Програма з трудового навчання у допоміжній школі (підготовчий, 1 - 3 класи)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА

 

З ТРУДОВОГО  НАВЧАННЯ У ДОПОМІЖНІЙ ШКОЛІ 

 

(підготовчий, 1 - 3 класи)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2003

 

 

 

 

Програма підготовлена у лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України доктором психологічних  наук, завідувачем лабораторії Хохліною Оленою Петрівною та кандидатом педагогічних наук, старшим науковим співробітником Мерсіяновою Галиною Миколаївною.

 

ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА…………………………………4

ЗМІСТ НАВЧАННЯ

               Підготовчий клас……………………………………….16

               І клас……………………………………………………..21

               ІІ клас…………………………………………………….26

               ІІІ клас……………………………………………………32

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ……….38

НАВЧАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ  ГРАФІЧНОЇ ГРАМОТИ………….. 46

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Трудове навчання у підготовчому та 1-3 класах допоміжної школи носить загальнотрудовий, загальнотехнічний характер і виконує пропедевтичну функцію щодо подальшого (у 4–10 та професійних класах чи училищах) професійно-трудового навчання. При цьому трудова підготовка розумово відсталих школярів має забезпечувати досягнення таких показників її ефективності, які відповідали б вимогам повноцінної праці у сфері побуту, матеріального виробництва, обслуговування, сільського господарства, тобто виконання видів діяльності, пов’язаних з найбільш поширеними галузями народного господарства та доступних для опанування даною категорією учнів.

Основоположна роль у  трудовому навчанні відводиться  його змісту - педагогічно обґрунтованій, логічно впорядкованій і зафіксованій у навчальних програмах, підручниках і посібниках інформації, на основі якої учні засвоюють знання і трудові дії (навички та вміння), необхідні для їх трудової підготовки, та яка уможливлює проведення з ними корекційно-розвивальної роботи.

Добір змісту трудового  навчання для допоміжної школи здійснюється щонайперше на основі принципів: достатності (необхідності) для навчання праці і корекції розвитку розумово відсталих дітей з метою їх підготовки для самостійного життя та  доступності для сприймання і засвоєння цією категорією дітей.

Трудове навчання у допоміжній школі спрямоване на досягнення двох основних цілей: освітньої (засвоєння знань, вмінь, навичок) та корекційно-розвивальної (виправлення порушень розвитку, психофізичний розвиток у цілому).

Відповідно до освітньої мети, матеріал з трудового навчання будується за змістовими лініями, які передбачають:

І. Ознайомлення з основами трудового процесу:

1. Трудова діяльність як засіб задоволення власних і суспільних потреб.
2. Трудова діяльність (праця) як цілеспрямований процес поетапного виконання трудового завдання (аналіз, планування, організація, виготовлення виробу, контроль);
3. Складові трудової діяльності (праці): результат, предмет, засоби, процес праці.

1.4.    Організація  та режим праці. 

2. Опанування техніко-технологічними знаннями та трудовими операціями:

2.1. Опанування знаннями  про:

• результат (об”єкт) праці  - вироби, їх деталі та ін.;
• предмет праці - матеріали (пластилін, глина, папір та картон, природні, текстильні матеріали та ін.);
• засоби (знаряддя) праці - інструменти робочі (стека, ножиці, гладилка, голка, пензлик, олівець та ін.), контрольно-вимірювальні (лінійка, циркуль), допоміжні (підкладна дошка, наперсток та ін.);
• трудові операції (дії)  - розкачати, примазати, відрізати, розмітити, вирізати та ін., послідовність їх виконання;
• організацію робочого місця, правила безпечної праці, санітарно-гігієнічні вимоги.

2.2. Опанування трудовими операціями (діями) без використання інструментів  і з використанням ручних інструментів, прийомами і послідовністю їх  виконання.

Відповідно до корекційно-розвивальної мети, матеріал з трудового навчання будується за змістовими лініями, які забезпечують формування щонайперше:

1. готовності працювати у сфері побуту, матеріального виробництва, обслуговування, сільського господарства, зокрема позитивного ставлення до праці; бережливого ставлення до предметів і засобів праці і т.д.;
2. усвідомленої учбово-практичної діяльності, цілеспрямованості, організованості, охайності та інших важливих для праці якостей особистості,  розвиток дитини в цілому.

