Проектування та будівнитво тваринниьких ферм

 

 

Зміст

 

Вступ. Сучасний стан тваринництва країни

1 .Огляд літератури…………………………………………………………………… 5

1.1 Вплив умов утримання  та догляду на організм тварин………………………..  5

1.2 Зоогігієнічні вимоги  до приміщень для сільськогосподарських  тварин……... 6

2. Характеристика місцевості  та сільськогосподарського підприємства………….. 7

3. Розрахунок поголів'я  та структури стада…………………………………………. 8

4. Розрахунок потреби  в кормах і воді на все  поголів'я ферми…………………… 10

5. Розрахунок виходу гною  за рік на фермі………………………………………... 15

6. Розробка завдання на  проектування тваринницького підприємства…………... 16

7. Характеристика ділянки  під забудову……………………………………………  17

8. Зоогігієнічне обґрунтування  і технологічна розробка об’ємно-плануваль-

ного рішення приміщення…………………………………………………………... 19

9. Обґрунтування схеми  генерального плану тваринницького  підприємства…… 22

10. Обґрунтування вибору  будівельних матеріалів для огороджувальних

конструкцій приміщення……………………………………………………………. 23

11. Основні нормативні  показники мікроклімату даного  приміщення…………... 24

12. Розрахунок природного  та штучного освітлення приміщення……………….. 26

13. Розрахунок та обладнання  вентиляції приміщення……………………………  27

14. Розрахунок та оптимізація  теплового балансу приміщення………………….. 30

15. Санітарне - технологічне  обладнання приміщення…………………………….  33

16. Організація забою тварин  в господарстві………………………………………  35

17. Благоустрій території  підприємства……………………………………………. 37

18. Охорона навколишнього  середовища…………………………………………... 38

Висновки і пропозиції……………………………………………………………….. 39

Список літератури…………………………………………………………………… 41

 

Вступ

 

Тваринництво, як і інші галузі аграрного виробництва, розвивається на основі широкого впровадження інтенсивних  технологій. Перспектива розвитку тваринництва в Україні тісно пов’язана  з його подальшою спеціалізацією та інтенсифікацією й звичайно, із зменшенням кількості гігантських  і збільшенням менших за розмірами  ферм, у тому числі приватних. На сучасному етапі на більшості  ферм, що впровадили або впроваджують інтенсивні технології, оптимізація  умов утримання тварин та забезпечення високого рівня ветеринарно-санітарної і екологічної культури може забезпечувати  підвищення на 20- 50% продуктивності стад, особливо на спеціалізованих фермах і комплексах. Проте ніяка інтенсифікація в тваринницьких галузях  неможлива  без наукового обґрунтування  використання клінічно здорових високопродуктивних тварин.

За даними М. В. Демчука  досягти постійного ветеринарного  благополуччя можна лише при дотримані  таких обов’язкових умов, які характеризують господарства із сучасними технологіями ведення тваринництва: наявності  стада з високим генетичним потенціалом  продуктивності; забезпеченості доброякісними  повноцінними кормами і водою; створення  для всього поголів’я оптимальних  параметрів мікроклімату й технологічних  умов утримання;захисту ферм і територій  від забруднення.

В створення сучасних тваринницьких  підприємств повинно вкладатись багато творчої роботи колективу, об’єднаних спеціалістів різного профілю.

У процесі проектування повинно  бути передбачено застосування прогресивної технології утримання тварин, забезпечення функціональних зв’язків між будівничими  параметрами приміщень і системами  механізації виробництва, рішення  проблем попередження забруднення  навколишнього середовища відходами  тваринництва.Тобто індустріалізація, конкуренція і спеціалізація тваринництва – процес необережний. Будують досконалі типи будівель для розміщення тварин і технологічних процесів, поліпшення якості і поживності кормів. При цьому слід пам’ятати, що максимум продукції кращої санітарної якості взмозі дати лише здорові тварини.

Тому при здійсненні робіт  комплексів у значній мірі залежить від суворого виконання вимог  ветеринарного статуту.

