Спасковий договор

Сказане стосується і  розірвання спадкового договору судом на вимогу набувача.

При цьому слід зазначити, що й в одному, й в іншому випадку  розірвання спадкового договору можливе  лише у судовому порядку. Саме суд  має встановити факт порушення спадкового договору або неможливість його невиконання.

У разі, коли спадковий  договір змінюється або розривається за рішенням суду, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання чинності рішення суду про зміну  або розірвання спадкового договору.

За загальним правилом, сторони договору не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору. Однак згідно з частиною 4 ст. 653 ЦК України сторони мають право своєю домовленістю передбачити повернення майна, переданого за договором.

У кожному разі, якщо договір  змінений або розірваний у зв’язку  з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (ст. 22 ЦК України).

Право на відшкодування збитків виникає у особи з самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав, тобто незалежно від того, чи є вказівка в тій чи іншій нормі Цивільного кодексу про таке право. Таким чином, відшкодування збитків має характер універсального засобу захисту цивільних прав, котрий одночасно, як правило, є й мірою відповідальності.

При цьому збитками вважаються: 1) втрати, яких особа зазнала у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа  зробила або мусить зробити для  відновлення свого порушеного права (реальні збитки);       2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим  доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Становлення в Україні  ринкових економічних відносин зумовлює необхідність кардинального реформування як цивільного законодавства в цілому, так і окремих його складових, зокрема договірних відносин. Навколо інституту спадкового договору, виникає багато проблем, пов'язаних із внутрішньою суперечністю норм, які регулюють даний інститут, та їх практичною реалізацією.

Спадковий договір є  інститутом договірного, а не спадкового права, незважаючи на його розміщення у Книзі шостій ЦК України  –  “Спадкове право”.

До спадкового договору не застосовуються норми спадкового права в силу відсутності юридичного складу спадкового правонаступництва, за таким договором відбувається розпорядження належним відчужувачеві майном ще за життя, але із набуттям набувачем права власності на майно після смерті відчужувача.

Отже, вищезазначений договір  має подвійну правову природу: він одночасно є і розпорядженням на випадок смерті, і договором. Це означає, що такий спадковий договір є однією з підстав спадкування, а зроблене у ньому розпорядження на  випадок смерті не підлягає односторонній зміні чи скасуванню.

Цивільно-правова характеристика спадкового договору як інституту договірного права, а також визначення його юридичної природи, змісту та правового статусу сторін, підстав його припинення та особливостей правового регулювання відносин, які виникають на підставі цього юридичного факту, дозволяє дослідити розвиток спадкового договору, уточнити коло осіб, які можуть бути відчужувачем та набувачем у спадковому договорі, та проаналізувати положення законодавства щодо особливостей укладення спадкового договору за участю подружжя.

Істотними умовами спадкового договору є умови про майно, яке після смерті відчужувача перейде у власність набувача, дії, які зобов'язаний вчинити набувач відповідно до умов договору, та інші умови, на включенні яких до змісту договору наполягає хоча б одна зі сторін.

Важливим є подальший  розвиток теоретичних положень щодо сутності спадкового договору.

Всупереч своїй назві, спадковий договір, який одержав  правове регулювання у Гл.90 ЦК України, не передбачає переходу майна  від відчужувача до набувача в порядку спадкування. До спадкового договору не застосовуються норми спадкового права. Сутність спадкового договору згідно ЦК України як інституту договірного, а не спадкового права проявляється в тому, що за таким договором відбувається розпорядження належним відчужувачеві майном ще за життя, але із набуттям набувачем права власності на майно після смерті відчужувача.

Таким чином, зважаючи на особливість спадкового договору, пов'язану  з моментом набуття набувачем  права власності на майно відчужувача, замість права вимагати розірвання спадкового договору набувачем доцільніше буде закріпити в законі право набувача в будь-який час до моменту смерті відчужувача відмовитися від спадкового договору. У цьому разі набувач не має права вимагати повернення того, що було виконане ним за зобов'язанням до моменту відмови від договору. Отже, в сучасному законодавстві існує багато спірних питань в спадковому договорі- це і є тематикою подальших наукових досліджень, вдосконалення національного законодавства стосовно регулювання відносин, які виникають на підставі спадкового договору.

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3  березня 2004  року № 20/5  з наступними змінами і доповненнями //  Офіційний вісник України вiд 26.03.2004. – 2004.,  № 10. Ст. 315. Ст. 639
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №№40-44. - Ст.356.
3. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. – 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т. ІІ.
4. Борисов В.І. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В. І., Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.; За заг. ред. В. I. Бори-сової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. -К.: Юрінком Інтер, 2004. - Т. 2. - 552 с.
5. Бичкова С.С. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов`язання: Підручник/ С.С. Бичкова, І.А.Бірюков, В.І.Бобрик та ін.// За заг. ред. С.С.Бичкової. – К.:КНТ, 2006. – 498с.
6. Заіка Ю.О. Спадкове право України: Навч. посіб.- К.:Істина 2006.- С.25.
7. Тхора Є.О. Цивільний кодекс України. Коментар / За ред. Є.О.Тхора - Харків, 2003.
8. Фурса Є.І. Спадковий договір як новий спосіб охорони прав громадянина на випадок його смерті / Є.І. Фурса // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2003. – № 2 (8).
9. Фурса Є.І.Спадкове право: Нотаріат. Адвокатура. Суд: наук.-практ. посібник / С.Я. Фурса, Є.І. Фурса, О.М. Клименко, С.Я. Рябовська, Л.О. Кармаза та ін.; за заг. ред. С.Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я.; КНТ, 2007. – (Серія «Ваш радник»).
10. Шевченко Я.М. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2-х томах / За заг.ред. Я.М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина – К.: ІнЮре, 2004. – С.394.
11. Васильченко В. Юридична сутність інституту спадкового договору та його місце в системі цивільного права / В. Васильченко // Право України. – 2003. – № 7. – С. 137-140.
12. Євстігнєєв А. Деякі аспекти спадкового договору / А. Євстігнєєв //  Юридичний журнал. – 2005. – № 10.
13. Майданик Р.А.  Спадковий договір у цивільному праві України /  Р.А. Майданик // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2007. – № 2 (22)
14. Турлуковський Я. Спадковий договір в українському цивільному праві:  теорія та практика // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 6.
15. Шама Н.П. Підстави розірвання спадкового договору / Н.П. Шама  // Університетські наукові записки.  – 2007. - № 4 (24). – С. 223.
16. Чушкова В. Правова характеристика спадкового договору / В. Чушкова // Цивільне право. – 2005. – № 4. – С. 3-7.