Роль вітамінів в житті людини

Так як перша речовина цієї групи життєво необхідних сполук містила аміногрупу і володіла деякими властивостями амінів, Функ (1912 ) запропонував назвати весь цей клас речовин вітамінами (лат.vіta-життя, vitamin-амін життя). Після виділення з харчових продуктів речовини, що оберігає від захворювання бері-бері, було відкрито ряд інших вітамінів.

Велике значення у розвитку вчення про вітаміни мали роботи Гопкінса, Степпа, Мак Коллума, Меленбі і багатьох інших вчених.

До теперішнього часу відомо більш 30 вітамінів. Деякі  з них не містять аміногрупу, але  за традицією вони теж називаються  вітамінами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітаміни

 

  Вітаміни - це органічні речовини, які характеризуються високим рівнем біологічної активності. Іншими словами, потрапляючи в організм у вкрай незначних концентраціях, вітаміни активно включаються в обмін речовин, у певному сенсі навіть керуючи ним. 
 Керуюча дія вітамінів визначається двома факторами: 
1. Багато вітамінів входять до складу ферментів, що використовуються при протіканні різних біологічних процесів в організмі. 
2. Вітаміни можуть безпосередньо впливати на залози внутрішньої секреції, що є ще одним механізмом регулювання внутрішньої діяльності організму. 
 

Водорозчинні  вітаміни безпосередньо беруть участь в обміні речовин як коферменти або  складові компоненти коферментів. Жиророзчинні вітаміни не входять до складу ферментів  і впливають на обмін речовин  опосередковано, створюючи умови  для оптимальної дії ферментів на мембранних структурах, а також виконують антимутагенну функцію, захищаючи генний апарат від пошкоджень хімічними та фізичними факторами. Вони також впливають на процеси тканинного дихання, стабілізують клітинні мембрани, регулюють їх вибіркову проникність для речовин . 
 Вітамін А (аксерофтол, ретинол, антксерофтальмічний, вітамін росту) відносять до групи жиророзчинних вітамінів. Вітамін регулює обмінні процеси в шкірі, слизових оболонках очей, дихальних та сечових шляхів, травного каналу. Він значно підвищує опірність організму до інфекційних хвороб. Вітамін спричиняє значний вплив на стан клітинних мембран, тканинне дихання, функціонування ендокринних залоз.

Він міститься в деяких продуктах тваринного походження - риб'ячий жир, печінка, нирки, молочні  продукти (сметана, вершкове масло), курячі яйця, ікра осетрових риб.

Решта надходить  із рослинних продуктів, які містять  пігментний каротин- оранжево-червоні пігменти, які при попаданні в організм людини мають властивість під впливом ферменту каротинази перетворюватися на вітамін А. Вони містяться в листі, квітках і плодах багатьох рослин, а також у грибах і водоростях. В організмі людини з цих попередників вітамінів у результаті складних окислювальних реакцій утворюється ретинол (вітамін А₁), а в організмі прісноводних риб - вітамін А₂. Ретинол розчиняється в жирах, ефірі, ацетоні та інших органічних розчинниках, які є нерозчинними у воді. Оскільки каротин (попередник вітаміну А) втричі слабший від вітаміну А, його необхідно вживати втричі більше. Наприклад, якщо добова норма для організму вітаміну А 1,5 мг, то каротину необхідно 4,5 мг.

Найбагатші  на каротин ті частини рослин і  плоди, які забарвлені у оранжево-червоний або зелений колір. Багато цієї речовини в моркві, червоному перці, помідорах, кропиві, шпинаті, салаті, гарбузі, зеленій цибулі, петрушці, щавлі, персиках, абрикосах, плодах обліпихи і шипшини.

Вітамін А і каротин  мають чудову властивість накопичуватися в організмі і їх надлишки можуть зберігатися більше року. Резерв вітаміну А може витрачатися впродовж 2-3 років.

Для засвоєння ретинолу та каротину в кишечнику необхідна присутність жирів та жовчних кислот.

