Проектування та будівнитво тваринниьких ферм

 

4. Розрахунок потреби  в кормах і воді на все  поголів'я ферми

 

Розрахунок річної потреби  у кормах для великої рогатої  худоби проводиться на основі нормативів, які приведені у «Нормах технологічного проектування ферм великої рогатої  худоби», де надається річна потреба  кормів на корову у господарствах Херсонської області при тривалості зимового періоду - 150 днів, а літнього - 215 днів (табл.4.1).

 

Таблиця 4.1

Норми річної потреби кормів на одну корову, ц

№ п/п	Корма	Надій за рік 3000 кг	Надій за рік 3500 кг	Надій за рік 4000 кг	Надій за рік 5000 кг
1.	Сіно	8,7	9,6	9,4	10,8
2.	Сінаж	23,7	25,0	23,9	22,1
3.	Силос	23,4	25,7	25,7	21,4
4.	Солома	5,3	3,8	4,2	-
5.	Коренеплоди	11,5	12,0	15,3	17,5
6.	Концентрати	6,3	7,7	10,1	14,4
7.	Зелені корми	93,2	101,2	107,1	115,2

 

Загальна потреба в  кормах визначається множенням річної норми для однієї корови на кількість  корів у господарстві.

В основу розрахунку потреби  кормів для інших статево - вікових  груп великої рогатої худоби покладені  коефіцієнти для кожної статево - вікової групи тварин від річної норми кормів на одну корову відповідної  продуктивності і ця величина умножається  на кількість тварин у даній групі:

• для нетелів і молодняків старше 2-х років - 0,75;
• для молодняку від 1 до 2-х років - 0,50;
• для телят до 1 року - 0,25.

Нормативи запасу кормів таких, як сіно, соломи, сінажу, силосу, коренеплодів повинні становити 100% від необхідної кількості на весь стійловий період, а запас концентратів - не менше, як на 30 діб, зелених кормів в літній період - не більше, як на одну добу і  розраховуються за такою схемою (табл. 4.2).

 

Таблиця 4.2

Розрахунок річної потреби  кормів для ферми великої рогатої  худоби, ц

Вид корму	Статево - вікові групи тварин				Всього корму на рік, ц (q)
	Корови  328 голів	Нетелі 39 голови	Молодняк 114 голів	Телята  196голів
Сіно	3083.2	274.95	535.8	460.6	4354.55
Сінаж	7839.2	699.075	1362.3	1171.1	11071.675
Силос	8429.6	751.725	1464.9	1259.3	11904.925
Солома	1377.6	122.85	239.4	205.8	1945.65
Коренеплоди	5018.4	50.475	872.1	749.7	6690.675
Концентрати	3312.8	295.425	575.7	494.9	4678.825
Зелені корми	35128.8	3132.675	6104.7	15743.7	60116.175

 

На основі цих розрахунків  встановлюємо об'єм кормів і площу  споруд для їх зберігання, враховуючи, що щільність кормів становить, ц/м³: сіна - 0,65-0,85; пресованого сіна - 2,5; соломи - 0,40-0,5; сінажу - 3,5-5,0; силосу -6,5-10; концентратів - 8-10; коренебульбоплоди - 1.

Загальний об’єм сховищ (V) м³ для зберігання річних запасів кормів визначається за формулою. Результати записуємо у вигляді таблиці (табл. 4.3).

V=q/ρ

q – річна потреба в  кормах, ц;

ρ – щільність корму, ц/м³

V (сіна)= 4354.55/0,65= 6699.37м³

V (сінажу)= 11071.675 /3,5=3163.33 м³

V (силосу)= 11904.925 /6,5=1831.53 м³

V (соломи)= 1945.65 /0,4= 4864.12м³

V (коренеплодів)= 6690.675/1=6690.67 м³

V (концкормів)= 4678.825 /8=5848.85 м³

Таблиця 4.3

Загальний об’єм сховищ, м³

№ п/п	Вид корму	Всього корму на рік, ц (q)	Всього, м3 (V)
1.	Сіно	4354.55	6699.37
2.	Сінаж	11071.675	3163.33
3.	Силос	11904.925	1831.53
4.	Солома	1945.65	4864.12
5.	Коренеплоди	6690.675	6690.67
6.	Концентрати	4678.825	5848.85

 

Кількість сховищ (Nc) для різних видів кормів визначається залежно від їхніх об’ємів й записується у вигляді таблиці (табл. 4.4).

Nc=V/(FхE)

V – загальний об’єм  сховищ, м³;

F – об’єм сховищ, м³;

E – коефіцієнт використання  ємності сховища.

