Контрольна робота з "Економічному аналізу"

 

ЗміСТ

стор.

Вступ………………………………………………………………………………….3

1. Сутність методу  економічного аналізу, його характеристика  та методологічна основа ………………………………………………………………………………...5

2. Проблеми методології  економічного аналізу………………………………….. 8

3. Економіко – логічні  методи та прийоми економічного  аналізу………………14

Завдання……………………………………………………………………………. 17

Висновок…………………………………………………………………………….31

Список використаної літератури…………………………………………………. 33

 

 

Вступ

 

Курс економічного аналізу  займає провідне місце в системі  економічної освіти. Це зумовлено  значенням економічного аналізу  в управлінні різними за формою суб'єктами підприємницької діяльності та характером знань, що становлять його зміст. Саме цим пояснюється те, що дану навчальну  дисципліну студенти вивчають на всіх факультетах і всіх спеціальностях економічних вузів. Економіст будь-якого  профілю повинен в достатній  мірі володіти навичками аналітичної  роботи. 
Економічний аналіз як окрема дисципліна сформувався на базі курсу бухгалтерського обліку діяльності підприємств: перші праці з економічного аналізу виходили під назвами "Аналіз балансу", "Аналіз звітності", "Счетный анализ" (Н. Р. Вейцман). Основним джерелом інформації для аналізу є досить складна система облікових і звітних показників роботи підприємств. 
На відміну від бухгалтерського обліку та статистики, які мають багатовікову історію, економічний аналіз як наука сформувався відносно недавно. У дореволюційній Росії економічний аналіз роботи підприємств самостійно ще не існував: використовувалися тільки окремі його елементи. 
Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Ґрунтуючись на матеріалах інших економічних дисциплін і значною мірою узагальнюючи набуті студентами знання, він допоможе майбутнім фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації та розв'язувати комплексні економічні проблеми на підприємстві, а також у банківських, фінансових і державних установах. Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи.

Економічний аналіз, який дає  змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити  причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня  всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва.

Важливого значення економічний  аналіз набуває за ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи управління: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки. 
За цих умов аналіз забезпечує можливість об'єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їхнього місця в галузі, регіоні, а також визначення внеску кожного робітника в загальний економічний результат діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює підґрунтя для розроблення системи матеріального заохочення працівників на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел.

Криза економіки України  потребує активної аналітичної роботи, бо саме економічний аналіз дає змогу  виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Економічний аналіз сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат. 
Ринкові відносини потребують ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій з тим, щоб визначити принципи дії ринкових механізмів. Такий аналіз у розвинутих країнах виявив цілу низку об'єктивних закономірностей і дав змогу планувати кількість товару відповідно до вимог споживачів, "підігнати" товар під наявний на ринку попит. У результаті відбулась переорієнтація виробництва, а слідом за ним і попиту. Почалось становлення так званого ринку покупця - практичне втілення концепції маркетингу.

Економіку, що відтворює  сама себе, екстенсивне нарощує витрати, позбавлено гнучкості, мобільності  й дійових стимулів, щоб іти  нарівні з науково-технічним прогресом  і мати за основний критерій якість продукції. Не спроможна вона також  орієнтуватись на запити споживачів. Для виправлення цих деформацій необхідний економічний аналіз як засіб  контролю. 
За умов приватизації та ринкових відносин неминучим є перехід від нарощування валових обсягів виробництва до виробництва того, що насправді потрібно, хай і в менших кількостях. І тут виникає необхідність збирання та аналізу інформації про стан і потреби ринку, без чого концепцію маркетингу буде позбавлено будь-якого сенсу. Очевидно, потрібна перебудова роботи існуючих служб і створення нових для забезпечення інформацією і методикою аналізу, створення міжгалузевих і спеціалізованих банків даних, вивчення маркетингу. Аналітичні розрахунки треба будувати з урахуванням фактичного стану суспільства та економіки. Наприклад, зараз для України актуальним є досвід високорозвинутих країн. Однак об'єктивний аналіз повинен брати до уваги й ті матеріальні передумови, що забезпечили успіх цим країнам: специфічна матеріально-технічна база, сформовані основи приватної власності та її правовий захист. У міру становлення ринкових відносин масштаби виробництва, темпи його зростання повинні прискорюватись. Тому треба скоротити час між проведенням аналізу та використанням його висновків. 
Поліпшення організації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тісно пов'язані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашій країні, спрямованою на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки.