 

1.Огляд літератури

 

1. Вплив умов утримання та догляду на організм тварин

 

Здоров'я тварин і їх продуктивність багато в чому залежить від умов утримання та параметрів мікроклімату приміщень. Необхідною умовою існування  тварин є повітря. Хімічний склад  та фізичні властивості повітря  впливають на фізіологічні функції  організму тварин і при його зміні  у бік накопичення шкідливих  газів та зменшення вмісту кисню  може стати причиною захворювань.

Погода має на організм тварин як пряму, так і опосередковану дію. Жарка погода може викликати  перегрівання тварин при утриманні  їх у приміщенні, на пасовищах і  особливо під час перевезення. У  холодну пору року частіше виникають  простудні захворювання. На думку  М.В. Демчука [2] не менш важливим є газовий  склад повітря. Зокрема підвищення вмісту вуглекислого газу може стати  причиною ацидозу. Аміак, що потрапляє  на слизові оболонки тіла викликає запально-некротичну патологію, зумовлює опіки слизових оболонок, шкіри, копит  і ратиць.

Один із найважливіших  факторів, який впливає на стан тварин, за словами Г.К. Волкова [5] є температура навколишнього середовища. Будь-яке зниження повітря призводить до підвищення обміну речовин і продукції тепла в організмі тварин, що вимагає додаткових витрат кормів на утворення енергії. Підвищення температури навколишнього середовища негативно позначається на життєдіяльності організму. Гостре перегрівання супроводжується підвищенням температури тіла до 42°С, сильним потовиділенням.

Вологість повітря також  має дуже велике гігієнічне значення. Вона значною мірою визначає мікроклімат  і клімат навколишнього середовища. Висока відносна вологість негативно  позначається на організмі тварин. При високій вологості й підвищеній температурі, а також якщо це супроводжується  низькою швидкістю руху повітря  гальмується віддача тепла і  настає тепловий удар. При низьких  температурах навколишнього середовища з вологим повітрям і підвищеною швидкістю руху повітря організм швидко переохолоджується. У вологих приміщеннях часто виникають простудні захворювання, хвороби шкіри і кінцівок.

Поряд з умовами утримання  значний вплив на загальний стан здоров'я здійснює догляд за тваринами. Для цього застосовують чищення  тварин, гідро процедури, догляд та профілактика травматизму кінцівок. Важливе значення для оптимізації  усіх фізіологічних процесів має  пасивний та активний моціон. Для збільшення резистентності до захворювань застосовують загартування тварин. Це дозволяє їм зберігати  свій гомеостаз при різних коливаннях зовнішніх кліматичних і мікрокліматичних факторів середовища.

 

 

2. Зоогігієнічні вимоги до приміщень для сільськогосподарських тварин

 

 

Приміщення для утримання  сільськогосподарських тварин, а  у нашому випадку для корів  повинні забезпечувати виконання  технологічного процесу та мікрокліматичні  умови.

При прив’язній системі  утримання застосовують двухкінцеву вільну прив’язь. Стійла для корів розділяють перегородками, що забезпечує кращій санітарний стан і покращує умови праці обслуговуючого персоналу. У кожному приміщенні передбачені стійла для лікування хворих незаразними хворобами тварин. Для профілактики травматизму і захворювань кінцівок особливу увагу приділяють устроєнню полів. Підлога не має бути слизькою з нахилом 3˚.

У приміщеннях необхідно  забезпечити вентиляцію повітря  для виведення газів. Також необхідно  забезпечити теплообмін у приміщеннях  і підтримання оптимальних умов температурного режиму.

Тваринам необхідно щоденно  забезпечувати моціон, який сприяє підвищенню резистентності організму  та покращує засвоєння вітаміну D.

2. Характеристика місцевості  та сільськогосподарського підприємства

 

 

Товариство з обмеженою  відповідальністю "Дніпро" розташовано  у південно-західній частині Білозерського району Херсонської області. На території господарства знаходиться населений пункт Новодмитрівка. Відстань до обласного центру міста Херсон складає 24 км, а відстань до районного центру -                  смт Білозерка - 12 км. До складу ТОВ "Дніпро" входять консервний комбінат та молочно-племінна ферма.

Загальна площа земельних  угідь господарства складає 1868,0 га.

