Технологія потокового виробництва свинини

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

 

 

 

 

 

 

Кафедра технології виробництва 

продукції тваринництва

 

 

 

КУРСОВОЙ ПРОЕКТ

на тему: “ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ”

 

 

з дисципліни: ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА

Виконала:

студентка 4 курсу   2 групи

 

 

Перевірив:

 

 

 

ХЕРСОН – 2013       

ЗМІСТ

ЗМІСТ 2

ВСТУП 3

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРОДИ П’ЄТРЕН 4

1.1 Історія виведення породи п’єтрен 4

1.2 Біологічні особливості породи п’єтрен 4

1.3 Зв’язок  продуктивності породи п’єтрен свиней з конституцією 4

1.4 Племінна  робота з тваринами породи п’єтрен 5

2. ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО  ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ 6

2.1 Основні  параметри роботи підприємства 6

2.2 Дільниця  холостих і поросних свиноматок 9

2.3 Дільниця  підсисних свиноматок 12

2.4 Дільниця  дорощування молодняку 14

2.5 Дільниця  відгодівлі свиней 16

2.6 Технологія  вирощування ремонтного молодняку  свиней 18

3. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА  ВИРОБНИЧИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ І КОРМАМИ 19

4. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА  ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ 23

5. ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ  ЗАХОДИ НА СВИНАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 28

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 30

 

 

 

ВСТУП

 

Свинарство  є галуззю сільськогосподарського виробництва, яка забезпечує населення  багатьох країн світу цінними  продуктами харчування. Останнім часом спостерігаються тенденції до нарощування виробництва м’яса саме за рахунок свинарства як найбільш скоростиглої галузі.

Сучасне свинарство в більшості цивілізованих  країн світу характеризуються динамічним розвитком, оволодінням енергоекономними технологіями, збільшенням виробничих потужностей, а також постійним  підвищенням продуктивності тварин, що сприяє стабільному нарощуванню  дешевої високоякісної свинини [1].

На даний  час в Україні виробництвом свинини  займаються в основному дві категорії  товаровиробників: присадибні господарства населення і сільськогосподарські підприємства. При цьому в присадибних господарствах до останніх 2-3 років утримувалось 62-65 % свинопоголів'я від загальної кількості.

Соціально-економічні умови, що склалися за останні роки, ставлять перед галуззю завдання, вирішення яких зможе забезпечити  внутрішню потребу у високоякісній  свинині, а також покращити її конкурентоспроможність і використання в якості додаткових джерел валютних надходжень до бюджету країни [1].

Отже, на сьогоднішній день, продуктивність свиней значною мірою залежить від  рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання комплексу зоотехнічних заходів щодо якісного поліпшення тварин. У цей комплекс входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та добору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м’ясних якостей свиней на відгодівлі.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРОДИ П’ЄТРЕН

1.1 Історія виведення породи п’єтрен

 

Виведена  в Бельгії у провінції Брабант  у результаті тривалого відбору  найбільш м'ясних помісних свиней, одержаних  від схрещування беркширської, великої  білої та деяких інших порід, а  також, мабуть, виявленням мутантів, що виникли внаслідок спорідненого парування. Офіційно порода визнана в 1920 р., однак протягом тривалого періоду не набувала господарського значення і практично зникла під час другої світової війни. Повторно її почали розводити в 1950 р., і з того часу вона стала поширеною в усіх країнах світу. Значного поширення й подальшого розвитку порода набула у Франції, куди завезена в 1955 р

 

             1.2 Біологічні особливості української м’ясної породи свиней

 

 

     У селекційній роботі при формуванні лінійної структури модельних тварин враховані рівень стресчутливості молодняку проміжних генерацій та їх імуногенетична характеристика за 27 антигенами 10 генетичних систем груп крові. Продуктивність тварин: багатоплідність свиноматок у середньому на опорос — 10,2—11,5 поросяти, маса гнізда — 180—202 кг, вік досягнення підсвинками живої маси 100 кг — 175—180 днів, середньодобові прирости — 724—850 г, затрати корму на 1 кг приросту — 3,46—3,93 к. од,, маса окосту — 10,5—11 кг, товщина шпику — 24—25 мм, вихід м'яса — 60—61%. М'ясо й сало мають високу якість і добрі смакові властивості. 

