Народногосподарське значення кукурудзи

Для усунення цього недоліку ННЦ “ІМЕСГ” рекомендує збирати кукурудзу комбайнами з  демонтованими качаноочисними вальцями і додатково встановленою скатною  дошкою. Качани очищаються на току і  збирається обгортка. Ця технологія також  енергозатратна і не перспективна.

Країни  Західної Європи і США, а також  провідні компанії і передові господарства України віддають перевагу збиранню кукурудзи зернозбиральними комбайнами з приставками і обмолотом  качанів. Для реалізації цієї технології використовують такі можливі комбайнові агрегати: СК-5М-1+ППК-4; ДОН-1500Б+КМД-6; КЗС-9+ПЗКС-6; MF 9690+Geringoff Rota-Disk; MF 9790+Geringoff  PCP; MF 9690+OROS; MF 7272+MF 1020;  Lexion 480+ Konspid та ін.

Оскільки  зерно під час збирання, як правило, має підвищену вологість, його слід сушити, використовуючи до 40 кг рідкого палива на тонну. Зерно кукурудзи надійно зберігається при вологості не більше 14%.

Застосовувані в Україні технології збирання кукурудзи  енергозатратні. За даними ННЦ “ІМЕСГ”  питомі витрати палива на 20-30%, металомісткість  на 35-45%, енергомісткість на 25-30% вищі, ніж у країнах Західної Європи і США.

Зерно кукурудзи, яке йде на промислову переробку  чи експорт, доцільно збирати з обмолотом  у фазі його повної стиглості.

Значна  частина зерна в господарствах  використовується на корм ВРХ і свиням. Зерна по масі в качані міститься  близько 80%, а стрижня – 20%. В зерні  знаходиться лише 2-2,5% клітковини, що недостатньо для годівлі тварин. За зоотехнічними вимогами в кормі  для свиней необхідно мати до 5-6% клітковини, а ВРХ – 10-11%. До речі, в стрижнях міститься 35-37% клітковини.

Враховуючи  це, доцільно збирати кукурудзу на корм у фазі воскової стиглості зерна  при максимальному вмісті поживних речовин з дозованим вмістом  подрібнених стрижнів. Для цього  використовують наведені вище зернозбиральні комбайни з приставками і додатковими  пристроями. Так, наприклад, на комбайни СК-5М і Дон-1500Б встановлюють відповідно пристрої  
КЗ-5 і ПДК-10, розроблені ННЦ “ІМЕСГ” і ДСКБ ВО “Ростсільмаш”. Комплект пристроїв містить спеціальне підбарабання, просторово-хвилясте решето очистки з овальними отворами по вісях 80х40 мм, гребінки (рейтери) соломотряса (8 шт.) і щиток перекриття колосового шнека. За рахунок регулювання зазорів в молотильному апараті і частоти обертання барабана отримують потрібну кількість подрібнених стрижнів у зерновій масі, а, отже і вміст клітковини у кормі. Рештки стрижнів сходять по соломотрясу на поверхню поля.

Заслуговують  на увагу універсальні приставки  Geringhoff для збирання кукурудзи і соняшнику без додаткового переобладнання зернозбиральних комбайнів. Єдине, що потрібно зробити – замінити підбарабання на кукурудзозбиральне і начіпити приставку. Такі приставки поставляє компанія “Амако Україна”.

Вологе  зерно або зерно-стрижнева суміш (3СС) з-під комбайна доставляється  до спеціальних траншей місткістю 400-1500 м³, подрібнюється, ущільнюється і консервується. Інститут кормів УААН рекомендує будувати облицьовані траншей таких розмірів: висота – 3-5 м, ширина – 6-9 м і довжина – в залежності від кількості корму – 25-35 м.

Зерно або  ЗСС подрібнюється машинами М-8 чи ИРМ-50. Добре зарекомендувала себе на подрібненні корму також лінія  ЛПК-Ф-20 на базі подрібнювача “Блок-700” (ВАТ “Уманьферммаш”). Таким же чином подрібнюють і закладають на зберігання (консервують) качани з восковою стиглістю зерна для згодовування ВРХ.

Важлива умова отримання високоякісного корму – суворе дотримання технології підготовки траншеї, закладання зернофуражу (консервування) в допустимі терміни: одночасно по всій довжині траншеї за 3-4 дні; поетапно, похило розміщеними шарами – 5-6 днів.

