Проектування та будівнитво тваринниьких ферм

М.В.Демчук [2] зауважує, що у  завданні мають бути вказані вимоги щодо впровадження нової техніки  і передового досвіду, показники  ефективності капіталовкладень, зниження матеріаломісткості та працевмісткості будівництва і зростання продуктивності праці, економного витрачання сировини, матеріальних і енергетичних ресурсів, утилізації відходів виробництва.

При складанні завдання на проектування тваринницьких комплексів обов’язково враховують заходи щодо охорони навколишнього середовища.

 

 

7. Характеристика ділянки  під забудову

 

 

Б.В. Ходанович [10] вважає, що тваринницька ферма має будуватись на землях, які не придатні для вирощування культур, або на сільськогосподарських угіддях гіршої якості поблизу населених пунктів, доріг, джерел енерго- і водозабезпечення.

Місце для будівництва  обирають з урахуванням затвердженої схеми розміщення сільськогосподарських  об'єктів, діючого проекту районного  планування, а також схеми планування і забудови населеного пункту, у  якому планується будівництво. Від  правильного вибору ділянки під  будівництво ферми у значній мірі залежить його вартість, необхідний зооветеринарний режим, можливість створення оптимальних умов для організації виробничих процесів.

І.Ф. Храбустовський [4] вважає, що до комплексу робіт по вибору ділянки під будівництво входять економічні розрахунки та інженерні обстеження; техніко-економічні порівняння варіантів можливого розміщення підприємства на різних майданчиках і визначення оптимального; проектні пропозиції з необхідними схемами генерального плану підприємства.

Під час пошуків придатної  території необхідно, передусім, звертати увагу на особливості макро- і мікроклімату, що залежить від рельєфу місцевості, повітряного режиму (рози вітрів), кількості опадів, потужності сонячної інсоляції, наявності природних зелених масивів.

Територія не повинна затоплюватися, грунт має бути незабрудненим, сухим, із низьким стоянням підгрунтових вод.

Дуже важливе значення має водний фактор: наявність відкритих  водойм і артезіанських водойм. При  виборі території необхідно врахувати  ступінь забрудненості атмосферного повітря від уже діючих, або  тих, що проектуються підприємств.

Вибір ділянки має бути підтверджений техніко-економічними розрахунками на підставі результатів  розгляду можливих варіантів. При цьому  враховують найбільш економне використання земель і відшкодування збитків  внаслідок вилучення земельних  ділянок і втрат сільськогосподарського виробництва.

 

 

8. Зоогігієнічне обґрунтування і технологічна розробка об'ємно-планувального рішення приміщення

 

Основою технологічної ячейки корівника на328 голів при прив’язному утриманні є індивідуальне стійло.

Основні параметри стійла згідно нормативів такі:

• Довжина стійла - 190 см;
• Ширина стійла – 100 см;
• Ширина гнойової площадки - 150 см;
• Ширина годівниці - 70 см;
• Кормороздавальний проїзд - 230 см

Стійла розміщені в 4 ряди (328/(27+27+28)=4 ряди). Виходячи з вище перерахованих нормативів будуємо поперечний розріз технологічного приміщення (корівника) (Рис. 1)

Розрахунок загальної  довжини корівника і його ширини проводиться по розрізам.

Розрахунок ширини корівника:

Ш=(1,5+1,9+0,7+2,3+0,7+1,9+1,5)х2=21 м    

Згідно стандартів розміри  повинні бути кратні трьом: 21 м/3=7 будівельних  кроків.

Для компоновки плану корівника  беремо по 27, 28 та 27 стійл в одному ряді і одержуємо 328 голови. Побутові приміщення розміщуємо по торцям будівлі, що сприяє кращому збереженню температурного режиму. В приміщенні передбачені 3 поперечних проходи у торцевих стін шириною 2 м кожний.

