Технологія потокового виробництва свинини

Крок  ритму залежить від розміру технологічної  групи підсисних ♀. Свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 30 станків у кожній.

Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:

Таким чином, в одній секції свинарника-маточника  опорос буде тривати:

Після визначення розміру технологічної групи  підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 1):

1) технологічна група глибокопоросних  свиноматок під час постановки  на опорос (з врахуванням 9% аварійних  опоросів) складається із 40свиноматок

(40 підсисних свиноматок + 4 (10%), які опоросилися аварійно);

2) технологічна група умовно  поросних свиноматок (яких запліднюють  за крок ритму) з урахуванням прохолосту (19%) складається з 52 голів

(44 голів + 8 (19%));

3) технологічна група новонароджених  поросят складається з 440 голів

(40 свиноматок * 11 новонароджених поросят),

а до відлучення зменшується на 9% (відхід за період), або на 40 голови, і становить 400 голів;

4) технологічна група на дільниці  дорощування з урахуванням санітарного  браку за даний період (11%) становитиме 356 голів

(400 голів – 44 голів (11%));

5) технологічна група на дільниці  відгодівлі складається із 352 голів

(356голів - 4 голів (1%)).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1. - Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях

Статево-вікові групи	Розмір технологічної групи на початок Періоду	Санітарний брак		Розмір технологіч-ної  групи на кінець періоду	Середній розмір технологічної групи
		%	голів
Умовно поросні ♀	52	19	8	44	48
Поросні ♀	44	-	-	44	44
Підсисні ♀	40	9	4	40	40
Поросята-сисуни	440	12	4	400	420
Поросята на дорощуванні	400	11	44	356	378
Молодняк на відгодівлі	356	1	4	352	354

2.2 Дільниця холостих  і поросних свиноматок

 

Для технологічної  групи ♀ період умовної поросності становить 32 днів. На дільницю підсисних ♀ глибокопоросна ♀ переводиться на 108 добу. Період утримання явно поросних ♀ становить:

114 - (32+ 6)=76 днів.

Визначаємо, яка кількість технологічних  груп ♀ буде постійно знаходитися  на дільниці. Цикл складається з  двох частин:

- періоду  зайнятості тваринами:(32днів умовної поросності + 76 днів явної поросності = 108 днів);

- часу на  виконання робіт по санації  і ремонту приміщення.

Кількість технологічних груп на дільниці:

_{кількість ♀, що йтимуть на парування за 1 день:}

_{група холостих ♀ (буферна  група) на комплексі:}

_{4* 21 = 84 голів}

Таблиця 2. - Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок

Показники	Кількість
	за ритм	за рік
Крок ритму виробництва, діб	12                1560
Кількість технологічних груп на дільниці, голів	11
Розмір технологічної групи умовно поросних ♀	52	18980
Холостих ♀ , %
Холостих ♀ , голів	8	2920
Розмір технологічної групи явно поросних ♀, голів	44	16060
Сформовано технологічних груп ♀	11	33
Постійне поголів’я умовно поросних ♀	139
Постійне поголів’я явно поросних ♀	297
Постійне поголів’я холостих ♀	84
Постійне поголів’я ♀ на дільниці	520
Типове приміщення місткістю, голів	1200
Потреба в приміщеннях	1

 

Сформовано  технологічних груп ♀ за рік:

365/12 = 30 раз

Постійне поголів’я умовно поросних ♀:

(52 голови*(32 днів : 12 днів)= 138голови)

Постійне поголів’я явно поросних ♀:

(44 голови*(81 днів:12днів) = 297 голів)

Постійне поголів’я ♀ на дільниці:

(84+139+297 = 520 голів)

Розрахунок  поголів’я ♂:

За розрахунками буде запліднено за рік 33 технологічних груп ♀ по 53 голів в групі, тобто 1716 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 3432 робочих доз сперми (2*1716).

Використовуємо  ♂ плідників у режимі 1 раз  у 4 днів.