У господарстві налічується 440 голів великої рогатої худоби, з яких          180 становлять дійні корови, середні надої молока на рік яких складають 4815 кг. Основний напрямок поліпшення дійного стада у господарстві - голштинізація аборигенної червоної степової породи корів. Це дало змогу підвищити показники рентабельності господарства по молочній продукції з 31,2% у 2005 році до 50% у 2007 році.

У 2002 році ТОВ "Дніпро" було присвоєно статус племінного репродуктора з розведення великої рогатої  худоби, тому у господарстві здійснюється постійний моніторинг продуктивності корів, забезпечено гігієнічні умови  утримання тварин. У даний час  у господарстві "Дніпро" існує  прив'язна система утримання корів  з доїнням у переносні молочні  відра, але планується перехід на безприв’язно-боксову систему. Влітку моціон тварин та опромінення їх сонячною енергією здійснюється за рахунок випасання корів на вигульних майданчиках.

Усі ці заходи створюють  передумови до формування високопродуктивного  плем. ядра голштинської породи тварин, добре адаптованих до посушливих умов степової зони і високою резистентністю до хвороб.

 

 

 

3. Розрахунок поголів`я та структури стада тварин

 

Для розрахунку поголів`я  кожної вікової групи тварин ми скористуємось  даними таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Розрахункові коефіцієнти  для визначення кількості місць  в приміщеннях для великої  рогатої худоби

Групи тварин	Кількість корів в структурі стада,  %
	50	60	90
1. Корови	1,00	1,00	1,00
в т.ч. дійні	0,75	0,75	0,75
сухостійні	0,13	0,13	0,13
родильного приміщення	0,12	0,12	0,12
2. Нетелі	0,12	0,12	0,12
3. Новонароджені телята	0,06	0,06	0,06
4.  Телята від 20 днів до 3-х місяців	0,30	0,30	-
5. Телята від 3-х до 6-ти місяців	0,30	0,30	-
6. Молодняк від 6-ти до 12-ти місяців	0,10	-	-
7. Молодняк від 12-ти до 18-ти місяців	0,25	-	-
Всього тварин	2,13	1,78	1,18

 

Визначаємо кількість  кожної вікової групи тварин для молочної ферми з поголів`ям 328 корів, де кількість корів в структурі стада складає 50 %

1. Визначаємо загальну кількість тварин на молочній фермі всіх вікових груп:

328 - 1  

х - 2,13 

х=(328×2,13)/1=698

2. Визначаємо кількість дійних корів:

328 – 1

х – 0,75

х=(328×0,75)/1=246

3. Визначаємо кількість сухостійних корів:

328 – 1

х – 0,13

х=(328×0,13)/1=43

4. Визначаємо кількість корів родильного приміщення:

328 – 1

х – 0,12

х=(328×0,12)/1=39

5. Визначаємо кількість нетелів:

328 – 1

х – 0,12

х=(328×0,12)/1=39

6. Визначаємо кількість новонароджених телят:

328 – 1

х – 0,06

х=(328×0,06)/1=20

7. Визначаємо кількість телят віком від 20 днів до 3 місяців:

328 – 1

х – 0,3

х=(328×0,3)/1=98

8. Визначаємо кількість телят віком від 3-х до 6-ти місяців:

328 – 1

х – 0,3

х=(328×0,3)/1=98

9. Визначаємо кількість молодняку віком від 6-ти до 12-ти місяців:

328 – 1

х – 0,1

х=(328×0,1)/1=33

10. Визначаємо кількість молодняку віком від 12-ти до 18-ти місяців:

328 – 1

х – 0,25

х=(328×0,25)/1=82

Отримані дані заносимо до таблиці 3.2.

 Таблиця 3.2

№	Вікова група тварин	Кількість тварин, голів
1	Корови дійні	246
2	Корови сухостійні	43
3	Корови новотільні	39
4	Нетелі	39
5	Новонароджені телята	20
6	Телята віком від 20-ти днів до 3-х місяців	98
7	Телята віком від 3-х до 6-ти місяців	98
8	Молодняк віком від 6-ти до 12-ти місяців	32
9	Молодняк віком від 12-ти до 18-ти місяців	82
Всього		698