          Розвиток дорослих кнурів характеризується живою масою в межах 310-340 кг, довжиною тулуба у середньому 184 см, матки — відповідно 230-250 кг та 169 см, багатоплідність — 10-11,6 поросят, великоплідність 1,31 кг, скоростиглість 170-180 днів, вихід м’яса 58-60%, товщина шпику 21-25 мм, маса окосту 11,0 кг, середньодобовий приріст на відгодівлі 780-820 г, витрати корму 3-3,5 корм. од. на 1 кг приросту. [4]

Підсвинки досягають живої маси 100 кг за 175 -185 днів. При цьому середньодобовий  приріст становить 740-820 г, витрати  корму  на 1 кг приросту 3,5 -3,8 к.од. довжина  туші -96 см , товщина шпику – 24 – 26 см, маса окосту – 11- 11,2 кг, площа «м’язового вічка » - 36 см2 . Свиней зазначеної породи можна відгодувати до мясних кондицій ,одержуючи живу масу 130 кг і більше . [5]

1.3 Зв’язок продуктивності  української м’ясної породи свиней з конституцією

 

Конституція розвивається в процесі росту  організму . Вона залежить від умов годівлі і утримання , характеру  господарського використання тварин і  племінної роботи з ними . [4]

Свині української  м’ясної породи міцної конституції, відрізняються від інших порід  більш гармонічною тіло будовою. Голова невелика, легка, злегка витягнута. Лоб середньої величини. Вуха невеликі, злегка звисають вперед. Шия середньої  довжини, товста, без переходів при  з’єднанні з головою і тулубом. Груди глибокі та широкі, плечі  широкі, рівні, без перехватів за лопатками  Спина пряма, довга, широка, припускається  незначна арко подібність . Живіт рівний, не звислий, але й не підтягнутий. На ньому рівномірно розташовані  не менше 12 сосків. Зад широкий, довгий, прямий, злегка звислий. Окости округлі  й м’ясисті. Кінцівки середньої  довжини, з добре розвинутими  м’язами, міцні, без складок шкіри, правильно поставлені. Шкіра біла, припускаються невеликі плями на голові та хребті, без складок (складки  знижують міцність конституції), рівномірно обросла щетиною. Свині витривалі, добре пристосовані до кліматичних умов півдня України.[3]

Важливе значення має конституція при  вдосконалені існуючих та створення  нових порід, вдосконалення існуючих. Конституція тісно пов’язана  зі здоров’ям  свиней.

Вона  відображає відповідність фізіологічних  особливостей організму тими умовами  в яких існує тварина і поряд  з тим є показником здоров’я, міцності тварин .

Незбалансований раціон холостих та поросних свиноматок є причиною народження відсталих  в рості поросят, а в подальшому сприяє розвитку тварин з ніжним типом  конституції .

                      1.4 Племінна робота з тваринами української м’ясної  породи

До складу української м’ясної породи входять три апробовані внутрішньопородні заводські типи (центральний, харківський і асканійський).

Свиней  центрального типу полтавської селекції УМ породи розводять у восьми племінних  господарствах, із яких два племінні заводи: СГК "Шаболат" Одеської області  та ДГ "Еліта" Миронівського Інституту  пшениці ім. В. Ремесла УААН. Інші шість племрепродукторів цього типу є їх дочірними господарствами.

Загальна  кількість основних кнурів центрального типу полтавської селекції — 61 голова, об’єднані вони в п’ять ліній; основних свиноматок налічується 516 голів, які належать до восьми родин.

