Вступ і обґрунтування теми

 

Як  видно з даних таблиці 5 поголів’я  ВРХ протягом останніх трьох років  залишається сталим, це показує, що господарство не проводить розширення галузі скотарства.

Система утримання великої рогатої худоби в господарстві стійлово-пасовищна  тому, що господарство має невелику кількість тварин, які достатній  кількості забезпечені пасовищами, це дає можливість отримувати влітку поголів’я на пасовищі, що призводить до економії кормів, зменшує затрати  праці. Утримується велика рогата худоба взимку прив’язно. Скотарство використовується як допоміжна галузь в виробництві  свинини. Молоко отримане від корів  здається на Світловодський маслосиркомбінат, в заміну господарство забезпечується в достатній кількості збираним молоком., яке покращує перетравність  у молодняку свиней.

Основою тваринництва в господарстві є свинарство. Воно застосовується для забезпечення внутрішньогосподарських потреб господарства і забезпечує продукцією цех по виробництву  ковбас “ВКІК”.

Свинарство  представлене використанням свиней Великої білої породи.

Велика  біла порода належить до універсальних  порід. Особливостями будови тіла є: великі розміри і зріст, трохи  розтягнутий, широкий та глибокий тулуб, черево з 12-14 правильно розміщеними, а в маток – добре розвиненими  сосками, великі окости, масть –  біла.

Господарство  спеціалізується на товарному виробництві  свинини. Основою стада на сьогоднішній день 20 основних свиноматок. В господарстві відсутня чітко налагоджена технологія виробництва свинини. Свині утримуються  в приміщеннях обладнаних спеціальними станками для свиноматок. Більшість  процесів не механізовані, через що йдуть великі затрати ручної праці  на виробництво свинини.

Основні показники свинарства: діловий вихід  поросят в одної свиноматки 7 голів  за опорос, санбрак 0-1 місяці склав, аж 11%; відлучення поросят 60 денному віці, жива маса поросят при народженні 1,0-1,1кг.

Таблиця 6

Структура стада свиней господарства, гол.

№ п/п	Показники	2003	%	2004	%	2005	%
	Свиноматки	15	3,4	17	3,2	20	3,8
	Поросята 1-2 міс.	105	24,4	119	24,1	140	24
	Поросята 2-4 міс.	105	24,4	119	24,1	140	24
	Ремонтний молодняк	12	2,8	13	2,6	14	2,4
	Відгодівельне	193	45	225	46	266	45,8
	Кнур	1	-	1	-	1	-
	Всього	431	100	493	100	181	100

З даних  таблиці 6 можна зробити висновок, що з кожним роком галузь свинарства розширюється, але все ще не займає провідного місця  в виробництві  продукції господарства. Лише з створенням чіткої технології виробництва свинини  господарство матиме галузь свинарства, як галузь виробництва.

Таблиця 7

Продуктивність тваринництва

Показники	Роки			2005/2003
	2003	2004	2005
1. Надій на  одну корову, кг	2670	2700	2690	-0,01
2. Середньодобовий  приріст тварин на відгодівлі  та дорощуванні, г: ВРХ Свиней	400 350	450 380	410 400	-9 +5

Аналізуючи  дані таблиці 7 робимо висновок, що виробнича  продуктивність господарства у галузі свинарства не висока і необхідно  більше приділяти уваги технології  вирощування тварин.

Процент відтворення великої рогатої  худоби досить невисокий 85%, але й  приплід, який одержують протягом року по господарстві здається на сусіднє  господарство або продається населенню. У свинарстві дуже низькі показники, від основної свиноматки має діловий  вихід поросят 7 голів.

Таблиця 8

Виробництво валової продукції  тваринництва

Вид тварин	Роки			%
	2003	2004	2005
1. Велика рогата  худоба: молока, ц приплід, гол.	534 17	540 17	538 19	-0,01 +11
2. Свині: приплід, гол. маса приплоду, ц приріст живої  маси, ц	210 212 212	238 215 247,5	280 3,0 292,6	+17 +20 +18

Аналізуючи  дані таблиці 8 по галузі тваринництва в господарстві можна зробити  висновок, що їх розвиток досить на низькому рівні, але в той же час галузь свинарства набуває все більшого розвитку. Так вихід приплоду (2004 року – 238 голів і 2005 – 280 голів) в 2005 році збільшився на 17%, це ж відбувається і з приростом живої маси +18% та ці показники покращилися не за рахунок організованого відтворення  стада свиней, а за рахунок розширення кількості основних свиноматок.

2.3. Економічна ефективність виробництва

Для аналізу економічної ефективності виробництва на господарстві враховують такі показники як собівартість виробництва  та інші.

Аналізуючи  дані таблиці 9 економічної ефективності виробництва господарства можна  зробити висновок, що рівень прибутковості  господарства невисокий, найкращим  в економічному плані для господарства був 2005 рік.