            Слід зауважити, що ознайомлення  учнів з основами трудового  процесу, проведення корекційно-розвивальної  роботи здійснюється в процесі  опанування техніко-технологічними  знаннями та трудовими операціями  на основі використання змісту навчання, що уможливлює цей процес. Таким чином, навчальна програма містить суто освітній, предметний матеріал.

Реалізацію усіх визначених (відповідно до освітньої та корекційно-розвивальної цілей) змістових ліній побудови трудового навчання у підготовчому та 1–3 класах допоміжної школи пропонується здійснювати в процесі навчання видів праці за  розділами: обробка матеріалів: паперу та картону (в т.ч. елементи графічної грамоти¹), пластиліну та глини, природних, текстильних матеріалів, а також дроту, деревини та ін.(при конструюванні та виконанні комбінованих робіт); сільськогосподарські роботи (за належної матеріальної бази); конструювання, елементи комп»ютерної грамоти.

У процесі навчання за визначеними розділами передбачено  також засвоєння елементів соціально-побутового орієнтування (відомості про особисту гігієну, одяг і взуття, посуд, меблі і приміщення, транспорт та ін.,  пов»язані з ними способи дій, культуру поведінки).

Кожний розділ  програми складається  з трьох компонентів, що представлені у такій послідовності:

• техніко-технологічні відомості,
• трудові операції,
• об»єкти виготовлення (праці).

Отже, в основу побудови змісту навчання покладаються техніко-технологічні відомості про матеріали, засоби праці, трудові операції та ін. Відповідно до відомостей передбачається опанування певними трудовими діями (операціями). Відповідно до відомостей та трудових операцій пропонується перелік можливих об»єктів виготовленяя (виробів).

Відповідно до дібраного  змісту трудового навчання за визначеними  видами праці та розділами, для кожного року навчання наводяться показники ефективності його засвоєння: знання та вміння, якими мають оволодіти учні.

Програма передбачає навчання за усіма визначеними розділами (обробка матеріалів, сільськогосподарські роботи, конструювання, елементи комп’ютерної грамоти). При відсутності належної матеріальної бази для проведення сільськогосподарських робіт пропонується збільшити кількість годин на навчання обробки матеріалів або використовуються розділи програми, визначені як альтернативні.

Вчитель, враховуючи матеріальні  можливості школи, регіональні виробничі  та національні традиції,  в процес трудового навчання в 1-3 класах може вводити такі альтернативні розділи: виготовлення виробів їз лози (обробка  природних матеріалів), виготовлення аплікації із соломи (обробка природних матеріалів); виготовлення м»якої іграшки (обробка текстильних матеріалів, конструювання); в»язання спицями і гачком (обробка текстильних матеріалів); елементи комп»ютерної грамоти (на 10 і більше годин).

За основною навчальною програмою елементи комп»ютерної грамоти вивчаються в третьому класі у другому семестрі (третя та четверта чверті). Правила безпечної праці, санітарно-гігієнічні вимоги, правила організації робочого місця учні засвоюють протягом вивчення усіх тем за визначеними розділами, проте у програмі цей матеріал наводиться у зв»язку з ознайомленням дітей з новими засобами праці, матеріалами та правилами роботи з ними.

Передбачене програмою  конструюванняя здійснюється на основі використання різних видів конструкторів та матеріалів (паперу, картону, текстильних, природних та інших придатних для цього матеріалів (дроту, деревини, поролону, пластиліну тощо). Відповідно до матеріалів, вивчаються і необхідні для роботи інструменти, пристосування (засоби праці).

Змістом навчальної програми (побудованою як за лінійним, так і концентричним принципом) передбачено систематичне повторення як теоретичного, так і практичного матеріалу з метою його закріплення. Рекомендується  спрямовувати учня на обов»язкове застосування набутих знань (догляд за рослинами, санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпеки праці та ін.) у його повсякденній життєдіяльності.

Оскільки програмою  передбачено використання вчителем альтернативних розділів, жорсткий розподіл годин на кожний вид праці не пропонується. Однак уможливлюється розподіл годин на різні види праці та розділи на розсуд вчителя у межах годин, відведених на кожну навчальний семестр, виходячи з матеріально-технічної бази школи, регіональних та національних традицій.

В процесі трудового навчання значна увага має приділятися засвоєнню учнями техніко-технологічних знань, зокрема знань про трудові дії, їх усвідомленості, оскільки учні вербально відтворюють переважно знання про об»єкти праці, їх деталі, а не про дії, які виконуються для їх виготовлення. Потребує значної уваги навчання учнів дій розмічання, контрольно-вимірювальних, організації робочого місця та праці в цілому, а також власне трудових дій (особливо з використаннням знарядь) праці за показниками правильності та швидкості виконання.