 

1. Сутність методу  економічного аналізу, його характеристика  та методологічна основа

 

Кожна наукова дисципліна має свій предмет та метод дослідження. Термін "метод" походить від грецького "methodos", що в перекладі означає "шлях до чогось", тобто знання про те, яким способом, в якій послідовності потрібно розв'язувати ті чи ті завдання. Під методом у широкому розумінні слова слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов'язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ. 
Метод економічного аналізу діяльності підприємств, як і будь-якої іншої науки, визначається змістом та особливостями предмета, які, у свою чергу, зумовлюються тими конкретними цілями, вимогами та завданнями, що постали на даному етапі розвитку економіки або проглядаються в перспективі. Предмет відповідає на запитання, що ми вивчаємо, а метод - як вивчаємо, якими способами та з допомогою яких саме засобів [13, с. 56].

Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних  прийомів дослідження, що дають змогу  приймати обґрунтовані управлінські рішення  і базуються на діалектичному  методі пізнання. Особливості діалектичного  методу полягають у тому, що всі  явища, котрі досліджуються, розглядаються  в їх взаємозв'язку та русі, зміні  та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засаді об'єктивних законів реальної дійсності. Категорії економічного аналізу - це найбільш загальні, ключові  поняття даної науки. До таких  належать, наприклад: фактори, резерви, модель, результативний показник, відсоток, дисконт, фінансовий результат, капітал, зобов'язання, активи, грошовий потік, леверидж і т. ін. Визначення та зміст  окремих категорій наведено у  відповідних розділах посібника. 
Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них відносять: системність та комплексність, періодичність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та об'єктивність, доречність та своєчасність. Системний підхід до вивчення явищ виявляється в комплексному взаємозв'язаному вивченні багатосторонніх зв'язків і взаємозумовленості дії факторів організації, техніки і технології виробництва. Підприємство будь-якої галузі виробництва - це складна система, і правильний висновок щодо характеру досліджуваного явища можливий тільки за умови врахування всіх взаємозв'язаних факторів. Здебільшого комплексне дослідження результатів діяльності підприємства починають з вивчення загальних показників. Потім, розподіляючи їх, поглиблюють аналіз, вивчаючи окремі сторони та ділянки роботи підприємства. Принцип системності робить неможливими висновки на підставі лише окремо взятих фактів без урахування відповідних взаємозв'язків [20, с. 26].

Принцип періодичності (або  регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналізу  за відповідні звітні періоди (та протягом таких) з метою створення цілісного  уявлення про динаміку господарських  і фінансових процесів на підприємстві. Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов'язковим елементом методики економічного аналізу.

Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень передбачають використання вірогідної інформації, брак арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників та впливу окремих факторів.

Доречність та своєчасність аналітичної інформації визначають її вплив на прийняття управлінських  рішень користувачами [11, с. 47]. Своєчасна та доречна інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події та вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення.

Дані аналізу мають  не просто констатувати факти минулих  подій та давати їм оцінку, а насамперед служити інформацією для прогнозування  господарських подій, майбутнього  фінансового стану підприємства, його фінансових результатів. Принцип  доречності передбачає також брак зайвої інформації, яка непотрібна для прийняття  управлінських рішень. 
Основним елементом методу економічного аналізу є його науковий інструментарій (апарат), тобто сукупність загальнонаукових та специфічних способів і прийомів дослідження фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Відокремити прийоми та способи, які притаманні лише конкретній економічній науці, практично неможливо - науковий інструментарій різних наук є надто взаємозв'язаним. В економічному аналізі також застосовуються різні прийоми, які були спочатку розроблені в межах тієї чи іншої економічної науки (статистики, математики, програмування). Водночас економічний аналіз має і специфічні прийоми дослідження. Саме висвітленню сутності цих прийомів та техніці їх використання і присвячено цей розділ.

