Професійна підготовка учнів старших класів засобами інноваційних технологій на уроках трудового навчання

Динамічний розвиток у процесі практичної допрофесійної підготовки особистісних якостей і ключових компетенції стає ядром змісту профільної освіти. А ядром педагогічної технології, що дозволяє реалізувати новий зміст, на сьогоднішній день є метод проектів.

Щодо недоліків проектної  технології, то найбільш суттєвим з  них є нераціональне використання часу на уроці. Нині це питання є  особливо актуальним у зв’язку з тим, що кількість годин для трудового навчання, на жаль, зменшується. Утім, це не означає, що слід відмовитися від проектного підходу. Труднощі, які виникають в роботі вчителя, є свідченням того, що настав час ґрунтовного перегляду структури та методики уроку трудового навчання. Уже сьогодні практичний досвід роботи показує, що одним зі шляхів розв’язання проблеми нестачі часу є ретельна підготовка вчителя до уроку, складання чіткого алгоритму своїх дій, розробка роздаткового матеріалу, більш точний хронометраж часу, тощо.

РОЗДІЛ 2

ЗАСТОСУВАННЯ  ІННОВАЦІЙНИХ технологій В ПРОЦЕСІ професійної ПІДГОТОВКИ на уроках трудового навчання (технологій)

2.1. Особливості організації проектної діяльності учнів старшої школи

Навчальний  проект – це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, яка організована на основі спільної мети, має спільні методи й способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного результату для розв’язання проблеми, важливої для всіх учасників проекту.

Навчальний проект передбачає п’ять етапів діяльності учнів і вчителя:

• проблема або проблемне завдання (попереднє складання плану дій на основі визначених завдань);
• пошук інформації та її накопичення з подальшим аналізом і систематизацією;
• планування – вироблення плану дій на основі аналізу інформації;
• реалізація – виконання запланованих робіт зі створення матеріального чи інтелектуального продукту або послуги;
• презентація проблеми, результатів дослідження, створеного продукту [30, с. 45].

Незалежно від практичного  результату роботи над проектом, після  завершення всіх запланованих робіт до кінцевого продукту додається портфоліо.

Портфоліо (проектна папка) відображає щонайменше результати всіх п’яти вищезгаданих етапів роботи над проектом. У ній накопичуються всі робочі матеріали – знайдені в Інтернеті або в літературних джерелах зразки, інформація про досліджувану проблему, робочі записи чи замальовки, теоретична частина проекту у вигляді рефератів, обґрунтування проблеми тощо. Портфоліо складається на основі банку ідей і пропозицій (він наповнюється під час роботи над проектом, а після завершення роботи автоматично перетворюється на портфоліо проекту).

Для чого потрібне портфоліо  й у чому, з точки зору методики навчання, полягає його функція?

Портфоліо відображає хід індивідуальної роботи учня або проектної групи. Важливим тут є не стільки те, що з допомогою портфоліо можна презентувати зовнішній результат, тобто продукт, отриманий у процесі роботи над проектом, скільки саму роботу, і в тому числі її внутрішній результат.

Разом з тим учитель  може застосовувати портфоліо як оцінну технологію. Щодо знань і вмінь зробити це досить просто: ми просимо учня відтворити знання чи вміння і за наперед визначеними, однаковими для всіх критеріями оцінюємо його відповідь. Наприклад: Василь пояснив, що таке технологічна машина, а Петро – ні; відповідно Василь отримує вищу оцінку, ніж Петро. Така логіка оцінювання є простою, зрозумілою і традиційною для репродуктивної моделі навчання. За умов особистісно орієнтованого навчання питання стоїть зовсім по-іншому: а чи потрібне Петрові визначення технологічної машини? Для його проекту це не потрібно. Для нього значущим, а отже, і більш цікавим є інше знання і, відповідно, інші визначення. Тому ще раз зазначимо, що проблема оцінювання в умовах особистісно орієнтованого підходу і нині залишається актуальною [31, с. 405].

Портфоліо проекту (проектної  папки) містить:

• плани виконання проекту (у них можуть вказуватися завдання для всієї проектної групи та індивідуальні завдання для кожного учасника проекту, а також визначатися форма досягнення результату в цілому й на кожному етапі роботи);
• уся зібрана інформація за темою проекту, у тому числі . творчі реферати проектувальників, ксерокопії літературних джерел, роздруківки з Інтернету тощо;
• результати досліджень і аналізу зібраної інформації;
• записи всіх ідей, гіпотез і розв’язків, рішень, спродукованих у результаті мозкового штурму чи інших інтерактивних методів, тощо;
• стислий опис усіх проблем, які виникали в ході роботи над проектом, та ідей щодо їх розв’язання;
• ескізи, замальовки майбутнього продукту;
• технологічні карти на виготовлення виробу;
• інші робочі та чорнові матеріали з різних видів робіт, що об’єднані темою проекту (сюди також може входити клаузура чи будь-яка інша графічна інформація, яку проектувальники вважають цікавою або корисною для розв’язання досліджуваної проблеми).

Проектна  діяльність – це творча робота учня (або учнівського колективу), виконання якої передбачає такі етапи:

• аналіз і оформлення завдання;
• розробка моделі прийняття рішення;
• добір інструментів і обґрунтування;
• планування роботи;
• виконання плану та його коригування;
• перевірка роботи й підготовка супровідної інформації;
• захист проекту [30, с. 123].

Готуючись до уроку, учитель  повинен виходити з того, що метою  проектної діяльності є залучення школярів до творчої діяльності та використання знань, вмінь і навичок, здобутих під час вивчення різних предметів.

Плануючи разом з  учнями завдання уроку, на якому відбуватиметься  проектування, учитель має підводити  їх до формування таких завдань:

• навчатися плановій діяльності (учень повинен уміти чітко виз<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_043