження у виробництво наукових розробок та досвіду передових господарств. Сільськогосподарське виробництво одержало нові високоврожайні гібриди з урожайністю 60—90 ц/га, а на зрошуваних землях — 120—130 ц/га і більше. У зв'язку з цим останнім часом значно розширився асортимент різних за вегетаційним періодом біотипів гібридів і насамперед скоростиглих для північних районів. Поновлена система машин і знарядь для вирощування кукурудзи. У виробництві широко застосовують гербіциди для знищення бур'янів.

Содержание работы

Вступ
Загальна частина……………………………………………………………
1.1.Характеристика господарства……………………………………………
1.2.Структура земельних угідь господарства…………………………………
1.3. Структура посівних площ господарства…………………………………
1.4. Машино - тракторний парк господарства………………………………
1.5. Енергетична база господарства……………………………………………
2. Розрахункова частина………………………………………………………
Технологія вирощування кукурудзи…..............................................
2.1.1.Основний обробіток грунту……………………………………...............
2.1.2. Передпосівний обробіто і посів ...............................................................
2.1.3. Догляд за посівами ....................................................................................
2.1.4. Збирання і післязбиральний обробіток............................. ......................
Планування робіт з вирощування кукурудзи в СФГ «Стеценко»..
2.3. Розрахунок потреби в тракторах і сільськогосподарських машинах…
2.4. Вибір та обгрунтування прийнятих машин……………………………
2.5. Визначення потреби в паливі та мастильних матеріалах………………
2.6. Побудова графіка машиновикористання………………………………
3. Технологічна частина.
3.1. Агротехнічні вимоги до міжрядного обробітку грунту…………………
Технологія виконання міжрядного обробітку …………………….
3.3 Аналітичний розрахунок складу МТА ....................................................
3.4. Підготовка поля і агрегату до роботи…………………………………
3.5. Розрахунок техніко – експлуатаційних показників агрегату……………
Контроль та оцінка якості міжрядного обробітку…………………
3.7. Розробка операційної технологічної карти……………………………
4. Конструктивна частина. ……………………………………………………..
4.1. Будова і робота пристрою…………………………………………………
5. Охорона праці та навколишнього середовища……………………………
5.1. Безпека праці при роботі на агрегатах……………………………………
5.2. Охорона навколишнього середовища при вирощуванні зернових……
6. Економічна частина………………………………………………………
Визначення затрат праці на одиницю роботи………………………
Визначення собівартості 1 га обробленого поля ......................
Висновки………………………………………………………………………
Список використаної літератури……………………………………………

Файлы: 1 файл

Коваленко Дмитро 2012.docx

— 111.66 Кб (Скачать файл)

 

                                                                                                                                            У наведених у таблиці даних ми бачимо, що у господарстві в основному вся необхідна техніка є в наявності. Створена також доволі потужна матеріально технічна база, яка дає можливість механізувати більшість працемістких процесів виробництва. У 2007 році налічувалося 16 тракторів, 1 зернозбиральний комбайн, 15 вантажних і спеціалізованих автомашин, велика кількість машин і механізмів.

1.5. Енергетична  база господарства.

Велику увагу у господарстві приділяється використанню електроенергії, за допомогою якої проводиться більшість  робіт. Усього за рік у господарстві використовується 121 тис. кіловат -- годин  електроенергії. Механізатори у господарстві постійно намагаються застосовувати  більш продуктивні машини і механізми, щоб досягти значного зниження витрат праці з розрахунку на одиницю  продукції.

Дані таблиці показують, що загальна сумарна потужність енергетичних потужностей  у 2007 році склала  кінських сил.

Найбільш питому вагу у  господарстві у загальній структурі  енергетичних потужностей складають  двигуни тракторів. У 2007 році на їх долю припадало 

59,3 але,з іншого боку  значна кількість транспортних  засобів були придбані досить  давно, вийшли з ладу і потребують  капітального ремонту.

 

 

  Таблиця 1.5.                               ЕНЕРГЕТИЧНА БАЗА

Показники

2007

 

Потужність, к.с.

