Структура та функції апарату управління ВЧД

Фронтом роботи називається повний простір, на якому містяться об’єкти, що ремонтуються, обладнання, запас вузлів та деталей, необхідних для ремонту.

У вагоноремонтному виробництві фронт  роботи виміряється в одиницях одночасно ремонтованих вагонів, візків, колісних пар та т.ін.

Слід розрізняти загальний фронт  роботи дільниці і фронт роботи потокової лінії.

Фронт роботи потокової лінії визначається за формулою

              .       (11)

Фронт роботи дільниці визначається за формулою

                             (12)

       де п_пл- кількість потокових ліній в цеху.

Довжину потокової лінії (L_пл) можна знайти, знаючи довжину ремонтної позиції (l_поз), відстань між позиціями (l_z) і кількість позицій (θ_пл)

L_пл = (l₁ ∙к_в+ l₂(к_в-1))θ_пл+ θ_в ∙l₃,

де  l₁ – довжина вагона по осям автозчепів, м.;

   l₂ – відстань між осями зчеплення вагонів, м.;

   l₃ – довжина дільниць для розміщення викочуємих (підкочуємих) візків, м.;

  θ_в – кількість позицій, де відбувається викочування (підкочування) візків, шт, θ_в=0;

Довжину дільниці, де встановлюється потокова лінія, визначають за формулою:

L_ц = L_пл + 2l₂ ,                                          (13)

де l₂ – відстань від торцевої стінки до осі зчеплення крайнього вагона, м;

l₃ – довжина дільниць для розміщення викочуємих (підкочуємих) візків, м;

θ_в – кількість позицій, де відбувається викочування (підкочування) візків, шт..    
                                                       В_п.л.(ц)=(п_пл-1)в₁+2в₂ ,                                         (14)

де в₁ – відстань між осями двох суміжних колій, м (в₁=7м);

     в₂ – відстань від осі колії до крайньої поздовжньої стінки, м (в₂=5м).

Визначити основну площу дільниці можна за наступною формулою:

                                                            F_цо=F_пл*В_пл                                           (15)

Визначити допоміжну площу дільниці можна за наступною формулою:

 

                                                 F_{ц д}=k_д*F_дільн                                                    (16)

Визначити загальну площу дільниці можна за наступною формулою:

 

                                                     F_{ц з}= F_цо+ F_{ц д}                                              (17)

 

Визначити питому вагу загальної площі  дільниці на один відремонтований вагон можна за наступною формулою:

                                                         

                                              (18)

Незмінною умовою надійності роботи потокової лінії є стабільність її ритму, що досягається суворим узгодженням продуктивності обладнання і праці на окремих робочих місцях і на всіх позиціях потокової лінії, у результаті чого на кожній позиції забезпечується рівність або кратність тривалості операції і такту (синхронізація).

Відхилення часу виконання операції на позиції потокової лінії від  такту повинно бути найменшим і не виходити за межі %.

Міра погодження (синхронності) часу виконання операції на позиції з  тактом потокової лінії характеризується коефіцієнтом синхронізації, що визначає відношення часу операцій, яке приходиться на одного робочого, до такту потокової лінії.

Коефіцієнт синхронізації визначається за формулою

.                       (19)

Узгодження операцій по часу вважається правильним, якщо = 1.

Якщо  >1, то позиція перевантажена, якщо 1, то позиція недовантажена.

Синхронізація може бути досягнута  декількома способами:

а) простим дробленням або округленням  операції;

б) механізацією трудомістких робіт;

в) організацією на потоковій лінії додаткових робочих місць;

г) зміною технологічного процесу.

 

4.3 Розрахунки параметрів потокової лінії  та дільниці

 

Вибираємо число позицій потокової  лінії (ПЛ)

 

Кількість позицій вибираємо виходячи з вибраного технологічного процесу. =5.

