Народногосподарське значення кукурудзи

№ с.г. операції	Назва     сільськогосподарської        операції	Оди- ниця  виміру	Об’єм роботи в фізичних одиницях	Норма витрати палива на одиницю роботи(кг)	Загальна витрата палива на  опера - ціях(кг)
	Т-150 К
1	Лущення	га	250	2,3	575
3	Транспортування	т	250	3,2	800
6	Оранка	га	250	14,5	3625
7	Культивація зябу	га	250	3,2	800
8	Весняне боронування 2сл.	га	500	1,1	550
13	Передпосівна культивація	га	250	2,4	600
16	Коткування	га	250	1,3	325
17 5 15 18 19 20 21	Довсходове боронування Дискування Посів Післясходове боронування 1міжрядна обробка 2 міжрядна обробка 3 міжрядна обробка Всього	Га   га   га   га   га   га   га	250 250 250 250 250 250 250	1,1 3,4 2,5 1,1 2,2 2,2 2,2	275 850 625 275 550 550 250 10650
№ с.г. Опе- рації	Назва сільськогосподарської операції	Оди- ниця виміру	Обєм роботи в фізичних одиницях	Норма витрати палива на одиницю роботи (кг)	Загальна витрата палива на операціях (кг)
4	МТЗ-80   Внесення мін. добрив	га	250	1,62	402,5
2	Навантаження мін.добрив	т	250	1,5	150
9	Підвезення води	т	89,25	1,25	111,56
15	Внесення отрутохімікатів	га	250	0,97	242
10	Приготування розчину	т	89,25	1,15	102,6
14	Навант. мін.добрив і нас.	т	10	1,2	56
20 22 23 24	Транспортування стеблів Транп. води і гербіцидів Приготування розчину Обприскування	т    т   т  т	3000 3,6 3,6 250	1,59 1,25 1,15 1,2	4770 45 41 250
	Всього				5767

Пусковий бензин і мастильні  матеріали визначаємо в % відношення від загальної потреби основного палива. Розрахунки потреби пускового бензину і мастильних матеріалів зводимо в таблицю 2.3.

 

Таблиця 2.3.       Розрахунок потреби в мастильних матеріалах.

Марка машини	Витрати па- лива	Пусковий бензин		Моторна олива		Індустріальна олива		Трансмісійна олива
		%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть
Т-150	10650	1	106,5	4,5	479,25	1	106,5	0,8	85,2
МТЗ-80	5767	1	57,67	4,5	259,5	1,1	63,43	1	57,67
ДОН-1500	--------------	----	----	-----	------	----	-----	-----	-----
ЗІЛ-13	--------------	-----	-----	------	-------	------	-------	------	------

 

 

2.6.  Побудова  графіка машиновикористання.

Графік - відомість машиновикористання представляв собою таблицю.

«Назва машини» записується  назви усіх машин, які використовують з тракторами для виконання запланованого  обсягу робіт в указаний період. Записують у тому ж порядку  як зазначені операції в розрахунковій  таблиці 2.1.

Якщо операції повторюються й виконуються тими самими машинами їх другий раз у відомість графік не записують.

Потім у рядку «календарні  строки» вертикальними рисками  відмічають дані таблиці 2.1. Вертикальні  риски з'єднують прямою над якою проставляють цифри, що означають кількість  машин, які використовують на виконання  відповідних операцій у зазначені  календарні строки . Після цього  підраховують загальну потребу машини й визначають за періодом у який найбільша кількість машин використовується. Якщо строки використання машин однієї марки, які агрегатуються з різними  тракторами, збігаються, то потрібну кількість  машин або знарядь на ці строки підсумовують. Складена відомість- графік як і графік машиновикористання наочно показує, на який строк, яких і скільки  треба підготувати  машин, а також  дає змогу краще спланувати їх ремонт.

Даний графік-відомість зображена  на аркуші №1  формату А1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Технологічна  частина

 

 

3.1. Агротехнічні  вимоги до посіву.

    

Роблять виключно великий  вплив на показники схожості і  врожайності соняшнику. У екстремальних  випадках недостатньо глибоко закладене  насіння, потрапляючи в пересохлий шар грунту, не проростає, так само як і дуже глибоко закладене насіння дає пізні сходи, що погано   конкурують з іншими   рослинами.

   Рівномірність глибини закладення насіння залежить від типу сівалки, стану смяложа, якості насіння і погодних умов. Сучасні технології обробітку і високопродуктивні сівалки з пневматичними висіваючими апаратами передбачають виключно однорідне по глибині закладення насіння, оскільки при їх розробці і конструюванні були враховані кількісні і якісні умови отримання оптимальної густини стояння рослин.

  Практично у всіх  зонах обробітку соняшнику незалежно  від способу передпосівної обробки  грунту найбільш прийнятна глибина  закладення насіння цієї культури 6—8 см. В цьому випадку насіння  висівають на щільне ложе, у вологий шар і зверху засинають рихлим грунтом.

  Контакт між насінням  і грунтом, необхідний для ефективнішого  вологовпитування насінням в  процесі проростання, створюється  за допомогою котків, що накочують,  утрамбовують грунт і що придавлюють  насіння в борозенці. В результаті  створюються найбільш сприятливі  умови для отримання дружних сходів.

   При холодній весні  можлива закладення насіння декілька  дрібніше, а при сухій і теплій — глибше. Таке диференційоване закладення насіння дозволяє при механізованій технології обробітку без ризику проріджування посівів застосовувати досходове боронування на підвищених швидкостях.

 

 

3. Спосіб посіву.