%

     

Двигуни тракторів

1050

59,3

Двигуни комбайнів

150

8,4

Двигуни автомобілів

250

14,1

Електродвигуни та електроустановки

320

18,0

Всього енергетичних потужностей

1770

100


 

 

2. Розрахункова  частина

 

2.1.Технологія  вирощування кукурудзи.

 

Найкращі  грунти для кукурудзи чорноземи, темнокаштанові, а також заплавні з нейтральною або слаболужною  реакцією (рН 6,5-7,5).

Дані  наукових досліджень і виробнича  практика свідчать про можливість одержання  високих та сталих врожаїв кукурудзи  у повторних і беззмінних посівах. Головною умовою при цьому є добра  вологозабезпеченність та достатнє удобрення. При щорічному внесенні гною на беззмінних посівах кукурудзи  вміст гумусу залишається на одному рівні протягом 40 років, а врожай не знижується. Отже там де питома вага кукурудзи у структурі посівів  висока і добра вологозабезпеченність  грунту, доцільно впроваджувати спеціалізовані кукурудзяні сівозміни з короткою ротацією.

У господарствах, де частка кукурудзи в структурі  посівних площ велика і які спеціалізуються  на виробництві молока і м'яса, можна  вирощувати її три-чотири і навіть більше років підряд на одному полі при  внесенні достатньої кількості добрив і забезпеченні надійного захисту  рослин.

 

2.1.1. Основний обробіток грунту.

За умов інтенсивної технології значення основного  обробітку грунту значно збільшується. Його слід максимально використовувати  для якнайповнішого знищення бур'янів (особливо багаторічних).

Після культур  суцільної сівби добрий ефект  дає лущення стерні на глибину 7-8 см  дисковими боронами бдв-6,5, БДТ-7, 0А та ін.

На полях  з коренепаростковими бур'янами (осот, берізка та інші) обов'язково проводять  дворазове лущення стерні: перше - дисковими знаряддями на глибину 7-8 см, а друге - полицевими лушільниками ПЛП-10-25 або іншими знаряддями (наприклад плоскорізами типу КПШ-5) на глибину 12-14 см. Послаблення боротьби з бур'янами в осінній період призводить до значного засмічення полів осотом. Для його знищення, крім агротехнічних засобів боротьби, виникає потреба в застосуванні спеціальних хімічних засобів, зокрема внесення гербіцидів 2,4Д в осінній та ранньовесняний періоди при з'явленні розеток бур'янів.

Перед оранкою  під кукурудзу після кукурудзи  або інших просапних культур  дуже важливо добре подрібнити післяжнивні  рештки дисковими лущільниками або  важкими дисковими боронами. Слід мати на увазі, що при низькоякісному загортанні в грунт післяжнивних решток ефективність грунтового гербіциду  ерадікану різко знижується, тому що значна частина його залишається  
на поверхні цих решток і не потрапляє в грунт. Післяжнивні рештки краще загортати ярусними плугами ПЯ-3-35. Добрі результати дає оранка оборотними плугами типу ППО-5-40.

Орати треба  здебільшого на глибину 27-30 см, на чорноземах змитих, малогумусних, каштанових і дерново-підзолистих грунтах - на глибину орного шару. Досліди та виробнича практика показали, що осіннє вирівнювання зябу (культивація, боронування, вирівнюваня шлейфами та ін.) недоцільне, а іноді призводить навіть до зниження врожаю.

2.1.2. Передпосівний обробіток грунту і посів.

Весняний  передпосівний обробіток грунту направлений на максимальне збереження вологи, створення пухкого дрібногрудочковатого шару грунту, який забезпечує добру  заробку гербіцидів і появу дружніх  сходів кукурудзи.

Значна  роль весняного обробітку надається  знищенню найбільшої кількості бур'янів. При індустріальній технології він  базується на скороченні кількості  обробітків грунту, застосуванні комбінованих машин і широкозахватних агрегатів.

Використання  високотоксичних грунтових гербіцидів (ерадикан, лассо, алірокс та інших) дає можливість виключити одну ранньовесняну  культивацію і обмежитись тільки передпосівною. Значно зменшується  також кількість міжрядних обробітків.