1 Розраховуємо теоретичний такт  ПЛ:

,

де F_{е. пл.} - фонд часу роботи потокової лінії за певний період,г, F_{е. пл.}=2056*0,8=1645 год.;

      Ν_в – план випуску виробів за той же період, шт., Ν_в;=2500 ваг.

      к_в - кількість вагонів на одній позиції, к_в = 1 ваг.;

2 Розраховуємо технологічний такт  ПЛ:

 

,        

де  - трудомісткість ремонту одного виробу, люд. год, =8,4 люд/год.;

- кількість робочих на одній позиції, =3 роб.;

- кількість позицій на потоковій  лінії,  =5;

к_в. - кількість виробів на одній позиції, к_в=1 ваг.

 

3 Розраховуємо кількість ПЛ:

 

     

Приймаємо кількість ПЛ n_пл=1.

    де η_пл - коефіцієнт використання робочого часу потокової лінії,

             приймається 0,7…0,8).

4 Визначаємо фактичну річну  програму ремонту вагонів

 

 вагонів

 

5 Визначаємо темп ПЛ

 

 вагонів/г.

 

6 Визначаємо ритм ПЛ

 

7 Визначаємо фронт роботи ПЛ

 

вагонів.

 

8 Визначаємо фронт дільниці  ПЛ:

 

вагонів.

 

9 Визначаємо довжину ПЛ:

 

L_пл = (l₁ ∙к_в+ l₂(к_в-1))θ_пл+ θ_в ∙l₃,

де  l₁ – довжина вагона по осям автозчепів, м, l₁=14,73 м.;

   l₂ – відстань між осями зчеплення вагонів, м, l₂ =3м.;

   l₃ – довжина дільниць для розміщення викочуємих (підкочуємих) візків, м, l₃=6 м.;

  θ_в – кількість позицій, де відбувається викочування (підкочування) візків, шт, θ_в=0;

L_пл = (14,73∙1+3(1-1))5+0∙6=73,65 м

 

10 Визначаємо довжину дільниці:

 

L_пл =73,65+2∙3=79,65м.

Приймаємо довжину дільниці рівною L_пл=80 м.

11 Визначаємо ширину дільниці:

 

В_п.л.(ц)=(1-1)7+2∙5=10м

де в₁ – відстань між осями двох суміжних колій, м (в₁=7м);

     в₂ – відстань від осі колії до крайньої поздовжньої стінки, м (в₂=5м).

12 Визначаємо основну площу дільниці:

 

F_цо=80∙10=800 м².

 

13 Визначаємо допоміжну площу  дільниці:

 

F_{ц д}=0,1∙800=80 м².

 

14 Визначаємо загальну площу дільниці:

 

F_{ц з}=800+80=880 м²

 

15 Визначаємо питому вагу загальної  площі дільниці на один відремонтований вагон:

Графік технологічного процесу  ремонту критих вагонів зводимо  в графік Ганта (додаток 2).

Розраховуємо коефіцієнт синхронізації для першої позиції:

Розраховуємо коефіцієнт синхронізації  для другої позиції:

Розраховуємо коефіцієнт синхронізації  для третьої позиції:

Розраховуємо коефіцієнт синхронізації для четвертої позиції:

Розраховуємо коефіцієнт синхронізації  для п’ятої позиції:

 

 

 

5 Промислово виробничий персонал  та його розрахунки

Робітників вагоноремонтних підприємств  можна поділити на промислово-виробничий персонал, зайнятий безпосередньо виробничою діяльністю і обслуговуванням виробництва, і персонал непромислових підрозділів, зайнятий у житловому і комунальному господарствах підприємства, у сфері культурно-побутового та медично-санітарного обслуговування.

В залежності від характеру виконуємих функцій виділяються наступні категорії  промислово виробничого персоналу: робочі, інженерно-технічні працівники (ІТП), розрахунково-конторський персонал (РКП), молодший обслуговуючий персонал (МОП).

В залежності від виконання основних чи допоміжних виробничих процесів робочі поділяються на основні та допоміжні. Як основні так і допоміжні робочі групуються за професіями і спеціальностями, а також за кваліфікаційними розрядами.