Якісний корм можна забезпечити за рахунок  ретельного ущільнення подрібненої  маси і додаткового застосування консервантів: концентрату низькомолекулярних кислот (1,5-2% від маси зернофуражу) чи біоконсерванту Літосила (2-3 г, розчиненого у воді, на тонну корму).

За наявності  сучасних кормозбиральних комбайнів  типу Ягуар, які забезпечують різку  довжиною 4-6 мм, доцільно збирати весь біологічний урожай кукурудзи в фазі воскової стиглості зерна на качано-стеблову суміш з наступним консервуванням у бетонованих траншеях.

Закладений  в траншеях корм закривається поліетиленовою плівкою, соломою, а при потребі  – ще й землею.

В останні  роки частина господарств України, які достатньо забезпечені кормами, збирають з обмолотом лише зернову  частину врожаю кукурудзи, а листостеблову  масу подрібнюють за допомогою приставки  АКД-6М до комбайна ДОН-1500Б і розкидають по полю як добриво. За цією ж технологією  працюють зернозбиральні комбайни дальнього  зарубіжжя з приставками. Для  підтримання балансу азоту в  грунті, який витрачається на перепрівання, на тонну листостеблової маси доцільно внести до 10 кг діючої речовини азоту.

Рослинні  рештки забезпечують поліпшення поживного  і водного режимів, агрофізичних властивостей грунтів, захист їх від  вітрової і водної ерозії та є передумовою  для широкого впровадження мінімального і нульового обробітку ґрунту в системі індустріальних технологій виробництва продукції рослинництва.

 

 

2.2. Планування  робіт з вирощування кукурудзи  в умовах

СФГ «Стеценко».

       Для своєчасного забезпечення проведення робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур , планування споживи в машинах, а також їх своєчасної підготовки до роботи . У господарстві розробляють план проведення робіт .Він розпочинається з розробки технологічної карти .

Технологічна карта - це документ у якому закладається інформація про технологію й організацію  робіт.

Технологічна карта складається  з вихідних даних для проектування якої потрібні : площа посіву , попередники , норма внесення насіння , урожайність , збір основної й валової продукції , потреба в органічних і мінеральних добривах  У другій частині технологічної карти записуєм перелік всіх технологічних операцій , одиниці обсягу робіт , а також проведення цих робіт у певні строки .

Після цього ми визначаємо змінні норми виробітку , та норму  витрати палива на одиницю механізованих  робіт, встановлюємо тарифні розряди  робіт з визначенням тарифної ставки .

Користуючись вихідними  даними та нормативними матеріалами  виконуємо економічні підрахунки .

При плануванні механізованих  сільськогосподарських робіт при  розробці технологічної карти на підставі агротехнічних вимог за типовими нормами механізованих  сільськогосподарських робіт , на кожну  операцію вибираємо склад машинно-тракторного  агрегату й за даними МТА вибираємо  норму виробітку на агрегат і  норму витрати палива на одиницю  роботи .

Із типових норм виробітку  вибираю розряди робіт на кожну  сільськогосподарську операцію з урахуванням  енергетичного засобу який виконує  технологічну операцію .

Користуючись тарифікаційним довідником у технологічну карту  записую тарифні ставки й розряди  робіт .

Після визначення змінної  норми виробітку на технологічній  операції визначаємо кількість нормозмін  у заданому обсязі механізованих  робіт який одержую після ділення  загального обсягу робіт на змінну норму виробітку .

               Op

n н.зм = ------- ; 

                Wp

 

Ор -   обсяг робіт ;

Wр - змінна норма виробітку  .

 

2.3. Розрахунок  потреби  в тракторах і сільськогосподарських

машинах.

Визначаю   кількість   необхідних   МТА   для   забезпечення   виконання технологічних  операцій у завдань агротехнічний  термін за формулою :

                                        Nн.зм                 Ср

                        n мта = ------------- = -----------------------     

                                        Др. . λзм       Wзз . Др. . λзм

У залежності від типу двигуна  трактора і його потужності встановлюється переклад його в умовні.

                n в.ет.тр = n мта . K в.ет.тр.;

 

Визначаємо грошові затрати  на оплату праці шляхом множення тарифної ставки на кількість нормозмін і  кількість обслуговуючого персоналу

 

                 З вр. = Тст   n мта   n обс.п.;  

 

  Затрати праці визначаємо  як добуток кількості нормозмін  і кількість обслуговуючого персоналу  на тривалість зміни в часах

 

З ін = n н.зм   Т зм   n обс.п.;

 

Об'єм механізованих робіт  в умовному обчисленні визначаю як добуток еталонного виробітку трактора за зміну на кількість нормозмін

 

Ор ум.ет = До пер   Т  зм   n н.зм ;

 

При розрахунках потрібної  кількості машин слід встановити , які машини й скільки їх необхідно  підрозділу постійно , а також , які  машини і якові кількість допоміжних машин необхідно залучати тимчасово , на умовах оренди .