Потреба людини у цьому  вітаміні значно зростає при хворобах кишечника, підшлункової залози, шкіри, дихальних шляхів, щитовидної залози, при опіках, переломах, нефролітіазі, гнійних ранах і ін. Ретинол руйнується під дією сонячних променів та при згіркненні жирів, що містять цей вітамін.

Утворення

Віт. А може утворюватись в слизовій оболонці кишечника та печінці з провітамінів - ά, β, і γ-каротинів під впливом каротиноксигенази. Найбільшу біологічну цінність має β-каротин, з нього утворюється дві молекули вітаміну А.

Вітаміни групи  В використовуються організмом при копіюванні генетичної інформації з клітки в клітку (при їх розподілі), а також для нормальної передачі електричних сигналів у нервових волокнах. Крім того, вітаміни цієї групи беруть активну участь у жировому і вуглеводному обміні речовин, а відповідно їх вплив на організм людини дуже багатогранне. 
Ось перелік вітамінів групи В: 
1. Тіамін (В1). 
2. Рибофлавін (В2). 
3. Ніацин. 
4. В6. 
5. Фолієва кислота. 
6. В12. 
7. Біотин. 
 Тіамі́н (від грец. θειον — сірка; вітамін B₁, аневрин) — водорозчинний вітамін ,який руйнується в лужному середовищі. В організм людини і більшості тварин тіамін надходить з їжею. Фізіологічне значення тіаміну зумовлюється його участю у процесах обміну речовин. У формі етеру — тіамінпірофосфату (ТПФ, кокарбоксилази) виконує функцію коферменту в процесах декарбоксилювання α-кетокислот, пентозофосфатного циклу; при нестачі тіаміну гальмуються деякі реакції трикарбонових кислот циклу. Він необхідний для утворення ацетихоліну - агента, який передає нервові імпульси.

Потреба тіаміну для  дорослої людини становить 2—3 мг на добу. У медицині одержані синтетично препарати тіаміну застосовують для запобігання гіповітамінозу та лікування невритів, радикулітів, невралгій, периферичних паралічів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, атонії кишечника.

На тіаміни багаті крупи, борошно грубого помелу, бобові, свинина,дріжджі,хлібні злаки,картопля.

Вітамін В2 (рибофлавін, лактофлавін) - С17H20N4O6 -ізоалоксазин

Щоденна потреба людини у вітаміні В2 дорівнює 2-4 мг рибофлавіни.

РОЛЬ В ОБМІНІ РЕЧОВИН.

Вітамін В2 зустрічається  у всіх рослинних і тваринних  тканинах, хоч і в різних кількостях. Це широке поширення вітаміну В2 відповідає участі рибофлавіну в багатьох біологічних процесах. Дійсно, можна вважати твердо встановленим, що існує група ферментів, що є необхідними ланками в ланцюги каталізаторів біологічного окислення, які мають в складі своєї простетичної групи рибофлавін. Цю групу ферментів звичайно називають флавіновими ферментами. До них належать, наприклад, жовтий фермент, діафораза і цитохромредуктаза. Сюди ж відносяться оксидази амінокислот, які здійснюють окислювальне дезамінування амінокислот в тваринних тканинах. Вітамін В2 входить в склад вказаних коферментів у вигляді фосфорного ефіру.

Джерела

Рослинні	Тваринні	Синтез в організмі
Дріжджі, листові зелені овочі, крупи (гречана та вівсяна), горох, зародки й оболонки зернових культур, хліб.	Печінка, нирки, м'ясо, риба, сир, молоко, йогурт, пресований сир, яєчний білок.	Синтезується мікроорганізмами, зокрема мікрофлорою товстої  кишки.

Дія

Входить до складу жовтих пігментів флавінів, які слугують коферментами. Важливий для підтримки нормальної функції ока. Рибофлавін входить до складу зорового пурпуру, захищаючи сітківку ока від шкідливої дії ультрафіолетових променів. Вітамін B₂ інтенсифікує процеси обміну речовин в організмі, беручи участь у метаболізмі білків, жирів і вуглеводів. Рибофлавін необхідний для утворення червоних кров'яних тілець і антитіл, для дихання і росту клітин. Він полегшує поглинання кисню клітинами шкіри, нігтів і волосся. Він поліпшує стан органа зору, беручи участь, поряд з вітаміном A, у процесах адаптації до сутінок, знижує втому очей і відіграє велику роль у запобіганні катаракти. Вітамін B₂ впливає на слизові оболонки травного тракту. Рибофлавін зводить до мінімуму негативний вплив різних токсинів на дихальні шляхи. Рибофлавін необхідний для метаболізму триптофану, що перетворюється в організмі на ніацин. Однією з найцінніших якостей рибофлавіну є його здатність прискорювати в організмі перетворення піридоксину — вітаміну B₆ — на його активну форму.