Nc (сіна)= 6699.37/(1000×0,98)=7 сховищ

Nc (сінажу)= 3163.33/(3000×0,97)= 2сховищa

Nc (силосу)= 1831.53/(1500×0,96)=2 сховищa

Nc (солома)= 4864.12/(4000×1)=2 сховищa

Nc (коренеплодів)=6690.67 /(3000×0,88)=3 сховища

Nc (концкормів)= 5848.85/(1000×0,65)=1 сховище

                                                                                                       Таблиця 4.4

Розрахунок необхідних сховищ для кормів

Вид сховища	Об’єм сховища, м3	Коефіцієнт використання об’єму сховищ	Кількість сховищ
Склади концентрованих кормів	1000	0,65	1
Сховища грубих кормів для  сіна	1000	0,98	7
Сховища грубих кормів для  соломи	4000	1	2
Траншеї та бурти для коренеплодів	3000	0,88	3
Траншеї для збереження силосу	1500	0,96	2
Траншеї для збереження сінажу	3000	0,97	2

 

Висновок: для зберігання необхідної кількості кормів нам  необхідно по одному сховищу для  концентратів, соломи, силосу та сінажу, п’ять сховищ для грубих кормів для сіна, два сховища для коренеплодів.

Вода на тваринницьких  підприємствах використовується для  напування тварин, підготовки кормів до згодовування, обробки молочного  посуду і доїльних апаратів, догляду  за тілом тварин, прибирання приміщень, для санітарно-гігієнічних і господарських  заходів, а також на протипожежні заходи.

Таблиця 4.5

Розрахунок потреби води для ферми великої рогатої  худоби

Статево - вікова група тварин	Кількість тварин, голів	Добова норма на одну тварину	Загальна потреба на добу, м3	Загальна потреба на рік, м3
Корови	328	100	32,8	11972
Нетелі	39	60	2.3	1930.8
Молодняк	114	30	3.4	1242
Телята	196	20	3.9	1423.5
Всього	698	-	42.4	16568.3

Висновок: з розрахунків  видно, що для забезпечення підприємства водою необхідно 42.4 м³ води на добу. Для цього встановлюємо водопровід із водонапірною баштою БР-15А об’ємом 42.4 м³.

 

 

5. Розрахунок виходу гною  за рік на фермі

 

Гноєсховища споруджують  на кожній фермі з підвітряного боку відносно тваринницьких приміщень, нижче за рельєфом і на відстані 100-200 м від них. У фермерських господарствах гноєсховища влаштовують на відстані 20-25 м від тваринницьких приміщень і не ближче 15-20 м від колодязя.

Таблиця 5.1

Розрахунок виходу гною на фермі великої рогатої худоби

Статево - вікова група тварин	Кількість тварин, голів	Добовий вихід на одну тварину, кг	Загальний вихід
Корови	328	40	13120
Нетелі	39	20	780
Молодняк	114	10	1140
Телята	196	15	2940
Всього:	698	-	1798

 

Знаючи добовий вихід  на фермі від усього поголів’я  і тривалість його зберігання, більш  вірогідну площу гноєсховища  розраховують за формулою:

F=(GхД_зб)/(hхp), де

F – площа гноєсховища,  м²;

G – добовий вихід гною  від усіх тварин на фермі,  кг/добу;

Д_зб – тривалість зберігання гною у гноєсховищі, діб;

h – висота укладання  гною, h=2-2,5 м;

р – об’мна маса гною, кг/м³

F=(17980×90)/(2×700)=1618200/1400=1155.9 м²

Висновок: для зберігання гною необхідно гноєсховище на 1155.9 м². Для транспортування гною до гноєсховища використовуємо спеціальні причепи з тракторами.

 

 

6. Розробка завдання на  проектування тваринницького підприємства

 

Будівництво тваринницьких  підприємств починається з розробки пропозицій і складання замовником завдання на проектування.

Завдання на проектування - це перша стадія роботи для розробки проектно-кошторисної документації, що визначає принципові технологічні завдання, ветеринарно-санітарні та гігієнічні вимоги і технічний рівень майбутнього тваринницького комплексу.

У розробці завдання на проектування беруть участь зооінженери та лікарі ветеринарної медицини, залучаються спеціалісти проектної організації.

Б.В. Ходанович [10] вважає, що проект розробляють з урахуванням останніх досягнень науки і техніки та перспектив їх розвитку з таким розрахунком, щоб до початку будівництва він не виявився технічно відсталим, як за технологією і організацією виробництва, рівнем механізації, так і за архітектурно-планувальними рішеннями.

Завдання на проектування повинно бути узгоджене з підрядною  будівельною організацією, затверджене  начальником управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, а також узгоджене з начальником  Головного управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації  і управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту  населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно зі спостереженнями  Г.К. Волкова [5] завдання на проектування сільськогосподарських підприємств  складають на підставі затвердженого  техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) або техніко-економічного розрахунку (ТЕР) будівництва, а при відсутності  їх - на підставі схем розвитку і розміщення галузей агропромислового комплексу, продуктивних сил по районах, а також  планів соціально-економічного розвитку сільськогосподарських переробних підприємств.