ІТП здійснюють функції загального управління і технічного керування. Ця група складається з керівників (начальник підприємства, начальники цехів, дільниць, відділів, бюро), фахівців (інженерів та техніків різноманітних професій і фахів).

До РКП відносяться розрахунково-бухгалтерський персонал, діловоди та інші.

До МОП відносяться: робітники  по догляду за службовими приміщеннями (двірники, прибиральники), обслуговуванню робочих і службовців (гардеробники).

Вхідними даними для розрахунку потреби у виробничих робочих  є нормований технологічний процес і виробнича програма.

Розрахунок потреби в основних робочих для різноманітних робіт  по кожному типу виробу та для окремих професій проводиться за формулою:

   (20)

де N_В – річна програма виробів (вагонів), шт.;

     Q_н – нормовані витрати часу на один виріб, люд.г; 

     F_Д.Р. – дійсний річний фонд часу праці одного робочого, г

     (F_Д.Р. =2056 г);

     к_Н – коефіцієнт виконання норм (к_Н =1,3).

Списочка чисельність робочих, тобто які знаходяться у штаті  цеху, повинна бути більшою дійсної з обчисленням чергових відпусток, хвороби та ін.

                                               Р_ос=к_д•Р_од ,                                                       (21)

де к_д – коефіцієнт, який враховує необхідність чергових відпусток, виконання державних обов’язків, хвороби та інше (к_д = 1,05…1,1).

Кількість ІТП, МОП визначається з  врахуванням фактичної потреби в них у відповідності з прийнятою схемою управління або в відсотковому відношенні до списочної кількості основних робочих.

Розрахунки чисельності працюючих  у цеху зводимо в слідкуючій послідовності:

а) визначаємо необхідну кількість  основних виробничих робочих (дійсну, явочну)

б) визначаємо списочку чисельність основних виробничих робочих

Р_ос=1,1•9=10 люд.

в) визначаємо списочну чисельність  допоміжних робочих

                                                     Р_дс=к_доп•Р_ос;                                               (22)

де к_доп – коефіцієнт, який враховує співвідношення допоміжних робочих до основних (к_доп = 0,15).

Р_дс=0,15•10=2 люд.

г) визначаємо кількість ІТП і  МОП

                                                         Р_ІТР=к_ІТР•Р_ос;                                             (23)

                                                      Р_МОП=к_МОП•Р_ос ,                                          (24)

де к_ІТР, к_МОП – коефіцієнти, що враховують співвідношення ІТП і МОП до основних робочих (к_ІТР = 0,06; к_МОП = 0,03).

Р_ІТР=0,06•10≈1 люд.

Р_МОП=0,03•10≈1 люд.

З урахуванням технологічного процесу  назначаємо одного старшого майстра, майстра  відділення для ремонту вагонів  з нормальним об’ємом робіт, майстра відділення для ремонту вагонів з підвищеним об’ємом робіт та по одному бригадиру на кожну позицію для нагляду за технікою безпеки при виконанні ремонту.

Таблиця 1 – контингент робітників депо “Основа”.

№	Професія	Явочна	Списочка
1	2	3	4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11	Старший майстер Майстер Технік-нормувач Розчеплювач Машиніст крану Стропольник Слюсарі Слюсарі автоматчики Електрозварювальники  Газозварювальними Маляри	1 2 1 1 2 2 27 9 5 3 1	1 2 1 1 2 2 27 10 6 3 1

 

 

 

Продовження таблиці 1

1	2	3	4
12 13 14 15	Диспетчер Трафаретники  Підсобні робітники Бригадир	1 2 3 2	1 2 3 2
16	Всього	61	63

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 Обґрунтування і вибір системи,  і форми оплати праці

 

Заробітна плата на вагоноремонтних  підприємствах є частиною національного  прибутку, яку держава виплачує в  грошовій формі робітникам, інженерам  технікам і службовцям у відповідності з кількістю та якістю праці кожного з них.