Пантоте́нова  кислота́ — антидерматитний фактор, вітамін B₅, пантотенат. За хімічною структурою пантотенова кислота являє собою сполуку, утворену з масляної кислоти. Джерелом пантотенової кислоти для людини є кишкові мікроорганізми і продукти харчування. Найбільше її міститься в дріжджах, печінці, курячих яйцях, молоці, м'ясі, стручкових тощо. Добова потреба у вітаміні В₅ для дорослої людини складає приблизно 10 мг.

Таким чином, значення пантотенової кислоти пояснюється участю 2-х коферментів у багатьох каталітичних процесах, зокрема таких, як окиснення жирних кислот, кетокислот, біосинтез жирних кислот, холестерину, стероїдних гормонів, кетонових тіл, ацетилхоліну. Саме за участь коферменту А в багатьох процесах обміну вуглеводів, жирів і білків його називають основним коферментом у клітинах. Гіповітамінозу В₅ у людини не виявлено. Але шляхом введення тваринам і людям-добровольцям антивітамінів, які заміщують у ферментативних реакціях пантотенові коферменти і викликають дефіцит пантотенової кислоти. Застосовують у медицині пантотенат кальцію і КоА для лікування захворювань шкіри, уражень печінки, міокардіодистрофій, а також у парфумерії.

Участь в біохімічних процесах

Біологічна  функція пантотенової кислоти: вона входить до складу коферменту А (кофермент ацилювання),входить до складу фосфопантотеїну.

Продукти, що містять пантотенову кислоту

Добова потреба людини у пантотеновій кислоті складає 5-10 мг. Пантотенова кислота міститься  у значних кількостях у дріжджах, печінці великої рогатої худоби, яйцях, зелених частинах рослин, молоці, моркві, капусті тощо. Пантотенову кислоту також синтезує мікрофлора кишок.

Застосування

Пантотенову кислоту  застосовують для усунення атонії кишечника  після операцій на шлунково-кишковому тракті. Кальцієву сіль цієї кислоти використовують з лікувальною метою.

Вітамін B9 (фолієва  кислота)

Вітамін B9 - водорозчинний вітамін, він добре розчиняється у воді при лужних значеннях pH. Легко руйнується при кулінарній обробці і на світлі. 
До вітаміну B9 можна віднести групу сполук - фолієва кислота, фолацин, фолати. 
Джерела рослинні:бобові, зелені листові овочі, морква, злаки (ячмінь), висівки, гречана і вівсяна крупи, бобові, дріжджі, горіхи, банани, апельсини, диня, абрикоси, гарбуз, дріжджі, фініки, гриби, коренеплоди 
Тваринні:печінка, яловичина, баранина, свинина, курка, яєчний жовток, молоко, сир, лосось, тунець. 
Синтез в організмі:синтезується мікроорганізмами товстої кишки.Слід пам'ятати, що при тепловій обробці руйнується до 90% фолієвої кислоти, що міститься в сирій їжі. Так, при варінні овочів і м'яса втрати фолієвої кислоти досягають 70-90% при підсмажуванні м'яса - 95% при варінні яєць - 50%. 
Запаси фолієвої кислоти в організмі виснажуються при регулярному вживанні алкоголю. 
Додатковий прийом біфідобактерій сприяє збільшенню синтезу фолієвої кислоти в товстому кишечнику. 
Дія. 
Фолатного коферменти беруть участь у біосинтезі пуринових і піримідинових основине, нуклеїнових кислот, амінокислот, а також збільшують використання організмом глютамінової кислоти і тирозину. 
Фолієва кислота бере активну участь у процесах регуляції функцій органів кровотворення, надає антианемічні вплив при макроцитарною анемії. Також позитивно впливає на функції кишечнику і печінки, підвищує зміст холіну в печінці й перешкоджає її жировій інфільтрації. 
Фолієва кислота підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню й функціонуванню білих кров'яних тілець. 
Фолієва кислота регулює формування нервових клітин ембріона, що вкрай важливо для нормального розвитку.  
Крім того, фолієва кислота запобігає передчасні пологи, народження недоношених дітей і передчасний прорив навколоплідної оболонки. Фолівевая кислота незамінна для зняття післяпологової депресії, так що її по праву можна назвати самим головним "жіночим" вітаміном.У високих дозах фолієва кислота має естрогеноподібним дією, вона може сповільнити настання менопаузи й послабити її симптоми, а у дівчат-підлітків вона може коректувати затримку статевого розвитку. 
Ціанокобаламі́н — вітамін В₁₂ (кобаламін). Антианемічний вітамін, необхідний для нормального кровотворення. Відіграє важливу роль у використанні організмом амінокислот та фолацину, в утворенні холіну та нуклеїнових кислот, нормалізації жирового обміну в печінці.

