Правове реглювання охорони праці

Центральним органам  виконавчої влади у межах компетенції:

- забезпечити поступовий  перегляд та приведення нормативно-правових  актів з питань охорони праці  до вимог сьогодення з урахуванням  адаптації національного законодавства  у галузі охорони праці з  Європейським законодавством та  міжнародними актами.

Держгіпромнагляду разом  із Фондом соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України: створити некомерційний інтернет-портал інформаційно-довідкового забезпечення зацікавлених юридичних та фізичних осіб за усіма аспектами охорони праці, включаючи нормативно-правове забезпечення, аналіз причин виробничих травм та професійних захворювань, розповсюдження вітчизняного та міжнародного досвіду збереження здоров’я працівників.

На теперішній час  з метою вдосконалення законодавства про охорону праці вже проведено значний обсяг роботи, Так, розроблені проекти Законів України: Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці та охорону надр» та «Про промислову безпеку», триває підготовка Трудового кодексу, переглядаються інші нормативно-правові акти у галузі охорони праці.

Зокрема, законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення  відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці та охорону надр» передбачене підвищення адміністративної та кримінальної відповідальності, до якої будуть притягувати винних у порушенні законодавства. Новелою цього документу є встановлення відповідальності за керівників підприємств,  інших службових осіб за приховування нещасних випадків на виробництві та не розслідування їх у встановленому порядку.

Пропонується внести зміни до:

1. Кодексу України  про адміністративні правопорушення, зокрема, у ст.41:

- у абзаці другому  частини другої слова «від  двох до п’яти» та «від п’яти  до десяти» замінити відповідно  словами «від чотирьох до десяти»  та від « двадцяти до сорока»

- доповнити статтю  частиною такого змісту: «Ненадання (приховування) в установленому порядку інформації про нещасний випадок на виробництві - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб-підприємців «від двадцяти до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян»

2. Кримінального кодексу  України:

- у абзаці другому  частини 1 статей 267, 271, 272, 275 слова  «до п’ятдесяти» замінити словами  «від ста до двохсот».

Таким чином, сьогодні можна  констатувати, що завдяки спільним зусиллям та активній участі суб’єктів, які зацікавлені у перегляді та оновленні нормативно-правих актів з охорони праці дана об’єктивна оцінка стану та визначені основні напрями розвитку та вдосконалення законодавства про охорону праці, що дозволяє напрацьовувати нові, сучасні практичні рішення, які допоможуть створити цілісний правовий простір у згаданій галузі.

Очікувані позитивні  зміни, у свою чергу, мають безпосередньо  вплинути на покращення стану забезпечення та дотримання прав працюючих на безпечні умови праці, підвищення ефективності заходів кримінально-правового впливу, якість розслідування порушень вимог законодавства про охорону праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновоки до розділу 3.

 

За результатами оцінки чинного законодавства з охорони праці виявлено його недостатню ефективність та дієвість. У зв'язку з цим надано пропозиції з удосконалення змісту чинного законодавства про охорону праці та про підприємства. Вони обумовлюють пільгове оподаткування та кредитування коштів підприємств, які спрямовані на поліпшення стану охорони праці, впровадження систем стимулювання охорони праці на виробничому рівні; підвищення відповідальності роботодавців за стан охорони праці, включення до умов контрактів керівників підприємств показників, що визначають ефективність управління охороною праці.

Зміни та доповнення до законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про місцеве самоврядування в Україні" містять притаманні цим органам та структурам напрями діяльності щодо забезпечення реалізації прав і гарантій законодавства з охорони праці, державної та регіональної політики в сфері охорони праці; сприяння підготовці у вузах фахівців з охорони праці та їх працевлаштування; надання медичної, юридичної допомоги та консультацій з охорони праці, забезпечення демократизації процесів у договірному регулюванні охорони праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

В результаті дослідження, виконаного на основі аналізу міжнародно–правових актів, національного законодавства і практики його застосування, теоретичного осмислення наукових праць у різних галузях юриспруденції, нами сформульовано ряд висновків, спрямованих на розвиток інституту охорони праці та удосконалення правового регулювання відносин з охорони праці. Основні з них такі:

1. Охорона праці є багатоаспектним явищем, яке має соціальне, правове та економічне значення для гармонійного розвитку кожного працівника, процвітання суспільства та держави. Так, соціальне значення охорони праці полягає у збереженні трудових ресурсів держави, збереженні працездатності й трудового довголіття людини, у захисті її від виробничої шкоди та професійних захворювань. Правове значення полягає в тому, що охорона праці - це важлива категорія трудового права, яка відповідає за забезпечення безпечних та здорових умов праці. Економічне значення полягає у зростанні продуктивності праці, збільшенні фонду робочого часу, зниженні витрат на відшкодування шкоди завданої життю і здоров’ю працівника нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

2. Охорона праці як інститут трудового права представлений сукупністю правових норм, що регулюють відносини по забезпеченню безпечних та здорових умов праці, а також спеціальних умов праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та осіб, які працюють на роботах зі шкідливими, важкими і небезпечними умовами праці.