Передпосівна  культивація повинна привести верхній  шар грунту в такий стан, при  якому насіння буде знаходитись  в прямому контакті з вологим  грунтом і добре прикритим  ним для захисту від висихання  і можливого пошкодження птахами  і гризунами. Неабияке значення передпосівної  культиваці також і в поліпшенні водно-повітряного режиму грунту, в  стимулюванні мікробіологічної діяльності і наданні необхідних для рослин поживних речовин, забезпеченні швидкого і ефективного виконання польових робіт.

Передпосівну  культивацію на глибину загортання насіння найкраще виконувати комбінованими  агрегатами типу “Європак”(Б 622), АПБ-6, АГ-6, АП-6 та ін., буряковими культиваторами УСМК-5,4Б, пружинними боронами БП-8, широкозахватними культиваторами КШУ-12, обладнаними вирівнювальними дошками і коточками, а якщо їх немає - культиваторами КПС-4, обладнаними додатково вирівнювачами та ребристими роторами - котками.

Сіють кукурудзу  при стійкому прогріванні грунту до температури 10-120 С на глибину загортання насіння (5-7см).

Тривалість  сівби не повинна перевищувати 5-6 днів (на одному полі 1-2 дні).

Норму висіву насіння вибирають залежно від  його передпосівної підготовки, а  також зони. Для умов ТОВ АФ «Хоружівка» норма висіву  
кукурудзи повинна бути такою, щоб на момент збирання мати 55-60 тисяч рослин на гектарі. З урахуванням польової схожості і втрат частини рослин з різних причин норму висіву насіння збільшують на 25-30% порівнянно з вказаною вище густотою.

Для сівби  кукурудзи використовують пневматичні  сівалки - 8-рядні  
СУПН-8А, УПС-8, 6-рядні СУПН-6А, УПС-6, Кінзе та ін.

В окремих  господарствах України успішно  використовують для сівби кукурудзи американьську сівалку “Джон Дір”1780.

2.1.3. Догляд за посівами.

Інтенсивна  технологія вирощування кукурудзи  передбачає такі варіанти догляду за посівами:

При суцільному обробітку грунту високоефективними  гербіцидами і практично чистих від бур'янів полях спеціальні операції по догляду не проводять. Якщо на полях  одночасно з появою сходів кукурудзи  з'являються однорічні бур'яни, масиви обробляють страховими гербіцидами. При стрічковому внесенні гербіциду в захисні смуги рядків кукурудзи обробляються лише міжряддя. Розпушування міжрядь та знищення бур'янів проводять просапними культиваторами КРНВ-4,2-04, КРНВ-5,6-04 та ін.

Операція обробітку захисних смуг рядків страховими гербіцидами  до проведення міжрядних обробітків при  одночасній появі бур'янів із сходами  кукурудзи при цьому не виключається.

Якщо ефективність дії гербіциду  виявилась низькою або його не застосовували зовсім, виконують  досходове і 1-2 післясходових боронування  з використанням середніх чи легких зубових борін, 1-2 міжрядних обробітки  просапними культиваторами, обладнаних борінками КЛТ-38 чи голчастими дисками  КЛТ-28 для боротьби з бур'янами  в захисних смугах рядків при перших двох міжрядних обробітках та загортачами  дискового чи поличкового типу при  третьому міжрядному обробітку для  присипання бур'янів в рядках шаром  землі 5-7 см.

Для обробітку  посівів кукурудзи по сходах застосовують страхові гербіциди групи 2,4-Д, майазин (зеапос-10), олеогезаприм-200, олеогезаприн-400, а також лентрел для боротьби з осотом.

Вимоги  до приготування робочого розчину, комплектування агрегатів, підготовки їх до роботи такі ж, як і при допосівному внесенні гербіцидів.

Якщо  сівба проводилась 12-рядним агрегатом, міжрядний обробіток виконують також 12-рядним культиватором КРН-8,4 чи двома 6-рядними культиваторами КРН-4,2А, начепленими на спеціальну зчіпку або виготовленим у господарстві 12-рядним культиватором з використанням гряділів серійних культиваторів та спеціальної рами. Агрегат для догляду за посівами можна виготовити також на базі 12-рядного посівного агрегату, встановивши на його брусі замість посівних секцій секції від просапних культиваторів.