ХІМІЧНА ПРИРОДА  ВІТАМІНУ В12.

Вітамін В12 має антианемічну дію при злоякісному малокрів"ї тільки в тому випадку, якщо його вводять парентерально, і, навпаки, він малоактивний при застосуванні через рот. Однак якщо давати вітамін В12 в поєднанні С нейтралізованим нормальним шлунковим соком (який сам по собі не активний), то спостерігається хороший лікувальний ефект.

Вважають, що у здорових людей шлунковий сік містить  білків-мукопротеїд внутрішній чинник Касла, який сполучається з вітаміном В12 ("зовнішній чинник"), утворюючи новий, складний білок. Вітамін В12, пов"язаний в такому білковому комплексі, може успішно всмоктуватися з кишечника. При відсутності "внутрішнього чинника" всмоктуванні вітаміну В12 різко порушується. У хворих злоякісною анемією в шлунковому соку білок, необхідний для утворення комплексу С вітаміном В12, відсутній.

Добова потреба в  ньому організму людини становить 3 мкг; вагітних і жінок, які годують  немовлят груддю, — до 4 мкг. Синтез кобаламінів у природі здійснюється виключно мікроорганізмами. Тваринні і рослинні клітини такої властивості не мають. Ціанкобаламін відсутній в рослинній їжі. Основні харчові джерела вітаміну — печінка, м'ясо (у ньому кобаламіну в 20 разів менше, ніж у печінці), морські продукти (краби, лососеві, сардини), молоко, яйця. Ціанкобаламін всмоктується в кишечнику після сполучення в шлунку з так званим «внутрішнім фактором» і нагромаджується в печінці.

Головні властивості вітаміна В15.

Вітамін В15 бере участь в обміні жирів, знижує рівень холестерину в крові,  знижує ризик розвитку хвороб печінки.

Бере участь в окислювально-відновних  процесах організму, підвищує використання кисню в тканинах

Збільшує тривалість життя клітин, стимулює синтез білків

Велику роль грає в  синтезі креатинінфосфата, який потрібен для роботи м'язів і енергообміну в цілому. При фізичній роботі знижує стомлюваність м'язів.

Вітамін В15 є стимулятором роботи надниркових залоз і імунних  реакцій, має протизапальні властивості, дає судинорозширювальний ефект.

Будучи потужним антиоксидантом, вітамін В15 має антитоксичні властивості, стимулює роботу печінки і надниркових  залоз, знижує алкогольну залежність і  запобігає похміллю.

Позитивно впливає на роботу серця, зменшує ризик розвитку ожиріння печінки, виводить з організму токсини і продукти розпаду алкоголю і деяких ліків.

Джерела 
рослинні  - насіння рослин (гарбуз, кунжут, соняшник), пивні дріжджі, цільний коричневий рис, незбиране зерно, диня і кавун, кісточки абрикосів, горіхи, мигдаль