Характеристика та зміст галузевих принципів кримінального процесу України

Повнота вимагає  вирішити, які і скільки доказів  необхідно зібрати по кожному факту, обставині.  Об’єктивність вимагає зібрати всі докази «за» і «проти» конкретного обвинуваченого, перевірити всі можливі версії захисту, встановити всі пом’якшуючі й обтяжуючі відповідальність обвинуваченого обставини, виключити психологічні, емоційні моменти в оцінці слідчим і судом даних, що характеризують особу обвинуваченого і підсудного».

З огляду на вищезазначене, поняття «повноти, всебічності та об’єктивності» необхідно розглядати як узагальнене позначення процесуальних і криміналістичних засобів та методів, правильне застосування яких може призводити до встановлення істини у кримінальній справі.

Вимога всебічності  полягає в тому, щоб орган дізнання, досудового слідства й суд досліджували справу з позиції принципу змагальності. Дослідженню, процесуальному закріпленню й розгляду повинні піддаватися не тільки докази обвинувального характеру, але й ті, що виправдовують обвинуваченого (підсудного), або вказують на його меншу вину в інкримінованому злочині. Крім цього, кримінальна справа вважається всебічно розслідуваною тоді, коли проведено як загальне дослідження, так і дослідження за окремими версіями.

Вимога об’єктивності пред’являється до органів дізнання, досудового слідства і суду з метою усунення з розслідування і розгляду кримінальної справи суб’єктивізму дізнавача, слідчого, судді. Ці особи повинні керуватись не своєю суб’єктивною думкою, почуттями чи особистим ставленням до справи, а процесуальною функцією, якою їх наділила держава.

Вимога повноти  дізнання, досудового і судового слідства полягає в тому, щоб органи дізнання, досудового слідства й суд з'ясували усі обставин, що підлягають встановленню по кримінальній справі, всі факти злочинної діяльності обвинуваченого, а також залучили до справи таку кількість доказів, яка дозволить виконати це завдання. Повнота дослідження характеризує обсяг та межі доказування, вимагає дослідження і використання такої кількості доказів, що необхідна для прийняття законного й обґрунтованого рішення.

Таким чином  з вищенаведеного можна зробити  висновок, що принцип всебічності, повноти й об'єктивності дослідження обставин справи є надійним засобом досягнення об'єктивної істини по кримінальній справі, який діє на всіх стадіях кримінального процесу і є необхідним засобом прийняття законних і обґрунтованих рішень при провадженні дізнання, досудового і судового слідства.

Висновок

Таким чином, принципи (засади) кримінального процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах, які визначають спрямованість і побудову кримінального процесу в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів, порушення яких обов’язково тягне за собою скасування вироку та інших рішень у справі.

Виключно кримiнально-процесуальними (галузевими) називаються принципи, які діють лише в межах кримінального процесу, пов’язанi з встановленням правового становища особи у кримінальному процесі i  таким чином відображають державно-правовий статус особи, діють у всіх або у переважній більшості стадій кримінального процесу, серед яких обов’язковою має бути стадія судового розгляду.

Усі принципи кримінального процесу тісно пов’язані між собою, взаємно обумовлюють один одного, а тому утворюють систему. Тільки реалізація всіх принципів у їх сукупності, в системі, у взаємозв’язку і взаємодії може привести до виконання завдань кримінального судочинства.

Значення  принципів кримінального процесу полягає в тому, що вони є:  гарантією дотримання прав і законних інтересів особи в кримінальному процесі(принцип  забезпечення обвинуваченому права на захист,принцип призумпції невинуватості і т.д); гарантією прийняття законних і обґрунтованих рішень в кримінальній справі( принцип всебічного, повного і об’єктивного дослідження матеріалів справи); вихідними положеннями для тлумачення окремих кримінально-процесуальних норм;

Засобом, завдяки  якому досягається упорядкованість у розв’язанні питань щодо яких є прогалини в праві, та у випадках застосування кримінально-процесуального права  за аналогією; підґрунтям для вирішення всіх суперечностей, що виникають під час провадження у кримінальній справі.

