Форми та способи захисту права

Так, право на одержання патенту на винахід стимулює вкладення грошей і зосередження людських ресурсів у галузі досліджень і розробок. Видача патенту стимулює інвестиції в промислове використання винаходу. Публікація патенту робить доступною інформацію про нього широкому колу людей і стимулює тим самим створення нових винаходів і, отже, сприяє науково-технічному прогресу. У свою чергу, право на торговельну марку захищає підприємство від недобросовісної конкуренції.

Серед об'єктів промислової власності великий вплив на науково-технічний і економічний розвиток мають, безумовно, винаходи. Відбита в патентній документації технічна, технологічна і правова інформація дає можливість заощаджувати час, гроші і сили в процесі науково-дослідної діяльності, не повторювати роботу, уже виконану іншими.

Патентна документація дозволяє виявляти альтернативні технології, якими можна замінити менш сучасні існуючі технології. На основі аналізу патентної документації можна дати оцінку конкретній технології, розглянути її на предмет впровадження чи ліцензування.

Патентна документація використовується також для виявлення підприємств, що діють у тій чи іншій сфері технології, зокрема конкурентів. Нарешті, вивчення патентної документації допомагає знаходити рішення технічних проблем, виявляти сучасний рівень розвитку технології, проводити експертизу науково-технічних програм, визначати пріоритетні напрямки розвитку галузей промисловості й окремих виробництв.

Одне з головних призначень патентної системи полягає в тому, що вона заохочує винахідницьку діяльність і стимулює творчу активність громадян країни.

Прикладом вдалого використання винаходів є історія відомої фірми ТОУОТА (Японія). У 1896 р. Сакігі Тойота отримав патент, який удосконалював відомий у Європі ткацький станок. Через 13 років Сакігі отримав патент на важливий винахід - автоматичний ткацький станок. У наступні роки було отримано багато патентів на винаходи, що доповнюють цей станок. У 1924 р. син Сакігі, Кіхіро Тойота, уклав ліцензійну угоду з компанією братів Платт на виключне право виготовляти і продавати автоматичний ткацький станок у будь-якій країні, окрім Японії, Китаю та Сполучених Штатів Америки. Вартість ліцензії становила $25 млн, на які Кіхіро заснував відому автомобільну фірму ТОУОТА.

Ще один приклад. У 1980 р. фірма "РLIVА" (Хорватія) запатентувала винахід на антибіотик аzithrotuzin (торговельна назва Zithromax"). "РLIVА" продала ліцензію фірмі "РFIRER", що дозволило їй отримати феноменальний прибуток. Тільки у 2000 р. було продано цього препарату на $1,4 млрд.

Вплив винаходів  на економічний розвиток може здійснюватися  за чотирма каналами:

1) інформація   про   патенти   полегшує   передачу (трансфер) технологій і сприяє залученню прямих іноземних інвестицій;

2) патенти стимулюють наукові дослідження;

3) патенти є каталізатором нових технологій і бізнесу;

4) бізнес накопичує патенти і комерціалізує їх шляхом передачі прав через ліцензійні угоди, внесення до статутного капіталу підприємств,  використання у власному виробництві для отримання додаткового прибутку.

Важко переоцінити роль такого об'єкта, як торговельна марка, у просуванні товару на ринок. Вдала торговельна марка — важливий внесок в економіку підприємства, тому що вона дозволяє зайняти на ринку вигідне положення, що грунтується на визнанні даної торговельної марки покупцями.

Вдало "розкручена" торговельна марка приносить її правовласнику додатковий прибуток понад той, що він отримав би без її використання. Перевагою торговельної марки перед винаходом є те, що строк користування правами на неї практично не обмежений у часі.

Так, фантастичний успіх кінострічки "Гаррі Поттер і філософський камінь" ($93,5 млн  доходу за перші три доби прокату) підштовхнув кіностудію "Warner Brothers" на передачу прав на користування цією маркою за ліцензійними угодами іншим фірмам для використання у бізнесі від виробництва ляльок до програмного забезпечення, від чого отримано значний додатковий прибуток.

Важко переоцінити  роль авторського права в розвитку культури суспільства, особливо у сфері культурного (духовного) розвитку його громадян. Звичайно, об'єкти авторського права: літературні й художні твори — можна самим не створювати, а запозичати їх від інших держав. Однак такий шлях варто вважати змушеним і в остаточному підсумку хибним. Надзвичайно важливо, щоб твори літератури і мистецтва створювалися авторами, які належать до того суспільства, якому вони адресовані, а суспільство, у свою чергу, повинно бачити своє відображення в цих творах. Використання чужоземних робіт у розумних межах варто вважати виправданим настільки, наскільки це сприяє культурному обміну і взаємному збагаченню ідеями.

Розвиток національної творчості не має перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за його творчу працю. Тому охорона авторського права і суміжних прав передбачає не тільки виплату справедливої винагороди авторам, але й належний захист прав видавців і виконавців.

Добре поставлений захист авторських прав вигідний не тільки авторам, але й державі, тому що, усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню державної скарбниці за рахунок податків. Однак для цього необхідно створити відповідну адміністративну інфраструктуру, яка б забезпечувала строге дотримання авторських прав.