До програми додається  матеріал з оцінювання навчальних досягнень  учнів.

 

Корекційно-розвивальна  робота НА МАТЕРІАЛІ трудового навчання

 

Кожний розділ змісту трудового навчання містить матеріал, який уможливлює проведення з учнями корекційно-розвивальної роботи – передусім формування усвідомленої трудової діяльності. З цією метою дитина має ставитись в умови необхідності поетапно виконувати діяльність та  її усвідомлювати.

Трудова діяльність засвоюється  учнями в процесі розв”язання  ними учбово-практичних завдань, який передбачає не лише оволодіння певними  знаннями, вміннями та навичками, а й одержання певного продукту праці (виробу). І яким би не був предметний зміст завдання, його розв”язання передбачає аналіз, планування, організацію діяльності, практичне виконання й самоконтроль. Засвоєння визначених етапів є необхідною умовою та структурними компонентами  становлення діяльності.

 Заняття із трудового  навчання мають достатні можливості  щодо формування в учнів діяльності  за її структурою. Але для цього вчитель має спеціально організовувати заняття, оскільки учні допоміжної школи усвідомлюють і засвоюють процес діяльності лише в разі необхідності та за належних для цього умов. Формування діяльності у школярів передбачає, що педагог керуватиме засвоєнням кожного етапу  за умови послідовного їх здійснення учнями. 

Слід відмітити, що корекційно-розвивальна  робота в процесі трудового навчання передбачає  засвоєння учнями програмного  матералу. Наявність у дитини попередньо засвоєних знань, трудових навичок та вмінь (щодо матеріалів, їх властивостей, розмічання, обробки, підготовки та застосування знарядь праці, контролю тощо), необхідних для виконання трудових завдань, розглядається як важлива умова проведення корекційно-розвивальної роботи. У разі їх відсутності доведеться розв”язувати на занятті не спеціальне корекційно-розвивальне завдання, а лише суто освітнє.

Визначимо, в чому полягає  спеціальна організація процесу  засвоєння учнями етапів діяльності на заняттях з трудового навчання.

 

Аналіз завдання²

 

Навчити аналізувати  – це сформувати вміння подумки  розкласти предмет на частини, виділити властивості предмета в цілому та його частин. Такими властивостями  є форма, величина, колір, матеріал, взаєморозташування деталей, способи  їх з”єднання тощо. Правильний та повний аналіз завдання визначає ефективність подальшого його виконання.

Предмет аналізується за допомогою його обстеження та порівняння із еталонами у вигляді натуральних  предметів, образів, понять. Підгрунтям для створення еталонів є ознайомлення учнів з довкіллям, реальними предметами, формування образів та знань про них, обізнаність з їх властивостями (міри величини, маси, часу, геометричні форми, кольори спектру та ін.), опанування відповідною лексикою. Правильний та повний аналіз завдання – це орієнтовна основа діяльності. Від результатів аналізу залежить, наскільки адекватним та повним буде образ майбутнього виробу, наскільки в ньому відображатимуться найістотніші ознаки виробу та вимоги до нього; його ефективність впливатиме на успішність здійснення всіх іншіх етапів діяльності.

Розумово відсталі діти за умови спеціально організованого педагогічного впливу стають здатними до аналізу. Спеціальна організація  трудового навчання з метою формування вміння аналізувати завдання передбачає:

1). Доцільний добір об”єктів праці для аналізу. Формувати вміння слід починати з аналізу найпростіших об”єктів (предметів) з невеликою кількістю ознак, що їх без труднощів можуть виділяти учні. Поступово об”єкти мають ускладнюватися за рахунок збільшення ознак та складових частин. Учням з вадами інтелекту легше виділяти в предметі частини, що помітно виділяються на його фоні, а також розмір, колір, важче – форму, матеріал, розміщення деталей. Логічною буде така послідовність аналізу: з”ясування назви предмета та його призначення, матеріал, розмір, колір, форма, маса, великі та дрібні деталі, їх ознаки (в тій же послідовності), розміщення деталей, способи їх виготовлення та з”єднання, знаряддя праці (інструменти, пристосування тощо). Ця схема аналізу доцільна й під час первинного ознайомлення з новими знаряддями праці.