список використаної літератури

Нормативно-правові  акти

1. Конституція України. – К., 1996.
2. Кримінально-процесуальний Кодекс України. - Затверджений Законом від 28.12.60 ( 1000-05 )  ВВР, 1961, N 2 ст. 15 (зі змінами і доповненнями).
3. Проект Кримінально-процесуального Кодексу України від 09.02. 2012 року.

Інші  літературні джерела

4. Бурданова В.С. Поиски истины в уголовном процессе. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. - С.25.
5. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — К., 1993. № 4.
6. Владимиров Л.Е. Учение об уголовных доказательствах. - СПб.: Изд. кн. магазина "Законоведение" , 1910.
7. Вышинский А.Я. Курс уголовного процесса. - М.: Сов. Законодательство, 1934.
8. Даневский В.П. Наше предварительное следствие, его недостатки и реформа. - М.: Т-во Тип. А.И.Мамонтова, 1895.
9. Європейська конвенція про захист прав та основних свобод людини від 4 листоп. 1950 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.echr.ru/documents/doc/2440800/2440800-002.htm.
10. Жалинский А., Рерихт А. Введение в немецкое право. - М., Спарк, 2001. - 767 с.
11. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 1. - Ст. 1. зміст// Науковий вісник НАВСУ. – 1996.- № 1.
12. Карабут Л.В. Принцип публічності у кримінальному процесі України: Монографія / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2010.
13. Касумов Ч. С. Презумпция невиновности в советском праве. — Баку, 1984.
14. Коваленко Є.Г. Гончар М.М. Принцип всебічного, повного та об’єктивного  дослідження  обставин  кримінальної  справи:  поняття  та
15. Кони А.Ф. Судебные речи (1868 - 1888). - СПб.: Тип. А.С. Суворина., 1897.
16. Кримінальний процес України: Підруч. для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця. - Х. :Право, 2000. - 494 с.
17. Кримінально-процесуальне право України: Підручник / За загальною редакцією Ю.П. Аленіна. — X.: ТОВ «Одіссей», 2009. — 816 с.
18. Лобойко Л. М. Принцип диспозитивності в кримінальному процесі України : монографія / Л. M. Лобойко. - Д. : Юрид. акад. М-ва внутр. справ ; Ліра лтд, 2004. - 216 с.
19. Международное право в документах : учеб. пособие / сост.: H. T. Блатова, Г. M. Мелков. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : ИНФРА-М, 1997. -  696 с. Миньковский Г.М. Пределы доказывания в советском уголовном процессе. - М.: Госюриздат, 1956.
20. Михеєнко М.М. Конституційні принципи кримінального процесу / М.М. Михеєнко // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 2 (9) .
21. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. – К.,1999.
22. Молдован А. В. Забезпечення обвинуваченому права на захист у кримінальному процесі Федеративної Республіки Німеччини та України (порівняльно-правове дослідження). - К, 2004. - 204 с.
23. Молдован В. В., Молдован А. В. Порівняльне кримінально-процесуальне право. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 400 с.
24. Мотовиловкер Я. О. О принципах объективности истины, презумпции невиновности и состязательности процесса. — Ярославль, 1988.
25. Николайчик Н.И., Матвиенко Е.А. Всесторонность, полнота и объективность предварительного расследования.- Минск: Изд-во БГУ, 1969.
26. Петрухин И.Л. Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть общая. - М.: Юрид. лит., 1966. - С.395;
27. Півненко В. Принцип презумпції невинуватості. Суперечності конституційних положень та норм кримінально-процесуального законодавства / В. Півненко, С. Коновалов // Вісник прокуратури. - 2007. -№7.
28. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку: Постанова Пленуму Верховного Суду України N 5 від 29.06.1990// Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. - К.: Юрінком, 1995; Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування: Постанова Пленуму Верховного Суду України N 2 від 11.02.2005// Вісник Верховного Суду України. - 2005. - №3.
29. Радянський кримінальний процес/ під заг. ред. А.<span class="dash0411_0435_0437_0020_0438_043d_0442_0435_0440_0432_0430_043b_0430__Char" style=" font-