Середній  об’єм еякуляту-250 мл. Всього за рік  від 1 ♂ можна взяти сперми:

365 / 4 = 91 рази

При розмірі  робочої дози сперми 150 мл від одного ♂ за рік можна одержати робочих доз:

Поголів’я ♂ буде становити:

Для гарантованого  забезпечення спермою необхідно планувати 42 % резервних ♂ (1 гол.).

Для нормального  функціонування підприємства необхідно мати 2 основних кнурів-плідників. Перевірювані ♂, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто 1 голів.

Загальна кількість ♂ – 3 голів (2+1).

На циклограмі відображаємо зайнятість дільниці холостих та поросних, з врахуванням кроку  ритму та санітарного розриву  на даній дільниці.

В цьому цеху займаються відтворенням стада, виявляють свиноматок в охоті, осіменяють їх після цього утримують  в індивідуальних станках протягом 2-х, 3-х днів. Перші 30-33 дні після осіменіння свиноматки вважаються умовно поросними. За цей час виявляються незаплідненими від 20 до 30% маток. Їх переводять на повторне осіменіння, або вибраковують. Кнурів утримують індивідуально, або групами по 2-3 голови. Площа станка на одну голову 7 м2, температура приміщення на рівні 17-18 С, відносна вологість повітря 65-75%.

Техніка осіменіння передбачає визначення охоти  у свиноматок кнуром-пробником 2 рази на добу: о 6.00 годині ранку й о 17.00 годині вечора. Час осіменіння молодих  свинок - через 36 годин від початку  охоти, дорослих - через 24 години. Початок  охоти вважається середина проміжку від часу, коли свиноматка останній раз не прийняла кнура і прийняла перший раз .Якщо час осіменіння випадає на нічний період, то можна осіменять ввечері цього ж дня або зранку наступного дня.

Групу холостих свиноматок формують за рахунок свиноматок, від яких відлучили поросят і  які не запліднилися після осіменіння. Їх утримують в групових станках. Норма площі станка на холосту і поросну свиноматку досягає 1,9 м2 при глибині станка до 3,5 м. Станки обладнують годівницями шириною по верху бортика 50 см, по низу при прямокутному і трапецєподібному-50 см, висота переднього бортика-25, фронт годівлі - 45 см. З боків біля свинарника обладнують вигули для холостих і поросних свиноматок з розрахунку 5 м2 на голову. Норми використання води на одну голову за добу 25 л, в тому числі 12 - для напування і 7 л для миття годівниць та прибирання приміщень. Вихід гною від свиноматок за добу становить 18 кг( 9 кг калу+8 кг сечі+1 кг підстилки). У свинарниках для холостих і поросних свиноматок оптимальними є температура повітря в межах 13-19 С та відносна вологість 40-75 %[11].

На даній дільниці з комбікормом згодовують білково-вітамінні-мінеральні концентрати фірми «Дельта Фидс ». БМВД для холостих і супоросних свиноматок використовується в раціоні свиноматок в період після відлучення поросят до опоросу. Склад і норми введення разработивают з урахуванням потреб організму свиноматки в період відновлення після лактації і супоросних період. БМВД для холостих і супоросних свиноматок забезпечують:

• збалансованість раціону по білку, амінокислот і енергії, вітамінам, Ca / P та ін мікро-і макроелементів;

• високе багатоплідність свиноматки;

• профілактику порушень ембріонального розвитку потомства;

• народження міцних здорових поросят;

• профілактику порушень обміну речовин  і збочення апетиту;

• пролонгацію продуктивного періоду свиноматки[13].

2.3 Дільниця підсисних  свиноматок

 

Технологічні групи глибокопоросних  ♀ з інтервалом, рівним кроку ритму виробництва, надходять на дільницю поросних

Час, протягом якого секція (сектор) зайнята тваринами, становить 6+12+60=78 дня і є періодом зайнятості приміщення тваринами.