Розраховуємо загальну довжину  корівника:

Д=4,5+1,5+32,4+1,8+33,6+1,8+ 32,4+1,5+4,5=114 м

114 м/3=38 будівельних кроки

План приміщення (вид зверху) - умовний горизонтальний розріз, зазвичай вище рівня віконних пройомів. Будуємо план корівника (Рис. 2)

Компонувальна характеристика тваринницького приміщення

• Розмір приміщення: 21х114 м
• Загальна площа приміщення:

S заг.=21х114=2394 м²

• Виробнича площа приміщення:

S вир.=21х102=2142м²

• Підсобна площа приміщення:

S під.=21х9=189 м²

• Висота стін: 3 м
• Висота приміщення по гребню покрівлі: 6 м
• Площа причілка:

S прич.=(21х3)+(21х3)/2=63+31,5=94,5 м²

• Об’єм приміщення:

V=94,5х72=6804 м³

• Об’єм приміщення на одну тварину:

V тв.=6804/224=30,4 м³

• Площа приміщення на одну тварину:

S тв.=1512/224=6,75 м²

• Площа приміщення, яку займають тварини:

S=(1,9х1,2)х328=747.8 м²

• Площа приміщення, яку займають годівниці:

S=229,6 м²

• Площа приміщення, яку займають гнойові майданчики:

S=492 м²

• Площа приміщення, яку займають кормові проїзди:

S=2,3х102х2=469,2м²

• Площа приміщення, яку займають службові проходи:

S=2142-(469,2+229,6+492+747,8)=203,6 м²

• Коефіцієнт раціонального використання тваринницького приміщення:

К=(747,8+229,6+492)/ 2142=68,5%

Висновок: згідно нормативів по Г.К. Волкову [8], коефіцієнт раціонального  використання приміщення повинен бути не менше 70%. Оскільки наше приміщення має даний показник на рівні 68,5 воно не досить добре скомпоноване.

 

 

9. Обґрунтування схеми генерального плану тваринницького підприємства

 

При будівництві ферми  споруджують будови для утримання  тварин, зберігання та підготовки кормів, первинної переробки і зберігання продукції, ветеринарні об'єкти, а  також споруди для електро-, водопостачання, видалення та зберігання гною, гноївки тощо.

Генеральний план за словами  М.В. Демчука [2] - це проектний документ, який визначає розміри необхідної території, розміщення всіх будівель і споруд, їхні габарити, інженерну організацію  та економічну ефективність загального рішення.

Основні принципи проектування генплану передбачають суворе дотримування роздільного утримання статево - вікових груп тварин із виключення контакту між ними; розриви між  будівлями 30-50 м; розподіл транспорту на внутрішній і зовнішній; виключення заїзду зовнішнього транспорту на територію тваринницького об'єкта; обладнання дезінфекційних бар'єрів та виходів на тваринницький об'єкт в окремі будівлі, обладнання дезбар'єрів на межах секторів; проектування дезкамери для спец огляду, а також ветеринарного блока.

Розробка генерального плану  починається із складання на основі технологічних рішень блок - схеми  ферми, на якій вказують взаємозв'язок частин тваринницького комплексу. Схему  ферми уточнюють за допомогою  плану зонування території.

 

 

10.  Обгрунтування вибору будівельних матеріалів для огороджувальних конструкцій приміщення

 

Даний корівник на 328 голів з прив'язним утриманням тварин відноситься до каркасного типу без внутрішніх опор.

Окремі частини тваринницького приміщення неоднаково впливають на організм тварин. Цей вплив залежить від якості і властивостей матеріалів, використаних при будівництві, додержання правил будівництва.

Фундамент захищає стіни  від ґрунтової вологи. Глибина  закладання фундаменту під зовнішні стіни має бути 50-70 см.