 

2.4. Вибір та  обгрунтування прийнятих машин

Однією з умов ефективного  використання МТП є його правильне  комплектування  про те в багатьох господарствах виникає складність до повного завантаження техніки .

Вимоги при визначенні складу МТП :

до складу МТП мають  входити тільки ті типи машин які  забезпечують високу якість роботи відповідно до вимог агротехніки ; -   кількість  машин кожного типу повинна відповідати  обсягу робіт , який потрібно виконати у встановлені агротехнічні строки ; склад    МТП    слід    підбирати    так    ,    щоб    виробництво    всієї  сільськогосподарської продукції  вимагало найменших витрат; продуктивність й універсальність машин повинні  бути такими, щоб вистачило механізаторів, для виконання робіт в установлені  строки, і вони були рівномірно зайняті  на виконанні робіт протягом року .

Розрахунок проводять  у три етапи . Перший включає в  собі підготовку данних про строки виконання робіт та обсяг всіх операцій з вирощування кожної культури , визначення продуктивності, розрахунок потрібної кількості агрегатів  для виконання кожної операції, визначення прямих й експлуатаційних витрат на виконання комплексу робіт  у господарстві .

Другий етап визначення кількості  машин , включає побудову та використання графіка завантаження МТП на підставі технологічних карт вирощування  та збирання с-г культур .

Орієнтовну кількість  тракторів встановлюють , визначивши загальну кількість нормо-змін за марками  тракторів , необхідних для виконання  всього обсягу робіт .Потім одержане значення ділять на приблизний річний виробіток у нормо-змінах одного трактора й одержують кількість  тракторів .

Остаточно кількість тракторів  знаходять після побудови й коригування графіків завантаження тракторів                                                                                                                                                                                       . Потребу в машинах визначають за формулою:

 

 

                            Q

           N e = ----------;

                       Wзз

Останні використовуються в  інших підрозділах господарства і їх необхідно закріплювати за машинним двором .

Перелік і кількість таких  машин встановлюють порівнянням  строків їх використання з агротехнічними рядками виконання відповідних  операцій , та якщо тривалість використання деякої машини на певній операції значно менша за тривалість агротехнічного строку виконання цієї операції , то така машина повинна з машинного  двору господарства тимчасово передаватися різним підрядним колективам .

При комплектуванні технікою підрядних підрозділів слід враховувати , що вони ретельніше готують ґрунт , більше вносять органічних добрив, одержують високі врожаї, що збільшує обсяги виконуваних ними робіт та їх потребу в техніці .

Розрахункова кількість  певних машин повинна повністю використовуватись  протягом усього року . Далі розраховується потреба техніки по підрозділах . Враховується увесь обсяг робіт  у господарстві, а також досвід трудового колективу у використанні техніки , та досягнення високих показників у вирощуванні сільськогосподарських  культур .

 

2.5. Визначення  потреби в паливі та мастильних  матеріалах

Для забезпечення тракторного  парку потрібною кількістю паливо-мастильних матеріалів завчасно, на основі 'технологічної  карти, проведений розрахунок потреби  в паливі для кожної марки трактора, автомобіля, та інших самохідних машин . Знаючи норму витрати палива на окремих роботах та обсяг виконання робіт множенням норми витрати палива на обсяг робіт знаходжу загальну витрату основного палива на кожній сільськогосподарській операції .

Потребу в мастильних матеріалах визначаю у відсотках від витрати  основного палива . Для цього з  таблиці 2.2. по кожній марці с-г машини вибираю загальну витрату палива за весь період використання й за нормативами  витрати , проведений розрахунок споживи  в кожному виді мастильних матеріалів окремо й заносимо в таблицю 2.3

 

 

Таблиця 2.2.       Розрахунок  необхідної  кількості      основного      палива  по  маркам  тракторів.