 

Таблиця 9

Ефективність виробництва

Показники	Роки			2005/2003, %
	2003	2004	2005
І. Вироблено валової  продукції с.-г. в співставлених  цінах, всього, тис. грн.	118,4	185,1	170,3	-8
- в т.ч.  рослинництво	92,1	140,3	132,4	-6
- в т.ч.  тваринництво	26,3	44,8	37,9	-16
ІІ. Вироблено  валової продукції с.-г. - на 100 га с/г угідь, всього, тис. грн.	77,4	120,9	101,4	-16
- в т.ч.  рослинництва	60,2	91,6	78,8	-14
- в т.ч.  тваринництва	17,2	29,3	22,6	-23
ІІІ. На 100 гривень  витрат основного виробництва	123,6	91,55	111,7	+22
ІV Рівень рентабельності , % - господарства	19,1	13,2	11,4	-14
- в т.ч.  рослинництва	36	38,5	38,2	-0,01
- тваринництва	2,7	3,9	4,6	+47

 

3.Експерементальна частина

3.1. Організація кормової бази

 

Одним з основних факторів вдалого розвитку тваринництва є наявність в господарстві міцної кормової бази, що забезпечує повноцінну годівлю за науково-обгрунтованими нормами.

В зв’язку  з цим в підсобному господарстві система землеробства повинна бути направлена на інтенсифікацію кормовиробництва і повне забезпечення тваринництва всіма необхідними кормами високої  якості.

Рішення цієї задачі повинно здійснюватись  шляхом впровадження в виробництво  прогресивної технології обробки сільськогосподарських  культур, науково-обгрунтованому їх наборі і розробки оптимальної структури  посівних площ.

Розрахунок  потреби в кормах для тваринництва господарства проводиться як по кількості  поживних речовин, так і по сполученню окремих груп кормів: концентрованих, зелених, соковитих і грубих.

За  господарством закріплено 143га ріллі, цієї кількості оброблюваної землі  для організації в господарствах  власного виробництва кормів і забезпечення потреби в них тваринництва недостатньо.

Тому  рішення цієї проблеми в господарстві повинно здійснюватись за рахунок  раціонального набору сільськогосподарських  культур і вдосконалення структури  посівних площ, використання природних  сінокосів і пасовищ, також закупок  БВМД.

Індустріалізація  та інтенсифікація свинарства ґрунтується, насамперед, на створенні міцної кормової бази, яка задовольняє потреби  тварин у всіх поживних речовинах. При  цьому слід враховувати, що близько 70% всіх витрат у структурі собівартості виробництва свинини припадає на корми.

Правильна організація кормової бази, забезпечення тварин необхідними дешевими кормами  є не лише  умовою збільшення виробництва, а й головним резервом зниження її собівартості. При організації кормової бази для свинарства слід ураховувати  реальну можливість безперебійного забезпечення всіма видами кормів як за рахунок власного виробництва, так  і за рахунок одержання та купівлі  кормів товарного походження, відходів харчової промисловості, білково-мінеральних  добавок та інше.

Крім  того, важливо підібрати такі корми, виробництво яких для конкретного  господарства обходиться з найменшими затратами праці та матеріальних ресурсів. Особливо це стосується рослинних  кормів, оскільки вони становлять переважну  частину кормової бази.

Наше  господарство здійснює виробництво  свинини в основному на кормах власного виробництва. При цьому  вид та кількість вироблюваних кормів, як правило, визначаються структурою посівних площ і освоєнням сівозмін  для  даної зони. При виробництві рослинних  кормів часто виходять з принципу переважного вирощування найурожайніших зернофуражних та інших кормових культур.

Основними шляхами збільшення виробництва  якісних і дешевих кормів в  господарстві є:

1. Використання високоурожайних сортів сільськогосподарських культур;
2. Впровадження в виробництво прогресивної агротехніки;
3. Розробка і впровадження в виробництво ефективної системи добрив сільськогосподарських культур;
4. Підвищення ефективності заходів по боротьбі з хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур;
5. Підвищення рівня механізації розроблення сільськогосподарських культур.

Таблиця 10

Заготівля кормів у господарстві “Тепличний комбінат”

корми	ц	ц корм. од.
Концкорми	3690	3354
Соковиті корми	4440	704
В т.ч. комбісилос	900	216
Зелені корми	225	38,2
ЗНМ молока	90	27
Збиране молоко	675	81
Концентратно-трав’яні корми	360	216
Всього	9705	4636

Як видно з таблиці 10, господарство заготовляє корми в  достатній кількості.

3.2. Технологія заготівлі, зберігання  і підготовки кормів

Прогресивною технологією  заготівлі, зберігання і підготовки кормів включає наступні елементи:

а) виробництво повноцінних  кормосумішей;

б) виробництво кормів концентратно-трав’яних  з зернобобових і злакових культур  молочно-воскової стиглості зерна;

в) виготовлення комбінованого  силосу, високоякісного сінажу з  застосуванням  консервантів;

г) підготовка кормів з використанням  ферментативних препаратів.

3.2.1. Виробництво повноцінних кормосумішей

Суміші, виготовлені в  господарстві дають тваринами в  залежності від їх виду, віку і продуктивності, звичайно складаються з невеликої  кількості інградієнтів. Тому основним фактором їх позитивної дії в цьому  випадку є рівень відношення в  них поживних речовин.

Виходячи з структури  посівних площ, основними культурами для комбікормів будуть зернові. Тому сировина для виробництва комбікормів, що поступає на переробку повинно  відповідати вимогам державних  стандартів і технічним умовам.