Над поверхнею ґрунту фундамент  переходить у стіну. Від стін залежить температурно - вологісний стан повітря у приміщенні. Вони мають бути міцні, теплі, сухі і безпечні в пожежному відношенні. Стіни роблять із черепашнику, цегли, шлакобетону та дерева. Важливо, щоб стіни були такої товщини, яка б забезпечувала в даній кліматичній зоні постійну температуру повітря і вологість у приміщенні.

Стеля найчастіше буває дерев'яною. Для утеплення її зверху вкривають  шаром глини завтовшки 1,5-2 см, потім насипають шар шлаку або просіяної землі. Висота стелі для великої рогатої худоби має складати 2,4-3 м.

Підлога має бути достатньо  міцною проти деформацій та стирання, водонепроникною, з низькою теплопровідністю, а також легко очищуватись  і піддаватись дезінфекції. Найчастіше підлогу роблять з торфу, цегли, бетону, асфальту, дерева, глинобитною  або комбінованою (глинобитною і  дерев'яною).

Уся територія тваринницького комплексу має бути огороджена щільним  або сітчастим парканом заввишки не менше 1,8 м, що запобігає проникненню свійських і диких тварин, які можуть бути носіями збудників інфекційних хвороб.

 

 

11. Основні нормативні  показники мікроклімату даного  приміщення

 

 

У тваринництві під мікрокліматом  розуміють, передусім, клімат приміщень  для тварин, який визначають як сукупність фізичного стану середовища, його газового, мікробного і теплового  забруднення з урахуванням стану  приміщення, технологічного обладнання і ступеня заселеності приміщення тваринами.

До основних показників мікроклімату належать:

• Температура середовища;
• Вологість повітря;
• Швидкість руху повітря;
• Атмосферний тиск;
• Вміст хімічних газів у повітрі;
• Кількість пилу і мікроорганізмів;
• Освітленість;
• Рівень шуму.

Показники мікроклімату визначають на середині приміщення і у двох його кутах по діагоналі на відстані 0,8-1,5м від стін. Роблять це двічі - тричі на добу в один і той  же час у зоні розміщення тварин. У корівниках проводять ці досліди  на висоті 0,5-1,2 м від підлоги.

Згідно нормам в приміщенні для безприв'язного утримання великої  рогатої худоби необхідно забезпечити  показники мікроклімату, наведені у  таблиці (табл. 11.1)

Таблиця 11.1

Нормативні параметри  мікроклімату корівника для прив’язного  утримання

Показники	Нормативні показники
Температура повітря, 0С	8-16
Відносна вологість повітря, %	70-75
Повітрообмін, м3/год на голову: Взимку У перехідний період Влітку	17 25 40
Швидкість руху повітря, м/с	0,5-1
Площа стійла, м2	1,9-2,4
Освітлення приміщення: Природне, світловий коефіцієнт Штучне, Вт/м2	1:10 - :15 4-6
Допустима концентрація шкідливих  речовин: Концентрація пилу, мг/м3 Вуглекислого газу, % Аміаку, мг/м3 Сірководню, мг/м3	8 0,25 20 10
Мікробна забрудненість, тис. мікробних тіл в 1 м3 повітря	70

 

 

12. Розрахунок природного  та штучного освітлення приміщення

 

 

Природна освітленість тваринницьких  приміщень відбувається через вікна, які розміщують у повздовжній  стіні приміщення з розрахунку 1 вікно на 3 м стіни.

Якщо довжина корівника  114 м, то кількість вікон на одній стороні буде становити 114/3=38 штуки, а з двох сторін - 76 вікон.

Висота від підлоги  приміщення до підвіконня для корівників для прив’язного утримання повинна  становити 1,2-1,3 м.

Визначаємо загальну площу  всіх вікон з розрахунку світлового коефіцієнта для корів СК=1:10. Якщо площа підлоги корівника становить 2394м², то площа всіх вікон в даному приміщенні повинна становити 239,4 м². Виходячи з цього показника площа одного вікна становить: 239,4/76=3,15 м².