Проектування та будівнитво тваринниьких ферм

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Ноября 2013 в 10:30, курсовая работа

Описание работы

Тваринництво, як і інші галузі аграрного виробництва, розвивається на основі широкого впровадження інтенсивних технологій. Перспектива розвитку тваринництва в Україні тісно пов’язана з його подальшою спеціалізацією та інтенсифікацією й звичайно, із зменшенням кількості гігантських і збільшенням менших за розмірами ферм, у тому числі приватних. На сучасному етапі на більшості ферм, що впровадили або впроваджують інтенсивні технології, оптимізація умов утримання тварин та забезпечення високого рівня ветеринарно-санітарної і екологічної культури може забезпечувати підвищення на 20- 50% продуктивності стад, особливо на спеціалізованих фермах і комплексах. Проте ніяка інтенсифікація в тваринницьких галузях неможлива без наукового обґрунтування використання клінічно здорових високопродуктивних тварин.

Содержание работы

Вступ. Сучасний стан тваринництва країни
1 .Огляд літератури…………………………………………………………………… 5
1.1 Вплив умов утримання та догляду на організм тварин……………………….. 5
1.2 Зоогігієнічні вимоги до приміщень для сільськогосподарських тварин……... 6
2. Характеристика місцевості та сільськогосподарського підприємства………….. 7
3. Розрахунок поголів'я та структури стада…………………………………………. 8
4. Розрахунок потреби в кормах і воді на все поголів'я ферми…………………… 10
5. Розрахунок виходу гною за рік на фермі………………………………………... 15
6. Розробка завдання на проектування тваринницького підприємства…………... 16
7. Характеристика ділянки під забудову…………………………………………… 17
8. Зоогігієнічне обґрунтування і технологічна розробка об’ємно-плануваль-
ного рішення приміщення…………………………………………………………... 19
9. Обґрунтування схеми генерального плану тваринницького підприємства…… 22
10. Обґрунтування вибору будівельних матеріалів для огороджувальних
конструкцій приміщення……………………………………………………………. 23
11. Основні нормативні показники мікроклімату даного приміщення…………... 24
12. Розрахунок природного та штучного освітлення приміщення……………….. 26
13. Розрахунок та обладнання вентиляції приміщення…………………………… 27
14. Розрахунок та оптимізація теплового балансу приміщення………………….. 30
15. Санітарне - технологічне обладнання приміщення……………………………. 33
16. Організація забою тварин в господарстві……………………………………… 35
17. Благоустрій території підприємства……………………………………………. 37
18. Охорона навколишнього середовища…………………………………………... 38
Висновки і пропозиції……………………………………………………………….. 39
Список літератури…………………………………………………………………… 41

Файлы: 1 файл

Kurs_pr_Yulya.docx

— 86.66 Кб (Скачать файл)

Для ферми з безприв'язним  утриманням застосовують такі засоби механізації. Для роздавання кормів використовують мобільні кормороздавачі типу КТУ-10А та РСП-10А. напувають тварин з індивідуальних або групових автонапувалок. Для видалення гною застосовують скреперні установки типу    УС-10 та УС-15.

Експлуатаційні якості тваринницьких  будівель залежать також від раціонального  влаштування зручних для експлуатації санітарно-технічних пристроїв. Основними  із них є обладнання систем вентиляції, обігрівання та каналізації, а також  освітлення, водопроводу й роздавання кормів.

Роль цих пристроїв  визначається тим, що за їхньою допомогою  можна регулювати й підтримувати в оптимальних межах температурний  і газовий режим повітря у  закритих приміщеннях для кожного  виду тварин. Значення цих пристроїв  для зміцнення здоров’я, підвищення резистентності та продуктивності особливо високопродуктивних тварин, зростають при впровадженні інтенсивних систем і способів утримання й використання великої рогатої худоби.

Вентиляція - регульований обмін  повітря у приміщеннях, що забезпечує сприятливе повітряне середовище (необхідну  чистоту, температуру, вологість і  рухливість повітря). Вентиляція основана на видаленні шкідливого, зіпсованого  повітря із приміщення і заміна його свіжим зовнішнім.

Належна робота вентиляції сприяє нормальному диханню, постійному і достатньому використанню організмом кисню. Тварини залежно від особливостей і рівня обміну речовин, віку та продуктивності засвоюють неоднакову кількість  кисню і видаляють різну кількість  вуглекислого газу і водяної пари.

При недостатній вентиляції корівників у корів спостерігається  хронічне кисневе голодування, що призводить до порушення обміну речовин, захворювання корів на ацетонемію, білкові токсемії, атонію матки, до затримки навколоплідних оболонок після родів, захворювання кінцівок і зниження природної реактивності та резистентності організму.

Пристрої, які забезпечують необхідний обмін повітря у приміщеннях  і становлять систему вентиляції залежно від способу, за допомогою  якого здійснюється рух повітря поділяються на вентиляції з природним і штучним збудженням повітря, а також комбіновані системи вентиляції.