При проведенні першого міжрядного обробітку на кожному гряділі культиватора встановлюють одну стрільчасту лапу шириною захвату  220 мм і дві  
плоскорізальні лапи-бритви, закріплені в тримачах. Замість лап-бритв у деяких господарствах використовують напівлапи, виготовлені із стрілчастих лап, в яких видалене одне крило. Такі робочі органи більш стійко йдуть на заданій глибині і краще розпушують грунт.

Для знищення бур'янів у захисних зонах рядків культиватори обладнують прополювальними  борінками КРН-15.080 до 6- та 8-рядних культиваторів, КЭН.00.100 до 12-рядних культиваторів або  борінками КЛТ-38, які встановлюють на гряділях культиваторів за допомогою  Т-подібних кронштейнів. Глибина ходу борінок становить 30-40 мм.

Якщо  на посівах кукурудзи утворилась грунтова кірка, замість прополювальних борінок використовують ротаційні  голчасті диски КРН-28,  
КЛТ-28 до 6- та 8-рядних культиваторів, КЭН.03.000. до 12-рядного культиватора КРН-8,4.

Для присипання бур'янів у захисних смугах рядків і  розпушування грунту в міжряддях  кожну робочу секцію культиватора обладнують стрілчастою лапою шириною 320 мм, яку встановлюють в гряділі секції посередені міжряддя, і лівим та правим загортачами, розміщеними в тримачах кожної секції, окрім крайніх.

До культиваторів  використовують заводські поличкові  загортачі (ліві й праві) КНР-52 та КРН-53, комплекти загортачів КРН-100, КЭН.09.000.

У деяких господарствах України успішно  використовують для присипання бур'янів стрілчасту лапу з привареними до неї крилами, виготовленими із стальної труби діаметром 110-120 мм.

При комлектуванні  робочі органи культиватора розставляють так. У бокових тримачах встановлюють односторонні лапи-бритви. При цьому  відстань між стояком лапи і центром  рядка повинна дорівнювати 120-150 мм, глибина обробітку 50-60 мм. За бритвами по центру секції розміщують культиваторну лапу з привареними до неї крилами на глибину 50-60 мм. Величина перекриття робочих органів повинна становити 70-75 мм.

     У заднє гніздо гряділя встановлюють прополювальні борінки КРН-38,  
КТЛ-38 або БПК-0,35. Це створює мульчуючий шар грунту в міжряддях і запобігає випаровуванню вологи.

Добре працюють загортачі, виготовлені на місцях з  дисків списаних лущільників діаметром, зменшеним до 330 мм. До них приварюють маточини з осями для кріплення їх до вертикальних стояків. Диски встановлюють в тримачах під кутом 30О до вісі рядка.

 

2.1.4. . Збирання і післязбиральний обробіток.

В Україні  застосовують ресурсо- та енергомісткі технології збирання кукурудзи в  качанах, недостатньо впровадженні технології з консервуванням продуктів  врожаю фуражної кукурудзи у вологому стані, відсутня техніка з подрібненням всього біологічного врожаю і його консервування у траншеях чи баштах, немає технологій без збирання стебел з їх подрібненням й заорюванням  в грунт, як органічного добрива.

Потреби України у збільшенні виробництва  зерна кукурудзи зумовлюють необхідність впровадження досконалих технологій її збирання та післязбиральної обробки. Відомо, що в господарствах України  найбільш поширеною є технологія збирання кукурудзи з очищенням  качанів і їх сушінням. Для цього  використовують наступний комплекс спеціальних машин: самохідний комбайн  КСКУ-6АС чи причіпні ККП-3 або ККП-2С, очисники качанів ОП-15П чи  
ОП-15С, машини для сушіння качанів ТАУ-0,75 чи ВПТ-600, транспортер ТПК-20 для завантаження їх у сховище або комплекти обладнання механізованих пунктів МПУ-15 чи ПП-10. Ця технологія не перспективна, енергозатратна. На сушіння тонни качанів витрачається до 60 кг рідкого палива. До того ж при збиранні комбайном на поле викидаються обгортки качанів, які є цінним кормом для тварин.

Информация о работе Народногосподарське значення кукурудзи