3. Право на охорону праці є складовим елементом трудових прав  людини. Це право поширюється на всіх без виключення осіб, які працюють на підприємствах, установах, організаціях України. В той же час, для певних категорій громадян встановлено спеціальний правовий режим охорони праці. Це жінки, неповнолітні, інваліди та особи, які працюють на роботах зі шкідливими, важкими і небезпечними умовами праці.

4. Існує необхідність у ратифікації таких конвенцій Міжнародної Організації Праці в сфері охорони праці: Конвенції про техніку безпеки та гігієну праці на портових роботах № 152, Конвенції про безпеку та гігієну праці та виробниче середовище № 155, Конвенції про служби гігієни праці № 161, Конвенції про безпеку та гігієну праці у будівництві №167, Конвенції про безпеку в застосуванні хімічних речовин на виробництві № 170.

5. Негативним моментом національного законодавства про охорону праці, що породжує проблему розпорошеності та подвійності законодавства, а також знижує значення Кодексу законів про працю України як основного нормативно-правового акту в системі трудового законодавства є існування поряд з останнім Закону України «Про охорону праці». Так, Кодекс законів про працю України є комплексним нормативно-правовим актом, який регламентує трудові та тісно пов’язані з ними відносини. Відносини з охорони праці є елементом трудового правовідношення. Отже, доцільно при розробці нового Трудового кодексу України включити в нього після якісної переробки всі норми Закону України «Про охорону праці», а його самого скасувати.

6. Існує необхідність у проведення інвентаризації всього нормативного матеріалу в сфері охорони праці. За її підсумками застарілі норми та нормативно-правові акти треба скасувати, після чого провести систематизацію нормативного матеріалу у цій сфері. З огляду на різноплановість та багатоаспектність інституту охорони праці вважаємо за доцільне використати інкорпорацію. Для цього необхідно значно зменшити кількість нормативно-правових актів шляхом їх групування. Після чого всі ці нормативно-правові акти повинні увійти у Офіційний збірник законодавства з охорони праці.

7. Існує необхідність підвищення розмірів штрафів, які накладаються на роботодавця за порушення нормативних актів з охорони праці, шляхом внесення відповідних зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

8. В умовах ринкової економіки для забезпечення належного стану охорони праці на підприємствах необхідно активно використовувати економічні стимули і санкції, зокрема: закріплення залежності розмірів всіх платежів, передбачених нормативними актами  про охорону праці, від фактичного стану охорони праці на підприємстві, який може бути встановлений за допомогою аудиту охорони праці або атестації  робочих місць за умовами праці.

9. Важливим напрямком діяльності України на сьогоднішньому етапі є адаптація національного законодавства до законодавства Європейського Союзу. Особливе значення ця діяльність набуває в сфері законодавства про охорону праці.

10. Одним з найдійовіших засобів забезпечення додержання норм та стандартів в сфері охорони праці є державний нагляд і контроль та громадський контроль.

11. Під контролем за додержанням законодавства про охорону праці слід розуміти діяльність уповноважених державних органів, профспілкових організацій та уповноважених  найманими працівниками осіб з питань охорони праці по здійсненню аналізу стану справ щодо додержання норм і стандартів в сфері охорони праці та перевірці правильності, доцільності та ефективність використання усіх повноважень перевіряємого в цій сфері.

12. Під наглядом за додержанням законодавства про охорону праці  слід розуміти діяльність уповноважених державних органів стосовно організацій, що не перебувають у їх підпорядкуванні, яка полягає у здійсненні аналізу стану справ щодо додержання норм і стандартів у сфері охорони праці.

13. У системі державних органів, які покликані здійснювати функцію нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці, можна виділити: по-перше, спеціально утворені державні органи для здійснення нагляду і контролю за додержанням законодавства про охорону праці, по-друге, органи, компетенція яких включає нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці; по-третє, органи, які здійснюють внутрішньовідомчий контроль на підпорядкованих  виробництвах. Так, до першої групи слід віднести: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державний комітет ядерного регулювання України, органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України; органи державного енергетичного нагляду Міністерства палива та енергетики України. В другу групу входять Кабінет Міністрів України, Міністерство праці та соціальної політики України, прокуратура, суд. Міністерства та відомства, які здійснюють внутрішньовідомчий контроль на підпорядкованих  виробництвах, відносяться до третьої групи.

14. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюється профспілковими організаціями та уповноваженими найманими працівниками особами з питань охорони праці. Вказується на правильність позиції законодавця щодо наділення певних представників трудового колективу контролюючими повноваженнями в сфері охорони праці, оскільки сьогодні профспілки переживають свої не найкращі часи, з огляду на що на значній кількості підприємств, установ та організацій їх немає.