 

6 днів	12 днів	60 днів
глибокопоросна ♀	тривалість опоросу в одній  секції	підсисна ♀

 

Кількість технологічних груп визначають на дільниці:

Постійне  поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці:

(6 днів / 12 днів) * 44 глибокопоросні ♀= 22 голів

Постійне  поголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи:

(12 днів /12 днів) * 44 голів = 44 голів

Постійне  поголів’я підсисних ♀:

60 день / 12 днів * 40 голів = 200 голови

Постійне  поголів’я поросят на дільниці:

60днів / 12днів * 420 голів = 2100 голів

Одержаний приріст від групи поросят-сисунів

(19,4-1,2) кг * 200*52 = 1892,8 ц

Виробнича група тварин на дільницю надходить за 2 - 4 дні до опоросу, де її утримують до відлучення поросят  в індивідуальних станках, розміщених в ізольованих секціях по 30 станків у кожній. Після відлучення поросят свиноматок переводять для осіменіння на дільницю холостих і свиноматок першої половини поросності.

Системи і строки одержання приплоду. Від систем і строків одержання  приплоду в свинарстві залежать обсяг  виробництва продукції, затрати  праці і сумарні витрати на одиницю продукції, економічна ефективність галузі.

Фізіологічну особливість свиноматок пороситись у будь-який час можна  використати з метою ефективного  ведення галузі в конкретному  господарстві. У свинарстві відомі системи: рівномірного отримання приплоду; турова (циклічна); потоково-турова (конвеєрна).

Система рівномірного отримання приплоду пов'язана з певними труднощами у вирішенні організаційно-економічних питань як на початковій стадії, так і в процесі дорощування та відгодівлі молодняку. Зокрема, утруднюється можливість концентрації зусиль працівників на формуванні однотипних за віком груп, годівлі за однаковими раціонами із зміною останніх залежно від віку поголів'я та ін.

Техніка парування передбачає визначення охоти у свиноматок кнуром-пробником 2 рази на добу: о 6.00 годині ранку й  о 17.00 годині вечора. Час парування (осіменіння) молодих свинок - через 36 годин від  початку охоти, дорослих - через 24 години. Початок охоти вважається середина проміжку від часу, коли свиноматка останній раз не прийняла кнура і  прийняла перший раз . Якщо час парування випадає на нічний період, то можна парувати ввечері цього ж дня або зранку наступного дня.

Технологія вирощування поросят  передбачає:

1. Відлучення поросят проводяться в 60 днів. Опороси приймаються в індивідуальних станках, обладнаних захисними перегородками, які застерігають від задавлювання поросят.

2. Після закінчення опоросу, що контролюється виходом посліду з обох рогів матки, поросятам відривають (відрізають) пуповину, залишаючи 5-7 см, дезінфікують розчином марганцю або перекисом водню, обтирають і поміщують в спеціальний ящик.

3. Підсадка поросят для першої годівлі проводиться після закінчення опоросу, але не пізніше ніж через 1,5-2 години після народження.

4. Закріплення поросят за сосками  проводиться з урахуванням молочності  сосків і розвитку поросяти: слаборозвинутих  поросят підсаджують до передніх сосків (як більш молочних), а міцних - до задніх.

5. Після опоросу свиноматку краще не турбувати. Протягом 4-6 год її не годують, але води дають досхочу

6. Для профілактики анемії поросятам роблять ін'єкцію одного із препаратів: фероглюкіну (1 мл), феродексу (2,5 мл) або урозферану (3 мл) на третій день і повторно на 14 день.

Привчання поросят до поїдання кормів починається з 5-7 дня життя спеціальними престартерними комбікормами.

7. При відлученні свиноматок переганяють в групу холостих, поросят залишають в індивідуальному станку, не змінюючи складу, норм, режиму годівлі і напування протягом 2 тижнів[10].

На даній дільниці поросят підгодовують гранульованими кормами  фірми «Корнікс». Гранульований комбікорм має більш об'ємну масу в порівнянні з розсипних комбікормом, низьке розпорошення продукту,