Окрім вентилювання приміщень  при утриманні тварин, необхідно  взимку й у перехідні періоди  підтримувати оптимальні температурні умови.

Правильне використання тепла  для підтримання в потрібний  час оптимальних температур повітря  залежить від регулювання теплового  балансу приміщень, тобто співвідношення між прибутковою і затратною  частинами тепла у приміщенні.

Якщо надходження тепла  у приміщенні перевищує його витрати, то тепловий баланс є позитивний, якщо ж витрати більші - то баланс негативний. Низькі температури з негативним тепловим балансом приміщень призводить до непродуктивних витрат кормів, надмірного охолодження і виникнення простудних захворювань у тварин, до порушення  технологічних процесів догляду, утримання  та їх використання.

Каналізація - це частина  внутрішнього обладнання, яка приймає  всі основні виділення тварин, де може скупчуватися найбільше нечистот. Тому її обладнують так, щоб в усіх її вузлах не було умов для затримки і розкладу гною, сечі, гноївки, оскільки це призводить до нагромадження у  приміщенні аміаку, сірководню та інших  шкідливих газів.

Основними вузлами каналізації  є стічні лотки, трапи, гідравлічні  замки, випускні труби, оглядові колодязі та гноєзбірники.

Система каналізація повинна  бути збудована з міцною, водонепроникного матеріалу, бути рівною, з нахилом  для стікання рідкої частини гною, зручною для прибирання і дезінфекції. Найкращим із санітарно-гігієнічного і економічного поглядів є механізоване прибирання приміщення. При цьому  обладнання складається із спеціальних  лотків, по яких рухається канатно-скребковий або стрічково-транспортерний пристрій, який видаляє гній із приміщення.

 

16. Благоустрій території підприємства

 

У процесі складання генерального плану для майбутньої ферми обов'язково передбачають озеленення її та застосування твердого покриття для проїздів і виробничих майданчиків, забезпечення нахилів не менше 0,3% та обладнання (канав) для стікання і відведення поверхневих вод.

Зелені насадження повинні  займати не менше 15% площі тваринницьких  підприємств, а коли густота забудови більше 50% - не менше 10%. Густота забудови - це відношення площі, що займають будівлі  і споруди до загального розміру  майданчика, відбите і відсотках. У площу забудови входять площа  з будівлями, навісами, вигули для  тварин, майданчики для машин, склади.

Гігієнічне значення зелених  насаджень велике і різноманітне. Вони поліпшують мікроклімат, оскільки пом'якшують амплітуду коливань температури і вологості, зменшують  силу вітру, послаблюють сонячну  радіацію, сприяють утворенню прохолодних  повітряних потоків. Влітку температура  листя на 12-14°С нижча від температури  стін, поверхні тваринницького двору, взимку, навпаки, серед дерев тепліше, а швидкість вітру зменшується  на 30-40%. Зелені насадження містять на власній поверхні до 72% густендованих частинок пилу, нейтралізують деякі гази, знижують їхню концентрацію.

Завдяки зеленим насадженням  повітря  насичується киснем, поліпшується мікроклімат тваринницьких підприємств. Смуга зелених насаджень у 2-5 м може знизити рівень шуму на 3-5 дБ. Відстань від будівель до стовбурів дерев рекомендується 5 м, а до чагарнику - 1,5 м. Ширина смуги зелених насаджень з однорядною лісосмугою дерев або дерев і чагарників повинна бути 2 м, а з дворядною - 5 м. Зелені насадження виконують функції біологічних фільтрів, зменшують специфічні запахи, мікробну і пилову забрудненість повітряного басейну підприємства.

17. Охорона навколишнього середовища

 

Проблема відходів тваринницьких  підприємств є дуже актуальною сьогодні, оскільки вони складають величезні  об'єми. До основних відходів належать гній, забруднені гноєм атмосферні стоки, викиди вентиляції. Повітряний басейн поблизу тваринницьких комплексів дуже забруднений бактеріями, пилом  та шкідливими газами.

Джерелом забруднення  навколишнього середовища є неправильне  використання дезінфекційних, акарицидних речовин та різних отрутохімікатів, що застосовуються для дезінфекції та обробки тварин. Проблемою також є утилізація трупів та конфіскатів, переробка вторинної сировини на утилізаційних підприємствах.

При проектуванні тваринницьких  об'єктів повинні враховуватись  нормативні вимоги по очищенню виробничих і побутових стоків, фекальних  стічних вод, видаленню, зберіганню та переробці гною та сечі з метою  використання їх для підживлення  ґрунту. Також мають бути вказані  шляхи захисту атмосферного повітря  від викидів, перераховані методи утилізації, нейтралізації та спалювання виробничих відходів, вказане місце розташування гноєсховища та очисник споруд.