Об'єкти авторського права і суміжних прав, які роблять внесок до культурного розвитку держави, можуть мати й істотне економічне значення як для авторів, які їх створили, так і для підприємства або держави. Так, найбагатшою жінкою Великої Британії у 2002 р. була визнана письменниця Джоана Кетлін Роулінг, яка подарувала світові Гаррі Поттера. Тільки за один рік вона отримала від продажу прав на видавництво своїх книг та їх екранізацію 77 млн євро. А відома фірма "Місгоsoft^®", використовуючи такий об'єкт авторського права, як комп'ютерна програма, за короткий час вийшла на перше місце у світі за обсягом капіталу, а її засновника - Білла Гейтса – вважають одим з найбагатших людей світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

2 СИСТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

 

1. Об'єкти права інтелектуальної власності

Класифікація об'єктів інтелектуальної власності, що визначені такими у Цивільному кодексі України, наведена на рис. 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розглянемо об'єкти промислової власності.

Винахід — технічне рішення виробу, яке має світову новизну, винахідницький рівень і може бути здійсненим промисловим шляхом.

До корисних моделей відносять лише конструктивні виконання засобів виробництва і предметів споживання, а також їх складових частин, тобто як корисну модель отримують правову охорону тільки пристрої (вироби).

Терміном "корисна модель" можуть бути названі: 
 - по-перше, не матеріальні предмети, як здається на перший погляд, а ідеї;

- по-друге, тільки такі ідеї, які відносять до пристроїв (але не до способів, не до речовин, включаючи хімічні сполуки і сумішові композиційні матеріали, і не до штамів мікроорганізмів); 
 - по-третє, тільки за умови, що ці ідеї задають конструктивне виконання пристроїв.  

Відповідно  із змісту терміна "ідея" виходить, що при поданні заявки на видачу патенту на корисну модель не треба приносити в Український інститут промислової власності (Укрпатент) Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України який-небудь пристрій в натурі. Досить принести його опис у вигляді тексту і креслень, які підготовлені за встановленими правилами. Усі патентознавства, включаючи експертів Українського інституту промислової власності (Укрпатент), саме так повинні розуміти зміст терміна "ідея".

Акцентуємо  увагу на відмінності "корисних моделей" від "винаходів".

Перша полягає  в тому, що об'єктом охорони корисної моделі може бути тільки пристрій.

Друга полягає  в тому, що від корисних моделей  не потрібний "винахідницький рівень". Це означає, що корисні моделі, по суті, еквівалентні добротним раціоналізаторським пропозиціям недавнього минулого. Це дає можливість активно патентувати багато розробок народних умільців заради їх власного блага і блага тих підприємств, на яких вони працюють.

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання. Тобто промисловий зразок — це художньо-конструкторське (а не технічне, як винахід) рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд. Це рішення повинне бути новим, оригінальним, промислово застосовним.

Відповідно  до Закону України "Про охорону  прав на промислові зразки" об'єктом промислового зразка може бути форма, рисунок, розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних і ергономічних потреб. Іншими словами, патентом на промисловий зразок може охоронятися будь-який промисловий виріб, що має естетичний зовнішній вигляд.

Найбільше поширення мають об'ємні промислові зразки. Ними можуть бути як виріб у цілому, так і його частина (автомобіль, фара автомобіля). Менш поширені площинні двовимірні промислові зразки, наприклад малюнок декоративної тканини, шпалер, килима.

Як промислові зразки можуть бути захищені деякі  види друкарських виробів: етикетка, рекламний листок, логотип газети або журналу.

Промислові  зразки можуть бути багатооб’єктними: комплекти виробів, набори виробів, інтер'єр.

Принципова  відмінність "корисних моделей" від "промислових зразків" полягає  в тому, що перші повинні належати до суті пристроїв і забезпечувати новий "технічний результат",  а   другі — до їх зовнішнього вигляду і забезпечувати переважно естетичний і ергономічний (у плані зручності використання людиною) ефект.

Саме ця відмінність  повинна бути використана при обґрунтуванні вибору об'єкта охорони — корисної моделі або промислового зразка — у "граничних випадках". Наприклад, рисунок протектора шин нерідко має вигляд достатньо привабливого орнаменту, але слугує переважно досягненню технічного результату — поліпшенню зчеплення з грунтом або дорожнім покриттям, а форма якої-небудь рукоятки може бути достатньо технологічною, але повинна забезпечувати переважно ергономічний ефект. Відповідно в першому випадку обґрунтовано отримати патент на корисну модель, а в другому — на промисловий зразок.

Під торговою маркою розуміють позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Географічне позначення — це назва географічного місця, яке вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.

Сутність фірмового найменування випливає з самої назви цього об'єкта. Але на відміну від попередніх об'єктів поки що не існує закону, який би охороняв права на нього.

Розглянемо  нетрадиційні об'єкти інтелектуальної 
власності.

Сорт рослин — це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів. Під породою тварин, як правило, розуміють селекційні досягнення у тваринництві.

Зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне  розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними визначене законом як топографія інтегральної мікросхеми.

Комерційна таємниця — це технічна, комерційна, організаційна та інша інформація, що здатна підвищити ефективність виробництва або іншої соціально доцільної діяльності, або забезпечити інший позитивний ефект.

Відкриттям визнається встановлення невідомих раніше закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу.

Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності, впровадження якого має привести до більш високих показників, результатів діяльності, до підвищення її ефективності, зниження витратності тощо.

Розглянемо об'єкти авторського права і суміжних прав.

Ці  об'єкти права інтелектуальної власності, у свою чергу, поділяються на дві групи — власне об'єкти авторського права, твори літератури і мистецтва, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних) і об'єкти, суміжні з авторськими правами, до яких відносять виконання творів, фонограми і відеограми, програми (передачі) організацій мовлення.

Перелік об'єктів права інтелектуальної  власності, наведений на рис. 2, не є  вичерпним. З розвитком людської цивілізації будуть з'являтися все нові й нові об'єкти права інтелектуальної власності, насамперед у галузі інформаційних технологій, генної інженерії тощо.