   Більшість господарств всіх зон товарного виробництва соняшнику повністю

відмовилися від способу  квадратно-кубла посіву і перейшли на пунктирний з

шириною міжрядь 70 див. Скорочення ширини міжрядь до 60 або 45 см або

розширення їх до 90 см не роблять позитивного впливу на урожай соняшнику.

  В даний час в  найближчій перспективі пунктирний  спосіб посіву буде основним. Перевага цього способу полягає в простоті виконання, покращеному розміщенні рослин в рядку і високій продуктивності праці. При його застосуванні відпадає необхідність в поперечній обробці посівів.

   Враховуючи, що при  пунктирному способі міжрядній  обробці піддається лише 70—72% площі поля, використання його пред'являє підвищені вимоги до якості підготовки поля до посіву і особливо вирівнювання його поверхні і чистоті від бур'янів.

   Оптимальна площа  живлення досягається шляхом  висіву заданої кількості насіння,  а у разі загущення проводять  післясходове боронування, за допомогою якого за 1 прохід можна зменшити густину стояння рослин па  10%.

  Агротехнічні вимоги  до посіву соняшнику пунктирними сівалками регламентують основні якісні параметри роботи висівних апаратів — рівномірність висіву кожного з них, стійкість загального висіву, чіткий розподіл насіння в рядку, мінімальне пошкодження насіння, висів заданої норми па погонну довжину 1 м і в середньому па  1 га.

   При оптимальному  технологічному режимі роботи  сівалки, правильною регуліровкою  і хорошій підготовленості насіння глибина закладення останніх не повинна відхилятися від заданої більш ніж на ±1,5 см, а інтервал між ними в рядку — на 10%. Висівні апарати сівалок при цьому можуть ушкоджувати не більше 2% насіння.

    Під час посіву допустимі відхилення між заданою і фактичною нормами висіву насіння повинні укладатися в межі ±5%- Насіння виннематися в своєму розпорядженні прямими рядами з допустимими відхиленнями ширини стикових міжрядь +5 см, а основних— не більш ±1 див.

   Для точного висіву насіння соняшнику як при механізованій, так і при індивідуальній технології використовують кукурудзяні сівалки, обладнані механічними (СКНК-6) і пневматичними висіваючими апаратами (СПЧ-6, СПН-8, СПЧ-6М).

    Останніми роками  перевага віддається пневматичним  сівалкам, оскільки вони при правильному  регулюванні і оптимальному технологічному  режимі роботи забезпечують висів  заданої кількості насіння на  однакову глибину, рівномірне розміщення їх в рядку, внесення мінеральних добрив і післяпосівне коткування.

     Висівний апарат універсальної навісної пневматичної сівалки СУПН-8 працює па принципі розрядки повітря. Сошникова група це забезпечує розміщення насіння на заданій глибині незалежно від способу і глибини передпосівної обробки грунту при швидкості руху агрегату до 12 км/ч. Польова схожість насіння соняшнику при глибині передпосівної культивації 6 і 12 см практично однакова. Сівалки можуть бути обладнані автоматичними пристроями, контролюючими роботу висівних апаратів (монітори типу «Кедр»), і механізатор може з кабіни трактора стежити за виконанням технологічного процесу кожним сошником.

 
3.3. Технологія виконання посіву.

   В сучасних технологіях   (індустріальною і механізований)    обробітки   соняшнику   перша важлива   умова   отримання  високих   і стійких урожаїв - забезпечення дружних сходів. По суті це головне  завдання всього   комплексу посівних  робіт.

   Успішне виконання  її окрім належного передпосівного  обробітку  грунту, сортових і  посівних якостей пасіння   багато чому залежить   від  точного висіву   насіння   і створення  максимального   контакту  між ними  і грунтом.На  якість   сівби  впливають   термін   посіву,   глибина загортання і розміщення насіння в рядку, вологість  грунту і в якійсь степені контакту його з насінням, а також ущільнення грунту над насінням. Кожний з перерахованих чинників повинен   проявлятися   в   певній   формі і в потрібній кількості і діяти протягом  строгого певного часу. 

    При цьому   передбачається, що будуть дотримані   організаційно-технічні   правила  і рекомендації наукових установ,  а умови середовища будуть  відповідати  нормальному розвитку  рослин. Тільки в цьому випадку може   бути забезпечена максимальна польова схожість насіння соняшнику.

 

1. Календарні сроки посіву соняшнику.

      У   кожному   господарстві         встановлюють   з урахуванням технології  обробітку,  погодніх умов, запасів   вологи і ступеня прогріваннягрунту на глибені закладення насіння. Нижче приведені основні категорії визначення   оптимальних   термін початку і тривалості   проведення  сівби соняшнику.

      Насіння  всіх високо олійних сортів  соняшнику характеризуються   низькою лужністю (в середньому  близько 20%) і підвищеними вимогами до температури грунту під час посіву і проростання насіння. Тонке лушпиння погано оберігає сімена від поразки хворобами при сівбі в недостатньо прогрітий грунт.

    При посіві соняшнику відразу ж після початку проведення польових робіт, коли грунт на глибі закладення насіння ще не прогрівся вище 5—6°С, сходи його з'являються через 20—25 днів. За цей час поле, як правило, встигає 'зарости бур'янами, поскільки провести механізоване знищення їх до посіву неможливо. Різко знижуються схожість і енергія проростання насіння, нерідко вони загнивають в результаті, тривалого перебування в холодній і сирому грунті. Надранні посіви сильніше вражаються прикореневій і стебловій формами білій гнилизні. Все це призводить до сильного проріджування посівів і зниження урожайності.