У шести  племгосподарствах, із яких три племзаводи, розводять свиней харківського типу УМ породи. Кращим племінним господарством  у харківському типі є племзавод  ТОВ "Агро-Овен" Дніпропетровської області.[4]

Враховуючи високі репродуктивні  якості свиноматок української м'ясної  породи, слід ширше використовувати  тварин цього генотипу у системах гібридизації не тільки як батьківської, а й материнської форми, що сприятиме збільшенню виробництва свинини. Потрібно також постійно оцінювати тварин за власною продуктивністю і якістю нащадків та на поєднуваність із спеціалізованими генотипами для одержання породолінійних і міжлінійних гібридів.[4]

У систему  племінної роботи з українською  м’ясною породою свиней у стаді племрепродуктора входить:

1. Застосування  методів добору і підбору, що сприяє закріпленню і подальшому розвитку спадкоємних і продуктивних якостей.

2. Спрямоване  вирощування високоякісного молодняку.

3. Створення  належних умов годівлі і утримання.

 

2. ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО  ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ

 

Технологія одержання свинини  у спеціалізованих господарствах  ґрунтується на потоковому способі виробництва, при якому передбачається безперервний і рівномірний випуск протягом року через певні проміжки часу, однакової кількості продукції (відгодівельних свиней чи молодняку в репродукторних господарствах). Вона передбачає: формування однорідних груп свиноматок, осіменіння та опороси кожної групи в певний період, розподіл тварин за статево-віковими групами, утримання створених груп у спеціалізованих приміщеннях. При потоково-цеховій системі виробництва свинини виділяють чотири цехи: цех холостих свиноматок; цех опоросу, підсисних свиноматок та поросят-сисунів; цех дорощування молодняку; цех відгодівлі.

За кількістю  вирощеного й відгодованого молодняку за рік свинарські спеціалізовані господарства з цілорічним безперервним ритмічним закінченим циклом виробництва поділяють на три групи: невеликі — до 12 тис. голів, середні — до 54 тис. і великі — до 108 тис. голів.

Спільними рисами різних інтенсивних технологій промислового виробництва свинини є: висока концентрація відселекціонованого стандартного поголів’я; інтенсивне використання тварин і площі приміщень; ритмічність і послідовність виробничих та технологічних процесів; потоковий (конвеєрний) принцип виробництва; високий рівень механізації й автоматизації; вузька спеціалізація техно-логічних операцій; наукова організація праці.

Залежно від породного складу, інтенсивності росту поголів’я, потужності підприємства, кліматичної зони, умов утримання та годівлі технології можуть різнитися між собою, але мінімальні вимоги до показників виробництва залишаються стабільними[10].

 

 

2.1 Основні параметри  роботи підприємства

 

Щоб виконати завдання підприємства ─ 1369 ц свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м’ясо , голів з середньою живою масою 125 кг:

1369т / 0,125 = 10952 голів

На відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 1%, а збереженість - 99%):

10952 – 99%

х – 100%                                         

Санітарний брак підсвинків за період дорощування-11%, відповідно збереженість-89%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування  становить:

11063голів – 89 %

х – 100 %                                        

Щорічне одержання поросят при опоросі  визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (9%).

12430 голів – 91%

х – 100%                            

Одержана величина є вихідною для  визначення кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних ♀ дорівнює 11 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:

Репродуктивний  період ♀ визначаємо  за  формулою:

П = Т_пор. + Т_під. + Т_хол. ,   де:                   П = 114 + 60 + 21 = 195 днів

Т_пор. –   тривалість  періоду поросності,  днів;

Т_під.  – тривалість  підсисного  періоду,  днів;

Т_хол.  – період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.

_{Загальне  поголів’я ♀ на комплексі прямо  пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного  періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання ♀ :}

,  де      (3.2)   М  =

О – потужність свинарського підприємства, гол;

П – репродуктивний період, днів;

Т – коефіцієнт  заплідненості ♀;

Д – вихід  ділових поросят;

Кд –  коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;

Кв –  коефіцієнт збереженості молодняку  за період відгодівлі.

Показником  ефективного використання маточного  поголів’я є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньому по стаду):

;   де                                        А =

А – кількість  опоросів на ♀ за рік;

Т – коефіцієнт заплідненості ♀;

П – репродуктивний період, днів;