У проектах на будівництво  ферм має бути врахована каналізація  для збирання стічних вод (сечі тварин, стоків від миття обладнання, коренебульбоплодів). Стічні води з ізоляторів, карантинів, забійного пункту збирають у самостійну каналізацію і дезінфікують.

 

Висновки і пропозиції

 

Метою курсового проекту  було проектування молочно-товарної ферми на 224 голів дійного стада. Для даного поголів'я з наявними характеристиками найбільш оптимальною з економічної точки зору є прив'язний спосіб утримання. При розрахунку площі корівника коефіцієнт раціонального використання приміщення ми отримали на рівні 72,4%, що позитивно відобразиться на кінцевій вартості виробленого молока. У літній період тварини більшу частину часу проводять на вигульних майданчиках, що позитивно відображається на їх загальному фізіологічному стані, збільшенні апетиту, профілактиці респіраторних захворювань, стимулює рухову активність тварин, сприяє кращій запліднюваності та збільшенню щоденних надоїв.

Для даної кількості дійних корів розраховано структуру  стада із врахуванням щорічних вибракувань  для забезпечення підтримання дійного  поголів'я тварин. Також розраховано  потреби всього поголів'я у кормах та воді.

З метою зниження затрат праці на догляд за тваринами на фермі застосована найновіша  механізація усіх процесів. Роздача  кормів здійснюється за допомогою мобільних  кормороздатчиків, напування тварин - з індивідуальних автопоїлок. Гній прибирається скребковими установками і зберігається у гноєсховищі, розрахованої місткості. Доять корів на доїльній установці АДМ - 8А із збиранням молока у загальний молокопровід і первиною його обробкою, що значно зменшує бактеріальне обсіменіння, кислотність і підвищує сортність молока, що безпосередньо впливає на його вартість.

У приміщені для утримання  корів розраховані оптимальні показники  мікроклімату, зокрема освітленості, температури, вмісту шкідливих газів, вологи і запропоновані методи створення  та підтримання розрахованих параметрі.

Для пом'якшення перепадів  температури та вологості, а також  зниження рівня шуму, територія ферми  озеленена деревами та чагарниками, площа яких становить не менше 15% загальної площі ферми.

Для попередження заносу збудників  інфекційних хвороб на в'їзді до ферми  встановлено санітарні пропускники, є карантинне приміщення для новоприбулих тварин, застосовується планова дезінфекція, дезінсекція та дератизація. Для  недопущення розповсюдження гельмінтозних захворювань кожні 3 місяці проводиться профілактична дегельмінтизація.

Дана ферма при умові  виконання усіх гігієнічних, санітарно  ветеринарних вимог, дотримання норм годівлі  є продуцентом молока високої  якості з низькою собівартістю і  може стати прикладом середнього бізнесу в умовах ринкової економіки.

 

 

Список використаної літератури

 

1. Будівлі і споруди  агропромислового комплексу / В.Й.  Хазін. - К.: Вища школа, 2006.- С.7-112.

2. Гігієна тварин / М.В.Демчук, М.В.Чорний, М.П.Високос, Я.С.Павлюк. За ред. М.В.Демчука. - К.: Урожай, 1996. - С. 86-222.

3. Довідник з гігієни  сільськогосподарських тварин / М.С.Борщ, В.П.Мазуренко, В.В.Красій. -К.: Урожай: - С. 5-222.

4. Зоогігієнічна і профілактика  захворювань сільськогосподарських  тварин /     І.Ф.Храбустовський, В.К.Чернуха, І.О.Калашнік. За ред. І.Ф.Храбустовського і В.К.Чернухи. - К.: Урожай, 1981, - С. 40-83.

5. Зоогигиенические нормативы для животноводческих обьектов / Г.К. Волков, В.М.Репин, В.И.Большаков. Под ред. Г.К.Волкова. - М.: Агропромиздат, 1986. -  С. 5-145.

6. Микроклимат животноводческих ферм и комплексов / В.М.Юрков. -               М.: Россельхозиздат, 1985. - С. 31-172.

7. Нормы технологического проектирования предприятий крупного рогатого скота ОНТП 1-89. - М.: Колос, 1989. - С. 3-75.

8. Охрана среды от загрязнения отходами животноводства / Савченко И.Л., Благодатный В.Н. - К.: Урожай, 1986. - С. 5-67.

9. Практикум для лабораторно-практичних  занять з гігієни тварин / М.В.Високос, М.В.Чорний, М.О.Захаренко. - Харків: Еспада, 2003. -С.239-274.

10. Проектирование и строительство животноводческих обьектов / Б.В.Ходанович. - М.: Агропромиздат, 1990. - С. 18-60.

11. Справочник по гигиене сельскохозяйственных животных / Сост. А.П.Оченов. - М.: Россельхозиздат, 1984. - С.8-270.

12. Тваринництво / М.Г.Лановська, Р.М.Черненко, Г.Г.Шостковська. - К.: Вища школа, 1993. - С. 103-327.


Информация о работе Проектування та будівнитво тваринниьких ферм