Метод аналізу має певні  специфічні особливості. До них належать:

- використання системи  показників, що характеризують діяльність підприємства;

- вивчення причин зміни показників;

- визначення та вимірювання  взаємозв'язків та взаємозалежностей  між ними з допомогою спеціальних прийомів.

Однією з найважливіших  особливостей методу економічного аналізу  є використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів. Адже економічний аналіз спроможний дослідити лише ті економічні явища, які відображено в певних економічних показниках, що мають  числову характеристику. Наприклад, такі властивості продуктів харчування, як смак, колір, запах, корисність, не мають  об'єктивної числової характеристики, а для того, щоб вони могли стати  об'єктом дослідження в економічному аналізі, потрібно спочатку розробити  відповідну систему показників даних  властивостей, виражених у балах [4, с. 56]. Система економічних показників базується, як правило, на системах та підсистемах економічної інформації, проте не виключено, що в ході самого аналізу виникатиме потреба в розрахунку нових показників.

Інша характерна особливість  методу економічного аналізу - вивчення причин, що вплинули на зміну тих  чи тих економічних показників. Ураховуючи, що економічні явища обумовлено причинно-наслідковою  залежністю, головним завданням аналізу  є розкриття та вивчення цих причин (факторів) [15, с. 67]. На господарську діяльність підприємства, навіть на окремо взятий показник, можуть впливати численні фактори. Визначити та вивчити абсолютно всі причини дуже складно, та й не завжди доцільно. Завдання полягає в тому, щоб знайти те найсуттєвіше, що найбільше впливає на той чи інший показник. Отже, обов'язковою умовою правильного аналізу є економічно обґрунтована класифікація причин, що вплинули на господарську діяльність підприємства та її результати.

До характерних особливостей методу економічного аналізу належить і визначення та вимірювання взаємозв'язку між об'єктивними економічними показниками. Іноді нехтування таким взаємозв'язком  може призвести до некоректних висновків, а подеколи зробити аналіз узагалі  неефективним. Тому в економічних  дослідженнях жодне явище не може бути правильно інтерпретоване, якщо воно розглядається ізольовано, без  зв'язку з іншими. Не можна також  на основі окремо взятого явища робити загальні висновки про тенденцію  розвитку об'єкта в цілому. Такий  підхід призводить, як правило, до фальсифікованих  висновків. Однак це зовсім не виключає можливості та необхідності логічного  виокремлення певних явищ у процесі  економічних розрахунків.

 

2. Проблеми методології  економічного аналізу

Проблема взаємозв’язку  терміна «методологія науки» з термінами  «метод», «методика» і «організація»  була досліджена раніше [1, с. 23], зокрема, було визначено взаємозв’язки цих термінів стосовно обліку. Застосуємо ті ж самі твердження щодо фінансово-економічних наук контролю і аналізу.

Методологія – це вчення про методи, що застосовуються в  науках для вивчення предмету  пізнання. Організація – це система методів, способів та засобів, які забезпечують оптимальне функціонування та подальший  розвиток контролю і аналізу, зокрема  розвиток [2, с. 89-90]: 1) організації контрольного та аналітичного процесів; 2) організації праці контролерів та аналітиків; 3) організації забезпечення контролю і аналізу; 4) організації розвитку контролю і аналізу. Тобто методологія є вченням про усю систему методів, з допомогою яких здійснюються дослідження в контролі та аналізі, а організація – про спосіб об’єднання методів у методику (рис.1) [13, с. 95].

 

Науки фінансово-економічного контролю і аналізу

Методологія